Матеріали щодо методичного забезпечення заняття.

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ГОСПІТАЛЬНОЇ ПЕДІАТРІЇ ТА НЕОНАТОЛОГІЇ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ ДЛЯ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ

ЗА ФАХОМ „ПЕДІАТРІЯ”

З ТЕМИ:

Проблема невиношуваності і особливості новонароджених дітей

Затверджено

На методичному засіданню кафедри

протокол № __ від ________ 200__ р.

Зав. кафедрою _________

Професор Аряєв М.Л.

Затверджено

На методичному засіданню кафедри

протокол № __ від ________ 200__ р.

Зав. кафедрою _________

Професор Аряєв М.Л.

Одеса - 200_ р.

Тема практичного заняття: «Проблема невиношуваності і особливості новонароджених дітей» - 2 години.

1. Актуальність теми: Частота передчасних пологів дуже варіабельна, в останні десятиліття складає 5-10 % від числа народжених дітей. Показник неонатальної смертності недоношених дітей у значній мірі залежить від ефективності надання медичної допомоги: використання мониторного спостереження, правильно проведеної терморегуляції із сервоконтролем, корекції ацидозу й електролітних порушень, забезпечення повноцінного харчування, оксигенотерапії і профілактики інфекцій.

 

Цілі заняття.

2. 1. Навчальні цілі

Інтерн повинний знати:

· морфологічні і функціональні ознаки недоношеності

· причини невиношування – 2-ий рівень

· класифікацію недоношеності

· особливості плину адаптаційного періоду в недоношених дітей.

 

Інтерн повинний уміти:

· визначити показання до перекладу дитини у відділення патології новонароджених

· визначити ступінь недоношеності

· оцінити зрілість всіх органів і систем недоношеної дитини – 3 рівень.

 

3. 2. Виховні цілі пов’язані з:

- формуванням професійно значущої підструктури особистості;

- актуальними аспектами деонтологічної, екологічної, правової, психологічної, патріотичної, професійної відповідальності тощо.

 

 

Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни		Знати		Уміти
1.Кафедра неонатології й ембріології.		Ембріологія.
2.Кафедра пат. фізіології.		Патогенез симптомів.		Особливості терморегуляції, водноэлектролітного обміну в немовлят.
3.Кафедра		АФО періоду		Обстежування
пропедевтики дитячих хвороб.		новонародженості. Прикордонні стани.		новонародженої дитини по системах і органам, трактувати методи дослідження.
4.Кафедра акушерства і гінекології.		Фізіологічний і патологічний плин вагітності і пологів.		Зібрати анамнез. Виявити фактори ризику. Трактувати дані пренатальної діагностики.

Зміст заняття.

Визначення:

Недоношеним вважається дитина, що народилася в терміну гестації менш 37 тижнів, тобто раніше 259 дня вагітності.

 

Причини невиношування:

соціально-економічні,

соціально-біологічні,

медичні.

 

Класифікація:

Серед недоношених дітей відповідно до морфологічної і функціональної зрілості за методикою ВІЗ виділяють:

а) «функціонально зрілі» – термін гестації 33-36 тижня.

б) «функціонально незрілі» – термін гестації 28-33 тижня.

в) «украй незрілі» – термін гестації менш 28 тижнів.

Морфологічні ознаки незрілості: менш розвита нижня половина тулуба і ноги, голова складає 1/3 довжини тіла, пупкове кільце розташоване ближче до лона, мозковий череп переважає над лицьовим, відкриті мале і бічне джерельця, шкірні покриви яскраво гіперемійовані, покриті рясними пушковим волоссям, підшкірно-жировий шар розвитий слабко, або отсутствует, слабко розвиті ареоли сосків, мала исчерченность підошов, розбіжність прямих м'язів живота. У хлопчиків яєчка не опущені в мошонку, у дівчинок великі полові губи не прикривають малі.

 

Функціональні ознаки.

Незрілість ЦНС виявляється гіпотонією, гіпорефлексієй, порушенням судинного тонусу. Відзначається зниження терморегуляції за рахунок малої кількості бурого жиру, малої м'язової маси, обмеженим надходженням їжі й ін. факторів. Через незрілість легень для недоношених характерно розвиток СДР. Частота серцевих скорочень від 120 до 170 у 1 хв., АД 65/30 мм рт. ст. Можливо тривале функціонування фетальних шунтів. Знижено ферментну активність шлунково-кишкового тракту. Незрілість ферментних систем печінки і підвищений гемоліз еритроцитів обумовлює тривалий жовтяничний синдром. Низькі показники імунітету (титр компліменту, лізоцим, фагоцитарна активність лейкоцитів і ін.) приводить до збільшення інфекційних процесів.

Діагноз.

Гестаціоний вік і ступінь зрілості плоду можуть бути встановлені на підставі морфологічних ознак і неврологічних даних. Часто використовується визначення гестаційного віку по шкалі запропонованої Дж. Баллардом і соавт., 1979 р. Методика дозволяє оцінювати гестаційний вік з точністю до 2 тижнів як у дорослих, так і в хворих немовляти. Використовують 6 критеріїв фізичної зрілості і 6 критеріїв неврологічної зрілості. Критерії неврологічної зрілості засновані на тім, що пасивний м'язовий тонус має більше значення для визначення гестаційного віку, чим активний тонус.

Тест варто проводити у віці 30 – 42 ч. у положенні дитини на спині. Для більшої об'єктивності обстеження по Ballard здійснюють двічі – незалежно друг від друга два лікарі.

 

План та організаційна структура заняття.

 

№ п/п	Основні етапи за- няття, їх функції та зміст	Навчальні цілі у рівнях засвоєння	Засоби навчання та контро-лю	Матеріали щодо методичного забезпечення наочності заняття, контролю знань тих, хто навчається.	Термін (у хвилинах або у %) від загального часу заняття
1.	Підготовчий етап.
1.1.	Перевірка наявності інтернів (переклик).			Асистентський журнал.	2'
1.2.	Тема заняття.				3'
1.3.	Визначення мети.				5'
1.4.	Попередній контроль знань.	2-3		Тести, контрольні питання	10'
2.	Основний етап.
2.1.	Інтерн повинний знати.			Таблиці, слай- ди, методичні рекомендації.
2.2.	Поняття про недоношеності.
2.3.	Причини невиношування.
2.4.	Класифікація недоношеності.
2.5.	АФО недоношених дітей.
2.1.2	Практичні навички якими інтерн повинний опанувати: 1.Визначити ступінь недоношеності по гестаційному віці. 2.Визначити відповідність маси тіла до гестаційному віку. 3.Виявити фактори ризику і причину передчасних пологів. 4.Оцінити зрілість всіх органів і систем. 5.Дати інтерпритацію отриманих лабораторних даних.		Рішення задач.	Задачі, контрольні питання.
	6.Провести диференціальну діагностику. 7.Зробити висновок на основі даних анамнезу, об'єктивного і параклінічного обстеження.
2.2.	Курація хворого. 1.Обстеження недоношеної дитини: - збір анамнезу - об'єктивний омотр - виявлення патологічних змін - оцінка даних параклінічного обстеження. 2.Клінічний розбір курируємого недоношеної дитини. 3.Розбір питань лікування (у разі потреби)		Історія хвороби, аркуші призначень.		25'     15'   10'
3.	Заключний етап
3.1.	Корекція допущених помилок.				10'
3.2.	Рекомендації.
3.3.	Оголошення оцінок.				5'
3.4.	Завдання на будинок, рекомендації з використання літературних джерел.				5'

Матеріали щодо методичного забезпечення заняття.

6.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття

6.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

6.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття:

 

Контрольні питання.

1. Яка дитина є недоношеною?

2. Які параметри недоношеної дитини враховуються при класифікації?

3. Які основні соціальні і медико-біологічні причини невиношування?

9. У чому виявляється незрілість органів подиху?

10. Які особливості серцево-судинної системи в недоношених?

11. У чому виявляється незрілість травної системи в недоношених?

Задача.

У недоношеної дитини, що родились з вагою 1 900, розмірами 43-33-31, на п'ятий день життя первісна втрата склала 200 грамів. На сьому добу дитина переведена у відділення 2 етапи виходжування недоношених дітей з вагою 1 670 грамів, з якого був виписаний на ділянці у віці 36 доби з вагою 2050 грамів.

1. Дати оцінку первісній утраті маси.

2. Коли ця дитина могла відновити первісну масу?

3. Що можна сказати про місячне збільшення ваги в цієї дитини?

 

6.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки інтернів:

 

Орієнтована карта для самостійної роботи інтернів.

Основні завдання	Указівки до виконання завдання	Відповіді інтернів
1.Поняття про недоношеності.	1.Дати визначення недоношеності. 2.Визначити ступінь недоношеності по гестаційному віці. 3.Визначити відповідність маси тіла гестаційному віку. 4.Перелічити причини невиношування.
2.Анатомо-фізіологічні особливості недоношених дітей.	1.Охарактеризувати особливості ЦНС у недоношених дітей. 2.Охарактеризувати терморегуляцію. 3.Дати характеристику дихальної системи недоношеної дитини. 4.Виділити особливості серцево-судинної системи.
	5.Охарактеризувати особливості травного тракту. 6.Охарактеризувати імунну систему недоношеної дитини.
3.Класифікація недоношенності.	Дати характеристику недоношеним дітям з 1, 2, 3, 4 ступенем недоношеності.
4.Оцінка по шкалі Дж.Балларда.	Визначити термін гестації немовляти дитини використовуючи морфоневромишечній шкали критерії.

 

Література для викладача.

1. Хазанов А.И. Недоношені діти.– Л., Медицина, 1987, 240 с.

2. П.С.Мощич. Медицина дитинства.– К., Здоровий(я, 1984.

3. Н.П.Шабалов. Неонатологія.– Санкт-Петербург, 1984, 1 тім.

 

8. Література для інтернів:

1. Н.П.Шабалов. Неонатологія.– М., Медицина, 1997, с.106-116.

2. Довідник неонатолога. Під ред. В.А.Таболина, Н.П.Шабалова.– Л.,Медицина, 1984, с.47-50.

3. Неонаталогія. Під ред. В.В.Гаврюшовой, К.С.Сотниковой.– Л., Медицина, 1985, с.159-165.

4. Лекційний матеріал.