Сутність та завдання податкового рахівництва.

Самостійно.

На сьогодні мало розроблені теоретичні засади сутності та змісту власне податкового рахівництва, відсутні єдині та обґрунтовані підходи до формування і реалізації його механізму. Внаслідок цього виникають суттєві перешкоди при розв’язанні державного завдання – підвищення ефективності системи оподаткування як важливого джерела та інструмента виконання державою поставлених перед нею соціально-економічних завдань.

При розгляді питань, пов’язаних із податковим рахівництвом, вони переважно бачаться у практичній площині, тобто в діяльності, що охоплює безпосередньо порядок складання та представлення податкової звітності до фіскальних органів, а також організацію обліку податкових платежів.

Разом з тим часто не беруть до уваги ту обставину, що в основі використовуваних показників лежить їх конкретний економічний зміст, а перерахованих процесів – конкретні фінансово-господарські явища і процеси. Процес податкового рахівництва необхідно організувати так, щоб, з одного боку, забезпечити користувачів якісною і достовірною інформацією про нарахування і виконання податкових зобов’язань, наявність податкового боргу і його погашення, переплати, відшкодування з бюджету в розрізі платників податків і зборів. З іншого – не упустити при цьому зміст показників, що формують таку інформацію, що неминуче призведе до втрати якості окремих робіт і податкового рахівництва в цілому.

Отже, засади економічної теорії, фінансової та податкової науки утворюють те підгрунтя, на якому повинні засновуватися процеси податкового рахівництва і робота його суб’єктів. Що ж стосується принципових підходів до податкової звітності, то враховуючи те, що вона є частиною фінансової, при визначенні основних характеристик і принципів її підготовки необхідно виходити із „Загальних вимог до фінансової звітності” Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.

Таким чином, визначаючи сутність податкового рахівництва, необхідно вести мову про два виміри, що перебуваючи у діалектичному взаємозв’язку, забезпечують її найбільш повне відображення.

Податкове рахівництво - це система принципів, методів та заходів планування, обліку, нарахування та внутрішнього контролю податкових (обов'язкових) платежів та складання податкової звітності.

У найбільш загальному значенні – це система відносин, що виникають в процесі підготовки відомостей і даних для формування податкових зобов’язань, при складанні податкової звітності, а також при внутрішньому контролі показників звітності та їх аналізі.

У такому розумінні предмет і сфера податкового рахівництва (в основі якого лежать розрахункові процеси) відрізняються від предмета, і сфери діяльності бухгалтерського і податкового обліку (в основі яких лежить облік) і предмета і сфери діяльності економічного аналізу (в основі якого лежать аналіз і аудит), незважаючи на їх взаємозв’язок і взаємозалежність.

У більш вузькому розумінні податкове рахівництво – це різновид фінансової роботи з використанням широкого арсеналу аналітичних способів і прийомів, що базується на податковій та бухгалтерській звітності, даних оперативного і статистичного обліку в грошовій формі по підготовці відомостей і даних для формування податкових зобов’язань до бюджетів різних рівнів та складання податкової звітності.

Разом з тим важливо наголосити, що подібне визначення ніякою мірою не спрощує поняття податкового рахівництва, не зводить його сутність лише до техніки вирахування сум податків, що підлягають сплаті до бюджету. Його методи та прийоми повинні чітко відображати сутність об’єкта і бази оподаткування.

Податкове рахівництво необхідно розглядати як невід’ємну та важливу складову системи оподаткування, що через підвищення якості процесів адміністрування податків і зборів здатна сприяти результативності цієї системи та впливати на прийняття управлінських рішень щодо оподаткування.

Податкове рахівництво необхідно розглядати, з одного боку, початковим, а з іншого – основним етапом адміністрування податків і зборів й виконання платниками податків їх конституційного обов’язку. Стабільність і своєчасність надходження коштів до бюджетів насамперед забезпечується реалізацією усіх складових механізму податкового рахівництва.

У зв’язку з цим науковий інтерес становить структура такого механізму, важливим є його дослідження як цілісності, у взаємозв’язку всіх його структуроформуючих елементів.

У такому підході до них доцільно віднести законодавчу, фінансову та організаційну складові, що в сукупності дають кількісну та якісну оцінку майнових інтересів і прав учасників податкових відносин.

У контексті виокремлення окремих форм і методів, що формують механізм податкового рахівництва, до перерахованих складових можна віднести відповідно юридичні засоби, фінансові інструменти, методи, нормативи, ліміти тощо, а також технічні засоби й організаційні форми.