Методичні установки: вступне слово до лекції

У процесі професійної підготовки студент виконує різні види навальної діяльності, серед яких проведення дослідно-експериментальної роботи (НДР) є обов’язковим видом роботи. НДР набувають завершеної форми в тезах, статтях, курсових роботах та дипломних проектах. У ході виконання НДР знання базових понять методології, – об’єкт, предмет і пізнавальна ситуація, - є не тільки умовою структурування, інтерпретації та взаємозв’язку знань, які набувають активного характеру в таких формах як виступи з доповідями, публікації статей, захисти наукових проектів, а й формують орієнтацію у визначенні об’єктів та предметів безпосередньо за тією темою, яку досліджує студент.

У процесі сприйняття змісту лекції та самостійного її опрацювання важливим моментом є узагальнення причино-наслідкових зв’язків, що обумовлюють складність визначення об’єкту та предмету психології.

Зміст лекції складається з інформацій про:

ü про складність визначення об’єкту, предмету та методу психології;

ü загальна характеристика об’єкту і предмету психології;

ü загальна характеристика методу психології;

ü пізнавальна ситуація.

 

3.1. ЗМІСТ ОБ’ЄКТУ Й ПРЕДМЕТУ ПСИХОЛОГІЇ

Тепер, використовуючи знання з методології, підійдемо до розглядання об’єкту й предмету психології. Базовими поняттями методології є об’єкт і предмет та пізнавальна ситуація наукової дисципліни.

Представимо декілька дефініцій об’єкту й предмету.

Об'єкт – це певний фрагмент реальності, на який спрямована дослідницька дія науковця.

Об'єкт – це область безпосередньо спостерігаємої реальності, для якої виявлені стійкі і необхідні зв’язки між окремими її складовими і закріплені в системі наукових абстракцій.

Предмет -цедеяка частина об’єкту, що підкреслює, з якого ракурсу розглядається предмет.

Предмет - це сукупність об'єкта дослідження і пізнавальних засобів її вивчення. Предмет науки для психології - системоутворююча категорія, оскільки, як очевидно з усієї її історії, система наукового знання будувалася в залежності від того, що було визнано вченими в якості предмета науки.

Визначають ще:

Загальний об’єкт наукової психології - це людина і тварини.

Головний об’єкт наукової психології – це людина.

Видатний методолог М.М.Семенов відмічає: «об'єкт пізнання - це форма данності об’єктивної реальності суб'єкту» пізнання, а «предмет наукового пізнання - це форма даності пізнаваного об'єкта пізнає суб'єкту» [184, с. 61].

 

Структура наукового предмета (по Щедровицькому Г.П.):
1) факти, або одиниці емпіричного матеріалу;
2) засоби вираження, серед яких виявляться мови різного типу, математичні описи, системи понять та ін;
3) методичні приписи та системи методик, що фіксують прийоми науково-дослідної роботи;
4) онтологічні схеми, що зображують ідеальну дійсність вивчення;
5) моделі, репрезентують приватні об'єкти дослідження;
6) знання, що об'єднуються в теоретичну систему;
7) проблеми;
8) завдання наукового дослідження [].

Проблема визначення об’єкту широко обговорюється науковцями. Так, наприклад, К.О. Абульханова предметом психології визначає «... не конкретні психологічні механізми, які розкриваються психологічним дослідженням, а лише загальні принципи визначення цих механізмів» [с.211]. Далі автор пропонує методику визначення об’єкту – це знайти відповідь на питання: «Якою якісною специфікою володіє та реальність, яку повинна досліджувати психологія?». У пошуку предмету психології слід знайти відповідь на питання: «Як в принципі слід цю реальність досліджувати?».

У зв’язку з тим, що людина входить в різні соціальні групи (від сім'ї і дружнього колективу до людського суспільства в цілому, то якість вивчення її психіки пов’язано з вивченням соціального колу (групи, колективу, суспільства). А оскільки вивчити психіку людини у всій її повноті неможливо поза її еволюції, то об'єктом дослідження є також тварини, і відповідно, їх психіка входить складовою частиною в предмет психології.

 

Об'єктами дослідження психології є людина, різні соціальні групи людей, тварини та їх спільноти.

Предметом - виступає психіка в цілому або її окремі прояви об'єкту, тобто психіка людини (в індивідуальних і суспільних відносинах) і тварин.

 

За формою це можуть бути психічні процеси, стани, властивості, конструкти.

Визначення об’єкту дослідження залежить від методологічного обґрунтування природи психіки (філософський ракурс).

Наприклад, у глибинній психології об’єктом є динамічні процеси психічної енергії – лібідо та танатос.

Радянська психологія, яка в основі методології визначила діяльнісну сутність психіки, об’єктом психології визначали ті зв'язки, які відносяться до психіки, а предметом - психічну діяльність.

Складність визначення об’єкту й предмету психології полягає в її природі. З цього приводу видатний психолог Г. І. Челпанов, який стояв біля витоків наукової психології взагалі, вказав на відмінність психічних явищ від явищ фізичних і матеріальних:

1) психічні явища не можуть бути сприйняті зовнішніми органами чуття (як це робиться з фізичними та матеріальними явищами), а можуть безпосередньо пізнаватися тільки шляхом внутрішнього досвіду;

2) психічні явища можуть бути підвладні безпосередньому спогляданню тільки тієї особи, яка їх переживає - тоді як фізичні явища можуть сприйматися великою кількістю споглядачів;

3) психічним явищам не може бути приписана просторова протяжність на відміну від явищ, скажімо, фізіологічних. (Щодо третього пункту можна зазначити, що згідно сучасним поглядам просторовість психічним явищам може бути приписана (але не протяжність у «фізичному» просторі, яку справедливо заперечував Г. І. Челпанов).

3.2. АСПЕКТИ ПРОБЛЕМ ПСИХОЛОГІЇ У ВИЗНАЧЕННІ

ОБ’ЄКТУ ТА ПРЕДМЕТУ ПСИХОЛОГІЇ

Розвиток будь-якої науки визначається розв’язанням існуючих в її колі проблем.

Проблема (др.-греч. Πρόβλημα) в широкому сенсі - складний теоретичний чи практичний питання, вимагає вивчення, дозволу; в науці - суперечлива ситуація, яка виступає у вигляді протилежних позицій у поясненні будь-яких явищ, об'єктів, процесів і потребує адекватної теорії для її дозволу.

 

Всі безліч проблем, розроблюваних психологією, мож но компактно представити у вигляді сукупності так званих «проблемних осей», тобто двополюсних осей, що уособлюють собою ряд питань по якомусь аспекту психологічного вивчення людини. Полюса цих осей - опозиції, що відображають крайні прояви розглянутого аспекту. Важливою передумовою успішного вирішення проблеми є її правильна постановка

Визначають основні осі, які обмежують існуючі проблеми в психологічній науці, які представлені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.