Тема 7. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві

1. Фізична особа, на користь якої здійснюється страхування - це:

а) застрахована особа; б) страхувальник; в) страховик; г) страховий експерт.

2. Страхувальник - це:

а) фізична особа, на користь якої здійснюється страхування;

б) роботодавець, а в окремих випадках застрахована особа;

в) Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

г) працівник потенційно небезпечного підприємства.

3. Страховик - це:

а) фізична особа, на користь якої здійснюється страхування;

б) роботодавець, а в окремих випадках застрахована особа;

в) Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

г) працівник потенційно небезпечного підприємства.

4. Суб’єктами страхування від нещасного випадку є:

а) страховий експерт з охорони праці;

б) застраховані громадяни, страхувальники, страховик;

в) Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

г) життя, здоров’я та працездатність застрахованого.

5. Об’єктами страхування від нещасного випадку є:

а) страховий експерт з охорони праці;

б) застраховані громадяни, страхувальники, страховик;

в) Фонд соціального страхування від нещасних випадків;

г) життя, здоров’я та працездатність застрахованого.

6. Не належать до джерел фінансування Фонду соціального страхування:

а) грошові внески роботодавців за страховими тарифами;

б) кошти, працівників підприємств, що належать до високого рівня професійного ризику;

в) кошти, одержані від стягнень штрафів за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

г) добровільні грошові внески осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, відповідно до встановлених страхових тарифів.

7. Страховий ризик - це:

а) нещасний випадок на виробництві, що спричинив застрахованому професійно зумовлену травму за визначених обставин;

б) обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок;

в) професійне захворювання працівника виявлене у період коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством на якому захворів;

г) нещасний випадок, що стався внаслідок порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці застрахованою особою.

8. Для бюджетних установ та об’єднань громадян, страхові тарифи встановлюються в розмірі:

а) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску, в розрахунку на календарний рік;

б) 0,2% від сум витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

в) 0,5% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску, в розрахунку на календарний рік;

г) 1% від сум витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

9. Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється:

а) лікувально-профілактичним закладом за місцем проживання потерпілого;

б) виключно лікарсько-консультаційною комісією;

в) пенсійним фондом за участю Фонду соціального страхування;

г) медико-соціальною експертною комісією за участю Фонду соціального страхування.

10. До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються:

а) представники Кабміну, Держгірпромнагляду та Міністерства Праці України;

б) представники держави, застрахованих осіб і роботодавців;

в) представники обласних держадміністрацій, виконкомів міських рад та об’єднань роботодавців;

г) представники Міжнародної Організації Праці, Європейського Союзу та Міністерства Праці України.

11. Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків у розмірі:

а) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску, в розрахунку на календарний рік;

б) 0,2% від сум витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян;

в) 0,5% однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску, в розрахунку на календарний рік;

г) 1% від сум витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

12. Якщо комісією з розслідування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативно-правових актів з охорони праці, то розмір одноразової допомоги:

а) зменшується на вимогу роботодавця не менше ніж на 75%;

б) зменшується на підставі висновку цієї комісії, але не більше як на 50%;

в) збільшується на 10% за рахунок коштів профспілкової організації підприємства;

г) збільшується на 25% на підставі висновку лікарсько-консультаційної комісії.

13. Виконання функцій та обов’язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладається на:

а) правління Фонду; б) виконавчу дирекцію Фонду;

в) страхових експертів з охорони праці; г) виконавчий орган правління Фонду.

14. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації є:

а) акт комплексної перевірки стану охорони праці підприємства;

б) акт розслідування нещасного випадку;

в) заява потерпілого до Фонду державного соціального страхування;

г) висновки медико-соціальної експертної комісії.

15. Розмір страхових внесків підприємства залежить від:

а) рівня заробітної платні працівників підприємства;

б) рівня прибутку власника підприємства;

в) встановленого для підприємства класу професійного ризику;

г) положень визначених колективним договором підприємства.