Електронне адміністрування ПДВ

Правила електронного адміністрування ПДВ визначено в новій статті 200¹ ПКУ. Кожному платнику ПДВ автоматично відкривається рахунок для обліку сум ПДВ згідно з п. 200¹.2 ПКУ.

Згідно з п. 200¹.4 ПКУ на ПДВ-рахунки зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, необхідної для видачі податкових накладних;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків.

Статтею 200¹.3 ПКУ передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (Σ Накл), обчислену за такою формулою:

ΣНакл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ.

Проте, з урахуванням п. 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, наведену формулу доцільно доповнити окремими показниками, і вона набуде наступного вигляду:

ΣНакл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах - ∑НаклВид - ∑Відшкод - ∑Перевищ + ∑Овердрафт + ∑ЗалРах + ∑Від’ємнЗначення + ∑Переплат

На виконання вимог Закону України від 16.07.2015 №643-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» Державною фіскальною службою України з 01.08.2015 запроваджені оновлені електронні сервіси у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а саме:

- запит щодо отримання реквізитів рахунку та відомостей про стан рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ та суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) – код форми J/F1301205;

- витяг з системи електронного адміністрування ПДВ – код форми J/F1401205;

- запит на отримання інформації щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН (Σ Накл), за рахунок суми залишку від’ємного значення попередніх (звітних) податкових періодів – код форми J/F1301302;

- витяг з системи електронного адміністрування ПДВ щодо суми збільшення, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних – код форми J/F1401302;

- запит щодо отримання інформації у розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ – код форми J/F1301902;

- витяг у розрізі операцій з системи електронного адміністрування ПДВ – код форми J/F1401902.

Платник ПДВ може скласти податкову накладну на кожну суму податкових зобов’язань із ПДВ, що виникають у нього в процесі здійснення оподатковуваних операцій – саме так, як він це робив і раніше. Але сума ПДВ, на яку платник ПДВ може видати ПН (тобто надіслати або передати покупцю на накопичувачі як електронний документ), буде обчислюватись за вищезазначеною формулою. На таку ж суму слід орієнтуватися і при реєстрації ПН в ЄРПН: згідно з п. 201.10 ПКУ з 1 січня 2015 р. платник ПДВ не зможе зареєструвати ПН, в якій загальна сума ПДВ перевищує суму, обчислену за вищевказаною формулою. Для того щоб це зробити, платник ПДВ повинен спочатку перерахувати кошти на ПДВ-рахунок та збільшити величину показника ∑_Накл на необхідну суму.

Отже, платник ПДВ може видавати покупцям податкові накладні на суму ПДВ, що включає загальну суму ПДВ в отриманих ним податкових накладних (так званий «вхідний ПДВ»), загальну суму імпортного ПДВ та суму наданого державою овердрафту, від яких віднімається сума раніше виданих податкових накладних, сума ПДВ, заявленого до бюджетного відшкодування та сума перевищення загальної суми податкових зобов’язань над сумою податкових зобов’язань у раніше у зареєстрованих ПН (тобто сума податкових зобов’язань за незареєстрованими накладними). Результат цих обчислень покаже суму, на яку платник ПДВ може видати податкові накладні своїм покупцям.

Можливо, що цієї суми не вистачить, щоб видати покупцям всі виписані податкові накладні за звітний період. Як уже зазначалося, у цьому випадку платнику ПДВ доведеться поповнити свій ПДВ-рахунок на необхідну суму (різницю між сумою, на яку платник податку бажає виписати ПН і сумою, яка перебуває на ПДВ-рахунку на час виникнення ПЗ з ПДВ) зі свого поточного рахунку. Далі розглянемо приклад.

Приклад

Протягом звітного місяця платник ПДВ придбав товар на суму 54600 грн, в т.ч. ПДВ – 9100 грн. (є податкова накладна) – ∑НаклОтр, а також імпортував товар на суму 18000 грн., в т.ч. ПДВ – 3000 грн. (є митна декларація) – ∑Митн. За звітний місяць платник ПДВ отримав передплату за товар на суму 84900 грн., в т.ч. ПДВ – 14150 грн. Щоб виписати податкову накладну покупцю на суму 14150 грн. – ∑Накл, платнику ПДВ потрібно поповнити ПДВ-рахунок на суму 2050 грн. – ∑ПопРах., яка розраховується наступним чином:

∑ПопРах = ∑НаклВид + ∑Відшкод + ∑Перевищ + ∑Накл – ∑НаклОтр – ∑Митн – ∑Овердрафт;

2050 грн. = 0 грн. + 0 грн. + 0 грн. + 14150 грн. – 9100 грн. – 3000 грн.