Тема 6. Німецька класична філософія. Марксизм (2 год.).

Плани семінарських занять

Модуль 1

тема 1. Філософія як світогляд, її предмет, структура та функції (2 год.)

План семінару:

1. Основні історичні різновиди світогляду.

2. Джерела та особливості філософського знання.

3. Співвідношення філософії та релігії, філософії та науки.

4. Структура, предмет і основні функції філософії.

5. Роль філософії у житті суспільства і особистості.

Список рекомендованої літератури:

Антология мировой философии: В 4 т. – М., 1969–1972.

Арцишевский Р. А. Мировоззрение: сущность, специфика, развитие. – Львов, 1986.

Ильенков Э. В. Философия и культура. – М., 1991.

История философии. Учеб. для вузов. – Ростов н/Д., 2002.

Історія філософії: Підручник / Ярошовець В. І., Бичко І. В., Бугров В. А. та ін.; За ред. В. І. Ярошовця. – К., 2002.

Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учеб. для вузов. – М., 2000.

Мамардашвили М. К. Как я понимаю философию. – М., 1992.

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия. – М., 1991.

Саух П. Ю. Філософія: Навч. посібник. – К., 2003.

Філософія: Навч. посіб. – 6-е вид., перероб. і доп. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2006.

Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.

Ящук Т. І. Філософія історії: Курс лекцій. Навч. посіб. – К., 2004.

Тема 2. Філософія Стародавнього Світу: Індія, Китай, Греція, Рим (4 год.)

План першого заняття (2 год.):

1. Основні етапи розвитку філософії Стародавньої Індії.

2. Неортодоксальні філософські системи (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята)

3. Ортодоксальні філософські системи (йога, веданта, вайшешика, ньяя, міманса, санкх’я).

4. Основні етапи і головні напрями філософії Стародавнього Китаю (конфуціанство, даосизм, легізм, моїзм, чань-буддизм).

План другого заняття (2 год.):

5. Головні періоди розвитку античної філософії. Філософські школи та їх представники

6. Особливості філософії досократівського періоду.

7. Особливості філософії класичного сократівського періоду.

8. Особливості філософії елліністичного періоду.

9. Особливості філософії римського періоду.

Список рекомендованої літератури:

Антология мировой философии в 4-х тт. – Т.1. – Ч.1. – М., 1969.

Аристотель. Сочинения в 4-х томах. – М., 1976–1983.

Асмус В. Ф. Античная философия. – М., 1976.

Богомолов А. С. Античная философия. – М., 1985.

Буддизм. Четыре благородных истины. – М.-Харьков, 2000.

Герасимчук А. А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. для вузів. – К., 1999.

Гессе Г. Паломничество в страну Востока. – СПб., 1999.

Дао: гармония мира. М.- Харьков, 2000.

Декарт Р. Рассуждение о методе // Избр. произведения: В 2 т. – М., 1989.

Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. – М., 1979.

Древнеиндийская философия. – М., 1972.

Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах. – М., 1972.

Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учеб. для вузов. – М., 1998.

Конфуций. – М.–Харьков, 2000.

Лукьянов А. Е. Истоки Дао. – М., 1992.

Лукьянов А. Е. Становление философии на Востоке (Древний Китай и Индия). – М., 1992.

Лысенко В. Г., Терентьев А. А., Шохин В. К. Ранняя буддийская философия. Философия джайнизма. – М., 1994.

Материалисты Древней Греции. – М., 1955.

Мифология древнего мира. – М., 1977.

Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х т. / Гл. ред. С. А.Токарев. – М., 1992.

Платон. Собрание сочинений в 4-х тт. – М., 1990-1994.

Плотин. Эннеады. В двух книгах. – К., 1995-1996.

Римские стоики: Сенека, Эпиктет, Марк Аврелий. – М., 1995.

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. – К., 1986.

Томас П. Индия. Эпос, легенды, мифы. – СПб., 2000.

Торгинов Е. А. Религии мира: Опыт запредельного: Психотехника и трансперсональные состояния. – СПб., 1998.

Чанышев Е. В. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

Чанышев Е. В. Курс лекций по древней философии. – М., 1981.

Шохин В. К. Брахманистская философия. – М., 1994.

Шуцкий Ю. К. Китайская классическая книга перемен Ицзин. – М.-Харьков, 2000.

Тема 3. Філософія Середньовіччя (2 год.)

План семінару:

1. Головні етапи розвитку Середньовічної філософії та їх основні риси.

2. Етап патристики та філософське вчення Авґустина Блаженного.

3. Етап схоластики та філософське вчення Фоми Аквінського.

4. Дискусія номіналістів і реалістів у Середньовічній філософії.

5. Середньовічна містика Майстера Екгарта.

Список рекомендованої літератури:

Аврелий Августин. Исповедь блаженного Августина, епископа Гиппонского. – М., 1991.

Антология мировой философии в 4-х тт. – Т.1. – Ч.2; Т.2. – М., 1969.

Бл. Августин. Энхиридион, или о вере, надежде и любви. – К., 1996.

Бонавентура. Путеводитель души к Богу. – М., 1993.

Боэций. «Утешение Философией» и другие трактаты. – М., 1990.

Григорий Нисский. Об устроении человека. – СПб., 1995.

Дионисий Ареопагит. О божественных именах. О мистическом богословии. – СПб., 1995.

Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии. – СПб., 1997.

Кентерберийский Ансельм. Сочинения. – М., 1995.

Майоров Г. Г. Формирование средневековой философии. – М., 1979.

О началах: Соч. Оригена учителя Александрийского. – Новосибирск, 1993.

Присухін С. І.

Ранние отцы церкви. – Брюссель, 1988.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Ч. 2: Средневековье. – СПб., 1994.

Тертуллиан. Избранные сочинения. – М., 1994.

Фома Аквинский. Сумма против язычников. Книга первая. – Долгопрудный, 2000.

Тема 4. Філософія Відродження та Реформації (2 год.)

План семінару:

Соціальні та духовні передумови філософії Відродження.

Характерні риси філософії епохи Відродження (антропоцентризм, гуманізм, опозиція до церкви, пантеїзм, інтерес до держави, індивідуалізм, ідея соціальної рівності).

Основні напрями філософії епохи Відродження:

а) гуманістичний напрям,

б) неоплатонічний напрям,

в) натурфілософський напрям,

г) політичний напрям,

утопічно-соціалістичний напрям.

4. Реформація та її вплив на розвиток європейської культури.

Список рекомендованої літератури:

Антология мировой философии в 4-х тт. – М., 1969.

Горфункель А. Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. – К., 1994.

Данте Алигьери. Божественная комедия. – М., 1968.

Данте Алигьери. Малые произведения. – М., 1968.

Лоренцо Валла. Об истинном и ложном благе. О свободе воли. – М., 1989.

Монтень М. Опыты. В трех книгах. - М., 1992.

Нарский И. С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.

Николай Кузанский. Сочинения в двух томах. – М., 1979.

Петрарка Ф. Избранное. – М., 1974.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4-х т. – СПб., 1994–1997.

Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва (2 год.)

План семінару:

1. Соціальні та природничо наукові передумови філософії Нового часу.

2. Характерні особливості філософії Нового часу (природоцентризм, раціоналізм, емпіризм, етичний раціоналізм, механіцизм).

3. Емпіризм і раціоналізм – головні напрями філософії Нового часу.

4. Основні характерні риси філософії Просвітництва (антропоцентризм, історичний оптимізм, секуляризація релігії й церкви, атеїзм, матеріалізм).

5. Значення філософії Нового часу та доби Просвітництва для світової філософії.

Список рекомендованої літератури:

Английские материалисты XVIII в. Собр. Соч.: В 3-х т. – М., 1967, 1968.

Антология мировой философии: В 4-х т. – М., 1970. – Т. 2.

Бакрадзе К. С. История новой философии // Избр. филос.труды. – Тбилиси, 1977. – Т. 4.

Беркли Дж. Алкифрон. Памятники религиозно-философской мысли Нового Времени. – СПб., 1996.

Беркли Дж. Сочинения. – М., 1978.

Бэкон Ф. Сочинения: В 2-х т. – М., 1971–1972.

Вико Джамбаттиста. Основания науки об общей природе наций. – М.-К., 1994.

Вольтер. Философские сочинения. – М., 1988.

Гельвецій К. А. Про людину, її розумові здібності та її виховання. – К., 1994.

Гоббс Т. Сочинения: В 2-х т. – М., 1989.

Гоббс Томас. Бегемот. – К., 1996.

Грязнов А. Ф. Философия Шотландской школы. – М., 1979.

Гусєв В. І. Західна філософія Нового часу XVII–XVIII ст. – К., 1998

Гусєв В. І. Історія західноєвропейської філософії XV–XVII ст. – К., 1994.

Декарт Р. Метафізичні розмисли. – К., 2000.

Декарт Р. Соч.: В 2-х т. – М., 1989–1994.

Кондильяк Э. Соч.: В 3-х т. – М., 1980–1982.

Кузнецов Б. Г. Разум и бытие. – М., 1972.

Кузнецов В. Н. Французский материализм XVIII века. – М., 1981.

Кузнецов В. Н., Мееровский Б. В., Грязнов А. Ф. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1986.

Лейбниц Г. Соч.: В 4-х т. – М., 1982–1989.

Локк Д. Соч.: В 3-х т. – М., 1985–1988.

Момджян Х. Н. Французское просвещение XVIII века. – М., 1983.

Нарский И. С. Западноевропейская философия XVII века. – М., 1974.

Нарский И. С. Западноевропейская философия XVIII века. – М., 1973.

Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

Реале Дж., Антисери Д. Западная философия. От истоков до наших дней. Кн. 3. – СПб., 1996.

Руссо Ж. Ж. Трактаты. – М., 1969.

Соколов В. В. Европейская философия XV–XVII вв. – М., 1984.

Спиноза Б. Об усовершенствовании разума. – М. – Харьков, 1998.

Спиноза Б. Этика // Избранные произведения в 2-х тт. – М., 1957.

Философия епохи ранних буржуазных революций. – М., 1983.

Тема 6. Німецька класична філософія. Марксизм (2 год.).

План семінару:

1. Соціальні та духовні передумови формування німецької класичної філософії.

2. Філософія І. Канта.

3. Об’єктивний ідеалізм в філософії Ґ. В. Ф. Геґеля.

4. Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.

5. Марксизм: історичний та діалектичний матеріалізм.

Список рекомендованої літератури:

Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М., 1974.

Герасимчук А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. Для вузів. – К., 1999.

Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.

Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності та держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 21.

Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учеб. для вузов. – М., 1998.

Кант И. Критика чистого разума // Соч.: в 6 т. – М., 1964. – Т. 3.

Кузнецов В. Н., Мееровский Б. В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия ХVII века. – М., 1985.

Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 42.

Маркс К. Капітал. Т. 1 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 23.

Маркс К. Капітал. Т. 3 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – Т. 25.

Марксизм: «про» и «контра». – М., 1992.

Нижников С.А. История философии: Курс лекций. – М., 2004.

Спиркин А.Г. Философия: Учеб. для вузов.- М., 1998.

Философия: Учеб. для вузов / Под ред. проф.В.Н.Лавриненко. – М., 1998.

Філософія: Навч. посіб. – 6-е вид., перероб. і доп. / Л. В.Губерський, І. Ф.Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – Київ, 2006.

Ципко А. Противоречия учения К.Маркса // Через тернии. Перестройка: гласность, демократия, социализм. – М., 1990.

Тема 7. Українська філософська думка (4 год.)

План першого заняття (2 год.):

1. Соціальні та духовні передумови формування й розвитку української філософії.

2. Характерні риси української філософії (поліфонізм, антеїзм, кордоцентризм, екзистенціальність).

3. Міфологічна культура давнього слов’янства (язичництво). Філософія Київської доби.

4. Філософія доби Відродження (ХIV–ХVІ ст.).

План другого заняття (2 год.):

5. Філософія в Києво-Могилянській академії. Творчість Г. С. Сковороди.

6. Університетська філософія в Україні.

7. Українська філософія другої половини ХІХ ст.

8. Новітня українська філософія.

Список рекомендованої літератури:

Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К., 1992.

Бичко А. К., Бичко І. В. Феномен української інтелігенції. Спроба екзистенційного аналізу. – К., 1995.

Бычко А. К. народная мудрость Руси. Анализ философа. – К., 1988.

Бычко И. В. Познание и свобода. – М., 1969.

Велесова Книга. – К., 1995.

Гоголь Н. В. Выбранные места из переписки с друзьями. – М., 1990.

Горський В. С. Історія української філософії. – К., 1996.

Грабович Г. Шевченко як міфотворець. – К., 1991.

Драч І. Ф., Кримський С. Б., Попович М. В. Григорій Сковорода. – К., 1984.

Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К., 1992.

Забужко О. Шевченків міф України. – К., 1992.

Залізняк Л. Л. Первісна історія України. – К., 1999.

Захара І. С. Стефан Яворський. – Львів, 1991.

Ісаєвич Я. Б. Братства та їх роль у розвитку української культури XVII–XVIII ст. – К., 1966.

Кашуба М. В. Георгий Конисский. – М., 1979.

Костомаров М. Две русские народности. – К.–Харьков, 1991.

Літопис руський. – К., 1989.

Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.

Махновець Л. Григорій Сковорода: біографія. – К., 1972.

Мицько І. Острозька слов’яно-греко-латинська академія. – К., 1990.

Ничик В. М. Феофан Прокопович. – М., 1977.

Нічик В. М. Петро Могила в духовній історії України. – К., 1997.

Огієнко І. Українська культура. – К., 1991.

Пам’ятки братських шкіл на Україні. – К., 1988.

Попович М. Микола Гоголь. – К., 1989.

Попович М. Нариси з історії української культури. – К., 1998.

Розвиток філософської думки в Україні. Курс лекцій. – 2-е вид. / Вільчинський Ю. М., Скринник М. А., Скринник З.Е. та ін. — К.: ВІПОЛ, 1994.

Сковорода Г. Твори: У 2 т. – К., 1994.

Табачковський В. Г. Ми у філософії та філософія в нас // Філософська думка. – 1998. – № 4–6.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії в Україні. – Мюнхен, 1983.

Шинкарук В. І. “Хрущовська відлига” і нові тенденції в публікаціях Інституту філософії АН України в 1960-х роках // Філософська думка. – 1998. – № 4–6.

Тема 8. Сучасна світова філософія (2 год.)

План семінару:

1. Соціальні та духовні передумови формування сучасної світової філософії.

2. Основні напрями сучасної філософії:

– “Філософія життя” (В. Дільтей, Ф. Ніцше, А. Бергсон);

– Прагматизм (Ч. Пірс, В. Джеймс, Д. Дьюі);

– Герменевтика (Ф. Шлейєрмахер, Е. Гуссерль, Г. Гадамер);

– Позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм (О. Конт, Б. Рассел, К. Поппер);

– Фрейдизм і неофрейдизм (З. Фрейд, К. Юнг, Г. Маркузе, Е. Фромм);

– Екзистенціалізм (М. Хайдеґґер, А. Камю, Ж.-П. Сартр);

– Неотомізм (Е. Жильсон, Ж. Марітен, Іван Павло ІІ);

– Постмодернізм (Ж. Дерріда, Ж. Батай).

Список рекомендованої літератури:

Больнов О. Ф. Философия экзистенционализма – СПб., 1999.

Бубер М. Два образа веры. – М., 1995.

Головко Б. А. Філософська антропологія. – К., 1997.

Григорьян Б. Г. Философская антропология (Критический очерк). – М., 1982.

Гуревич П. С. Философская антропология. – М., 1997.

Делез Ж. Логика смысла. Фуко М. Theatrum philosophicum. – М., Екатеринбург, 1998.

Делез Ж. Различие и повторение. – С-Пб., 1998.

Делез Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? – М., СПб., 1998.

Делез Ж., Гваттарі Ф. Капіталізм і шизофренія. – К., 1996.

Деррида Ж. Голос и феномен (и другие работы по теории знака Гуссерля). – СПб., 1999.

Деррида Ж. Гуссерль Эдмунд. Начало геометрии. – М., 1996.

Деррида Ж. Эссе об имени. – М., СПб., 1998.

Дерріда Ж. Позиції. Бесіди з Анрі Райсом, Юлією Крістєвою, Жаном Луї Удбіном, Гі Скарпетта. – К., 1994.

Дерріда Ж. Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996, С. 457–477.

Леви-Строс К. Мифологики. В 4-х тт. – Т. 1. Сырое и приготовленное. – М., СПб., 1999.

Леви-Строс К. Структурная антропология. – М., 1983.

Леві-Строс К. Міт і значення // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С. 343–356.

Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

Рикер П. Герменевтика, этика, политика. – М., 1995.

Рикер П. Конфликт интерпретаций: Очерки о герменевтике. – М., 1995.

Рікер П. Навколо політики. – К., 1995.

Рікер П. Сам як інший. – К., 2000.

Рорти Р. Философия и будущее // Вопросы философии. – 1994. – № 6. – С. 29–34.

Рорти Р. Философия и зеркало природы. – Новосибирск, 1997.

Рорті Р. Прагматизм і філософія // Після філософії: кінець чи трансформація? – К., 2000. – С. 21–66.

Рорті Р. Самотворення і пов’язанність: Пруст, Ніцше і Гайдеггер // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С.582–597.

Фуко М. Археология знания. – К., 1996.

Фуко М. История безумия в классическую эпоху. – СПб., 1997.

Фуко М. История сексуальности – III: Забота о себе. К., М., 1998.

Фуко М. Історія сексуальності. – Т.1: Жага пізнання. – Х., 1997.

Фуко М. Наглядати і карати: Народження в’язниці. – К., 1998.

Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. – М., 1977.

Фуко М. Що таке автор? // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки. – Львів, 1996. – С. 442–456.

Хайдеггер М. Бытие и время. – М., 1997.

Хайдеггер М. Введение в метафизику. – СПб., 1998.

Хайдеггер М. Кант и проблема метафизики. – М., 1997.

Чухина Л. А. Человек и его ценностный мир в религиозной философии. – Рига, 1991.

Шелер М. Избранные произведения. – М., 1994.

 

Тема 9. Онтологія (4 год.)

План першого заняття (2 год):

1. Проблема буття в філософії.

2. Основні форми буття (буття природи, буття людини, буття духовного, бутя соціального).

3. Категорія «матерія». Елементи структури матерії (нежива природа, жива природа, соціум).

4. Характерні риси матерії (наявність руху, самоорганізація, існування в просторі та часі, здатність до відображення).

План другого заняття (2 год.):

5. Діалектика як загальна концепція розвитку.

6. Закони діалектики (закон єдності й боротьби протилежностей, закон переходу кількості в якість, закон заперечення заперечення).

7. Альтернативи діалектики (метафізика, некласичні концепції, наукові концепції).

8. Онтологічні проблеми свідомості в філософії.

9. Свідомість як найвищий рівень відображення. Структура і функції свідомості.

Список рекомендованої літератури:

Авдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации: Учеб. пособие. – М., 1994.

Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. научн. ред. А. А. Грицанов. – М., 2001. – С. 147.

Гегель. Наука логики: В 3 т. – М., 1970. – Т. 1. – С. 123–256.

Гегель. Энциклопедия философских наук: в 3 т. – Т. 1. – С. 107–263.

Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. – М., 1991. – С. 34–72.

Разумный В.П. Драматизм бытия: истоки бесперспективности. – М., 1991. – С. 3–43.

Саух П. Ю. Філософія: Навч. посіб. – К., 2003. – С. 143–159.

Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. – М., 1987. – С. 5–49, 196–254.

Философия: Учеб. пособие для высш. учеб. заведений. – Ростов н/Д, 2003.

Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1993. – Розд. 3.

Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К., 2001. – С. 182–227.

Філософія: Підручник / За ред. Г. А.Заїченка та ін. – К., 1995. – Розд. 5.

 

Тема 10. Гносеологія (2 год.)

План семінару:

1. Сутність і структура пізнавального процесу.

2. Основні підходи до проблеми пізнання.

3. Структура і принципи пізнання.

4. Логіка і методологія наукового пізнання (елементи наукового пізнання, форми наукового пізнання, методи наукового пізнання).

Список рекомендованої літератури:

Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991. – С. 5–99, 132–167, 185–198, 263–279.

Андрос Е. И. Истина как проблема познания и мировоззрения. – К., 1984. –С. 3–58, 83–136.

Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. научн. ред. А. А. Грицанов. – М., 2001. – С. 243.

Горский Д. П. О критериях истины. (К диалектике теоретического знания и общественной практики) // Вопр. филос. – 1998. – № 2. – С. 28–39.

Загадка человеческого понимания. – М., 1991. – 352 с.

Крымский С. Б., Парахонский Б. А., Мейзерский В. М. Эпистемология культуры.(Введение в обобщенную теорию познания). – К., 1993. – С. 3–83.

Лекторский В. А. Объект, субъект, познание. – М., 1980. – 323 с.

Лобастов Г. В. Так что же есть истина? // Филос. науки. – 1991. – № 6. – С. 47–61.

Рассел Б. Человеческое познание: его сферы и границы. – К., 1997. – 556 с.

Саух П. Ю. Філософія: навч. посіб. – К., 2003. – С.169–180.

Хабермас Юрген. Познание и интерес // Филос. науки. – 1990. – № 1. – С. 88–99.

Хазиев В. С. Философское понимание истины // Филос. науки. – 1991. – № 9. – С. 54–60.

Хайдеггер М. О сущности истины // Филос. науки. – 1989. – № 4. – С. 88–104.

Ярошовець В. І. Людина в системі пізнання. – К., 1996. – 208 с.

Адорно Т. К логике социальных наук // Вопр. филос. – 1992. – № 10. – С. 76–86.

Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991. – С. 199–214, 230–262, 280–360.

Ильенков Э. В. Философия и культура. – М., 1991. – С. 276–307.

Копнин П. В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974. – 568 с.

Критика современных немарксистских концепций философии науки. – М., 1987. – 239 с.

Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977. – 300 с.

Ойзерман Т. И. Эмпирическое и теоретическое: различие, противоположность, единство // Вопр. филос. – 1985. – № 12. – С. 49–60, 1986. – № 1. – С. 74–86.

Поппер К. Логика социальных наук // Вопр. филос. – 1992. – № 10. – С. 65–75.

Рижко В. А. Концепція як форма наукового знання. – К., 1995. – 211 с.

Саух П. Ю. Філософія: навч. посіб. – К., 2003. – С. 187–196.

Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К., 2001. – С. 262–277.

Швырев В. С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988. – 176 с.

Тема 11. Філософська антропологія (2 год.)

План семінару:

1. Проблема людини в філософії.

2. Людина як єдність біологічного, психологічного та соціального. Діяльність як сутність людини.

3. Індивід, індивідуальність, особистість.

4. Соціальні характеристики особистості (потреби, інтереси, соціальні норми, життєва позиція, сенс життя).

5. Свобода і відповідальність.

Список рекомендованої літератури:

Вандышев В. Н. Философия: Антропология. Гносеология. Социология. Общефилософские проблеми бытия меловека, познания природы и общества (Конспекты лекций). – Сумы, 2000. – С. 183–210.

Григорьян Б. Т. Философская антропология: Критический очерк. – М.: Мысль, 1982.

Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. И. Сагатовський, І.І. Кальний та ін. За ред Г.А. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995. – С. 260–271.

Шелер М. Избранные произведения. – М., 1994.

 

Тема 12. Соціальна філософія (4 год.)

План першого заняття (2 год.):

1. Соціальна філософія як розділ філософського знання.

2. Проблема суспільства в філософії. Діяльність як спосіб існування соціального.

3. Сфери життєдіяльності суспільства (економічна, соціальна, політична, духовна).

4. Суспільство і природа: діалектика взаємодії (антропогенний вплив на природу, екологічна проблема, соціальна екологія, коеволюція).

Список рекомендованої літератури:

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. – К., 1996. – 368 с.

Бердяев Н. А. Смысл истории. – М., 1990. – С. 4–50.

Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. научн. ред. А. А.Грицанов. – М., 2001. – С. 1127.

Герасимчук А. А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. для вузів. – К., 1999. – 165 с.

Канке В. А. Философия. Исторический и систематический курс: Учеб. для вузов. – М., 1998.

Келле В. А., Ковальзон М. Я. Теория и история. Проблемы теории исторического процесса. – М., 1981. – С. 12–67.

Князєв В. М. Філософія. – К., 1996. – 64 с.

Лосев А. Ф. Бытие. Имя. Человек. – М., 1993. – С.200-310.

Погорілий О. І. Соціологічна думка ХХ століття. – К., 1996. – 342 с.

Радугин А. А. Хрестоматия по философии: Учеб. пособие. – М., 1998. – 432 с.

Рузавин В. И. Самоорганизация и организация в развитии общества // Вопр. филос. – 1995. – № 8.

Саух П. Ю. Філософія: навч. посіб. – К., 2003. – С.197-249.

Спиркин А. Г. Философия: Учеб для вузов. – М., 1998.

Философия: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В. Н. Лавриненко. – М., 1998. – 520 с.

Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К., 2001. – С. 262–277.

Чинакова Л. И. Социальный детерминизм. – М., 1986. – С. 15–45.

Шинкарук В. І. Філософія незалежності і незалежна філософія // Віче. – 1992. – № 6.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991. – С. 29–58.

План другого заняття (2 год.):

1. Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість та її структура.

2. Багатогранність виявів культури. Функції культури.

3. Цінності: класифікація цінностей, ціннісні орієнтації.

4. Проблема історичного процесу в філософії. головні підходи в аналізі історії (формаційний, цивілізаційний).

5. Проблема майбутнього в філософії та глобальні проблеми сучасності.

Список рекомендованої літератури:

Алексеев П. В., Панин А. В. Теория познания и диалектика. – М., 1991. – С. 100–139.

Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. – К., 1996. – 368 с.

Безант А. Исследование сознания. – М., 1997. – 250 с.

Всемирная энциклопедия: Философия / Главн. научн. ред. А. А. Грицанов. – М., 2001. – С. 966.

Ильенков Э. В. Философия и культура. – М., 1991. – С. 212–270.

Лой А. М. Проблема свідомості: історичність досвіду // Філос. і соціол. думка. – 1992. – № 7.

Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М., 1990. – С. 295–314.

Методологическое сознание в современной науке. – К., 1989. – 396 с.

Общая психология. – М., 1986. – С. 26–37.

Проблема сознания в современной западной философии. – М., 1989. – 253 с.

Саух П. Ю. Філософія: навч. посіб. – К., 2003. – С. 159.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1985. – С. 73–169.

Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К., 2001. – С. 429–443.

Грабович Г. Як нам реформувати науку // Віче. – 1992. – № 6.

Добров Г. М. Наука о науке. – К., 1989. – 208 с.

Иванова Н. Я. Социально-культурные функции естественных наук.– К., 1977. – 159 с.

Історія української та зарубіжної культури. – К., 1999. – 326 с.

Йолон П. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філос. і соціол. думка. – 1995. – № 7–8. – С. 239–243.

Князев В. Н. Человек и технология. – К., 1990. – 246 с.

Корниенко А. А., Корниенко А. В. Философские вопросы развития науки. – Томск, 1990. – С. 76–89.

Крымский С. Б. Научное знание и принципы его трансформации. – К., 1974. – 207 с.

Наука и культура. – М., 1991. – С. 5–17.

О гуманизме в науке и культуре. – М., 1982. – 176 с.

Огурцов А. П. Дисциплинарная структура науки: ее генезис и обоснование. – М., 1988. – С. 59–68.

Философия: Учеб. пособие для высш. учеб. заведений. – Ростов н/Д, 2003. – С. 448–513.

Філософія: Навч. посіб. / Л. В. Губерський, І. Ф. Надольний, В. П. Андрущенко та ін.; За ред. І. Ф. Надольного. – К., 2001. – С. 464–478.

Фролов И. Т. Прогресс науки и будущее человечества. – М., 1975. – С. 190–223.

Чепиков М. Г. Интеграция науки. – М., 1981. – С. 50–63.

Модуль 2

Тема 1. Релігія як різновид світогляду та її осмислення в релігієзнавстві (2 год.)

План семінару:

1. Проблема визначення поняття «релігія».

2. Філософсько-соціологічні концепції природи релігії.

3. Структура і функції релігії. Класифікація релігій.

4. Релігієзнавство: об’єкт і предмет дослідження, головні проблеми, принцип поліметодології.

Список рекомендованої літератури:

Академічне релігієзнавство. – К., 2000.

Гараджа В. Й. Религиоведение. – М., 1998.

Калінін Ю. А., Харьковщенко Є. А. Релігієзнавство. – К., 1994.

Классики мирового религиоведения. – М., 1998.

Малерб М. Религии человечества. – М., 1992.

Присухін С. І. Релігієзнавство. – К.: КНЕУ, 2005.

Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. – К., 1996.

Угринович Д. М. Введение в религиоведение. – М., 1985.

Яблоков И. Н. Религиоведение. – М., 1998.

Тема 2. Генезис становлення і розвитку релігійних систем (2 год.)

План семінару:

1. Проблема становлення і розвитку релігійних систем в релігієзнавстві.

2. Ранні форми релігійних вірувань (анімізм, тотемізм, фетишизм, магія).

3. Етнонаціональні релігії: загальні характеристики формування віросповідання та культу (індуїзм, джайнізм, конфуціанство, даосизм, зороастризм, іудаїзм).

Список рекомендованої літератури:

Васильев Л. С. История религий Востока. – М., 1988.

Васильев Л. С. Культы, религии, традиции в Китае. – М., 1970.

Зыбковец В. Ф. Дорелигиозная эпоха. – М.,1959.

История религий мира. Энциклопедия в 2-х томах. – М., 1956.

Классики мирового религиоведения. – М., 1996.

Кривелев И. История религий в 2-х т. – М., 1983.

Лобовик Б. А. Религиозное сознание и его особенности. – К., 1986.

Марлею М. Религии человечества. – М., 1997.

Мирнина З., Померанц И. Великие религии мира. – М., 1995.

Мистика, религия, наука. – М.,1996.

Паскаль Б. Думки про релігію. – Львів, 1995.

Присухін С. І. Релігієзнавство. – К.:КНЕУ, 2005.

Тейлор Б. Первобытная культура. – М., 1989.

Токарев С. Ранние формы религии. – М.,1990.

Токарев С. Религия в истории народов мира. – М., 1976.

Филиппович Л. Этнология религии. – К., 2000.

Фрезер Д. Золотая ветвь. – М., 1980.

Фрейд З. Я и Оно. – М., 1990.

Хук С. Г. Мифология Ближнего Востока. – М., 1991.

Тема 3. Світові релігії та неокульти (2 год.)

План семінару:

4. Світові релігії: загальні характеристики формування віросповідання та культу.

1. Буддизм: основи віровчення, культу та сучасний стан розвитку.

2. Християнство: основи віровчення, культу та сучасний стан розвитку.

3. Іслам: особливості віросповідання і культу та сучасний стан розвитку.

4. Сучасні релігійні течії.

5. Принципи свободи совісті та толерантності у вирішенні міжконфессійних суперечностей.

Список рекомендованої літератури:

Абу Аля Ал-Мадуді. Принципи ісламу. – Львів, 1995.

Академічне релігієзнавство. – К., 2000.

Валько В. Первісне християнство. – Львів, 1997.

Васильев П. История религий Востока. – М., 1999.

Головащенко С. Історія християнства. – К., 1999.

Ислам. Энциклопедический словарь. – М., 1991.

Ислам: происхождение, история, современность. – М., 1984.

Керкс Э. Дорогами христианства. – М., 1995.

Кочетов А. Буддизм. – М., 1986.

Малерб М. Религии человечества. – М.; Спб., 1997.

Маляк С. Ислам. Введение и подход. – Минск, 1996.

Пилат Б. В. Две тайны Христа. – М., 2001.

Поснов М. История Христианской Церкви. – Брюссель, 1964.

Присухін С. І. Релігієзнавство. – К.: КНЕУ, 2005.

Тальберг Н. История христианской церкви. – М., 1994.

Християнство: контекст світової історії і культури. – К., 2000.

Эрикер К. Буддизм. – М., 1999.

Янг Дж. Христианство. – М., 1998

Модуль 3

Тема 1. Предмет, структура та завдання логіки (2 год.)

План семінару:

1. Предметне визначення логіки як науки.

2. Основні етапи розвитку логіки, її структура.

3. Мислення і мова. Соціальне призначення і функції логіки.

4. Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини.

До семінарського заняття за темою 1 рекомендуються вправи і тести за навчально-методичним посібником для самостійного вивчення дисципліни “Логіка” (КНЕУ, 2002. – С. 62.)

Список рекомендованої літератури:

Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 3–20.

Ішмуратов А. Т. Вступ до філософської логіки: Підручник для студентів та аспірантів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних навчальних закладів. – К.: Абрис, 1997. – С. 3–15.

Петров Ю. А. Культура мышления. – М.: МГУ, 1991.

Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – К.; Академія, 1999. – С. 3–19.

Хоменко І. В. Логіка – юристам. Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 6–24.

Щербина О. Ю. Логіка для юристів. Курс лекцій. – К.: Юридична думка, 2004. – С. 3–31.

Тема 2: Поняття (2 год.)

План семінару:

1. Зміст і обсяг поняття.

2. Види понять, їх класифікація за обсягом

3. Узагальнення і обмеження понять.

4. Операції над поняттями і класами понять. Визначення понять.

До семінарського заняття № 2 рекомендуються вправи і тести за навчально-методичним посібником для самостійного вивчення дисципліни “Логіка” (КНЕУ, 2002. – С. 63.)

Список рекомендованої літератури:

Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 20–32.

Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – К.: Академія, 1999. – С. 20–63.

Хоменко І. В. Логіка – юристам: Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 192–210.

Тема 3: Судження (2 год.)

План семінару:

1. Структура простого судження.

2. Складне судження та його види.

3. Відношення між судженнями за кількістю та якістю. Логічний квадрат.

4. Поділ суджень за модальністю.

До семінарського заняття № 3 рекомендуються вправи і тести за навчально-методичним посібником для самостійного вивчення дисципліни “Логіка” (КНЕУ, 2002. – С. 64–65.)

Список рекомендованої літератури:

Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 32–40.

Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – К.: Академія, 1999. – С. 64–95.

Хоменко І. В. Логіка – юристам. Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 38–166.

Тема 4. Основні закони логіки (2 год.)

План семінару:

1. Основні закони логіки.

2. Закон тотожності.

3. Закон несуперечності.

4. Закон виключеного третього.

5. Закон достатньої підстави.

До семінарського заняття № 4 рекомендуються вправи і тести за навчально-методичним посібником для самостійного вивчення дисципліни “Логіка” (КНЕУ, 2002. – С. 66.)

Список рекомендованої літератури:

Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 32–40.

Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – К.: Академія, 1999. – С. 111–120.

Хоменко І. В. Логіка – юристам. Підручник. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 56–63.

Тема 5: Умовивід (2 год.)

План семінару:

1. Умовивід, його структура, види.

2. Безпосередні умовиводи.

3. Категоричний силогізм. Ентимема.

4. Полісилогізм, сорит, епіхейрема.

5. Індуктивні умовиводи.

6. Умовиводи за аналогією.

До семінарського заняття № 5 рекомендуються вправи і тести за навчально-методичним посібником для самостійного вивчення дисципліни “Логіка” (КНЕУ, 2002. – С. 66.)

Список рекомендованої літератури:

Тофтул М. Г. Логіка: Посібник для студентів вузів. – К.: Академія, 1999. – С. 131–178.

Щербина О. Ю. Логіка для юристів: Курс лекцій. – К.: Юридична думка, 2004. – С. 108–151.