Тематично-змістовна частина курсу.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Філософський факультет

Кафедра релігієзнавства

Укладач: Кандидат філософських наук, доцент

Сарапін О.В.

"Релігієзнавство"

Робоча навчальна програма

 

для студентів ІІІ курсу відділення "філософія"

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ___

від „ __ „ _________ 2012 р.

Зав. кафедри

________ ________________

 

Декан факультету

________ ________________

 

КИЇВ - 2012

Робоча навчальна програма з дисципліни "Релігієзнавство".

Укладач: кандидат філософських наук, доцент

Сарапін Олександр Васильович

 

 

Лектор: к. філос. н., доц. Сарапін О.В.

 

Викладач:

 

Погоджено

з науково-методичною комісією

„ ___ „ ____________ 2012 р.

__________________________

 

ВСТУП

Дисципліна "Релігієзнавство" є базовою нормативною дисципліною для студентів відділення "філософія", що читається у другому семестрі в обсязі 6,5 кредитів, в тому числі 119 годин аудиторних занять з них 68 годин лекцій, 51 година семінарських занять і додаткових 94 години самостійної роботи. Формою підсумкового контролю є іспит.

Метою і завданням навчальної дисципліни " Релігієзнавство" є: ознайомлення студентів з важливими темами релігієзнавства як автономної дисципліни знання. Відтак розкриваються загальні питання релігієзнавства, основні положення теорії релігії та пропонується виклад особливостей сприйняття, становлення і функціонування більшості релігійних традицій, акцентуючи при цьому на виявленні їх віро повчального, культового та інституціонального компонентів.

Предмет навчальної дисципліни включає загальні питання релігієзнавства, теорії релігії, сприйняття архаїчних форм релігійності та їх трансформацій, конфесійних своєрідностей багатьох релігійних традицій світу.

Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати: особливості викладу основних тем дисципліни.

Студент повинен вміти: пояснити основні віроповчальні, культові та інституціональні особливості релігійних традицій; розбиратись у можливих варіантах вирішення питань теоретичного релігієзнавства і теорії релігії; орієнтуватись у сакральних текстах та важливих першоджерелах релігієзнавчої тематики.

Опис місця дисципліни за структурно-логічною схемою: Релігієзнавство є важливою дисципліною в системі філософського знання, оскільки в змістовному відношенні постає викладом не лише віроповчального, культового та інституціонального потенціалу релігійних традицій світу, але й демонстрацією їх теоретичних можливостей. Відповідно, ознайомлення з ідеями цього курсу сприятиме більш поглибленому, більш якісному розумінню студентами проблем, пов’язаних з функціонуванням феномену релігії та її найбільш репрезентативних історичних форм.

Система контролю знань та умови складання іспиту. Нормативна навчальна дисципліна "Релігієзнавство" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з трьох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; усне опитування на семінарських заняттях з обов’язковим виставленням балів кожному студенту. При цьому можливою є така форма контролю на семінарських заняттях як письмова робота. Студент може отримати максимально 5 балів за відповіді на семінарах. Принагідно, семінари присвячені вивченню важливих першоджерел (зокрема і віроповчальних текстів).

Модульний контроль: три модульні експрес-контрольні роботи у вигляді тестів для перевірки якості засвоєння студентами лекційного матеріалу та опрацьованих ними самостійних завдань (по одній роботі на кожен змістовний модуль). Студент може отримати максимально 10 балів за виконану експрес-контрольну роботу.

Вид підсумкового контролю: письмовий іспит. Студент може отримати максимально 50 балів за іспит. До оцінки підсумкового контролю входить також середня арифметична оцінка за експрес-контрольні модульні роботи.

За результатами кожного семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен з трьох модулів у семестрі та оцінки за іспит за наступною формулою.

 

 

ІІ семестр

	Змістовний модуль 1 (ЗМ1)	Змістовний модуль 2 (ЗМ2)	Змістовний модуль 3 (ЗМ3)	Іспит	Разом (підсумкова оцінка)
Вагові коефіцієнти (%)	15 % к₁= 0,15	15 % к₂ = 0,15	20 % к3= 0,2	50 % кісп= 0,5	100 %
Максимальна оцінка в балах
Оцінка (бали)

Розрахунок підсумкової оцінки за семестр (зваженої):

ПО = ЗМ1 х к3 + ЗМ2 х к4 + ЗМ3 х к3 + КПМ х кісп

При цьому кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – „незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – „незадовільно” з можливістю повторного складання;

60-64 – „задовільно” („достатньо”)

65-74 – „задовільно”;

75-84 – „добре”;

85-89 – „добре” („дуже добре”);

Відмінно”.

Шкала відповідності

За 100-бальною системою	Оцінка за національною шкалою
90 – 100		відмінно
85 – 89		добре
75 – 84
65 – 74		задовільно
60 – 64
35 – 59		незадовільно
1 – 34

Якщо за результатами модульно-рейтингового контролю студент отримав середнє арифметичне за три змістовні модулі яке менше 60 балів, то студент не допускається до іспиту і вважається таким, що не виконав усі види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни "Релігієзнавство".

 

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ.

№ Лекції	Назва лекції	Кількість годин
Лекції	Самост. робота	Контрол. модульна робота

 

Змістовний модуль 1.

1.	Ідентифікація, презентація та структура релігієзнавства.
2.	Сутність релігії та її характеристики.
3.	Феноменологія релігійної віри.
4.	Структурно-функціональний аналіз релігії.
5.	Проблема походження релігійних вірувань та уявлень.
6.	Проблема розуміння релігійних традицій та їх типології.
7.	Релігійність та вірування архаїчної епохи, їх видозміни.
8.	Уявлення і міфи архаїчної епохи, їх трансформації.
9.	Релігія аборигенів Австралії.			0,25

 

Змістовний модуль 2.

10.	Давньогрецьке язичництво.
11.	Римське язичництво.
12.	Давньослов'янське язичництво та його історичні трансформації.
13.	Релігійні традиції Індії.
14.	Автохтонні релігії Китаю і Японії.
15.	Ранній буддизм: його вчення та процеси інституціоналізації.
16.	Махаяністський буддизм і необуддизм.
17.	Релігійні традиції Давнього Ірану та їх модифікації.			0,25

 

Змістовний модуль 3.

18.	Іудаїзм в духовній історії людства.
19.	Раннє християнство: його витоки, віроповчальний потенціал та особливості поширення.
20.	Інституції орієнтального християнства.
21.	Православ’я: його конфесійні своєрідності та регіональні особливості.
22.	Римо-католицизм.
23.	Унійний рух та його модифікації.
24.	Реформаційний протестантизм.
25.	Пізній протестантизм, його маргінальні напрямки і неохристиянство.
26.	Іслам: особливості його появи та конфесійні своєрідності.
27.	Іслам в арабо-тюркських регіонах та його модифікації.			0,25

 

 

№ семі- нару	Назва семінару	Кількість годин
Семінар	Самост. робота

Змістовний модуль 1.

1.	Праця М.Мюллера "Вступ до науки про релігію" (лекція 1).
2.	Праця У.Джеймса "Різноманіття релігійного досвіду" (лекція ІІ).
3.	Соціологічний аналіз релігії у праці Е.Дюркгейма "Елементарні форми релігійного життя". (Вступ. Глава І.)
4.	Праця Є.Торчинова "Релігії світу: досвід позамежного". (Вступ. Закінчення)
5.	Питання магії у творі Дж.Дж.Фрезера "Золота гілка". (Глави 3-4).
6.	Проблеми первісної релігії у праці Б.Малиновського "Магія, наука і релігія".

Змістовний модуль 2.

7.	Олімпійський пантеон гомерівського епосу.
8.	Характеристика "Велес-книги".
9.	Основні ідеї твору М.Еліаде "Йога: безсмертя і свобода". (розділ 1)
10.	Філософський потенціал твору "Бхагавадгіта". (глави 5 – 12).
11.	Твір Конфуція "Лунь-Юй".(Глави 1-9).
12.	Філософський потенціал твору "Дао де цзін".
13.	Філософський потенціал твору "Дхаммапада".
14.	"Авеста".

 

Змістовний модуль 3.

15.	Масоретська редакція Біблії як джерело іудейської духовності.
16.	Новий Завіт як джерело християнської духовності.
17.	Апокрифічні євангелія та апокаліпсиси.
18.	Рішення перших чотирьох Вселенських соборів.
19.	Пересопницьке Євангеліє.
20.	Новації ІІ Ватиканського собору.
21.	Апологія конфесійних меншин у праці М.Вебера "Протестантська етика і дух капіталізма".
22.	Коран.

Загальний обсяг – 217 годин, в тому числі

Лекцій – 68 годин,

Семінари – 51 година,

Самостійна робота – 98 годин.

 

 

ТЕМАТИЧНО-ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА КУРСУ.