Підведення підсумків виробничої практики

По закінченні виробничої практики студент-практикант складає письмовий звіт відповідно до вимог робочої програми практики. До звіту додається щоденник проходження практики, у якому вказані всі роботи, виконані студентом. Щоденник заповнюється щодня, має містити відгук керівника практики від підприємства, скріплений печаткою підприємства.

Студент складає звіт шляхом систематичної обробки своїх щоденних спостережень з відображенням всіх питань програми практики. Належним чином оформлений, переплетений звіт здається для ознайомлення, захисту і оцінки викладачу-керівнику практики від кафедри.

Звіт оцінюється по стобальній шкалі. При оцінці враховується письмовий відгук керівника практики від базового підприємства, викладений у щоденнику практики студента.

Підсумки виробничої практики повинні обговорюватися на засіданнях кафедри, ради ІБЕІТ і ВНЗ, на науково-методичних конференціях.

Увага! Студент, що не виконав вимоги практики, одержав негативний відгук або незадовільну оцінку при захисті звіту, направляється на практику вдруге в період канікул чи відраховується з ОНПУ.

РОЗДІЛ 3. РОБОЧА ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

 

 

Мета і задачі виробничої практики

Робоча програма практики складається з чотирьох складових частин.

Перша частина.Загальна частина або ознайомчий період.Її метоюєознайомлення з діяльністю підприємства як самостійної юридичної особи, вивчення системи функціонування і управління служб і відділів підприємства.

Друга частина.Загальноекономічна частина.Її метою є розширення й закріплення теоретичних знань, отриманих студентами при вивченні дисциплін «Мікроекономіка», «Макроекономіка», «Економіка підприємства», «Теорія організацій», «Менеджмент», «Банки та фінансові установи».

Третя частина. Спеціальна частина або блок професійної підготовки,щоскладається з двох модулів:

− перший модуль – поглиблення отриманих професійних знань. Його метою є розширення й закріплення теоретичних знань, отриманих студентами при вивченні дисциплін «Менеджмент», «Економіка підприємства», а також формування професійних навичок їхнього застосування в практиці роботи менеджера;

− другий модуль – підготовка до наступних фахових дисциплін. Його метою є сбір необхідної інформації щодо практичних занять, розрахунково-графічних та курсових робіт.

Четверта частина. Охорона праці.Мета цієї частини звіту сформувати у студента-практиканта сучасний погляд на гігієну праці і виробничу безпеку, на проблему та шляхи вирішення питань щодо захисту людини від виробничого травматизму і професійних захворювань.

У даній частині студент-практикант робить стосовно об'єкта дослідження аналіз виробничого травматизму і професійних захворювань, виявляє і аналізує небезпечні та шкідливі виробничі фактори, виробляє навички прийняття технічних рішень та шляхи реалізації заходів щодо забезпечення охорони життя і здоров'я людей, зайнятих виконанням своїх трудових обов'язків.

Студент-практикант самостійно знайомиться з державними стандартами системи стандартів безпеки праці, державними нормативними актами України з охорони праці, державними нормативними актами з пожежної безпеки, санітарними та гігієнічними нормами, будівельними нормами і правилами, літературою з гігієни праці та виробничої санітарії, а також закріплює знання з правил пожежної безпеки та електробезпеки.

 

Зміст практики

Конкретний зміст виробничої практики обумовлено місцем її проходження, узгоджується й уточнюється з керівником практики. Відповідно до наведеної структури виробнича практика включає наступні етапи:

− перший етап − вивчення виробничої, фінансової, зовнішньоекономічної діяльності підприємства (організації, установи), ознайомлення з виробничою структурою, функціями і задачами економічних служб даного підприємства (організації, установи);

− другий етап − ознайомлення з існуючою системою менеджменту підприємства, аналіз робочого дня керівника;

− третій етап – дослідження: комунікаційних зв'язків між підрозділами підприємства; інформаційного забезпечення діяльності керівника (збирання і вивчення ділової документації); правового забезпеченням управлінської діяльності підприємства;

− четвертий етап − вивчення питань охорони праці на базі практики, виробничого травматизму і професійних захворювань, небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Детальна розшифровка кожного етапу передбачається при складанні календарного графіка проходження практики на місці.

На четвертому етапі необхідно надати коротку характеристику об'єкта, з точки зору охорони праці, проаналізувати можливі небезпечні і шкідливі виробничі фактори підприємства, цеху, дільниці, офісу або відділу, а саме: гігієну праці та промислової санітарії, електробезпеки, пожежної та вибухової небезпеки, ергономіці, фізіології праці, інженерної психології. А також розробити і оформити у вигляді інженерної розробки заходи щодо усунення (або зниження) впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Напрямки дослідження, що рекомендуються:

− дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням;

− контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони;

− дослідження забрудненості робочої зони шкідливими речовинами та оцінка щодо відповідності його нормативним значенням;

− дослідження та оцінка ефективності системи вентиляції;

− дослідження дії електричного струму на організм людини;

− дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі;

− дослідження параметрів інфрачервоного випромінювання та ефективності теплопоглинальних екранів;

− дослідження способів захисту персоналу від іонізуючого випромінювання;

− дослідження та оцінка якості природного освітлення;

− дослідження та оцінка параметрів штучного освітлення;

− гігієнічна оцінка виробничого шуму;

− дослідження та оцінка параметрів вібрації.

Дана частина виробничої практики готує студента бакалавра до вивчення нормативних дисципліни «Основи охорони праці», «Безпека життєдіяльності» та оволодіння студентами засобами і методами дослідження параметрів виробничого середовища та трудового процесу, виявлення шкідливих та небезпечних виробничих чинників, оцінки заходів, спрямованих на їх нормалізацію [4,5].