Оформлення результатів спостереження за особою, річчю або місцем

Уся інформація, отримана під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії, відображається у протоколі з додатками. У протоколі послідовно, повно і об'єктивно, з посиланням на години та хвилини доби відображаються встановлені діяння об'єкта спостереження та його зв'язки. Найдокладніше описуються ті дії об'єкта, встановлення яких є метою спостереження згідно із завданням ініціатора.

До протоколу візуального спостереження додаються фотографії, відеоматеріали.

Протокол (ст. 104 КПК України) складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

- місце, час проведення та назву процесуальної дії;

- особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада);

- всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання);

- інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про:

- послідовність дій;

- отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про:

- вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації;

- спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу;

- зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.(ч.1 ст. 252 КК України)

Додатками (ст. 105 КПК України) до протоколу можуть бути:

1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;

2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;

3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;

4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Протоколи щодо проведення спостереження, може використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.

Протокол спостереження з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії передається прокуророві (ч. 3 ст. 252 КПК України).

Забороняється використання відомостей, речей та документів, отриманих в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії, для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб (ч. 2 ст.255 КПК України). А якщо протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дій містить інформацію щодо приватного (особистого чи сімейного) життя інших осіб, захисник, а також інші особи, які мають право на ознайомлення з протоколами, попереджаються про кримінальну відповідальність за розголошення отриманої інформації щодо інших осіб (ч. 2 ст.254 КПК України).

Виготовлення копій протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та додатків до них не допускається (ч. 3 ст.254 КПК України).

У протоколах відображаються лише ті події, за якими безпосередньо спостерігали без будь-яких узагальнень і припущень, зазначається, коли і у зв'язку з чим припинялося спостереження, у яких місцях і чому воно не проводтлося. За достовірність відомостей протоколу відповідні працівники несуть персональну відповідальність.

Відомості, отримані за допомогою візуального спостереження, за своєю природою аналогічні інформації, яка надходить у процесі застосування всіх інших слідчих (розшукових) дій. А тому при їх використанні дотримуються основних вимог, що ставляться до матеріалів такого характеру:

- відомості, придатні лише для цілей кримінального судочинства (документування злочинної діяльності, висування версій, планування тощо);

- дані, що служать орієнтиром під час розслідування кримінальних справ (визначення кола свідків та очевидців, місць зберігання речових доказів, знарядь злочинної діяльності тощо);

- інформація, що використовується у процесі доказування (фото-, відео документи, матеріали звукозапису тощо).

Матеріали візуального спостереження слід використовувати після ретельного аналізу та порівняння з іншими даними, а іноді і після додаткової перевірки. Неперевірене використання інформації у слідчій діяльності може призвести до невиправданих підозр і порушень прав людини.

Отже, спостереження за особою, річчю або місцем можна визнати однією з найбільш важливих слідчих (розшукових) дій, яка застосовується під час досудового слідства.

Спостереження застосовується з метою попередження або припинення кримінального прояву з боку тих, за ким воно проводиться, виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, фіксування злочинних дії осіб, встановлення місця переховування злочинців, що ухиляються від слідства, фіксування окремих дій об’єктів спостереження шляхом негласного фотографування, кінозйомки, відео- і звукозапису, забезпечення проведення окремих слідчих дій (підготовка до обшуку, арешт тощо), виявлення місця зустрічі кримінальних елементів, збуту майна, нажитого злочинним шляхом, кубел розпусти і вживання наркотиків тощо.

Візуальне спостереження поділяють на такі види:

- фізичне;

- електронне;

- комплексне.

Результати проведеного спостереження відповідно до ч. 1 ст. 269 КПК України фіксуються в протоколі, до якого долучаються як додатки фотографії, відеозаписи. Такі матеріали повинні бути передані органам досудового слідства. Об'єктивність і достовірність технічних джерел інформації можуть бути перевірені в ході окремих слідчих дій (наприклад, при допиті оперативного працівника як свідка у справі). Усе це, у сукупності, дозволяє переконати суд в об'єктивності та достовірності наданої інформації.