Психологічні особливості профілактичної діяльності

Соціальні перетворення, що відбуваються в нашій країні про­тягом останніх років, вимагають докорінних змін в кримінальній політиці, правоохоронній і правозастосовній практиці. В зв'яз­ку з вимогами щодо радикальних змін стилю, форм і методів роботи на сучасному ет-апі, декларованими відповідними доку­ментами МВС, слід визнати нагальною потребу в суттєвій акти­візації людського чинника в діяльності органів внутрішніх справ.

Нова стратегія розвитку МВС України передбачає переорієн­тацію міліції, в тому числі служби дільничних інспекторів міліції, в напрямку пріоритетності людини, конституційні права якої мають бути надійно захищені. Перед працівниками міліції гро­мадської безпеки ОВС Поставлено завдання переходу від жорст­ких адміністративних Методів роботи до співробітництва з гро­мадськістю. Основним напрямом діяльності працівників має стати не стільки прискіпливий пошук правопорушень, скільки

Пгихолого-педагогічні засади профілактичної діяльності 305

і іадання соціально-правової допомоги. На сучасному етапі кері-ішицтво МВС орієнтує співробітників служби на соціально-пра­вове обслуговування населення, передбачає більш широке зас­тосування заходів з підтримання громадського порядку, охоро­ни життя, здоров'я, прав і законних інтересів громадян. Це по­гребує своєчасного збору і оперативного аналізу значущої інфор­мації, встановлення безпосереднього контакту з населенням, зокрема, за допомогою відвідування громадян удома, вирішен­ня дрібних конфліктів на місці, спостереження і контролю за поведінкою криміналізованих осіб.

Оскільки профілактична функція реалізується в ході здійснення практично всіх основних видів діяльності дільнич­них інспекторів міліції (адміністративної, оперативно-розшуко-вої, кримінально-процесуальної), вона набуває значення комп­лексу організаційно-правових впливів співробітників ОВС для досягнення поставленої мети—забезпечення і підтримання пра­вопорядку. Діяльність ДІМ є особливим видом управлінських відносин, де організація набуває особливого значення як управ­ління у сфері правопорядку.

У зв'язку з зазначеним докорінно змінюються звітні показ­ники в роботі дільничних інспекторів. Перш за все, це забезпе­чення контролю за раніше засудженими та кримінально налаш­тованими особами, запобігання злочинам у сфері економіки, попередження правопорушень на вулицях та в громадських місцях, робота з неповнолітніми, боротьба з нелегальною мігра­цією, реалізація контрольно-наглядових функцій тощо.

Сьогодні на різних обліках дільничних інспекторів перебу­ває понад 700 тисяч громадян. Серед них—особи, що перебува­ють під адміністративним наглядом, раніше засуджені, засуд­жені умовно, а також неблагополучні сім'ї, батьки, що негатив­но впливають на виховання дітей, п'яниці, наркомани і деякі категорії психічно хворих осіб (ті, що можуть становити сус­пільну небезпеку). Тобто це люди, від яких можна чекати вчи­нення злочинів і правопорушень. Щодо кожної такої особи дільничному інспектору необхідно здійснювати комплекс орга­нізаційних і профілактичних заходів. Можна стверджувати, що діяльність дільничного інспектора міліції не може бути ефектив-

306 Тема 12

ною без застосування загальних і спеціальних психологічних знань. Тому психолого-педагогічні знання, вміння та навички є необхідним функціональним елементом діяльності дільничних інспекторів міліції, що допомагає краще орієнтуватися в роботі з населенням, цілеспрямовано здійснювати аналіз оперативної обстановки на адміністративній дільниці, улагоджувати сімейно-побутові конфлікти, ефективно розглядати скарги та заяви гро­мадян, активно взаємодіяти з представниками громадськості.

Згідно з сучасною концепцією, ДІМ має стати «сімейним міліціонером», а відтак ця діяльність потребує належного психо­логічного забезпечення. При цьому істотного значення набува­ють особливості спілкування, встановлення психологічного кон­такту з громадянами. ДІМ — це співробітники, які щодня спілку­ються з населенням, за їх професійними діями формується гро­мадська думка про роботу міліції загалом і стан справ у дер­жаві, бо інколи дільничний інспектор міліції є чи не єдиним пред­ставником влади для тисяч громадян, наприклад, у сільській місцевості. До речі, за офіційною статистикою МВС України, в сільській місцевості за допомогою дільничних розкривається понад 40% злочинів, а в великих містах — майже вдвічі менше.

Крім цього, суттєвою складовою професійної діяльності дільничних інспекторів міліції є її напруженість, екстре­мальність багатьох службових ситуацій як похідна від повсяк­денного спілкування з різними категоріями громадян, у тому числі

— негативно налаштованими щодо правоохоронних органів.
Близько 55% всіх службових ситуацій дільничні інспекторі міліції
визначають як екстремальні, такі, що суттєво впливають на осо­
бистість, містять елементи небезпеки для життя та здоров'я пра­
цівника. За офіційними даними МВС України, у структурі зло­
чинів, вчинених проти працівників міліції, служба дільничних
інспекторів займає друге місце після патрульно-постової служби
міліції, далі йдуть працівники ДАІ та карного розшуку.

Історично сформована традиційна система організації діяль­ності ДІМ обумовлюється двома чинниками: територіальним і соціально-демографічним. Тому її конкретний зміст у сфері охо­рони громадського порядку і профілактики правопорушень зав­жди прямо або опосередковано пов'язаний із мікросередовищем

— ця обставина накладає певний відбиток на форми і методи

Психолого-педагогічні засади профілактичної діяльності 307

роботи, що у цілому детермінуються кримінологічними, соціаль­но-економічними, географічними, психологічними й іншими чинниками, що визначають оперативну обстановку.

Протягом останніх 20 років служба ДІМ зазнала значних організаційно-функціональних змін. У ході її становлення і роз­витку цей інститут змушений був вирішувати комплекс проблем, частина з яких залишилася актуальною й донині (багатофунк-ціональність, відволікання співробітників на виконання функцій, не пов'язаних із обслуговуванням дільниці, розпоро­шеність зусиль, нечіткість критеріїв і показників оцінки ефек­тивності праці, слабка спеціалізація співробітників). Певний елемент організаційної і правової невизначеності вносить в її роботу і відсутність загального Положення про адміністративну службу міліції, як нормативно-правового акта, регламентуючо­го діяльність і правове положення ДІМ в системі МВС України.

На даний час ДІМ керуються «Інструкцією дільничного інспектора міліції», затвердженою в 1992 році, та іншими нор­мативно-правовими актами, що вже не відповідають вимогам сучасності. Так, у ній визначені дві основні функції:

— охорона громадського порядку, попередження та розкрит­
тя злочинів;

— проведення індивідуальної профілактичної роботи.
Загально-профілактична та функція сприяння у межах

своєї компетенції державним органам, підприємствам, уста­новам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків як самостійні напрямки роботи не відзначені, а функція надання соціальної та правової допомоги громадянам зовсім відсутня.

Основними завданнями ДІМ на адміністративній дільниці є:

— захист прав і законних інтересів громадян від злочинних
посягань;

— проведення профілактичної роботи серед осіб, схильних
до вчинення злочинів та інших правопорушень;

— забезпечення охорони громадського порядку;

— запобігання, припинення та розкриття злочинів;

— здійснення адміністративного нагляду за особами, щодо
яких його встановлено;

— боротьба з пияцтвом, алкоголізмом і наркоманією.

Тема 12

Якщо виходити з того, що завдання дільничного інспекто­ра повинні бути подальшою конкретизацією завдань міліції, ви­черпно перелічених в Законі України «Про міліцію», то від ньо­го слід вимагати зосередження зусиль на здійсненні загальної й індивідуальної профілактичної роботи з особами, охороні гро­мадського порядку і боротьбі зі злочинністю на закріпленій дільниці. Зокрема, одним із завдань міліції є«...участьу наданні соціальної та правової допомоги, сприяння в межах своєї ком­петенції державним органам, підприємствам, закладам та організаціям у виконанні покладених на них законом обо­в'язків. В основі діяльності повинна бути співпраця з населен­ням, що позитивно впливає на стан правопорядку на адмініст­ративній дільниці, поліпшує відносини і зміцнює довіру грома­дян до міліції в цілому».

Згідно закономірностей управління в ОВС, обов'язок — це закріплена в відповідних нормативних актах конкретизація функцій. Згідно Інструкції, на ДІМ покладається набагато більше обов'язків, ніж визначено функцій. Наприклад ДІМ зобо­в'язаний: складати протоколи при порушенні правил вулично­го руху, паспортних правил, правил пожежної безпеки, правил торгівлі тощо; перевіряти та контролювати об'єкти дозвільної системи; встановлювати прояви безгосподарності; проводити досудову підготовку матеріалів за протокольною формою; вис­тупати перед населенням з правових питань, виконувати дору­чення різних керівників, надавати сприяння народним депута­там і посадовим особам, органам СБУ, прокуратури і судам, орга­нам охорони здоров'я та ветеринарного нагляду (дотриманням санітарних правил, проведення карантинних заходів при епіде­міях та епізоотіях), природоохоронним органам (охорона зеле­них насаджень, захист від забруднення навколишнього середо­вища, боротьба з браконьєрством і порушеннями правил полю­вання і рибальства).

Отже, відсутність обґрунтованих організаційних засаду забез­печенні діяльності ДІМ призводить до дублювання діяльності са­мостійних галузевих служб і підрозділів ОВС та інших відомств (паспортної служби, державної автомобільної інспекції, дозвільної системи, інспекції виправних робіт військових комісаріатів та ін.).

Психолого-педагогічні засади профілактичної діяльності 309

Для ефективного вирішення широкого кола службових обо­в'язків необхідно регулярно взаємодіяти з іншими співробітни­ками органів внутрішніх справ, із працівниками інших право­охоронних органів, державних відомств, установ і громадських організацій. Це потребує звертання до багатьох джерел для одержання необхідної інформації, а також вимагає багато часу для процесуального оформлення скарг і заяв громадян, повідом­лень про злочини і правопорушення, численних відповідей на запити. У традиційних умовах кожний ДІМ витрачає на запов­нення, опрацювання і підготування різних документів у серед­ньому до 30% службового часу, природно, на шкоду своїй ос­новній профілактичній роботі.

Окрім того, така організація інформаційного пошуку не доз­воляє забезпечити ефективну аналітико-прогностичну функцію виявлення закономірностей, причин і умов, що лежать в основі розвитку негативних соціальних явищ, яким покликані проти­діяти органи внутрішніх справ. Щоденна оцінка оперативної обстановки, правильне реагування на різні її стани, оптималь­не використання сил і засобів, комплексний підхід до організації охорони громадського порядку і протидії злочинності — ця ви­мога часу може бути вирішена тільки на основі досконалої інфор­маційної системи.

Діяльність ДІМ відбувається в надзвичайно складних ірізно-манітних умовах. Прийом громадян, що займає 2-3 години службового часу, як зазначено в Інструкції, не менше двох разів на тиждень (практика свідчіть, що прийом може здійснюватись майже щоденно) і робота з документацією найчастіше сполуча­ються. Значний час займають обхід адміністративної дільниці, розгляд скарг, індивідуально-профілактична робота і т. ін. Тому тривалість робочого дня дільничного інспектора складає в се­редньому 11 годин на добу, причому відсутні регулярні дні відпо­чинку, частими є нічні чергування; виконання численних дору­чень, не пов'язаних із обслуговуванням території; участь в охо­роні громадського порядку, робота за спеціальними оператив­ними і профілактичними планами. До зазначеного слід додати значні переміщення по території при відсутності службового ав­тотранспорту (у сільській місцевості середня адміністративна

310 Тема 12

дільниця містить у собі 5-8 населених пунктів); різноспрямовані обов'язки, розмаїтість локальних завдань, неможливість плану­вання у зв'язку з великою кількістю різноманітних доручень, су­перечливих вказівок різних керівників та ін.

Оцінка діяльності дільничного інспектора міліції має кількісні і якісні характеристики:

а) показник результативності — кількість виконаних за пев­
ний період часу однорідних дій у рамках реалізації певного фун­
кціонального обов'язку (число розкритих злочинів, складених
протоколів про адміністративні правопорушення і т. ін.);

б) показник якості — кількість дій, що не дали очікуваного
результату виконаних із порушенням законодавства чи встанов­
лених термінів (число допущених порушень законності, скасо­
ваних прокурором постанов та ін.);

в) показник ефективності — співвідношення показників ре­
зультативності та якості, що характеризують виконання певно­
го функціонального обов'язку.

Основними функціями діяльності ДІМ по виконанню зав­дань, зазначених у Законі України «Про міліцію», є:

1) участь у наданні соціальної та правової допомоги грома­
дянам;

2) здійснення загальної профілактики (пропаганда боротьби
з пияцтвом, алкоголізмом і наркоманією, правова пропаганда,
пропаганда безпеки дорожнього руху, пожежної безпеки та ін.),
а також діяльність по встановленню та нейтралізації причин і
умов, що сприяють вчиненню злочинів і правопорушень;

3) здійснення індивідуально-профілактичної роботи (стосов­
но осіб, схильних до вчинення правопорушень; осіб, які допус­
кають правопорушення в сфері сімейно-побутових відносин;
неповнолітніх правопорушників, батьків та осіб, що їх заміня­
ють, які негативно впливають на виховання дітей; осіб, які відбу­
ли покарання у вигляді позбавлення волі; умовно-засуджених та
умовно-звільнених осіб та ін.);

4) охорона громадського порядку на території закріпленої
дільниці;

5) участь у розкритті злочинів, встановлення злочинців, які
переховуються, й інших розшукуваних осіб. Дільничний інспек­
тор міліції, зокрема: до прибуття слідчо-оперативної групи за-

Психолого-педагогічні засади профілактичної діяльності 311

безпечує охорону місця події, збереження слідів злочинців, організовує надання невідкладної допомоги потерпілим особам; з'ясовує обставини злочину, встановлює свідків, прикмети зло­чинців, про що негайно доповідає керівникам слідчо-оператив­ної групи, органу внутрішніх справ або черговим чергової час­тини; організовує та особисто вживає заходів для переслідуван­ня і затримання осіб, які вчинили злочин.

Виходячи з перелічених функцій, можна конкретизувати ос­новні напрями діяльності ДІМ: профілактичний, адміністра­тивний, кримінально-процесуальний, організаційний, соціаль­но-правової допомоги.

Визначення служби дільничних інспекторів міліції в якості найважливішої ланки перебудови діяльності системи органів внутрішніх справ у цілому обумовлено двома чинниками. Пер­ший із них визначається особливим місцем дільничного, що:

а) здійснює самостійно або бере участь у реалізації на закрі­
пленій за ним адміністративній дільниці практично всіх на­
прямків діяльності і функцій міськрайоргану внутрішніх справ
(на нього покладене виконання 86 функціональних обов'язків і
276 видів робіт);

б) є організатором діяльності (насамперед—взаємодії) на об­
слуговуваній території представників органу внутрішніх справ,
інших державних органів, громадських формувань із протидії
злочинності та охорони правопорядку;

в) представляє ОВС перед населенням, яке проживає на ад­
міністративній дільниці.

Другий чинник полягає в тому, що здійснення професійних функцій потребує високого рівня не лише матеріально-техніч­ного забезпечення, але й професійної, у тому числі професійно-психологічної підготовки ДІМ через необхідність здійснення профілактичної роботи щодо все більш проблемних категорій населення.

3. Психологічний зміст та опосередкування функціональних обов'язків дільничного інспектора міліції

При проведенні психологічного аналізу діяльності ДІМ не можна обмежитися тільки з'ясуванням сукупності видів його

312 Тема 12

діяльності. Психологічна структура діяльності містить у собі не лише певні її види, але й сукупність елементів, функцій, дій, на­вичок, необхідних і реалізованих у кожному з них. Тому будь-який вид діяльності є складною структурою, що виявляється че­рез вивчення її елементів, здійснюваних дій, умов, методів до­сягнення цілей.

ДІМ, обраний у якості об'єкта дослідження, відноситься до такого класу об'єктів психологічного вивчення, як особистість професіонала. Звідси до двох основних, традиційних напрямків психологічного аналізу особистості, особистості як об'єкта і осо­бистості як суб'єкта психологічних відносин, додається третій — вивчення її професійної діяльності.

При вивченні діяльності в ній виявляються більш і менш зна­чимі психологічні чинники, постійні і тимчасові, необхідні і ви­падкові. У процесі аналізу ці моменти обов'язково повинні вра­ховуватися для того, щоб не припуститися помилки при дослід­женні, не змішати випадкові елементи з закономірними, тим­часові чинники з постійними тощо.

Розглянемо основні різновиди діяльності дільничного інспек­тора міліції.

1. Пізнавальна діяльність. Пізнання є складовою частиною будь-якої діяльності людини. При здійсненні трудової діяльності людина пізнає об'єкт праці, його взаємозв'язки з іншими об'єкта­ми та ін. У процесі діяльності цілі, об'єкти, способи пізнання можуть істотно змінюватися, а це означає, що змінюється струк­тура пізнавальної діяльності.

Особливості пізнавальної діяльності ДІМ: 1) неспе-цифічність об'єктів пізнання (накопичення, опрацювання і ви­користання інформації про обслуговувану територію та насе­лення, яке на ній проживає) при специфічності її спрямування на реалізацію профілактичної функції; 2) широкий спектр на­прямів пошуку інформації (місця масового відпочинку, потен­ційно криміногенні місця, місця збереження товарно-матері­альних цінностей незалежно від форм власності, об'єкти доз­вільної системи, аптеки та інші місця, де зберігаються, пере­робляються або застосовуються наркотичні засоби тощо); 3) не­обхідність кримінологічного узагальнення одержаної інфор-

Психолого-педагогічні засади профілактичної діяльності 313

мації та ЇЇ подальшого структурування (корислива, насильниць­ка, необережна; правопорушення неповнолітніх, рецидив, гру­пові правопорушення, жіночі правопорушення і т. ін.) та роз­робки системи відповідних заходів; 4) значна питома вага еле­ментів прогнозування.

2. Комунікативна діяльність. Досягнення мети діяльності
ДІМ, як правило, неможливе без попереднього впливу на іншу
особу, без складної комунікативної організації взаємодії. Про­
фесійне спілкування виступає тут як психологічний засіб ви­
рішення оперативно-службових завдань. Складність профе­
сійного спілкування визначається розмаїттям цілей і задач,
суб'єктів і об'єктів, форм і методів, засобів і умов взаємодії. У
спілкуванні відбувається обмін інформацією, взаємовплив і
взаєморозуміння людей, здійснюється вплив один на одного,
передача досвіду.

Особливості комунікативної діяльності ЦІМ: 1) спілкування з різними категоріями громадян (від посадовців високого рівня до соціально та психологічно деградованих осіб); 2) вирішення конфліктних ситуацій, що потенційно небезпечні вчиненням правопорушень та злочинів; 3) необхідність допроцесуального реагування на одержані повідомлення з одночасним визначен­ням їх процесуальної перспективи.

3. Організаторська діяльність. У своїй основі організаторсь­
ка діяльність спрямована на створення оптимальних умов для
здійснення всіх інших видів діяльності ДІМ, забезпечення їхньо­
го узгодження, координації. Значення такої взаємодії полягає в
тому, що вона: гарантує оптимальне виконання завдань із охо­
рони громадського порядку і протидії злочинності; виключає
паралелізм і дублювання в діяльності суб'єктів взаємодії, а та­
кож дозволяє ефективно використовувати всі сили і засоби, спе­
цифічні форми і методи роботи.

Особливості організаторської діяльності ДІМ: 1) немож­ливість повного передбачення кінцевих результатів прогнозова­них дій; 2) необхідність координації різних за змістом видів діяль­ності (пошукової, аналітичної, комунікативної) та на різні про­міжки часу (день, тиждень, місяць) із виділенням резерву часу на непередбачені обставини.

314 Тема 12

4. Конструктивна діяльність. У найбільш широкому зна­
ченні під конструктивною діяльністю розуміють прогнозуван­
ня і планування дій для досягнення намічених цілей. Попереднє
уявлення перебігу і результатів дій у тому чи іншому ступені є
обов'язковим компонентом будь-якого виду професійної діяль­
ності.

5. Засвідчувальна діяльність — закріплення одержаних у
процесі пізнання та комунікації фактів, прийнятих рішень та
складання різних видів документів.

Засвідчувальна діяльність ДІМ визначена правозастосуваль-ною діяльністю адміністративного характеру і передбачає скла­дання наступних документів:

а) організаційні (ведення обліку даних, що характеризують адміністративну дільницю і розташовані на ній об'єкти; веден­ня обліку роботи з усіх напрямків та звітних документів; б) ад­міністративні (документування адміністративних правопору­шень (упорядкування адміністративних протоколів; ведення обліку матеріалів на осіб, які підлягають індивідуальному про­філактичному впливу); в) кримінально-процесуальні—докумен­тування невідкладних слідчих дій із встановлення і закріплен­ня слідів злочинів у межах своєї компетенції.

Засвідчувальну діяльність можна розглядати як особливість, відмінну рису пізнання: кожна дія з пізнання факту закріплюєть­ся в матеріалах так, щоб це відповідало вимозі перевірюваності; письмова форма покликана гранично обмежити можливість появи випадків прийняття помилкового рішення під впливом негативного емоційного стану.