Нові фори підтримки галузевого підприємництва

Кластер — це об'єднання за територіальною ознакою схожих, пов'язаних між собою, взаємодоповнюючих підприємств. Таке об'єднання дозволяє кожному підприємству вигравати від ефекту масштабності операцій кластеру, але при цьому зберігається і посилюється гнучкість окремих підприємств. Завдяки такій формі спільної діяльності збільшується віддача витрат, насамперед, за рахунок постійних інновацій.

До кластерів входять численні підприємства різних галузей та інші установи, які відіграють важливу роль у створенні конкурентного середовища: університети, органи стандартизації, дослідницькі установи, торговельні асоціації, що здійснюють підготовку кадрів, відповідають за інформаційне, дослідницьке та технічне забезпечення.

Кластери мають позитивний вплив не лише на окремі підприємства, а й на економіку регіону загалом. Так кластери сприяють підвищенню конкурентоспроможності підприємств трьома шляхами:

1. КЛАСТЕРИ ПІДВИЩУЮТЬ ПРОДУКТИВНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ.

Ці прогресивні зміни відбуваються за рахунок таких чинників: (а) кращого доступу до робочої сили та постачальників; (б) доступу до спеціалізованої інформації; (в) доступу до інституцій та суспільних товарів; (г) кращої мотивації керівників та працівників.

2. КЛАСТЕРИ ЗБІЛЬШУЮТЬ ТЕМПИ ІННОВАЦІЙ І ВИЗНАЧАЮТЬ ЇХ НАПРЯМОК, СТВОРЮЮЧИ ФУНДАМЕНТ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ.

Досягнення цього ефекту забезпечують (а) краще бачення та розуміння ринку; (б) здатність впроваджувати швидкі зміни та достатня гнучкість; (в) нижча ціна експериментальних зразків; (г) тиск конкурентів та інших виробників кластеру.

3. КЛАСТЕРИ СПРИЯЮТЬ СТВОРЕННЮ НОВИХ ПІДПРИЄМСТВ, ЩО, В СВОЮ ЧЕРГУ, ЗБІЛЬШЕННЮ ТА ПОСИЛЕННЮ КЛАСТЕРУ.

ЦІ процеси відбуваються завдяки дії таких факторів: (а) помітнішими є ніші для нових підприємств; (б) наявні необхідна сировина, комплектуючі частини та робоча сила; (в) створення нового бізнесу є частиною позитивного ланцюжка зворотного зв'язку.

Отже, наслідком створення кластеру стає вдосконалення виробництва, збільшення кількості малих та середніх підприємств і зростання конкурентоспроможності підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках.

ЕТАПИ РОЗВИТКУ КЛАСТЕРІВ

1. Популяризація та мотивація

- Визначення критичної маси малих та середніх підприємств, які мають схожі обмеження для розвитку.

- Залучення їх до роботи в кластері.

- Виявлення груп та лідерів груп.

2. Стратегічне планування

- Аналіз спільних проблем та перспектив. Діагностичний аналіз: визначення проблем галузі, труднощів кожного окремого підприємства, аналіз кількісних та якісних показників їх діяльності. Визначення можливих шляхів розвитку через залучення навчальних закладів.

- Розробка спільного плану діяльності. Визначення потенційних можливостей кластеру та основних перепон в досягненні поставлених результатів і, відповідно, шляхів їх подолання. Наприклад, усунення відмінностей в кластері (таких як відсутність зв'язків між різними представниками кластеру); поліпшення дизайну, виробничих та маркетингових потужностей фірм; розробка/просування логотипу продукції (включаючи спільну торгівельну марку/бренд) у відповідності до сучасних потреб ринку. Інформаційне забезпечення через ЗМІ та Інтернет, співпраця з інституціями, навчальними закладами. Спільні тренінги, семінари, виставки.

- Вироблення спільної програми підтримки розвитку галузі з боку влади на місцевому/національному рівні.

- Формування організаційної структури 'групи (реєстрація юридичної особи).

3. Пілотні проекти

Взагалі проекти, що здійснюються протягом цього етапу, мають комерційний та/або маркетинговий характер: спільна участь у ярмарках, спільна закупка сировини, розробка спільного каталогу продукції і т.п. Метою є представлення наочних результатів (хоча й короткотермінового характеру) задля зародження оптимізму, довіри та консолідації бажання представників кластеру продовжувати співпрацю. Визначення пілотних проектів: короткострокові - спільні виставки, закупка сировини, видання каталогу тощо); довгострокові реструктуризація чи створення спільних обслуговуючих потужностей, нові виробничі лінії, просування спільних торгових марок).

4. Стратегічні проекти

- Поглиблення спеціалізації, як технологічної так і товарної, членів кластеру.

- Поліпшення інфраструктури шляхом створення нових підприємств.

- Запуск нових виробничих ліній та підтримання спільних торгівельних марок.