Федеративна республіка Німеччина

Розкол Німеччини

Бакалаврська робота

ЗМІСТ

 

Вступ…………………………………………………………………………… 3

Розділ І. Німецька проблема у міжнародних відносинах………………..

Розділ ІІ. Федеративна республіка Німеччина………………………….

Розділ ІІІ. Німецька демократична республіка……………………………

Висновки………………………………………………………………………..

Список використаних джерел та літератури………………………………

Додатки

Вступ

Кінець ХХ століття ознаменували величезні геополітичні зміни на Європейському континенті, що супроводжувались до того ж кардинальними змінами в сфері ідеології. Цей фактор двояко позначився на вивченні історії (особливо новітньої) Німеччини. З одного боку, зникнення Радянського Союзу та його сателіта – Німецької Демократичної Республіки – сприяло деідеологізації даної тематики, переходу в її вивченні від партійного догматизму до об’єктивного наукового підходу. З іншого боку, об’єднання Німеччини, різке зростання її потуги і навіть висунення частиною німецького політикуму претензій на регіональне лідерство сприяють підвищенню інтересу до новітньої історії цієї країни, активне вивчення німецького досвіду другої половини ХХ століття.

Предметом дослідження є передумови процесу розколу Німеччини на дві окремих держави.

Що стосується історіографії проблеми, то потрібно зазначити, що більша частина праць, що була в нашому розпорядженні, створена ще в період існування Радянського Союзу, що, звісно ж, позначилось на неупередженості авторів, трактуванні ними певних фактів тощо.

Потрібно також зазначити, що зазвичай об’єктом вивчення виступав не сам процес утворення двох Німеччин, а історія однієї з них, що призводило до побіжного висвітлення проблеми.

Практичне застосування: матеріал з даної роботи доцільно використати на уроках з всесвітньої історії у школі, при підготовці до занять, написанні статей тощо.

Структура роботи визначається метою та завданням дослідження. Вона складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури і джерел.

 

Розділ І.

Німецька проблема у міжнародних відносинах.

Питання повоєнного устрою Німеччини почала обговорюватись країнами-союзниками майже одразу після перших перемог над Німеччиною. Однак не слід вважати, що плани повоєнного влаштування з’являлись на пустому місці. Ще з XVIII ст. європейські країни, постійно стикаючись з німецькими державами, а згодом єдиною Німеччиною, неодноразово стикались з подібною проблемою. Однак цього разу проблема набула значно гострішого звучання. Адже Німецька держава, здавалось би, повністю знищена в Першій світовій війні, всього за два десятиліття змогла відновити свій потенціал і розв’язати нову світову війну. Таким чином, після перемоги союзники повинні були вирішити складне і багатогранне питання – перебрати контроль над територією та всіма видами ресурсів Німеччини, забезпечити суспільні зміни в країни, щоб не допустити відродження німецького мілітаризму, перетворити тоталітарну державу на демократичну, з нормальним економічним та соціальним розвитком. [19, с.26]

Не менше значення мав ще один аспект – обмеження щодо переможених не повинні були перевищувати необхідних меж, оскільки керівництво країн-союзників врахувало досвід Першої світової, коли Версальська угода стала „перемир’ям на двадцять років”.[19, с.26]

 

 

Розділ ІІ.

Федеративна республіка Німеччина

Розгром німецького фашизму створив необхідні передумови для розвитку всієї Німеччини мирним демократичним шляхом. Східна Німеччина, під тиском СРСР пішла по шляху розвитку комунізму. Інша ситуація склалося в Західній Німеччині, тимчасово окупованій США, Англією і Францією. Правлячі кола цих країн поставили за мету відродження капіталізму, перетворення Західної Німеччини в міцну, економічно розвинуту державу.

Частина найбільших німецьких капіталістів, замішаних в злочинах Гітлера проти народів Європи, залишилося в Західній Німеччині безкарними, а інші, будучи засуджені до різних термінів тюремного ув'язнення, незабаром були звільнені. Типовою в цьому відношенні є доля німецького «гарматного короля» Круппа. Після війни він був засуджений за свої злочини до 12 років тюремного висновку. Проте вже в 1951 р. наказом американських військових властей Крупп був звільнений з в'язниці і йому знов були повернені десятки військових заводів, на яких під час війни працювали 25 тисяч військовополонених і ув’язнених з концентраційних таборів, не рахуючи німецьких робочих. Разом з Крупом були випущені на свободу, найбільші ділки фашистської Німеччини: монополісти Флік, Тіссен, Стіннес та інші. [17, с.25]