Вступ у війну Італії. 1915 р.

Боротьба Антанти й Центральних держав за залучення нових союзників до війни поширилася до Італії. Країна входила до Троїстого союзу разом з Німеччиною та Австро-Угорщиною, але з початком війни оголосила про свій нейтралітет. Позиція Італії залежала від того, який блок запропонує їй більші територіальні надбання після війни, тому вона одночасно вела переговори і з Антантою і з Центральними державами. На початку травня вона офіційно вийшла з Троїстого союзу, а 23 травня 1915 р. оголосила війну Австрії, відносно Німеччини Італія формально залишалася у мирних відносинах. Вступ у війну Італії, не призвів до негайного краху Німеччини та її союзників, як і приєднання у жовтні 1915 р. до союзу Центральних держав Болгарії.

Впродовж року війни ворогуючими сторонами було побудовано масштабну систему ходів та підземних тунелів, укриттів, прокладено телефонні лінії, дороги через гірські області і залізничні дороги. Союзні армії пробували вести наступальні бої, але через декілька кілометрів змушені були відступати під артилерійським нищівним вогнем противника, втрачаючи тисячі і тисячі солдатів. Жодного серйозного просування не відбулося, битви лише повторювалися, без суттєвих змін у положенні двох армій.

Першу вагому спробу атакувати здійснили німці у травні 1915 року в районі р. Іпру, де вони вперше застосували в боях отруйні гази. У результаті газової атаки понад 5 тис. британських і французьких вояків загинули, а ще 10 тис. отримали тяжкі отруєння.

Наприкінці лютого 1916 року зібравши на вузькій ділянці фронту 1400 гармат і маючи вагому чисельну перевагу в три рази, німецьке командування розпочало штурм французького міста Вердена, важливого оборонного пункту Франції. Битва, що розпочалась, увійшла в історію як «верденська м'ясорубка». Вибухи артилерії зарядами, які трощили старовинні палаци Вердена, започаткували початок бомбардування оборонних споруд міста. Допомога до захисників могла надходити до Вердена лише однією дорогою під назвою «таємний шлях». Пробираючись потайки до міста під облогою, солдати страждали від голоду і нестачі води. омандувач обороною міста Ф. Петен виконав наказ за будь-яку ціну утримати Верден, але ціною стала повна загибель французької армії.

Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі.

Протистояння захисників старовинного Вердена надавало впевненості командувачу британських сил генерала Хейґа. Він вважав, що наступ на р. Соммі увійде до історії як битва, що приведе Німеччину до капітуляції. На німців за лише один наступ було скинуто 52 тис. тонн боєприпасів, а 1 липня 1916 р. англійці й французи пішли у атаку. Солдати вели боротьбу, у хвилях Сомми. Коли ж безрезультативні атаки затягнулися до листопада, з його непогодою, і війська тонули в болотах, настало гірке розчарування. Німці відійшли назад на декілька кілометрів, але це не була втеча - генерал Гінденбурґ організовано відвів уцілілих солдат в підготовлені укріплення. Не було перемог на морі. Спроба флоту Німеччини пройти крізь щільну блокаду морем Британії, біля півострова Ютланд, не вдалася. У битві брали участь більш як 250 кораблів, та результату не було для жодної із сторін, лише зруйновано міф, що лише одна «вирішальна» битва здатна повернути хід війни.

Брусилівський прорив.

У час, коли на Західному фронті точилися запеклі бої під Верденом, у червні 1916 р. російська армія на чолі з О. Брусиловим прорвала на Східному фронті лінію оборони Троїстого союзу на території близько 350 км. Маючи втрати більше як 1,5 млн. чол., німці й австрійці залишили Львів і Чернівці. За декілька днів наступаюча армія Росії просунулася на більш як 70 км, проте для успіху О. Брусилову нестало сил і він змушений був перейти до оборони. Ще одна спроба прорвати австро-угорську оборону була безуспішною, але зусилля російських військ посприяли французам, які з останніх сил утримували Верден. Німеччина, перекинула з-під Вердена шість дивізій.

Наступу Росії сприяв вступ у серпні до воєнних дій Румунії. Румунська армія зазнала швидкої і повної поразки від болгарських і турецьких військ, у результаті якої впав Бухарест. На Балканах війська німецького блоку, здолавши Сербію, у жовтні 1915 р. взяли Белград.О сманська імперія виявилася більш сильною у військовому плані. Незважаючи на важкі втрати, війська з Австралії, Нової Зеландії та Британії зазнали поразки в боях з турками на території Галіполі.