Наука як об'єкт філософського дослідження.

Кафедра філософії та політології

 

Затверджено кафедрою

"____" _______________20__р.

Завідувач кафедри Семестр___

(підпис)

 

 

ПАКЕТ

КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «Філософія науки»

 

 

Кіровоград-2016

 

Затверджено кафедрою „ ”__________20__р. Завідувач кафедри ____________________ (підпис)

Кафедра філософії та політології

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

 

Схвалено кафедрою філософії та політології Затверджено

Ректор_________ О.А. Семенюк

Протокол № 1 від

«30» серпня 2016 р. «___»____________20___р

 

Завідувач кафедри

_______________________

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни «ФІЛОСОФІЯ НАУКИ»

нормативна дисципліна циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки освітньо-наукового рівня магістр

для студентів всіх факультетів та спеціальностей

 

 

укладена відповідно до галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра щодо гуманітарної та соціально-економічної підготовки

 

Кіровоград – 2016

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою навчальної дисципліни «Філософія науки» є виявлення специфіки інтелектуальної діяльності в умовах нового типу суспільства (інформаційного), що формується.

Завдання:

§ Показати, що наука – одна з найдавніших сфер діяльності в історії людства, що вона виступає в сучасних умовах не лише особливою практикою, а й найвищою сферою інтелектуальної творчості;

§ Сприяти розумінню того, що наука є значущою як в побутовому житті, так і в усіх інших соціальних сферах, що вона сприяє вдосконаленню техніки і технологій;

§ Спонукати студентів до ґрунтовного аналізу, вироблення наукової рефлексії;

§ Довести, що застосування наукових методів та знань може допомогти кожній людині стати професіоналом у будь-якій сфері діяльності;

§ Виховати свідоме ставлення до інформації, виробити науковий підхід до її відбору з огляду на те, що в сучасних глобалізаційних умовах основними домінантами суспільного буття стають: містифікація фактів, масовість, стереотипність мислення, інформаційне насилля, інфляція слова тощо.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

· понятійно-категоріальний апарат філософії науки;

· предмет, метод, функції філософії науки;

· особливості та ключові аспекти гносеології та епістемології, методології, логіки;

вміти:

· грамотно застосовувати понятійно-категоріальний апарат;

· поставити й аналізувати наукову проблему, застосовувати методи наукового пізнання, розрізняти основні методологічні принципи й підходи.

 

Програма навчальної дисципліни

Вступ. Вивчення курсу «Філософія науки» є важливим чинником інтелектуального та духовного розвитку студентства, формуванням у студентів здатності до адекватного розуміння та розв’язання теоретичних, методологічних, світоглядних проблем сучасної науки.

Запропонована програма створена таким чином, щоб надати студентам цілісний виклад основних проблем філософії науки на рівні об’єктивного, ідеологічно незаангажованого сучасного бачення проблем сучасної науки. Водночас програмою передбачено ознайомити студентів із наявною різноманітністю сучасних наукових та філософських концепцій, щоб розкрити поліфонізм і плюралізм наукового та філософського мислення, надати можливість їх альтернативного сприйняття. Курс покликаний синтезувати набуті знання з фахових та гуманітарних дисциплін у цілісне світосприйняття з метою створення підґрунтя методологічного та гуманітарного компонентів магістерського рівня підготовки спеціалістів.

РОЗДІЛ І

Наука як об'єкт філософського дослідження.

Тема 1. Філософські аспекти осмислення науки.

Наука як соціальний, культурний та історичний феномен. Природні та історичні передумови становлення науки. Феномен «протознання». Основні аспекти існування науки: система знань, соціальний інститут, форма суспільної свідомості, сфера виробництва та вид діяльності. Місце науки в системі духовної культури. Основні функції філософії науки. Цілі та пріоритети філософії науки. Філософський аналіз позитивних та негативних факторів розвитку науки. Вплив науки на повсякденну життєдіяльність людини.

Основні тенденції розвитку наук та необхідність їх класифікації. Принципи класифікації наук. Ідеали, закони, норми, цінності як внутрішні фактори еволюції науки. Конструювання наукової картини світу, формування наукової парадигми, вироблення евристичного стилю мислення, розвиток науково-технічного потенціалу суспільства як зовнішні фактори еволюції науки та як основні детермінанти наукової діяльності. Становлення науки: школи, напрями, концепції, дослідницькі програми. Спрямування наукової діяльності: пошук наукової проблеми, підбір методів, методологічних принципів, створення напрямів досліджень. Філософія науки й глобальний світ: міжнародні наукові, співтовариства, консорціуми, симпозіуми, організації, інститути. Наукові лабораторії, обсерваторії, космічні станції. Роль сучасних космічних програм та проектів та їх вплив на практичне життя людства. Наукові теорії «післязавтрашнього дня».

Амбівалентність концепцій науки: екстерналізм та інтерналізм. Політична, соціально-економічна та культурно-історична детермінованість еволюції науки. Вплив когнітивних факторів на процес становлення науки. Концепція «відносної самостійності науки». Парадокс існування взаємозв'язку практичної та пізнавальної діяльності поряд із ідеєю випередження практики теорією. Проблема неоднозначності світоглядних інтерпретацій новітніх досягнень науки. Роль інноваційного процесу в науці. Моральні та правові регулятиви розвитку науки. Сучасні релігії та сучасна наука. Наука та образ майбутнього. Наука та наукова фантастика.