Системи та безготівкових розрахунків

Гроші існують у готівковій (грошові знаки) або безготівковій формі (записи на рахунках у банках). Грошові знаки випускаються у формі банкнот і монет, що мають зазначену на них номінальну вартість.

Гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Переказ грошей здійснюється в межах внутрішньодержавної або міжнародної платіжної системи. В Україні можуть створюватись внутрішньодержавні банківські і небанківські платіжні системи.

До внутрішньодержавних банківських платіжних систем належать системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів і внутрішньобанківські платіжні системи.

Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу грошей у межах України між банками на виконання зобов’язань їх клієнтів, а також власних зобов’язань цих банків.

Внутрішньобанківська платіжна система створюється банком з метою забезпечення найсприятливіших умов для проведення переказу грошей між його підрозділами.

Система масових платежів призначена для переказу грошей за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів.

Передумовою здійснення безготівкових розрахунків є наявність в юридичної або фізичної особи поточного рахунка. Відносини між банком і клієнтом визначаються договором на розрахунково-касове обслуговування, який включає комплекс взаємних платіжних зобов’язань банку і клієнта щодо користування коштами і банківськими послугами.

При проведенні переказу ініціатори можуть застосовувати акредитивну, вексельну, інкасову форми розрахунків, а також форму розрахунків за гарантійним зобов’язанням, за чеками з використанням документів на переказ. До документів на переказ належать розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Документ на переказ може бути паперовим або електронним. Електронний документ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний цифровий підпис на електронному документі має однакову юридичну силу з підписом на паперовому документі. Електронний цифровий підпис є обов’язковим реквізитом електронного документа.

Ініціатором переказу коштів може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі виконавчих документів.

Ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми грошей у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи — члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) вико­ристання держателем спеціального платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання грошей у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання.

Ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахун­кових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму грошей та доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми грошей зі свого рахунка на рахунок отримувача; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога-розрахун­ковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми грошей з рахунка платника на рахунок отримувача. Платіжна вимога застосовується у випадках, коли ініціатором переказу виступає стягувач або отримувач (при договірному списанні).

Клієнт банку має право самостійно обирати для ініціювання переказу вид розрахункового документа (крім платіжної вимоги).

Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. Платіжна вимога-доручення подається отримувачем грошей безпосередньо до платника. Стягувач має право подавати розрахункові документи, що ініціюють переказ з рахунка банку-резидента, відкритого в Національному банку України, безпосередньо до Національного банку України.

Фізичні та юридичні особи при укладенні договору мають право передбачити право отримувача на договірне списання грошей з рахунка платника.

Ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прий­няття банком платника розрахункового документа на виконання.

Банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку грошей на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. У разі недостатності на рахунку платника грошей для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку плат­ника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми грошей, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому під операційним часом розуміють частину операційного дня банку, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком самостійно та закріплюється у внутрішніх нормативних актах.

Операційний день — частина робочого дня банку, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що за наявності відповідного технічного забезпечення можливо обробити, передати і виконати. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно та закріплюється у внутрішніх нормативних актах.

Розрахунковий документ може бути відкликаний ініціатором шляхом подання документа на відкликання до банку, що обслуговує ініціатора, у будь-який момент до списання суми платежу з рахунка платника.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк, що обслуговує отримувача, зобов’язаний зарахувати суму переказу на рахунок отримувача в операційний день, дата якого збігається з датою валютування.

Банки зобов’язані забезпечити захист інформації про переказ. Система захисту інформації повинна підтримувати безперервний захист інформації щодо переказу грошей на всіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання. Електронні документи, які містять інформацію, що належить до банківської таємниці або є конфіденційною, мають бути зашифрованими під час передачі їх за допомогою телекомунікаційних каналів зв’язку.

У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених строків виконання доручення клієнта на переказ або строків завершення переказу цей банк зобов’язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 10% суми переказу.

Міжбанківський переказ здійснюється шляхом: 1) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України; 2) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються бан­ками в інших банках або в розрахунковому банку. Банки здійснюють переказ з кореспондентських рахунків інших банків — своїх клієнтів у межах залишку грошей на цих рахунках, крім випадків надання обслуговуючим банком кредиту банку-клієнту.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) — це державна система міжбанківських розрахунків.

Необхідною умовою для проведення переказу через СЕП НБУ є встановлення банком кореспондентських відносин з Національним банком України шляхом відкриття кореспондентського рахунка в Національному банку України. Національний банк України регламентує та забезпечує функціонування СЕП НБУ, гарантує її надійність і безпеку, організовує та бере участь у проведенні через неї міжбанківського переказу.