Державний вищий навчальний заклад. Факультет економіки праці та маркетингу

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Факультет економіки праці та маркетингу

Кафедра економіки праці та управління персоналом

 

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Проректор з навчальної роботи

________________ Колот А.М.

"____" _____________ 2010 р.

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань з дисципліни

"ЕКОНОМІКА ПРАЦІ Й СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ"

для всіх спеціальностей

 

Укладачі:	Колот А.М., д.е.н., професор, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці
	Петюх В.М., к.е.н., професор, заступник завідувача кафедри управління персоналом та економіки праці
	Грішнова О.А., д.е.н., професор кафедри управління персоналом та економіки праці
	Герасименко О.О., к.е.н., доцент кафедри управління персоналом та економіки праці
	Поплавська О.М., к.е.н., доцент кафедри управління персоналом та економіки праці
	Щетініна Л.В., к.е.н., доцент кафедри управління персоналом та економіки праці
	Василик А.В., к.е.н., доцент кафедри управління персоналом та економіки праці
	Мельникова О.А., ст.викладач кафедри управління персоналом та економіки праці
	Ільєнко А.В., асистент кафедри управління персоналом та економіки праці

 

Декан факультету

________________ О.К. Шафалюк

"___" _________ 2010 р.

 

Заступник завідувача кафедри

________________ В.М. Петюх

"___" _________ 2010 р.

 

Київ КНЕУ 2010

1. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ІСПИТ

1. Соціально-економічна сутність праці та соціально-трудових відносин. Особливості праці та соціально-трудових відносин як об’єкта дослідження.

2. Еволюція та сучасні трансформації напряму наукових досліджень соціально-трудових проблем.

3. Зміст та характер праці. Особливості змісту та характеру праці в умовах постіндустріального розвитку економіки.

4. Системна класифікація праці: ознаки, види та їх особливості.

5. Опис роботи згідно міжнародної практики: зміст та сфера застосування.

6. Зміст та практичне значення аналізу роботи.

7. Мета, завдання, об’єкт, суб’єкти управління працею на підприємстві (в організації). Сутність сучасного типу управління працею.

8. Сутність та зміст соціально-трудових відносин.

9. Сторони та суб’єкти соціально-трудових відносин.

10. Рівні соціально-трудових відносин.

11. Характеристики предмета соціально-трудових відносин.

12. Національні моделі соціально-трудових відносин.

13. Методи регулювання соціально-трудових відносин.

14. Критерії оцінювання рівня розвитку соціально-трудових відносин.

15. Роль та функції держави як суб’єкта соціально-трудових відносин.

16. Роботодавці і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.

17. Профспілки і їх роль у формуванні і розвитку соціально-трудових відносин.

18. Сутність та форми соціального партнерства.

19. Генеральна угода в регулюванні соціально-трудових відносин: призначення, структура, зміст, сторони укладання.

20. Галузева угода: призначення, зміст, процедура укладання.

21. Колективний договір: призначення, зміст, процедура укладання.

22. Механізм функціонування ринку праці: суб’єкти, об’єкти, засоби впливу.

23. Гнучкість та жорсткість ринку праці: сутність та критерії.

24. Зайнятість та категорії зайнятих осіб за вітчизняним законодавством.

25. Визначення статусу безробітного за методологією МОП та згідно вітчизняного законодавства. Види та форми безробіття.

26. Порівняльна характеристика концепцій зайнятості.

27. Фактори диференціації допомоги по безробіттю: характеристика, порядок врахування.

28. Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування: сутність, джерела формування, напрями використання.

29. Класифікація населення: ознаки, практичне значення.

30. Трудовий потенціал: сутність, рівні, показники.

31. Механізм управління трудовим потенціалом: сутність та складові.

32. Людський капітал: еволюція концептуальних підходів, сучасне розуміння.

33. Індекс людського розвитку: методика оцінювання.

34. Конкурентоспроможність працівника: сутність, складові, методика оцінювання.

35. Важкість праці: сутність, показники, методичні засади оцінювання.

36. Сутність, чинники та методичні аспекти визначення напруженості праці.

37. Сутність та ознаки складності праці. Групи складності праці.

38. Якість праці: сутність та підходи у визначенні. Структура якості праці.

39. Статистичні індикатори якості праці, що використовуються для забезпечення міжнародних зіставлень.

40. Концептуальні підходи до визначення поняття та рівня ефективності праці.

41. Продуктивність та продуктивність праці: сутність, практичне значення, рівні та показники оцінювання.

42. Характеристика методів вимірювання продуктивності праці.

43. Фактори та резерви продуктивності праці: сутність, види, методи оцінювання.

44. Програми управління продуктивністю праці: сутність, етапи розробки.

45. Сутність і зміст організації праці. Основні складові процесу організації праці на підприємстві.

46. Сутність та форми поділу і кооперації праці.

47. Робоче місце. Організація та обслуговування робочого місця.

48. Умови введення, проектування, упровадження та соціально-економічне значення суміщення професій.

49. Цілі, завдання та зміст атестації робочих місць.

50. Фактори, що визначають умови праці на підприємстві.

51. Проектування раціональних режимів праці та відпочинку.

52. Алгоритм проведення комплексного аналізу організації пра­ці на підприємстві.

53. Показники соціально-економічної ефективності заходів щодо вдосконалення організації праці та методичні засади їх розрахунку.

54. Сутність та алгоритм раціоналізації трудових процесів на підприємстві.

55. Зміст аналізу трудових процесів.

56. Опис трудового процесу: сутність та методи.

57. Сутність та функції нормування праці.

58. Поняття та структура норми часу. Методи визначення тривалості окремих елементів норми часу.

59. Сутність та еволюція винагороди за працю.

60. Структура ставки заробітної плати як ціни робочої сили на ринку праці.

61. Витрати на робочу силу: сутність та склад елементів за міжнародною класифікацією.

62. Склад та структура заробітної плати.

63. Сутність та структура сукупного доходу працівника.

64. Функції заробітної плати та механізм їх реалізації.

65. Організація заробітної плати.

66. Ринкова кон’юнктура як регулятор заробітної плати.

67. Система державного регулювання заробітної плати.

68. Мінімальна заробітна плата як державна соціальна гарантія. Регламентована та фактична мінімальна заробітна плата.

69. Договірне регулювання заробітної плати як ключова компонента соціального партнерства.

70. Тарифна система оплати праці:призначення та зміст.

71. Тарифне нормування заробітної плати: призначення та зміст.

72. Нормативно-правові та методичні засади розрахунку місячної тарифної ставки працівника першого розряду.

73. Тарифна сітка: сутність та варіанти побудови.

74. Середній тарифний коефіцієнт, середній тарифний розряд, середня тарифна ставка: сутність, порядок розрахунку, сфера використання.

75. Схеми посадових окладів. Чинники диференціації міжкваліфікаційних співвідношень у посадових окладах.

76. Сутність моделі гнучкого тарифу, безтарифної та вилкової моделей оплати праці у проектуванні основної заробітної плати.

77. Підходи до формування плаваючих посадових окладів.

78. Єдина тарифна сітка: принципи побудови, параметри, варіанти диференціації тарифних ставок.

79. Форми оплати праці: сутність та доцільність застосування.

80. Системи почасової оплати праці: класифікація та сутність.

81. Системи відрядної оплати праці: класифікація та сутність.

82. Грейдування як інноваційний підхід в оплаті праці: сутність та процедура.

83. Загальні вимоги до організації преміювання працівників.

84. Критерії ефективності та елементи системи преміювання.

85. Доплати та надбавки у складі заробітної плати: сутність та відмінність від тарифу.

86. Види, умови призначення та розміри надбавок.

87. Види, умови призначення та розміри доплат.

88. Система трудових показників у складі бізнес-плану та тактичного плану діяльності підприємства.

89. Методи планування продуктивності праці.

90. Аналіз та планування трудомісткості виробничої програми: алгоритм і зміст етапів.

91. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника: зміст та призначення.

92. Аналіз використання робочого часу: етапи проведення та показники.

93. Характеристика методів планування фонду заробітної плати.

94. Алгоритм аналізу використання фонду заробітної плати.

95. Алгоритм аналізу середньої заробітної плати.

96. Моніторинг соціально-трудової сфери: сутність, призначення, завдання, інформаційна база.

97. Значення та складові звітності з питань праці. Державна статистична звітність та оперативна звітність підприємств із питань праці.

98. Сутність, значення, пріоритетні сфери консалтингу у сфері праці.

99. Напрями, етапи і методи проведення аудиту у сфері праці.

100. Основні функції, зміст, цілі та завдання контролінгу як інструменту вдосконалення соціально-трудових відносин.

 

 

2. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

Контроль і оцінювання знань, вмінь та навичок студентів складається з двох етапів:

- поточного контролю роботи студентів;

- підсумкового контролю (іспит).

Оцінювання здійснюється за 100-бальною шкалою.

 

2.1. Поточний контроль знань студентів

Поточний контроль здійснюється в процесі вивчення дисципліни на семінарських та практичних заняттях і проводиться у терміни, які визначаються календарним планом дисципліни.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння теоретичного матеріалу, вироблення навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацьовувати тексти, здатності осмислити зміст теми, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація).

Поточний контроль здійснюється за шкалою від 0 до 50 балів (включно) відповідно до навчальної карти самостійної роботи студентів.

2.1.1 Контроль систематичності виконання самостійної роботи та активності на семінарських та практичних заняттях

Поточний контроль активності та систематичності роботи на семінарських та практичних заняттях здійснюється за встановленим розкладом.

Для студентів денної форми навчання згідно з навчальним планом передбачено 32 год., тобто 16 семінарських (практичних) занять. Ураховуючи заняття, на яких студенти виконують модульні завдання, специфіку проведення останнього заняття, календарний план роботи, кількість занять, де не проводиться опитування, реальна кількість занять, відведених на цю роботу – 10. Таким чином, максимальна кількість балів, яку можуть набрати студенти денної форми навчання на одному занятті, складає 3 бала (30: 10 = 3).

Для студентів вечірньої форми реальна кількість занять, відведених на цю роботу – 5. Таким чином, максимальна кількість балів, яку можуть набрати студенти вечірньої форми за одне практичне заняття – 6 балів (30: 5 = 6).

Об’єктами поточного контролю знань студентів є:

ü систематичність, активність, своєчасність та результативність роботи над

вивченням програмного матеріалу дисципліни, у т.ч. виконання домашніх завдань та розв’язання задач;

ü виконання завдань для самостійного опрацювання;

ü виконання модульного завдання.

Критерії оцінювання роботи на семінарських (практичних) заняттях:

Ø рівень засвоєння теоретичного матеріалу, в т.ч. правильність і вичерпність відповідей на теоретичні питання;

Ø знання понятійного апарату і літературних джерел, в т.ч. додаткових;

Ø самостійність суджень і висновків під час відповідей;

Ø уміння концептуального бачення проблеми та шляхів її вирішення;

Ø уміння лаконічно, зрозуміло та аргументовано висловлювати позицію, викладати матеріал;

Ø навички розрахункової, аналітичної, діагностичної та дослідницької роботи, в т.ч. якість, повнота, самостійність виконаних практичних завдань (задач);

Ø активність участі в обговоренні дискусійних питань, роботи в малих групах, під час презентації матеріалів іншими студентами;

Ø уміння та навички індивідуальної та групової презентації;

Ø уважність під час виступів інших студентів та розв’язання ними практичних завдань (задач);

Ø своєчасність виконання робіт, відповідальність.

 

Контроль знань, вмінь та навичок студентів передбачає застосування таких видів поточного контролю:

r тестові завдання;

r розрахункові завдання;

r обговорення проблеми, дискусія;

r аналіз конкретних ситуацій (поданих у вигляді усного, текстового

або графічного матеріалу);

r підготовка есе;

r ділові ігри (кейс-методи);

r презентації результатів роботи;

r інші.

Зазначені види робіт оцінюються в діапазоні від 0 до 3 балів для денної форми навчання (від 0 до 6 відповідно для вечірньої форми навчання) за критеріями диференціації оцінок, які подані в таблиці 4 та 5. Ці бали викладач виставляє у свій журнал, в журнал обліку роботи академічної групи та до системи електронного обліку поточної успішності студентів.

Кількість балів, отриманих студентами на кожному практичному занятті, додається і включається до загальної суми балів поточної успішності разом з балами за модульні роботи та виконання завдань для самостійної роботи.

 

Таблиця 1

Критерії диференціації оцінок знань, вмінь та навичок студентів під час

проведення усного опитування (обговорення питань, що винесені на самостійне опрацювання, дискусійних проблем, аналізу конкретних ситуацій, ділових ігор, презентацій та інші)

Бали для студентів	Критерії оцінювання
Денної ф.н.	Вечірньої ф.н.
		Студент розкрив всебічні, концептуальні і глибокі знання програмного та додаткового матеріалу; працює активно, проявляє відповідальність та творчість. Відповіді змістовні, точні, аргументовані та вичерпні; розкривають відмінне знання понятійного апарату і матеріалів літературних джерел, а також вміння аргументувати своє ставлення до відповідних категорій, явищ, процесів та залежностей.
		Студент розкрив всебічні, концептуальні і хороші знання програмного та додаткового матеріалу; працює здебільшого активно, у більшості ситуацій проявляє відповідальність та творчість. Відповіді змістовні, точні та вичерпні; розкривають хороше знання понятійного апарату та матеріалів з літературних джерел, проте недостатньо аргументовано бачення студента до відповідних категорій, явищ, процесів та залежностей.
		Студент розкрив знання основного учбово-програмного матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання та роботи за професією; працює недостатньо активно та (або) відповідально; творчість виявляє рідко. Відповідь неповна, недостатньо точна, низький рівень аргументації або вона відсутня; студент розкриває недостатній рівень знань, розуміння понятійного апарату та матеріалу з літературних джерел; не розкриває власного ставлення до відповідних категорій, явищ, процесів та залежностей.
		Студент не розкрив знання основного учбово-програмного матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання та роботи за професією; не проявляє активності, творчості та відповідальності. Відповідь неправильна, неточна та (або) абсолютно неаргументована; незадовільне знання понятійного апарату та матеріалу з літературних джерел; участь в роботі групи пасивна та безініціативна.

 

 

Таблиця 2

Критерії диференціації оцінок знань, вмінь та навичок студентів під час

Виконання письмових завдань (розрахункових вправ,

аналізу конкретних ситуацій, презентації, тестів,

модульного контролю, інших письмових робіт)

Бали для студентів	Критерії оцінювання
Денної ф.н.	Вечірньої ф.н.
		Студент розкрив всебічні, концептуальні і глибокі знання програмного та додаткового матеріалу. Завдання виконані своєчасно, самостійно, правильно та відповідно до встановлених вимог; матеріал змістовний, викладено послідовно та логічно
		Студент розкрив всебічні, концептуальні і хороші знання програмного та додаткового матеріалу. Завдання виконані своєчасно, самостійно, відповідно до встановлених вимог, проте містять несуттєві помилки; матеріал недостатньо розкриває зміст питання, його викладено недостатньо послідовно або недостатньо логічно
		Студент розкрив знання основного учбово-програмного матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання та роботи за професією. Завдання виконані самостійно, проте несвоєчасно або допущені окремі погрішності, помилки, які студент може виправити самостійно або має певні знання для того, щоб виправити їх під керівництвом викладача; матеріал частково розкриває зміст питання, його викладено недостатньо послідовно та недостатньо логічно; вимоги до роботи враховані частково.
		Студент не розкрив знання основного учбово-програмного матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання та роботи за професією. Завдання виконані самостійно, але з грубими помилками; матеріал не розкриває зміст питання, його викладено непослідовно та (або) нелогічно. Робота виконана не самостійно; не відповідає більшості вимог. Завдання не виконане.