Інформаційні системи лікувально-профілактичної установи

Інформаційні системи

Інформаційні процеси присутні у всіх областях медицини і охорони здоров'я. Важливою складовою інформаційних процесів є інформаційні потоки. Від їх впорядкованості залежить чіткість функціонування галузі в цілому і ефективність управління нею. Потоки починаються в місцях виникнення інформації і забезпечують її доступ до місць прийняття рішень. Потоки складаються з окремих повідомлень, відображених у сигналах і документах, і рухаються в просторі і часі від джерела інформації до одержувача.

Для роботи з інформаційними потоками призначені інформаційні системи (ІС).

Інформаційна система - організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) і інформаційних технологій, в тому числі з використанням засобів обчислювальної техніки і зв'язку, що реалізують інформаційні процеси.

Основною метою ІС медичного призначення є інформаційна підтримка різноманітних задач надання медичної допомоги населенню, управління медичними закладами і інформаційному забезпеченні системи охорони здоров'я. Самостійним завданням є інформаційна підтримка наукових досліджень, навчальної та атестаційної роботи.

Обробка інформації в інформаційній системі може здійснюватись ручним, механічним, автоматизованим і автоматичним

способами. З появою комп'ютерів відбулась революція в процесах обробки інформації, і виникли нові інформаційні технології в медицині і системі охорони здоров'я. Процес залучення нових інформаційних технологій в систему охорони здоров'я і медицину зазвичай називають інформатизацією системи охорони здоров'я.

Інформатизація – це реалізація комплексу заходів, направлених на забезпечення повного і своєчасного використання достовірних знань у всіх видах людської діяльності. Інформатизація системи охорони здоров'я - одна із складових цього процесу. При цьому ціллю інформатизації є прогрес в системі охорони здоров'я в напрямках розвитку самої служби так і контролю за станом здоров'я її пацієнтів. Технологічною і технічною основою інформатизації є створена досить потужна мережа інформаційних структур, орієнтованих як на медичних працівників так і на населення. Моніторинг здоров'я - це система оперативного стеження за станом змінами здоров'я населення, що представляє собою механізм отримання різнорівневої інформації для поглибленого оцінювання і прогнозування здоров'я населення за різні часові інтервали. Головною метою створення системи моніторингу здоров'я населення є організація на базі нових комп'ютерних технологій державної міжгалузевої системи збору, обробки, збереження і подання інформації, що забезпечує динамічну оцінку суспільного здоров'я та інформаційну підтримку прийняття рішень, направлених на їх покращення.

3. Класифікація медичних інформаційних систем

Ключовим поняттям інформатизації системи охорони здоров'я є інформаційна система. Тому розглянемо класифікацію медичних інформаційних систем за призначенням.

МІС - це програмно-технічний комплекс, що готує і забезпечує процеси збирання, зберігання і обробку інформації в медицині й галузі охорони здоров'я. Розглянемо їх докладніше.

Класифікація МІС заснована на ієрархічному принципі і відповідає багаторівневій структурі системи охорони здоров'я, як галузі, що містить:

- базовий (клінічний) рівень (лікарі різного профілю);

- рівень лікувально-профілактичних установ (поліклініки, стаціонари, диспансери, швидка допомога тощо);

- територіальний рівень (профільні та спеціалізовані медичні служби і регіональні органи управління);

- державний рівень (державні установи і органи управління).

Зазвичай системи кожного рівня класифікують за функціональним принципом, тобто за цілями і завданнями, які розв'язуються системою.

Медичні інформаційні системи базового рівня

Представлені системами інформаційної підтримки технологічних процесів (медико-технологічні ІС). Системи цього класу призначені для інформаційного забезпечення прийняття рішень в професійній діяльності лікарів різних спеціальностей. Основна їх мета - комп'ютерна підтримка роботи лікаря денного стаціонару, гігієніста, лаборанта та ін. Вони дозволяють підвищити якість профілактичної і лікувально - діагностичної роботи, особливо в умовах масового обслуговування при недостачі часу і кваліфікованих спеціалістів.

За завданнями які розв'язуються, медико-технологічні ІС можна розділити на наступні групи:

- інформаційно-довідкові системи (призначені для пошуку і видачі медичної інформації за запитом користувача);

- консультативно-діагностичні системи (призначені для діагностики патологічних станів, включаючи прогноз і вироблення рекомендацій по способах лікування, при захворюваннях різного профілю і для різних категорій хворих);

- приладо-комп'ютерні системи (призначені для інформаційної підтримки та / або для автоматизації діагностичного і лікувального процесів, що здійснюються при безпосередньому контакті з організмом хворого);

- автоматизовані робочі місця (АРМ) спеціалістів - це комп'ютерні інформаційні системи, призначені для автоматизації всього технологічного процесу (лікувально-профілактична і звітно-статистична діяльність, ведення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації) лікаря відповідної спеціальності.

Вони забезпечують інформаційну підтримку у прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних та ін.) рішень.

Розглянемо деякі з цих систем докладніше.

·. Інформаційно довідкові системи

Необхідність накопичення великих об'ємів професійно цінної інформації і оперування ними - одна із проблем, з якою зіштовхуються лікарі.

Інформаційно-довідкові системи полегшують розв'язання цієї проблеми, виступаючи як засіб надійного збереження професійних знань, забезпечують зручний і швидкий пошук необхідних відомостей.

Медичні інформаційно-довідкові системи (бази і банки даних) призначені для вводу, збереження, пошуку і виведення медичної інформації по запиту користувача. Це найпростіший вид медичних інформаційних систем, що використовується на всіх рівнях системи охорони здоров'я.

Системи цього класу не виконують обробку інформації, але забезпечують швидкий доступ до потрібних даних. Інформаційні масиви таких систем містять довідкову інформацію різноманітного характеру. Це і наукова інформація з різних медичних дисциплін і довідкова статистична, і технологічна інформація широкого профілю.

Зазвичай, інформаційно-довідкові системи поділяють:

- за видами збереженої інформації (клінічна, наукова, нормативно-правова та ін.);

- за характером інформації (первинна, вторинна, оперативна, оглядово-аналітична, експертна, прогностична та ін.);

- за об'єктивною ознакою (матеріально-технічна база, лікарські засоби та ін.).

Крім того розрізняють документальні, документографічні, фактографічні і повнотекстові інформаційно-довідкові системи.

Відповідно, види інформаційного пошуку, які можуть бути здійснені: документальний пошук, тобто пошук відомостей про той чи інший документ, його бібліографічний опис, анотації, реферату; фактографічний пошук, тобто пошук даних та інформації, вилучених з документу.

Важливе значення має інтеграція медичних інформаційно-довідкових систем в єдину інформаційну мережу Internet, що забезпечує доступ будь-якого лікаря - користувача до інформації і обмін цією інформацією.

Консультативно-діагностичні системи

Історично консультативно-діагностичні системи (КДС) почали розвиватися одними з перших медичних діагностичних систем.

В даний час консультативно-діагностичні системи представлені багато чисельними системами діагностики патологічних станів (включаючи прогноз) при захворюваннях різноманітного профілю і для різних категорій хворих.

Вхідною інформацією для таких систем слугують дані про симптоми захворювань, які вводять в комп'ютер в діалоговому режимі, або в форматі спеціально розроблених інформаційних карт.

Діагностичні висновки крім власне діагнозу (або можливих діагнозів), як правило, містять також рекомендації по вибору тактичного рішення і лікувальних заходів.

За способом розв'язання задач діагностики розрізняють імовірнісні системи і експертні системи. В імовірнісних системах діагностика здійснюється реалізацією одного з методів розпізнавання образів чи статистичних методів прийняття рішень. В експертних системах - реалізується логіка прийняття діагностичного рішення досвідченим лікарем.

В імовірнісних системах часто реалізується так званий байєсовський статистичний підхід, що дозволяє проводити обчислення ймовірності захворювання за його апріорною і умовною ймовірністю, які пов'язують процеси з їх характерними ознаками. Апріорна ймовірність визначається шляхом підрахунку частоти появи того чи іншого стану у вибірці.

Експертні системи належать до класу систем "штучного інтелекту", що містять базу знань з набором евристичних алгоритмів. Найбільш важливі області застосування консультативно-діагностичних систем - невідкладні та загрозливі стани, що характеризуються дефіцитом часу, обмеженими можливостями обстеження і консультацій і нерідко малою клінічною симптоматикою при високому рівні загрози для життя хворого і швидких темпах розвитку процесу.

Досвід використання консультативно-діагностичних систем доводить суттєве підвищення якості діагностики, що не лише зменшує невиправдані втрати, але і дозволяє більш ефективно використовувати ресурси допомоги, регламентувати об'єм необхідних досліджень, і нарешті, підвищити професійний рівень лікарів, для яких така система слугує одночасно і навчальною Поки консультативно-діагностичні системи не отримали широкого розповсюдження в практичній медицині і, в основному використовуються як складова частина інших систем, наприклад, медичних приборно-комп'ютерних систем. Це пов'язано в першу чергу зі складністю задачі діагностики: в реальному житті число можливих ситуацій і, відповідно "діагностичних правил" виявилось таким великим, що система або починає вимагати велику кількість додаткової інформації про хворого, або різко знижується точність діагностики.

АРМ лікаря

Створення АРМ лікаря є основою політики інформатизації базового рівня. Автоматизоване робоче місце (АРМ) лікаря здійснює збір, збереження і аналіз медичної (і парамедичної) інформації, що використовується при прийнятті діагностичних і тактичних (лікувальних, організаційних та ін.) лікарських рішень.

Всі розглянуті вище інформаційні системи клінічного рівня можуть і мають входити в структуру АРМ, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медика: лікувально-профілактичну і звітно-статистичну діяльність, ведення документації, планування роботи, отримання довідкової інформації різного роду.

За призначенням АРМи, що використовуються на базовому рівні, можна поділити на три групи:

- АРМи лікарів;

- АРМи медпрацівників парамедичних служб (за профілями діагностичних і лікувальних підрозділів);

- АРМи для адміністративно-господарських підрозділів.

До АРМ лікаря (терапевта, хірурга, акушер-гінеколога, травматолога, офтальмолога та ін.) пред'являються вимоги, що відповідають лікарським функціям. Зокрема, АРМи спеціалістів стаціонару можуть розв'язувати наступні задачі:

- ведення профільної формалізованої історії хвороби пацієнта;

- формування діагностичної гіпотези;

- видачу рекомендацій по плану обстежень пацієнта;

- диференціальну діагностику з формуванням клінічного діагнозу;

- видачу рекомендацій по вибору лікувальної тактики;

- фіксацію рішень про назначені методи рішення;

- введення щоденника в історії хвороби, що відображає динаміку станів;

- формування епікризу, карти виписаного із стаціонару пацієнта і розрахунок вартості лікування конкретного хворого.

АРМи застосовують не лише на базовому рівні в системі охорони здоров'я - клінічному, але і для автоматизації робочих місць на рівні лікувально-профілактичної установи (ЛПУ), регіону, території.

АРМ лікаря може функціонувати як в автономному режимі, забезпечуючи поточну лікарську діяльність, так і входити складовою частиною в інформаційну систему більш високого рівня.

В структуру інформаційного забезпечення автоматизованого робочого місця лікаря можуть входити наступні підсистеми: медичні приборно-комп'ютерні системи, інформаційно-довідкові системи, консультативно-діагностичні системи, блок організації роботи, блок обліку і аналізу роботи, блок ведення медичної документації, різноманітні сервісні програми (електронна пошта та ін.).

В даний час розроблені автоматизовані робочі місця для лікарів практично всіх спеціальностей.

Медичні інформаційні системи рівня лікувально-профілактичних установ

Представлені наступними основними групами:

- інформаційні системи консультаційних центрів (призначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів та інформаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностиці і прийнятті рішень при невідкладних станах);

- банки інформації медичних установ і служб (містять дані про якісний і кількісний склад працівників установ, прикріпленого населення, основні статистичні дані, характеристики районів обслуговування та ін. необхідні дані);

- персоніфіковані регістри - банки і бази даних (це різновид інформаційно-довідкових систем, що містять інформацію на основі формалізованої історії хвороби чи амбулаторної картки.

Регістри забезпечують дільничним, сімейним лікарям, спеціалістам, ординаторам та ін. можливість швидкого отримання необхідної інформації про пацієнта, контролю за динамікою хвороби, якості лікувально-профілактичних заходів,

-скрінінгові системи – призначені для проведення долікарського профілактичного огляду населення, а також для формування груп ризику і виявлення хворих, що потребують допомоги спеціалістів;

- інформаційні системи лікувально-профілактичної установи. Це інформаційні системи, основані на об'єднанні всіх інформаційних потоків в єдину систему і які забезпечують автоматизацію різних видів діяльності установи. У відповідності з видами ЛПУ зазвичай розрізняють програмні комплекси інформаційних систем: "Стаціонар", "Поліклініка", "Швидка допомога". Вихідна інформація таких систем використовується як для розв'язання завдань управління відповідної ЛПУ, так і для розв'язання задач системами вищих рівнів;

- інформаційні системи для науково-дослідницьких інститутів та вузів. Розв'язуються три основні задачі: інформатизація технологічного процесу навчання, науково-дослідницької роботи та управлінської діяльності НДІ та вузів. Реалізація задач забезпечується відповідно інформаційними системами медико-біологічних досліджень, комп'ютерними системами навчання та інформаційними системами НДІ та вузів.

Розглянемо деякі з них.

Інформаційні системи консультативних центрів

Інформаційні системи консультативних центрів відносяться до медичних інформаційних систем рівня лікувально-профілактичного закладу і призначені для забезпечення функціонування відповідних підрозділів та інформаційної підтримки лікарів при консультуванні, діагностиці і прийнятті рішень при невідкладних станах.

Інформаційні системи консультативних центрів поділяються на:

- лікувальні консультативно-діагностичні системи для служб швидкої і невідкладної допомоги;

- системи для дистанційного консультування і діагностики невідкладних станів в педіатрії та інших клінічних дисциплінах.

Скрінінгові системи

Як відмічалось раніше, моніторинг здоров'я населення відноситься до пріоритетних напрямків інформатизації системи охорони здоров'я. Задачі побудови системи моніторингу здоров'я населення розв'язуються на державному, територіальному та на рівні установи. Однією із задач моніторингу є збір інформації про стан здоров'я населення. Схожі задачі розв'язуються сьогодні з допомогою комп'ютерних технологій. Одним із типів інформаційних систем, що забезпечують розв'язання задачі збору інформації про стан здоров'я населення, є скрінінгові системи.

Скрінінгові системи представляють собою медичні інформаційні системи рівня лікувально-профілактичного закладу. Скрінінгові системи призначені для проведення долікарського профілактичного огляду населення, а також для лікарського скрінінгу для формування груп ризику і виявлення хворих, які потребують допомоги спеціаліста. Скрінінг здійснюється на основі розроблених анкетних карт чи прямого діалогу пацієнта з комп'ютером.

Задачі, що розв'язується подібними інформаційними системами на рівні амбулаторного закладу, формулюються наступним чином:

- підвищення медичної ефективності профілактичних оглядів по всім основним профілям патології (в 6-10 разів) і перехід від формальної звітності до реального кількісного контролю здоров'я;

- отримання спектру здоров'я не лише окремого пацієнта, а й колективів людей, і відповідно виявлення в інтегральних профілях негативних причин, безпосередньо пов'язаних з особливостями життя даного колективу;

- своєчасне виявлення захворівших (на ранніх стадіях захворювання), проведення і реальна оцінка якості лікувальних і реабілітаційних заходів.

Найважливішим різновидом скрінінгових систем є автоматизовані системи профілактичних оглядів населення. Основним завданням цих систем є виявлення пацієнтів, що потребують направлення до лікарів спеціалістів

Інформаційні системи лікувально-профілактичної установи

Організація інформаційного середовища лікувально-профілактичної установи (ЛПУ) визначається організацією лікувально-діагностичного процесу, який схематично можна представити наступним чином.

Лікарі отримують дані про пацієнта з кількох основних джерел: при безпосередньому огляді, при проведенні лабораторних тестів та інструментальних досліджень, із зовнішньої або раніше заповненої медичної документації. Отримані дані інтерпретуються та обговорюються, в результаті чого приймаються рішення про дію на пацієнта - і всі ці процеси можуть неодноразово повторюватися.

Слідуючи цьому уявленню, можна виділити кілька типів даних, для роботи з якими необхідно використовувати різноманітні інформаційні технології. Ці типи виділяться у відповідності з технологією їх виникнення:

- дані, що генеруються людиною - це всі записи, які лікарі роблять в ході здійснення лікувально-діагностичного процесу: результати оглядів, результати лабораторних тестів, інтерпретації різноманітних досліджень і тестів та ін.;

- дані лабораторних тестів - це дані, які отримуються в лабораторіях як результати тестів на автоматичних аналізаторах;

- дані інструментальних досліджень - це в основному результати візуалізації різних структур організму чи фіксація біологічних сигналів.

Зовнішні документи - це паперові чи плівкові документи, які пацієнт приносить з собою в ЛПУ, або які відновлюються з архівів. Однією з найважливіших задач процесу інформатизації є забезпечення представлення всіх наявних даних у вигляді, зручному для прийняття рішень, як лікарями, так і медичною адміністрацією.

На виході інформаційної системи виникає ще один вид даних - узагальнені чи аналітичні дані.

ІС ЛПУ - інформаційні системи, основані на об'єднанні всіх інформаційних потоків в єдину систему і забезпечують автоматизацію основних видів діяльності установи.

В своїй роботі інформаційна система ЛПУ повинна відображати фактично повний сценарій інформаційних подій, що відбуваються в лікувальній установі. Так, лікар, перед тим, як приступити до виконання своєї роботи, має бути прийнятим на роботу відділом кадрів відповідним наказом в штат конкретного підрозділу.

Хворий при поступленні в лікувальний заклад має бути прийнятий прийомним відділенням, де на нього заводять електронну історію хвороби, і звідти направлений у відділення для наступного проходження курсу лікування. У відділенні він має бути оформлений на вільне ліжко в конкретній палаті. У відповідності з цією логікою працюють всі підсистеми медичних інформаційних систем ЛПУ. Таким чином, не може бути оформлена яка-небудь інформаційна подія, якщо перед цим не будуть оформлені належним чином необхідні попередні події. При цьому кожен користувач системи повинен мати свої, строго визначені права доступу для перегляду інформації, її зміни та редагування. Всі ці зміни в електронних документах фіксуються і підтверджуються особистим електронним підписом паролем) відповідного користувача.

У відповідності з видами ЛПУ розрізняють програмні комплекси інформаційних систем: "Стаціонар", "Поліклініка", "Швидка допомога". Вихідна інформація таких систем використовується як для розв'язання задач управління відповідною ЛПУ, так і для розв'язання задач системами вищих рівнів.

ІС ЛПУ у відповідності із завданнями управління, зазвичай складаються із підсистем, що відповідають за:

- медико-технологічну діяльність;

- організаційну діяльність;

- адміністративну діяльність.

Підсистеми частіше всього пов'язані між собою в єдину локальну мережу.

Медична підсистема забезпечує інформаційну підтримку діяльності лікарів різних спеціальностей. Всі перераховані вище медичні інформаційні системи базового рівня і технологічні системи рівня установи можуть і мають входити в структуру медичної підсистеми, забезпечуючи автоматизацію всього технологічного процесу медичних працівників. Зазвичай підсистема включає:

- комплекс АРМ спеціалістів даної ЛПУ, на базі яких здійснюється ведення основної документації (формалізована карта амбулаторного хворого, формалізована історія хвороби та ін.), формування баз даних на хворих, формування звітних документів, інформаційна підтримка прийняття рішень і оцінка результатів діяльності лікаря;

- консультативно-діагностичні системи і центри;

- скрінінгові системи;

- різноманітні персоніфіковані регістри;

- інформаційно-довідкові системи і бази даних рівня установ.

Господарська (організаційна) підсистема розв'язує задачі управління потоками хворих, в тому числі оптимізації і завантаження всіх видів ресурсів. Функціонування підсистеми забезпечується комп'ютеризацією робочих місць персоналу регістратури, диспетчерів, медстатистика. Оперативна інформація про рух хворих і ліжковому фонді в стаціонарах, відвідуваності в поліклінічних установах дозволяє підвищити ефективність розв'язання проблем очікування, черг, вибору пріоритетів. Фінансово-економічна і адміністративно-управлінська сторони діяльності ЛПУ охоплюються адміністративною підсистемою.

Підсистема дозволяє вирішувати такі задачі управління, як контроль за діяльністю різноманітних підрозділів, аналіз об'єму і якості роботи лікарів, динаміку показників здоров'я закріпленого контингенту, контроль за плановими строками спостережень диспансерних груп і строками лікування в стаціонарі, завдання кадрової і фінансово-економічної політики установи.

Інформаційні системи поліклінічного обслуговування

Інформаційні системи поліклінічного обслуговування є різновидом ІС ЛПУ і призначені для інформатизації діяльності амбулаторно-поліклінічної установи (АПУ).

Основною характерною відмінністю ІС амбулаторно-поліклінічної установи є опора на базу даних населення, приписаного до АПУ і переважно рішення організаційних, фінансових і адміністративно-управлінських задач.

Ще одним різновидом ІС ЛПУ є госпітальні інформаційні системи, які будуть розглянуті пізніше.

Медичні інформаційні системи територіального рівня

Це програмні комплекси, що забезпечують управління спеціалізованими і профільними медичними службами, поліклінічною, стаціонарною і швидкою медичною допомогою населенню на рівні території (міста, області, країни).

На цьому рівні медичні інформаційні системи представлені наступними основними групами:

- адміністративно-управлінські ІС, які створюють умови для вирішення комплексу організаційних задач керівниками територіальних медичних служб, головними фахівцями в організаційно-методичних відділах, бюро медичної статистики тощо;

- статистичні ІС, що здійснюють збір, обробку й одержання зведених даних по основних медико-соціальних показниках відповідно до територій;

- інформаційні системи для вирішення медико-технологічних задач забезпечують інформаційну підтримку діяльності медичних працівників спеціалізованих медичних служб;

- комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору охорони здоров'я на рівні регіону.

Медичні інформаційні системи державного рівня

Серед ІС державного рівня, що призначені для інформаційної підтримки системи охорони здоров'я на рівні держави, можна виділити наступні типи:

1. Інформаційні системи державних органів системи охорони здоров'я, включають такі підсистеми:

- ІС, що здійснюють інформаційну підтримку організації керування міністерством;

адміністративно-управлінські ІС, що забезпечують функціонування комплексу організаційних задач керування галуззю, що дозволяє оптимізувати розподіл і використання ресурсів різних медичних служб, здійснювати вибір пріоритетних напрямків.

2. Статистичні інформаційні медичні системи (здійснюють збір, обробку й одержання зведених даних по основних медико-соціальних показниках).

3. Медико-технологічні ІС (здійснюють вирішення задач інформаційної підтримки діяльності медичних працівників спеціалізованих медичних служб на державному рівні і передбачають забезпечення наступності на всіх етапах і рівнях діяльності, ведення державних реєстрів). У число ІС для вирішення медико-технологічних задач входять інформаційні системи для окремих напрямків: швидкої медичної допомоги, спеціалізованої медичної допомоги, включаючи державні реєстри (фтизіатрія, психіатрія, інфекційні хвороби тощо), лікарського забезпечення.

4. Галузеві медичні ІС, що здійснюють інформаційну підтримку галузевих медичних служб (Міністерства оборони, Міністерства з надзвичайних ситуацій тощо).

5. Комп'ютерні телекомунікаційні медичні мережі, що забезпечують створення єдиного інформаційного простору охорони здоров'я на рівні держави.

Госпітальні інформаційні системи

Госпітальні інформаційні системи (ГІС) також є різновидом ІС ЛПУ і призначені для інформатизації діяльності медичного стаціонару.

Як і всі ІС ЛПУ, в своїй роботі системи ці системи відображають частково чи повністю сценарій інформаційних подій, що виникають в лікувальній установі.

В залежності від повноти відображень сценарію інформаційних подій в госпітальній інформаційній системі, тип системи змінюється від суто статистичного до цілком фактографічного, коли система працює в режимі реального часу.

Статистичні системи передбачають збір первинної інформації в об'ємі, необхідному для отримання конкретних звітів. Вони як правило працюють "заднім" числом - в комп'ютер вводиться інформація, записана в історію хвороби чи інші паперові документи. Часто для реалізації такої системи, достатньо кілька комп'ютерів, кілька операторів, однієї - двох прикладних програм. Фактографічні системи реєструють події, що відбуваються під час лікування пацієнта, по мірі їх виникнення. Впровадження таких систем потребує установки великої кількості комп'ютерів, об'єднаних в мережу, розробки багатьох прикладних програм, навчання великої кількості користувачів і створення служби підтримки.

Фактографічні системи володіють наступними перевагами:

- по-перше, сама побудова системи більш логічна: статистика слідує із фактів, а не збираються факти, необхідні для статистики;

- по-друге, система дозволяє отримати оперативну інформацію: відомо, що відбувається в клініці в даний момент, а не лише в цілому за звітний період;

- і головне - фактографічна система багатофункціональна, вона дозволяє одночасно, на основі однієї і тієї ж інформації, розв'язувати кілька важливих завдань.

 

Список рекомендованої літератури:

Основна

Гельман В.Я. Медицинская информатика.— СПб.: Питер, 2002. — 468с.

Добрін Б.Ю., Каширін В.Г. Основи медичної інформатики. — Луганськ: Луган. ун-т, 2003. — 512 с.

Зарецкая И.Т., Колодяжный Б.Г., Гуржий А.Н., Соколов А.Ю. Информатика: учеб. пособие для 10—11 кл. — К.: Форум, 2001. — 494 с.

Інформаційні технології в охороні здоров’я і практичній медицині: У 10 кн. — Кн. 3 Інформаційні технології в хірургії: навч. посібн. / Мінцер О.П., Москаленко В.З., Веселий С.В. — К.: Вища шк., 2004. — 423с.

Інформаційні технології в охороні здоров’я і практичній медицині: У 10 кн. — Кн. 5. Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині: навч. посібн. / Мінцер О.П., Вороненко Ю.В., Власов В.В. — К.: Вища шк., 2004. — 423с.

Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера-2002. — М.: Олма-Пресс, 2002. — 920 с.

Основи медичної інформатики: підручник / Момоток Л.О., Юшина Л.В., Рожнова О.В. ¾ К.: Медицина, 2008. ¾ 232 с.

Руденко В.Д. Практичний курс інформатики / 3а ред. Мадзігона В.М. — К.: Фенікс, 2000. — 304 с.

Симонович С.В. Информатика. Базовый курс. — СПб.: Питер, 2003. — 630с.

Додаткова

Брайан Фафенбергер, Дэвид Уолл. Толковый словарь по компьютерным технологиям и Internet. — К.: Діалектика, 1996. — 479 с.

Інформаційні технології в охороні здоров’я і практичній медицині: У 10 кн. — Кн.5 Оброблення клінічних і експериментальних даних у медицині: навч. посібн. / Мінцер О.П., Вороненко Ю.В., Власов В.В. — К.: Вища шк., 2004. — 423 с.

Http://uacm.kharkov.ua/rus/ Материалы сайта “Украинская ассоциация Компьютерная медицина”.

Http://www/telemed.org.ua/News/news.html/ Материалы сайта “Телемедицина в Украине”.