Інвестиції в системі міжнародного руху капіталу. Мотивація міжнародної інвестиційної діяльності

Міжнародні закордонні інвестиції – це інвестиції резидентів за кордоном.

Міжнародні іноземні інвестиції – інвестування не резидентів в ек. країни.

Теоретичні аспекти міжнар інвестицій: їх суттю є те, що ресурси вкладаються в ті сфери й ті країни, де досягається найбільша віддача й визначальним мотивом руху факторів являється одержання великого прибутку. Теорія затверджує, чим більше розмір нагромаджень капіталу в даній країні тим більше ймовірність що країна буде вивозити експортний капітал зарубіж. Серед інших причин вивезення капіталу: відмінності у витратах виробництва, бажання обійти тарифні і нетарифні обмеження, захистити свій капітал від інфляції, непередбачуваності економічної і політичної ситуації в країні, прагнення на довгий період забезпечити задоволення своїх економічних, політичних та інших інтересів на території тієї чи іншої країни тощо. З іншого боку, завжди є країни, в яких відчувається дефіцит капіталу. Також країни можуть прагнути залучити іноземні технології в національне виробництво, підвищити його технологічний рівень, здійснити структурну перебудову в напрямі експортоорієнтованих та високотехнологічних галузей.

Мотивацію міжнародної інвестиційної діяльності пояснюють ряд теорій.

Неокласичний похід. Тут лежить принцип міжнар диверсифікованості інвестиц. портфеля шляхом інвестування в різні країни. Причини вивозу капіталу: - це можливість зниження ризику шляхом географічної диверсифікованості проведення; - можливість контролю частини ринку, країни імпортера компанії інвестора; - можливість підвищення ефективності виробничої й збутової діяльності; - хвилеподібне розширення новітніх технологій і домінування деяких країн у розвитку цих технологій.

Альтернативні підходи.

Теорія ринкової влади С.Хаймера - субўєкт інвест діяльності, який вивозить капітал, керується прагненням домінувати на ринку та досягнути ринкової влади. Закордонне інвестування здійснюється з метою придушення конкуренції і збереження контролю над ринком.

Теорія інтерналізації – кожна фірма переслідує мету мінімізації трансакційних витрат. Зі зменшенням трансакційних витрат відбувається інтерналізація ринків. Мета мінімізації транскацій залишається основним мотивом переведення діяльності за кордон.

Концепція конкурентоспроможності галузі - пояснює міжнародний рух капіталу посиленням конкуренції технологічного характеру між субўєктами ринку капіталів.

Концепція технологічного нагромадження розглядає міжнародний рух капіталу як наслідок розвитку технології, інноваційного процесу.

Концепція оборони національного суверенітету грунтується на тому, що зростання зарубіжних інвестицій у національній економіці може спричинити зменшення частки внутрішнього виробництва

Концепція валютного простору – головним стимулом переведення виробничих потужностей (капіталу в матеріальній формі) за кордон є наявність конкурентних переваг щодо країни-реципієнта. Такі переваги мають інвестори з країн із більш сильною валютою, ніж валюта країн-реципієнтів.

57. Міжнар. кредит. Принципи та його фун-ї та роль у суч. екон.

Міжнародний кредит – рух позичкового капіталу в сфері міжн. Ек. віднос, повязаних з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах зворотності, терміновості й зворотності відсотка.

У якості кредиторів і позичальників виступають: частки підпр, держ установи, уряд, міжнар й регіон. вал.-кредитні й фін організ.

Кредит вкл у себе наступні стадії: а) при перетворенні грош капіталу у виробничий шляхом придбання сировини, палива; б) у процесі вир-ва у формі кредитування під незавершене вир-во; в) при реалізації товарів на світових ринках.

Джерела міжнар кредиту: 1)кошти, що тимчасово вивільняються у підпр. в процесі кругообігу частина капіталу в грош формі; 2) грош нагромадження держави особистого сектору, мобілізуємі банками.

Принципи міжнародного кредиту: -зворотність; -терміновість; -платність;-забезпеченість; -цільовий характер.

Функції кредиту: 1) перерозподіл позичкового капіталу між країнами для забезпечення потреб розширеного відтворення, що сприяє їхньому ефективному використанню; 2) економія витрат обігу в сфері междунар.розрахунків, шляхом прискорення безготівкових платежів, заміни наявного валютного обороту міжнар. кредитними операціями.; 3) посилення концентрації й централізації капіталу в рамках світового госп; 4) прискорення реалізації стабілізаційних програм і трансформаційних перетворень у нац. эк-ках.; 5) фінансування й дослідження інноваційних проектів.

Значення кредиту. Позитивна роль міжнар кредиту: -прискорення розвитку эк-ки шляхом забезпечення безперервності відтворення і його розширення; -він стимулює зовнішньоек. Двяльн. країни; -створює сприятливі умови для закордонних іноземних інвестицій; -забезпечує безперебійність міжнар валютних операцій; -підвищує ефект зовнішньої торговки. Негативна роль міжнар кредиту: -форсує надвиробництво товарів; -підсилює диспророрції суспільного вир-ва, полегшуючи розвиток галузей у яких не приваблює іноземний капітал.