Типи машин глибокого друку.

3. Різновид матеріалів для друку.

4. Фарби глибокого друку.

5. Технічні та економічні аспекти.

1.Технологія друкарського процесу

Технологія глибокого друку, по-перше, моделює фотографічний процес відтворення безперервного (напівтонового) зображення і, по-друге, передбачає прямий контакт між матеріалом і формним циліндром, - завдяки цьому досягається дуже висока якість друку. Формний циліндр після травлення піддають хромуванню, завдяки чому він набуває довговічності і витримує дуже великі тиражі.

Глибокий друк, так само як і трафаретний, обробляє найширший спектр матеріалів з усіх способів друку. Його застосовують для виготовлення різноманітних видів виробів, від журналів, газетних вкладок і каталогів до скатертин, шпалер, картонних коробок і гнучкої упаковки. У цьому переліку є і спеціальні види виробів, такі як асептична (стерильна) упаковка, перевідні зображення (декалькоманія), термокопіювальний папір для перенесення малюнка на тканину, покриття для підлоги, папір для упаковки подарунків, транспортна графіка, поштові марки, гральні карти - і це лише частина асортименту.

В глибокому друці використовують дуже просту технологію з невеликим числом змінних компонентів і механіку з невеликим числом рухомих частин. Наслідком цієї простоти є надзвичайно висока стабільність друкування.

Секція глибокого друку складається з чотирьох основних елементів: гравірованого (або виготовленого травленням формного) циліндра, фарбового корита, фарбового ножа, або ракеля, і гумового друкарського циліндра.

Формний циліндр глибокого друку переносить фарбу з дрібних комірок, які витравлені на його поверхні шляхом електромеханічного або лазерного гравірування. Комірки мають різну форму, розмір і глибину.

Формні циліндри найчастіше мають сталеву основу і мідне покриття. Для того щоб захистити поверхню від природного зносу, після травлення циліндр покривають тонким шаром хрому.

У передній частині машини глибокого друку знаходиться апарат для подачі паперу з рулону в машину. Для друкування великих тиражів багато машин обладнані двопроменевою, або здвоєною рулонною установкою, яка дозволяє встановлювати одночасно два рулони паперу. Для того щоб склеювати рулони на ходу, рулонні установки використовують спільно з пристроями для автоматичного склеювання стрічок, або автоматичними склейками. Завдяки цьому, друкар може не зупиняти машину, коли потрібно переключитися з одного рулону на інший. Для більш важких матеріалів, таких як щільний вініл або картон, в машинах глибокого друку використовують накопичувачі стрічки.

Перш ніж потрапити в друкарську секцію, стрічка зазвичай проходить через систему рівняння краю полотна, а потім через систему підготовки та обробки поверхні полотна, яка поліпшує друкарські властивості матеріалу. Наприклад, обробка плівок може полягати у впливі на поверхневий натяг - зазвичай його знижують для поліпшення друкарських властивостей; полотно паперового рулону зазвичай розгладжують, очищають від пилу і підсушують, щоб видалити надлишок вологи.

Після обробки матеріали відбувається власне процес друкування, схема якого досить проста. Стрічка (паперового полотна або іншого матеріалу) надходить в друкарську машину; формний циліндр, частково занурений в корито з фарбою, при обертанні захоплює фарбу в поглиблення. Для того, щоб фарба не залишалась на решті поверхні (на пробільних елементах), її знімає гострий ракельним ніж гумовий друкарський циліндр простягає стрічку і притискає матеріал до формному циліндру.

При контакті матеріалу з вигравіруваними комірками кольорове зображення переходить на матеріал. Ділянка, де дотикається друкарський циліндр, полотно рулону і формний циліндр, називається зоною або смугою друкарського контакту.

Після того, як одна фарба нанесена на поверхню, стрічку пропускають через міжсекційну сушилку, для того щоб закріпити відбиток. Стрічка переміщається до наступної друкарської секції, і процес повторюється відповідно до числа використовуваних фарб. Зазвичай машина глибокого друку пристосована для друку у восьм фарб, в той час як машини для друку на упаковці можуть складатися з дванадцяти і більше секцій.

Після того, як всі шари фарби нанесені і закріплені і полотно пройшло фінальну сушку, воно передається далі, до працюючих в лінію з друкарською машиною пристроїв післядрукарської обробки.

Машини для друкування видавничої продукції зазвичай доповнюють вбудовані в лінію різальні пристрої, підбираючі і фальцювальні машини, які перетворюють задруковані стрічки в готові зошити.