Фондовий ринок як складова частина ринку цінних паперів, суб’єкти фондового ринку та види їх діяльності.

1. Суб’єкти фондового ринку та види їх діяльності

2. Фондовий ринок – складова частина ринку цінних паперів

 

 

1.Стратегія формування фондового ринку в Україні передбачає застосування наступних принципів створення та функціонування національного ринку цінних паперів:

- соціальна справедливість – це законодавче закріплення рівних можливостей для усіх учасників, створення сприятливих умов для доступу інвесторів та позичальників, заборона монополіі та дискримінації;

- захист інвесторів;

- урегульованість – створення гнучкої системи правового регулювання ринку;

- контрольованість – дотримання „правил” гри, запобігання зловживань;

- ефективність передбачає максимальну реалізацію потенційних можливостей ринку щодо мобілізації та розміщення фінансових ресурсів у перспективній галузі економіки;

- правова упорядкованість – створення правової системи;

- прозорість та відкритість.

Учасниками операцій на фондовому ринку є споживачі, постачальники, торгові посередники, наймані працівники – професіонали, які обслуговують ринок та органи, які регулюють діяльність ринку.

Інституціональні інвестори акумулюють вільні кошти, поставляють їх на фондовий ринок (комерційні та інвестиційні банки, трасти, інвестиційні фонди, пенсійні фонди, страхові компанії).

Торгові посередники зводять покупців та продавців цінних паперів на фондовому ринку з метою прискорення укладення угод та отримання комісійних за свої послуги. На ринку цінних паперів здійснюють свої операції наступні суб’єкти:

- емісійні –заходи щодо випуску та розміщенню цінних паперів;

- брокерські – послуги клієнтам щодо укладання угод з цінними паперами, як комісіонери або довірчі особи і не вступають у фізичне володіння цінними паперами;

- дилерські – укладають угоди для себе та за свої кошти;

- представницькі – представляють інтереси однієї із сторін при укладанні угод;

- консалтингові – надають консультативні послуги, юридичного, економічного, технічного та навчального характеру;

- аудиторські – ревізія фінансового стану та бухгалтерської звітності;

- депозитарії – послуги щодо збереження, передачі та обміну цінних паперів;

- клірингові – операції щодо контролю за виконанням угод з цінними паперами;

- реєстраторські – реєстрація угод з цінними паперами та їх власників;

- регулюючі – правове регулювання торгових операцій.

Головними цілями учасників фондового ринку є:

- споживачі намагаються отримати додаткове джерело фінансування свого бізнесу;

- постачальники – домогосподарства виконують функції збереження та накопичення заощаджень;

- портфельні інвестори намагаються збільшити капітали та вартість портфеля інвестицій;

- стратегічні інвестори здійснюють контроль діяльності підприємства з метою отримання прибутку від його діяльності;

- торгові організації намагаються отримати прибуток за рахунок джерел небанківського фінансування для емітента та небанківських фінансових інструментів для інвестора;

- обслуговуючі організації надають платні послуги, постачальникам та торговцям;

- регулюючі органи здійснюють діяльність некомерційного характеру, яка пов’язана зі встановленням „правил” гри та контролем за їх виконанням.

Усі учасники фондового ринку намагаються отримати прибуток, зменшити ризикованість операцій та підвищити свою ліквідність.

В ринкових операціях приймають участь стратегічні та портфельні інвестори.

Стратегічні мають за головну мету отримання прибутку від діяльності підприємства. Портфельні намагаються збільшити вартість портфелю інвестицій. Вони класифікуються наступним чином: консервативні, помірно – агресивні, агресивні, досвідчені, „витончені”.

Кон’юнктура ринку цінних паперів залежить від багатьох факторів:

- стан попиту та пропозиції;

- суб’єктивні фактори;

- стан суміжних ринків;

- технічні фактори;

- цінові фактори.

Ці протиріччя вирішуються шляхом створення умов для власників заощаджень щодо збільшення строків накопичень і відмови від високої ліквідності, спонукання споживачів до переорієнтації на короткострокові позикові кошти, створення системи комбінування фінансових ресурсів, що сприяє задоволенню попиту за існуючої системи пропозиції.

Готовність головного постачальника капіталу до інвестування у цінні папери підприємств України незначна. Найбільша частка їх вкладається у нерухомість, дорогоцінні метали, долари США. Цінні папери у цьому переліку знаходяться на 10 місці. Ринок цінних паперів і Україні розвивається за рахунок цінних паперів ВАТ.

Успішний розвиток ринку цінних паперів можливий при стабільному економічному, політичному та фінансовому стані підприємств та економіки України у цілому.

2. Структура фінансового ринку складається з таких елементів:

- кредитний ринок;

- валютний ринок;

- страховий ринок;

- ринок пайових цінних паперів.

В залежності критеріїв класифікації фондовий ринок розподіляється на такі ринки:

- первинний ринок – це ринок перших та повторних випусків цінних паперів, де відбувається їх первинне розміщення;

- вторинний ринок – це ринок де відбувається перерозподіл цінних паперів з первинного ринку;

- позабіржовий ринок приймає до продажу акції підприємств, які мають стійкий фінансовий стан протягом 3-х років та продають на цьому ринку не менш ніж 10% акцій;

- „торгівля з прилавка” – це ринок молодих фірм, продаж акцій яких суворо не регламентується;

- „третій ярус” – на ринку діють такі ж правила, як і на біржі; основними постачальниками капіталу на ринок є домогосподарства.

Стратегія формування фондового ринку в Україні передбачає використання таких принципів:

- соціальна справедливість;

- захист інвесторів;

- урегульованість;

- контрольованість;

- ефективність;

- правова упорядкованість;

- прозорість та відкритість;

- конкурентність.

Головними видами цінних паперів, які обертаються на ринку є пайові, боргові та похідні цінні папери. Вони обертаються на фондовому ринку як засіб розподілу грошових коштів між його суб’єктами, та як засіб урегулювання готівки в обігу і облікових ставок НБУ.