Аналіз ліквідності підприємства

Ліквідність означає здатність перетворити активи на гроші швидко і без втрат їх ринкової вартості.

Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов’язань – короткострокової кредиторської заборгованості.

Поточні активи – це активи, які є постійно в обігу у процесі господарської діяльності підприємства.

До поточних активів належать оборотні активи, що беруть участь в одному циклі відтворення, при цьому повністю передають свою вартість на іншу форму засобів (продукцію, роботу, послуги).

Поточні зобов’язання – це зобов’язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або 12 місяців з дати балансу. Вони відображаються в ІV розділі пасиву балансу.

Для визначення ліквідності підприємства використовують такі коефіцієнти:

· покриття;

· швидкої ліквідності;

· абсолютної ліквідності.

Найбільш розповсюдженим показником ліквідності є коефіцієнт покриття або коефіцієнт поточної ліквідності. Цей коефіцієнт дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов’язання, тобто коефіцієнт перевищує одиницю, підприємство може розглядатись як таке, що успішно функціонує.

Коефіцієнт покриття (К_П) розраховують за наступною формулою:

(3.5)

або

.

Нормативне значення коефіцієнта покриття знаходиться в межах від 1,0 до 3,0.

Необхідно зазначити, що при звичайних обставинах підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт покриття не є абсолютним показником здатності повернути борги, оскільки він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їх якість. Реальнішим вважається так званий коефіцієнт швидкої ліквідності. В економічній літературі зустрічаються інші назви цього коефіцієнта: критичної ліквідності, проміжний коефіцієнт покриття, коефіцієнт “лакмусового папірця” тощо.

На відміну від попереднього коефіцієнта, коефіцієнт швидкої ліквідності (К_Ш.Л.) враховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності. При розрахунку цього коефіцієнта із складу поточних активів в першу чергу необхідно виключити запаси, як найменш ліквідні поточні активи з невизначеним терміном реалізації і ймовірними втратами у вартості при реалізації. Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує те, що товарно-матеріальні запаси не є такими ж ліквідними, як гроші чи дебіторська заборгованість. Грошові кошти та їх еквіваленти є найбільш ліквідними активами. Дебіторська заборгованість відноситься до ліквідних оборотних активів лише в тій частині, в якій вона може бути погашена впродовж 12 місяців з дати балансу (до уваги не береться довгострокова дебіторська заборгованість) і може бути швидко перетворена в грошові кошти. Однак запаси не можуть бути перетворені в гроші інакше, ніж через продаж. Таким чином, формула розрахунку швидкої ліквідності буде мати такий вигляд:

(3.6)

 

або

.

Нормативне значення цього коефіцієнта знаходиться в межах від 0,5 до 1,0.

На практиці коефіцієнт швидкої ліквідності, що дорівнює 1,0 вважається задовільним за умови, коли періоди кредиту, які підприємство надає своїм клієнтам і ті, які надали самому підприємству його кредитори приблизно однакові. Якщо доходи (дебіторська заборгованість) будуть одержані впродовж 90 днів, а кредиторську заборгованість необхідно погасити впродовж 30, то коефіцієнт швидкої ліквідності, який дорівнює 1,0, буде означати, що дебіторська заборгованість не зможе бути перетворена в грошові кошти достатньо швидко для оплати рахунків кредиторів.

Наступним коефіцієнтом ліквідності, що використовується в практиці, є коефіцієнт абсолютної ліквідності (К_А.Л.). Цей коефіцієнт показує, яка частка поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно. Тобто, наскільки найбільш термінові зобов’язання покриті найбільш ліквідними активами.

До найбільш ліквідних активів відносяться активи, які задовольняють такі вимоги:

· термін, за якими вони можуть бути реалізовані у випадку необхідності, повинен бути якнайкоротшим;

· втрати від їх можливої швидкої реалізації повинні бути мінімальні.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється як відношення грошових коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов’язань:

(3.7)

Оптимальне значення коефіцієнта повинно бути не меншим 0,2 – 0,25.

Коли активи низьколіквідні - є загроза потрапити у скрутне становище. Проте надто висока ліквідність свідчить про недоліки у використанні поточних активів, що призводить до зниження показників прибутковості. Якщо відношенням суми оборотних активів до суми поточних зобов’язань визначається середній коефіцієнт ліквідності, то різниця між цими двома величинами визначає величину оборотного (робочого) капіталу:

 

(3.8)

або

Оборотний капітал = ф.1ряд.260 – ф.1 ряд.620

Цей показник свідчить про те, наскільки господарська діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має у своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування.

Оптимальна величина чистого робочого (оборотного) капіталу залежить від сфери діяльності підприємства, обсягу реалізації, кон’юнктури ринку. Вважається, що нормативне значення цього показника повинно бути більше 0.