Загальні вимоги до психологічного консультанта та до психолога-консультанта

Якості, якими психолог-консультант повинен володіти і які він повинен виявляти у спілкуванні з клієнтами.

1. Здатність до емпатії, співпереживання, співчуття. Це вміння глибоко психологічно проникати у внутрішній світ другої людини – клієнта, розуміти його, бачити те, що відбувається, з його власних позицій, сприймати світ його очима, приймати як допустиму і правильну точку зору.

2. Відкритість. Намагаючись зрозуміти клієнта, проникнути в його внутрішній світ, психолог-консультант правдиво повідомляє йому про свої власні почуття, викликаючи зі сторони емфатичну реакцію і тим самим роблячи його відкритим для себе.

3. Вираження особистого піклування про клієнта з допомогою співпереживання, співчуття йому, а також тестів, міміки, пантоміміки.

4. Доброзичливість. Добре, емоційно позитивне ставлення до клієнта, особиста зацікавленість і участь у розв’язанні його проблемі.

5. Без оціночне ставлення до клієнта, в тому числі до дотримання з його сторони тих моральних, етичних норм, яких він у своїй поведінці притримується, навіть коли ця поведінка самому консультанту не подобається.

6. Відмова від повчань, нав’язування клієнту своїх порад.

7. Довіра до клієнта, віра в його здатність і можливість самостійно справитися зі своєю проблемою.

8. Готовність і прагнення консультанта не стільки сприяти уникненню клієнта від своїх переживань у конструктивне русло.

9.Уміння тримати оптимальну психологічну дистанцію між собою і клієнтом.

10.Уміння вселяти у клієнта впевненість і рішучість перебороти себе.

Емпатія – це основна між особистісна якість, якою повинен володіти психолог-консультант. Головне в цій якості являється готовність, бажання і здатність людини психологічно відчувати і розуміти другого, дивитися на світ його очима на час забуваючи про своє бачення світу, про свою точку зору. Цю якість психолог-консультант проявляє на протязі всього процесу консультування і, дякуючи йому, стає здатним краще і глибше розуміти клієнта, ефективно йому допомагати.

Відкритість як властивість особистості має декілька різних проявів. По-перше, це готовність психолога-консультанта бути відкритим як особистість для клієнта. Підміна ролей відбувається тоді, коли психолог-консультант починає розповідати клієнту про свої проблеми, викликаючи у нього бажання допомогти консультанту.

По-друге, відкритість – це прагнення психолога-консультанта в особистому спілкуванні з клієнтом залишатися самим собою, виявляючи не лише свої достоїнства, але, можливо, і недоліки. Цим він хоче показати, що сам консультант – це звичайна жива людина, яка, як і всі люди, має недоліки і не намагається в процесі консультування грати не властиву їй у житті роль.

По-третє, відкритість виявляється в тому, що консультант показує клієнту готовність обговорювати з ним будь-які питання. Емпатія сприяє відкритості, одне без другого існувати практично не може.

Особисте піклування – це така зовнішня поведінка психолога-консультанта, яка виражається у діях і словах, що демонструє істину зацікавленість, піклування консультанта про клієнта. Таке піклування, однак, теж не може бути надмірним.

Доброзичливість – вміння психолога-консультанта в будь-яких ситуаціях, щоб то на сталось і як би не вів себе сам клієнт, зберігати рівний і доброзичливий стиль спілкування з ним.

Особливе місце у практиці психологічного консультування займає безоцінне ставлення психолога-консультанта до клієнта – це прагнення психолога у спілкуванні з клієнтом уникати прямого оцінювання його дій та особистості.

Відмова від повчань і нав’язування клієнту своєї думки зі сторони консультанта в основному відноситься до моменту сповіді клієнта, оцінювати його проблеми і вироблення рекомендацій з приводу того, як дану проблему розв’язати. Якщо клієнт помиляється, то консультанту слід продовжувати його переконувати і зупинити це робити лише тоді, коли клієнт почне чинити опір зусиллям психолога. Далі слід надати клієнту можливість поступати так, як він сам вважає потрібним.

Довіра до клієнта – це те, на чому будується гуманістично орієнтоване психологічне консультування. Довіра передбачає віру в те, що клієнт цілком самостійно зможе розв’язати свою проблему, коли йому допомогти усвідомити її і разом знайти спосіб її розв’язання. Довіра також означає готовність психолога-консультанта розділити думку клієнта і прийняти її, відмовившись від своєї власної, коли клієнт правий.

Особливої уваги заслуговує восьма якість, визначена Р.Меєм як прагнення психолога-консультанта не відволікати клієнта від переживань, а направляти їх у конструктивне русло. Переживання – це вірна ознака небайдужого ставлення клієнта до своєї проблеми і до самого себе. Емоційна енергія переживань необхідна для правильного вибору і реалізації розв’язання проблеми. Завдання психолога полягає в тому, щоб зберегти, а може і підсилити цю енергію і направити її у правильне русло.

Відносини психолога-консультанта з клієнтом не повинні переходити в надто близькі, інтимні. Консультант повинен поступово, непомітно для клієнта ставати все ближчою для нього людиною, але як тільки психолог відчує, що наступний крок зближення може привести до інтимності у взаєминах, слід зупинитися і далі триматися від клієнта на тій дистанції, яка до даного моменту часу утворилася.

Уміння вселяти у клієнта впевненість і рішучість справитися зі своєю проблемою – це особлива якість, яка залежить від здатності психолога-консультанта переконувати, навіювати, підтримувати людину. Для цього необхідно навчитися вміло і розумно користуватися відповідними вербальними і невербальними засобами впливу на клієнта.