Панорама і її облаштування.

Панорама – це мальовничий задник, що пересувається з однієї сторони сцени на іншу. Рух задника здійснюється на очах у глядачів під час дії. Панорама використовується в тих випадках, коли на сцені необхідно створити ілюзію руху акторів або декорацій, що перебувають перед нею. Таким чином, панораму можна віднести до категорії сценічних ефектів.

Технологія виготовлення панорами залежить від завдання художника. Для клейового живопису вибирається полотно, для розпису тонкими гуашевими, акриловими або аніліновими фарбами – вибілені тканини.Як основа для аплікаційних панорам може бути використана міцна театральна сітка. Незалежно від техніки обробки і якості матеріалу тканина для панорами, викраюється тільки по вертикалі. Вертикальні шви дають менше зморшок і сприяють щільному намотуванню полотна на барабани.

Облаштування панорами аналогічно техніці пересувного горизонту. Пересування панорами здійснюється перемотуванням полотна з одного барабана на іншій.

Довжина мальовничого полотна, а, отже, і канатоємкість барабанів визначаються необхідною тривалістю й швидкістю руху. Звичайно панорама в 2,5-3 рази перевищує ширину звичайного для даної сцени задника.

Привід панорами може бути ручним і електромеханічним. Для легких переносних панорам може застосовуватися найпростіший привід, що складається з дерев'яного барабана, насадженого на вал, і пари конічних шестірень (мал. 3).

Електропривод панорами відрізняється від приводу пересувного горизонту тільки електродвигуном. Оскільки панорама – це декорація, що рухається на очах глядачів, у приводі використовується двигун, що має широкий діапазон регулювання швидкості.

Дорога панорами збирається із двох паралельних кутків, з'єднаних між собою пластинчастими діафрагмами. Полотно панорами пропускається в щілину між кутками, а несучий канат сковзає по верхніх площинах кутків. Весь пристрій може монтуватися до штанкетному підйомі, що у робочому положенні розкріплюється відвідними канатами до поручнів галерей.

Для кільцевої, або кругової панорами, можна використовувати фрикційний привід, що переміщає полотно панорами по кільцевій дорозі (мал.4). Прилад складається із двох нескінченних ременів, що притискаються до кареток панорами. Провідні каретки із двома парами ковзанок розподіляються по довжині дороги через кожні 25 см. Між ними перебувають ведомі каретки із двома роликами. Хвостовик ведомої каретки має отвір для пропуску нескінченної петлі каната, що розтягує полотнище панорами.

При включенні приводу ремені переміщають панораму по твердій дорозі. Електропривод встановлюється по центрі сцени. При використанні електронних синхронізаторів можлива установка двох приводних механізмів. Перевага цієї системи полягає в тому, що вона не вимагає облаштування громіздких барабанів і не менш громіздких приводів. Однак кільцева панорама не може підсвічуватися контровим світлом, мати прозорі або напівпрозорі частини. Крім того, для забезпечення твердості дороги вона монтується до несучої ферми шириною до 1м. Отже, у місці розташування панорами в достатньо великій зоні по глибині сцени залишаються бездіяльними декілька штанкетних підйомів. Проте оскільки ферма кріпиться до підйомів, вона може відностно легко переноситись в будь-яке місце сцени.

Фрикційний привід за певних умов може застосовуватись і для руху плоскої панорами.

 

Мал. 1

Підйомно-опускний горизонт:

1-верхній штанкет;

2 - полотнище горизонту;

3-піднімальний трос;

4 - нижній штанкет

Мал. 2 Пересувний горизонт:

А - загальний вид;

Б - поперечний розріз дороги;

1 - полотно горизонту;

2 - привід барабана;

3 - дорога горизонту;

4 - барабан;

5 - маслосборное кільце;

6 - ролики;

7 - тяговий канат;

8 – пояс

Мал. 3 Панорама:

1 - привід панорамы;

2 - тяговий канат;

3 - пояс;

4 - дерев'яна дорога;

5 - барабан;

6 - полотнище панорами;

7 - дорога з кутків

Мал. 4. Фрикційний привід панорами:

А-загальний вид панорамної дороги;

Б - схема приводу:

1- дорога;

2 - панорама;

3 – каретка

4 – приводні ремені;

5 - привід ременів;

6 - дорога для кареток

ТЕСТИ