Завдання на самостійну підготовку

Тема 10. Основи кримінального права України

Методичні рекомендації

З прийняттям нового Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року нового значення набули питання розгляду суспільних відносин, які підлягають регулюванню галуззю кримінального права, тому необхідно визначити кримінальне право як галузь національного законодавства, встановити, які суспільні відносини регулюються нормами кримінального права, на яких принципах базується кримінальне законодавство, які з принципів закріплені в Кримінальному кодексі України, які з них містяться в Конституції України. Проаналізуйте, як додержуються вказаних принципів в Україні. Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини, але, на відміну від інших вчинків людини, злочин є посяганням на ті відношення, що склалися в суспільстві і охороняються законом про кримінальну відповідальність. Дайте визначення злочину та охарактеризуйте його ознаки, які відділяють злочин від інших правопорушень. Що означає малозначність діяння і як вирішується питання про кримінальну відповідальність у разі вчинення злочину та малозначного діяння.

Необхідно звернути увагу на те, що єдиною підставою притягнення особи до кримінальної відповідальності є склад злочину. Дайте визначення складу злочину та його ознаки. Детально охарактеризуйте елементи складу злочину: об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону. Зупиніться на тому, що становить об’єктивну сторону злочину: діяння (дія чи бездіяльність), суспільно небезпечні наслідки та причинно-наслідковий зв’язок між ними, а також час, способи, засоби, обстановка вчинення злочину, як ці складові впливають на суспільну небезпечність злочину. Розглядаючи суб’єкт злочину, вкажіть на загальний та спеціальний суб’єкти злочину. Зазначте, якими характеристиками має володіти спеціальний суб’єкт і навіщо необхідна така класифікація. Психічне ставлення особи до вчиненого нею злочину виражається у суб’єктивній стороні складу злочину: наведіть елементи суб’єктивної сторони і вкажіть, як провина впливає на кваліфікацію злочинів. Дослідіть положення про те, що відсутність хоча б одного елемента складу злочину свідчить про відсутність складу злочину і, відповідно, звільнення особи від відповідальності. Які класифікації складів злочину відомі науці кримінального права?

Під час розгляду даної теми потрібно усвідомити значення таких суспільних явищ, які виключають злочинність діяння. До таких обставин Кримінальний кодекс України відносить:

· необхідну оборону (ст. 36 КК);

· затримання особи, що вчинила злочин (ст. 38 КК);

· крайню необхідність (ст. 39 КК);

· фізичний чи психічний примус (ст. 40 КК);

· виконання наказу або розпорядження (ст. 41 КК);

· діяння, пов’язане з ризиком (виправданий ризик) (ст. 42 КК);

· виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 43 КК).

Детальніше зупиніться на вказаних обставинах, проаналізуйте їх характерні особливості. Дайте відповідь на питання: в чому полягає різниця між необхідною обороною та крайньою необхідністю? Яке значення мають зазначені обставини при притягненні особи до кримінальної відповідальності і накладенні покарання? Проаналізуйте випадки “перевищення меж” під час застосування обставин, що виклю­чають злочинність діяння.

Вивчення питання про стадії вчинення злочину варто почати з того, що мається на увазі під стадіями скоєння злочину згідно з Кримінальним кодексом України Стадії злочину можуть міститися лише у злочинах, вчинених з прямим умислом. Проаналізуйте, чому не можна виділити стадії у злочинах, які вчинені з необережною формою провини? Дайте тлумачення такому твердженню: стадії вчинення злочину відрізняються між собою моментом закінчення злочинного діяння, тому менша ступінь небезпеки незакінченого злочину повинна тягнути і менше покарання. Кримінальний кодекс України визначає злочинними і караними три стадії вчинення злочину, а саме: 1) готування до злочину (ст. 14 КК); 2) замах на злочин (ст. 15 КК), який разом з готуванням до злочину становлять незакінчений злочин; 3) закінчений злочин (ст. 13 КК). Дайте характеристику кожній стадії вчинення злочину. Кримінальний кодекс України також передбачає те, що до відповідальності можуть притягатися співучасники. Укажіть, хто є спів­учасником, які види співучасників і форми співучасті передбачені чинним кримінальним законодавством. Які особливості притягнення співучасників до кримінальної відповідальності?

Розглядаючи останнє питання, необхідно надати визначення покарання і проаналізувати його характерні ознаки, які відрізняють покарання від інших примусових заходів. Що мають на увазі під системою покарань і які види покарань передбачені Кримінальним кодексом України? Які з покарань є основними, додатковими і універсаль­ними? Чи може суд застосовувати покарання, які не передбачені КК України? У межах цього питання необхідно вказати на підстави звільнення від покарання та його відбування. Чим відрізняється амністія від помилування? Що таке судимість і які правові наслідки вона
тягне? Який порядок зняття та погашення судимості, в чому різниця? Зверніть увагу на особливості притягнення до відповідальності неповнолітніх осіб. Проаналізуйте строки притягнення до кримінальної відповідальності.

Контрольні питання

1. Як ви вважаєте, чому Кримінальний кодекс України визначено єдиним джерелом кримінального права?

2. За якими ознаками злочин відрізняється від адміністративного правопорушення?

3. Який вік кримінальної відповідальності встановлений у Кримінальному кодексі України?

4. Чи може бути притягнута до кримінальної відповідальності юридична особа за вчинення злочинів у господарській сфері?

5. Що означає осудність особи і яке значення вона має для притягнення до відповідальності?

6. Що є єдиною підставою для притягнення до кримінальної відповідальності?

7. Що означає малозначність діяння?

8. Які складові елементи входять до складу злочину?

9. Які обов’язкові ознаки мають мати злочини з матеріальним складом?

10. Які форми вини вам відомі? Охарактеризуйте їх.

11. У злочинах з якою форми вини виділяють стадії їх вчинення?

12. Чи притягується особа до відповідальності, якщо її затримали на стадії готування до злочину?

13. Що собою являє дієве каяття? Яке його значення?

14. Чи можна виділити стадії вчинення злочину у злочинах з необережною формою вини?

15. Що таке обставини, які виключають злочинність діяння?

16. Які ознаки співучасті характерні для такого явища?

17. Поясніть значення таких понять: “виконавець злочину”, “організатор злочину”, “підбурювач”, “пособник”.

18. Що собою являє ексцес виконавця? Які його види ви знаєте?

19. Чим пояснюється підвищена відповідальність за злочини, вчинені за співучасті?

20. У чому полягає відмінність між необхідною обороною та уявною обороною?

21. За якими критеріями встановлюється перевищення меж необхідної оборони?

22. Що собою являють “організована група”, “злочинна організація” та “попередня змова групи осіб”?

23. Яке значення має інститут алібі в кримінальному праві?

24. Що собою являє “презумпція невинуватості”?

25. Які види покарань належать до основних, а які – до додаткових? Які з них можуть бути віднесені як до основних, так і до додаткових?

26. Які обставини пом’якшують, а які обтяжують відповідальність?

27. Які види покарань не можуть застосовуватись до неповнолітніх? Чому?

28. Що означає зняття і погашення судимості?

29. Які строки притягнення до кримінальної відповідальності встановлюються Кримінальним кодексом України?

30. Хто і в якому порядку може здійснювати помилування та амністію?

Термінологічний словник

Готування до злочину – це підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова про вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Добровільна відмова від доведення злочину до кінця – це добровільне й остаточне припинення особою попередньої злочинної діяльності при усвідомленні нею можливості її завершення.

Закінчений злочин – це діяння, що містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу.

Замах на злочин – це умисні дії (бездіяльність) особи, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину, якщо при цьому злочин не був доведений до кінця з незалежних від неї причин.

Злочин – це передбачене Кримінальним кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину.

Злочини з матеріальним складом – це злочини, для об’єктивної сторони яких Кримінальний кодекс потребує наявності як діяння (дії або бездіяльності), так і настання суспільно небезпечних наслідків.

Злочини з усіченим складом – це різновид злочинів з формальним складом, вони є закінченими з моменту вчинення самого діяння.

Злочини з формальним складом – це злочини, для об’єктивної сторони яких чинний Кодекс вимагає наявності тільки діяння (дії чи бездіяльності).

Кримінальне право – галузь права України, що визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинними та які покарання необхідно застосувати до осіб, що їх вчинили.

Неосудність – це обумовлена розладом психіки нездатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними в момент скоєння суспільно небезпечного діяння.

Об’єкт злочину – це те, проти чого спрямований злочин, тобто те, чому він спричиняє або може заподіяти шкоду.

Об’єктивна сторона злочину – це те, як злочин виявляється у реальній дійсності. Може складатися з протиправного діяння (дії чи бездіяльності), шкідливих наслідків та причинно-наслідкового зв’язку між причиною та наслідком.

Обмежена осудність означає, що під час здійснення злочину особа внаслідок психічного розладу була нездатна повною мірою усвідомлювати свої дії (або бездіяльність) і керувати ними.

Осудніст ь – здатність особи під час вчинення діяння, передбаченого чинним Кодексом, усвідомлювати значення своїх дій, розуміти їх характер, передбачати їх наслідки для себе і оточуючих, свідомо керувати своїми діями і нести в зв’язку з цим кримінальну відповідальність і покарання.

Покарання – примусовий захід, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у скоєнні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Складзлочину – це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об’єктивних і суб’єктивних), що визначають вчинене суспільно-небезпечне діяння як злочинне.

Співучасть у вчиненні злочину – це спільна, умисна діяльність двох і більше деліктоздатних осіб у вчиненні злочинного діяння.

Суб’єкт злочину – осудна, фізична осудна особа, що вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Суб’єктивна сторона злочину – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої чинним Кодексом, та наслідків, що настали або можуть настати в результаті її дії чи бездіяльності.

Судимість –це особливий правовий стан особи, який виникає у зв’язку з постановленням обвинувального вироку і призначенням покарання та тягне певні, несприятливі для засудженого, правові наслідки, що виходять за межі покарання.

 

Завдання на самостійну підготовку

1. Підготувати виступи (презентації) на теми:

1. Презумпція невинуватості як принцип кримінального права України.

2. Латентність злочинності: причини та шляхи подолання.

3. Державні програми по боротьбі з злочинністю та її профілактикою.

4. Вплив кризових ситуацій (економічних, політичних, соціальних) на рівень та види злочинності.

5. Адекватність заходів покарання небезпеці злочинних діянь.

6. Амністія: поняття, завдання, закон (на прикладі останньої в нашій державі).

7. Помилування: поняття, завдання, статистика за останні роки.

8. Статистика рівня злочинності у нашої державі (Статистичні данні з основних видів злочинів).

9. Зарубіжний досвід у протидії злочинності.

10. Проблема смертної кари: вітчизняний та зарубіжний досвід.

11. Криміналізація та декриміналізація в радянському та українському кримінальному праві.

12. Умовно-дострокове звільнення: підстави, умови та наслідки.

13. Строки давності в кримінальному праві України.

 

Підготовка до тестування.