Предмет та завдання клінічної психології.

Тема 1. Вступ до клінічної психології

План

Предмет та завдання клінічної психології.

Розділи клінічної психології.

Клінічна психологія в сфері освіти.

Історія виникнення клінічної психології.

Предмет та завдання клінічної психології.

Клінічна психологія – галузь знань, що включає в себе оцінку психічного здоров'я, організацію і проведення наукових досліджень для розуміння психічних проблем, а також розробку, проведення психологічної корекції і допомоги (психотерапія). Психотерапевтичні методи клінічної психології: психологічне консультування, індивідуальна психотерапія,сімейна психотерапія, сімейне консультування та різні форми підтримки людей, що зазнають проблеми з адаптацією.

Клінічна психологія - спеціальність широкого профілю, що має міжгалузевий характер і бере участь у вирішенні комплексу задач в системі охорони здоров'я, народної освіти та соціальної допомоги населенню. Робота клінічного психолога спрямована на підвищення психологічних ресурсів та адаптаційних можливостей людини, гармонізацію психічного розвитку, охорону здоров'я, профілактику і подолання недуг, психологічну реабілітацію.

Термін «клінічна психологія» був введений у 1907 р. американським психологом Лайтнером Уитмером (1867-1956), вузько визначав його як вивчення індивідів шляхом спостереження або експерименту з наміром зробити зміну.

Сам термін «клінічна психологія» з'явився в 1896 році, коли американський психолог Лайтнер Уітмер (Ligthner Witmer), що навчався в Інституті експериментальної психології В. Вундта, після повернення з Лейпцига заснував першу в світі психологічну клініку при університеті штату Пенсільванія в США. Фактично ця клініка була психолого-педагогічним центром, в якому обстежувалися і проходили курс корекції діти з поганою успішністю та іншими проблемами в навчанні. Примітно те, що термін «клінічна» по відношенню до діяльності свого психолого-педагогічного центру було використано Л. Уітмера у вузькому сенсі: він мав на увазі під ним особливий метод індивідуальної роботи з проблемними дітьми, в якому чільну роль грала діагностика їх інтелектуальних здібностей за допомогою спеціальних тестів. Унікальною особливістю клініко-психологічного методу Л. Уітмер вважав можливість його застосування по відношенню до будь-яких людям - дорослим або дітям, - які відхиляються в яку-небудь сторону від середніх показників психічного розвитку, тобто не вписуються в стандартні рамки освітніх та виховних програм.

Сучасне визначення Американської психологічної асоціації: Галузь клінічної психології інтегрує науку, теорію і практику з метою зрозуміти, передбачити і полегшити дезадаптацію, інвалідність і дискомфорт, так само як і сприяти адаптації, пристосування і особистісного розвитку. Клінічна психологія концентрується на інтелектуальних, емоційних, біологічних, психологічних, соціальних та поведінкових аспектах функціонування людини протягом життя, в різних культурах і на всіх соціоекономічних рівнях.

Используя подход Уитмера, американские психологи начали создавать новые психологические клиники, а в 1917 году появилась первая организация клинических психологов — Американская ассоциация клинической психологии. Немецкая школа клинической психологии сформировалась в середине XX века, в её основу легли достижения экспериментальной психологии, начало которой было положено в 1890-х годах^[6].

У Росії довгий час був прийнятий термін «медична психологія», що визначає ту ж сферу діяльності. В 1990-е, в рамках приведення російської освітньої програми до міжнародних стандартів, в Росії була введена спеціальність «клінічна психологія». На відміну від Росії, в якій медична психологія та клінічна психологія фактично часто являють собою одну і ту ж область психології, в міжнародній практиці медична психологія позначає, як правило, вузьку сферу психології взаємин лікаря або терапевта і пацієнта і ряду інших узкоспецифических питань, в той час як клінічна психологія - це цілісна наукова і практична психологічна дисципліна.

Предмет клінічної психології як науково-практичної дисципліни:

· Психічні прояви різних розладів.

· Роль психіки у виникненні, перебігу та запобігання розладів.

· Вплив різних розладів на психіку.

· Порушення розвитку психіки.

· Розробка принципів і методів дослідження у клініці.

· Психотерапія, проведення та розробка методів.

· Створення психологічних методів впливу на психіку людини в лікувальних і профілактичних цілях.

Клінічні психологи займаються дослідженням общепсихологических проблем, а також проблемами визначення норми і патології, визначенням співвідношення соціального і біологічного в людині в ролі свідомого і несвідомого, а також рішенням проблем розвитку та розпаду психіки.

Клінічна психологія - це галузь психології, предметом вивчення якої є:

а) розлади (порушення) психіки та поведінки;

б) особистісні та поведінкові особливості людей, страждають різними захворюваннями;

в) вплив психологічних факторів на виникнення, розвиток та лікування хвороб;

г) особливості взаємин хворих людей і соціального мікросередовища, в якій вони знаходяться.

У більш широкому сенсі клінічна психологія охоплює весь обсяг психологічних знань для вирішення найрізноманітніших питань і проблем, що виникають у медичній практиці.

У вужчому значенні клінічна психологія є особливою методологію психологічного дослідження, що заснована на методі спостереження відносно невеликого числа пацієнтів у природних умовах і наступному суб'єктивному аналізі-інтерпретації індивідуальних проявів їх психіки і особистості. У цьому сенсі клініко-психологічна методологія принципово протистоїть природничо-науковому експериментальному підходу, що опирається на критерії «об'єктивного» (статистично достовірного) психологічного знання.

Клінічна психологія відноситься до міждисциплінарної галузі наукового знання і практичної діяльності, в якій перетинаються інтереси медиків і психологів. Якщо виходити з проблем, які дозволяє ця дисципліна (взаємовплив психічного і соматичного у виникненні, перебігу та лікуванні хвороб), і практичних завдань, які перед нею ставляться (діагностика психічних порушень, розрізнення індивідуальних психологічних особливостей і психічних розладів, аналіз умов і факторів виникнення розладів і хвороб, психопрофилактика, психотерапія, психосоціальна реабілітація хворих, охорона і підтримку здоров'я), то вона є галуззю медичної науки.

Однак якщо виходити з теоретичних передумов і методів дослідження - це наука психологічна.