I. Розгляд теоретичних питань

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ТА ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Семінарське заняття (2 години)

 

План заняття.

I. Розгляд теоретичних питань

1. Поняття зобов’язань.

2. Принципи, на яких має ґрунтуватись зобов’язання.

3. Елементи зобов’язання.

4. Особливості суб’єктного складу зобов’язання:

а) можливість множини осіб у зобов’язанні;

б) можливість заміни сторін зобов’язання (заміна кредитора, заміна боржника).

5. Підстави виникнення зобов’язань.

6. Система зобов’язань.

 

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:

· Судове рішення як підстава виникнення зобов’язань.

· Інститут цесії у римському приватному праві та сучасному цивільному праві України.

· Правове регулювання переведення боргу за ЦК УРСР 1963 р. та ЦК України 2003 р. (порівняльно-правова характеристика).

 

II. Перевірка знань студентів у формі тестування

 

Методичні вказівки до вивчення питань теми

Зазначена тема є однією із найважливіших тем навчальної дисципліни «Цивільне право. Ч. 2», оскільки від якості її засвоєння студентом залежить якість засвоєння всіх інших тем курсу.

Поняття зобов’язання для зобов’язального права має категоріальне значення, оскільки воно «стоїть» на вершині ієрархії всіх понять зобов’язального права та бере участь у трансляції наявних у ньому ознак до всіх інших понять, які через нього визначаються.

Починаючи вивчення питань теми семінарського заняття, насамперед необхідно звернути увагу на те, що норма ч.1 ст. 509 ЦК України визначає зобов’язання як правовідношення, тому ми можемо стверджувати, що як і будь-яке інше цивільне правовідношення, зобов’язання виникає на підставі певного юридичного факту (юридичного складу), його елементами є суб’єкти, об’єкт і зміст.

Зобов’язальне правовідношення має відносний характер, воно встановлюється тільки між конкретними суб’єктами (на відміну від цивільних абсолютних правовідносин). Але такий розподіл базується тільки на суб’єктному складі, не торкаючись особливостей об’єкта та змісту зазначених правовідносин.

Вступаючи у зобов’язання, його учасники (сторони, контрагенти) ставлять перед собою певні цілі, тому кожне зобов’язання має свою мету, під якою розуміється той правовий результат, з досягненням якого зобов’язання вважається виконаним і припиняється (наприклад, метою зобов’язання купівлі-продажу є передача майна (товару) у власність покупцеві).

Управнена сторона зобов’язання називається кредитором, а зобов’язана – боржником. У більшості випадків на стороні боржника або кредитора виступає одна особа (суб’єкт цивільного права). Проте норма ч. 2 ст. 510 ЦК України закріплює можливість існування зобов’язань, в яких на стороні боржника або кредитора можуть бути не тільки одна, але і одночасно кілька осіб (так звана множина осіб у зобов’язанні).

Можливість існування множини осіб у зобов’язанні та можливість заміни сторін зобов’язання є важливими особливостями зобов’язальних правовідносин, які студент має взяти до уваги. Тим більше, що зазначене питання чільно пов’язане з темою «Виконання зобов’язань», яка виноситься на розгляд у рамках практичного заняття відразу ж після теми «Поняття, загальна характеристика та підстави виникнення зобов’язань».

Поряд із зазначеними питаннями, вивчаючи тему, студент має звернути увагу на те, що, відповідно до легального визначення зобов’язання, в якості його об’єкта можуть виступати певні дії боржника або утримання від певної дії. Проте на практиці пасивна поведінка боржника в якості самостійного і єдиного об’єкта зобов’язання, як правило, не виступає.

Розглядаючи питання щодо юридичного змісту зобов’язання, необхідно враховувати те, що зміст суб’єктивного зобов’язального права суттєво відрізняється від змісту інших цивільних прав. Ця відмінність зумовлена самою природою зазначеного права як права вимоги.

Вивчаючи підстави виникнення зобов’язань, студент має виходити з того, що норма, закріплена у ч. 2 ст. 509 ЦК України, відсилає нас до ст. 11 ЦК, констатуючи таким чином, що зобов’язання виникають із тих же підстав, що й інші цивільні правовідносини.

Норма ч. 3 ст. 509 ЦК України встановлює, що зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Вказані принципи визначені як загальні засади цивільного законодавства у ст. 3 ЦК України. Оскільки ЦК безпосередньо не розкриває зміст зазначених понять, визначити його можна шляхом тлумачення певних норм цивільного законодавства, аналізу судової практики та загальних уявлень щодо добросовісності, розумності та справедливості.

Вивчаючи питання щодо системи зобов’язань, необхідно чітко усвідомлювати, що собою являє система як така та критерії розподілу зобов’язань на види. При цьому студент має виходити з того, що всім зобов’язанням, незалежно від віднесення до тієї чи іншої групи, властиві такі ознаки, які дозволяють говорити про них, як про окремий вид цивільних правовідносин.

 

Джерела, рекомендовані для підготовки до заняття:

Нормативні акти

1. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 16.01.2003 р. із змін., внес. згідно із Законами України. – Електрон. дан. (21 файли). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

2. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]: закон України від 16.01.2003 р. із змін., внес. згідно із Законами України. – Електрон. дан. (11 файлів). – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua. – Назва з екрана.

Література

1. Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.

2. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – Вид. 2-ге, доп. і перероб. – Т. 2. Особлива частина. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2006. – 520 с.

3. Цивільне право України: Підручник: У 2-х т. / Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – Т.2. – 552 с.

4. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – Ч. 2. – 896 с.

5. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. / Т.В. Боднар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін., за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.

6. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. – М.: Статут, 1998. – 682 с.

7. Харитонов Є.О., Харитонова О.І. Цивільні правовідносини: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2008. – 304 с.

8. Вина і добросовісність у цивільному праві (теорія, законодавство, судова практика) / В.Д. Примак. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 432 с.

9. Кот О.О. Перехід прав кредиторів: Історія. Теорія. Законодавство. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 160 с.

10. Осіпов А.О. Хочу бути кредитором: виконання зобов’язань боржника іншою особою // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 4. – С. 100-105.

 

Завдання для самостійної роботи

1. Функції зобов’язань.

2. Види солідарних зобов’язань.

3. Відмінність солідарних зобов'язань від субсидіарних.

4. Суброгація у сучасному цивільному праві України.

5. Зобов'язання на користь третіх осіб.

6. Класифікація зобов'язань за різними підставами.