Поняття соціальної відповідальності бізнесу.

Гюнтер Полі являє собою принципово новий тип бізнесмена. Його можна назвати соціальним підприємцем. Філософські погляди цієї людини засновані на тому, що компанії XXI століття повинні бути життєздатними не тільки в матеріальному плані, але й у соціальному.

Професійна підготовка пана Полі в сфері бізнесу і його послужний список досить значні. Він закінчив престижну європейську школу бізнесу INSEAD, провів кілька років у роз'їздах по Європі, читаючи лекції, працював консультантом глобальної комп'ютерної компанії IBM. Його перу належать вісім книг по менеджменту. Він володіє шістьма іноземними мовами. І незважаючи на все це, пан Полі вважає себе скоріше соціальним агітатором, ніж лідером у сфері бізнесу. Починаючи з 1992 року, він став активно реалізовувати свою досить амбіційну програму, що заперечує методи й способи роботи традиційних компаній. Пан Полі мріє створити виробничі підприємства, які працюють по системі «замкнутого циклу», тобто фабрики, що повністю усувають відходи свого виробництва, повторно використовуючи або переробляючи всю сировину. Підприємець назвав цей підхід «виробництвом з нульовим рівнем відходів і викидів у навколишнє середовище» і вважає, що даний метод здатний стати черговим значним «проривом» у сфері бізнесу. Сучасна концепція загального управління якістю припускає відсутність яких-небудь дефектів у продукції. Постачання виробництва за принципом «точно вчасно» означає відсутність сховищ матеріально-виробничих запасів. При підході, заснованому на нульових рівнях викидів, ви боретеся за відсутність відходів, оскільки використовуєте всі вхідні ресурси, без залишку. Ви повністю усуваєте відходи. Пан Полі говорить: «Це – складова руху до більш високої продуктивності. Ми завжди прагнемо зробити більше за рахунок робочої сили й капіталу. Прийшов час зосередитися на продуктивності за рахунок сировини. Звичайно, поняття «нульові викиди й відходи» сьогодні звучить радикально. Однак, я впевнений, що через 20 років воно стане стандартом у діяльності підприємств».

Ця «радикальна» виробнича концепція вже застосовується подекуди на земній кулі. Пан Полі раніше обіймав посаду головного виконавчого директора невеликої бельгійської компанії Ecover, що спеціалізується на випуску миючих засобів, (пральні порошки, рідини для миття посуду, шампуні, засоби для полірування автомобілів і інші вироби) із природного мила й сировини, що переробляється. У жовтні 1992 року Ecover відкрила фабрику із практично нульовим рівнем забруднюючих викидів і відходів у місті Малль (Бельгія). Унікальність цього підприємства полягає в тому, що фабрика являє собою «зелене чудо сьогодення. Величезний дах, на якому росте трава, прохолоджує виробничий корпус улітку й обігріває взимку. Система водопостачання працює на вітровій і сонячній енергії. Стіни фабрики побудовані із цегли, зробленої з глини, отриманої як побічний продукт при вугільних розробках. Однак пан Полі зовсім не любить, коли для опису виробів компанії Ecover і його фабрики використовують термін «зелений». Він говорить, що, на думку більшості людей, це означає низьку ефективність при високих витратах. Підприємець підкреслює, що Ecover розробляє й випускає високотехнологічні товари на основі величезного досвіду в галузі хімії поновлюваних ресурсів. Ця компанія стала справжнім першовідкривачем у справі стабільного соціально-економічного розвитку. На думку пана Полі, сенсація, що викликала «зелена фабрика» компанії Ecover у засобах масової інформації, створила сприятливу основу для розробки глобальної марки виробів за допомогою будівництва численних таких підприємств по усьому світі, однак його головний інвестор і партнер віддав перевагу більш обережному і менш радикальному підходу. Тому пан Полі пішов з компанії Ecover, переїхав у Токіо й почав працювати в таких організаціях, як United Nations University і Zero Emissions Research Initiative (ZERI). Тут він займається координацією діяльності глобальної мережі, що включає вчених, керівників компаній і політичних лідерів, які збирають воєдино досвід в галузі технологій з нульовими викидами й визначають можливості їхнього практичного втілення. Слід зазначити, що бюджет ZERI в 1995 році становив 2 мільйони доларів, в 1996 року – 10 мільйонів доларів, а вже в 1997 році пану Полі було доручено заснувати інвестиційний фонд у розмірі 50 мільйонів доларів (фінансований урядами різних країн) для створення підприємств із нульовими рівнями шкідливих викидів у різних галузях промисловості в усьому світі. Фактично, будівництво першого такого підприємства було завершено до середини 1997 року. Воно створено на базі одного з пивоварних заводів у Намібії (Південна Африка) і сьогодні відомо в усьому світі як саме нетрадиційне підприємство галузі. Цей завод покликаний стати зразком підприємства з нульовим рівнем шкідливих викидів. Пан Полі описує його як повністю замкнуту біосистему. Вода (процес пивоваріння характеризується значним обсягом відпрацьованої води) відводиться з пивоварного заводу у водойми, призначені для розведення риби. На відпрацьованому в процесі шумування зерні вирощуються гриби. Хробаки, що розводяться в цьому зерні, служать кормом для вирощуваних курей. Курячий послід поміщають в спеціальний пристрій (різновид автоклава), що виробляє газ метан, застосовуваний для вироблення пари, що забезпечує, у свою чергу, процес шумування солоду для пива. Пан Полі говорить: «Невже є якийсь сенс – у моральному, природоохоронному, економічному плані – у тому, щоб втрачати ці ресурси у вигляді відходів? Хіба у світі не спостерігається величезний дефіцит продуктів харчування?»

Питання:

1. До якої точки зору на проблему соціальної відповідальності ви віднесли б підхід Гюнтера Полі й на якій стадії морального росту, на вашу думку, він перебуває?

2. Що, на вашу думку, повинне бути включене в «Меморандум про цінності» такої організації, як ZERI. Складіть короткий перелік.

3. Яка ваша думка щодо широкої пропаганди Г. Полі свого виробництва з нульовими рівнями викидів у навколишнє середовище? Чи вдалий це бізнес?