Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Вивчення анатомічної будови насіння з ендоспермом.

1. Вивчення анатомічної будови насіння з ендоспермом.

На постійному мікропрепараті "Зернівка жита" розглянути будову насінини в поздовжньому розрізі. Роздивитися гістологічну будову та взаємо розташування компонентів насінини. Замалювати будову зернівки жита (рис. 17.1).

Насінина злаків має добре розвинені покриви, ендосперм і диференційований зародок. Ззовні зернівка вкрита декількома шарами насінної шкірки, що в онтогенезі розвивається з інтегументів насінного зачатка. Під ними на мікропрепараті добре видимий алейроновий шар – зовнішній шар ендосперма, який містить алейронові зерна. Більшу частину насінини займає власне ендосперм – паренхімна триплоїдна тканина, багата на запасні речовини. Клітини ендосперма округлої або кулястої форми, периферичні клітини дрібніші, центральні – крупніші. Онтогенетично ендосперм розвивається з заплідненого вторинного ядра зародкового мішка. В клітинах молодого ендосперма видимі цитоплазма, ядро, пластиди, а у зрілому - клітини перевантажені поживними речовинами, ядро сплющується або розчинюється.

У будові зародка жита на мікропрепараті розрізняються зародкове стебельце, на верхівці якого знаходиться точка росту, сім’ядоля (щиток), гіпокотиль (підсім'ядольне коліно), зародковий корінець. Сім’ядоля зародку злаків (щиток) має вигляд тонкої пластинки, яка прилягає до ендосперма. Щиток всмоктує поживні речовини з ендосперму та сприяє їх розчиненню.

2. Гістологічна будова зародку.

Відпрепарувати набубнявіле насіння квасолі. Виготовити тимчасові мікропрепарати поздовжніх зрізів зародка на рівні сім’ядоль, конусу наростання та зародкового стебельця. Розглянути гістологічну будову тканин різних частин зародка. Замалювати декілька клітин твірної тканини зародка (рис. 17.2).

Анатомічно зародок складається здебільшого з твірної тканини. У складі зародка можна виділити протодерму, а також прокамбій майбутньої провідної системи осі і сім'ядоль. Ксилемні і флоемні елементи в більшості рослин утворюються лише з початком проростання насіння, але в деяких видів вони помітні вже в зародку.

Клітини зародка досить часто містять запасні олії у вигляді дрібнодисперсної емульсії. На початку формування насінини в його клітинах інколи зустрічаються дрібні хлоропласти, однак пізніше, в міру достигання насіння, хлорофіл поступово руйнується, і тільки в деяких видів (клен, льон, мандарин, хвойні тощо) зелені пластиди залишаються в зародку і після дозрівання.

3. Вивчення анатомічної будови оплодня соковитих плодів.

Відпрепарувати м’ясистий оплодень вишні, роздивитися шари перикарпу. Виконати тонкий поздовжній зріз через екзокарп та мезокарп, виготовити тимчасовий мікропрепарат. Розглянути особливості будови клітин, ідентифікувати тип тканин. Замалювати мікроскопічну будову оплодня вишні (рис. 17.3).

Сукупність тканин оплодня називається перикарпом. Умовно перикарп поділяють на три шари – екзокарпій, мезокарпій, ендокарпій. Екзокрапій вишні представлений епідермісом, його захисна функція посилюється наявністю кутикули. Як і у всіх соковитих плодів, добре розвинутий мезокарпій, що складається з декількох шарів паренхімних товстостінних клітин, багатих на клітинний сік. Ендокарпій складається з кам’янистих клітин і утворює „кісточку”, яка оточує насінину.

Контрольні питання і завдання.

1. Механізм подвійного запліднення, його біологічне значення.

2. Класифікація насіння.

3. Формування і будова зародка.

4. Формування і будова ендосперму.

5. Формування і будова плоду.

6. Будова проростку.

Лабораторна робота № 27

Вивчення морфології плоду

Мета: вивчити різноманітність плодів, навчитися за морфологічними ознаками класифікувати плоди, встановити взаємозв’язок між будовою гінецея та типом плоду; закріпити навички препарування органів рослин.

Матеріали та обладнання: препарувальні інструменти (голки, пінцети, леза, скальпелі), лупи; набори плодів: півонії (Paeonia), сокирок (Consolida), горошку (Pisum), жовтецю (Ranunculus), малини (Rubus), суниць (Fragaria), шипшини (Roza), сливи (Prunus), маку (Papaver), фіалок (Viola), капусти (Brassica), грициків (Capsella), гвоздики (Dianthus), клену (Acer), шавлії (Salvia), редьки (Raphanus), пасльону (Solanum), кропу (Anethum), яблуні (Malus), огірка (Cucumis), липи (Tilia), злаків (Poaceae), гречки (Fagopyrum), дуба (Quercus), кульбаби (Taraxacum), берези (Betula), талабана (Thlaspi arvense), соняшника (Helianthus), ясену (Fraxinus).