Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Вивчення будови відкритих колатеральних судинно-волокнистих пучків соняшника.

1. Вивчення будови відкритих колатеральних судинно-волокнистих пучків соняшника.

Виготовити тимчасові мікропрепарати поперечного зрізу стебла соняшника та стебла гарбуза у розчині флороглюцину та соляної кислоти. При малому і великому збільшенні розглянути будову та розташування елементів ксилеми (судини) та флоеми (ситовидні трубки з клітинами-супутницями), навчитися розрізняти їх на мікропрепаратах. При малому і великому збільшенні розглянути взаєморозташування провідних тканин, вивчити будову провідних пучків. Замалювати схему будови відкритого колатерального провідного пучка стебла соняшника (рис. 12.1).

На демонстраційних малюнках роздивитися будову провідних елементів ксилеми та флоеми у поздовжньому розрізі. Характерною морфологічною особливістю ситовидних трубок є тонка клітинна оболонка, пронизана численними порами. Через пори із однієї клітини в іншу проникають тяжі цитоплазми - плазмодесми. На препаратах ситовидні трубки легко ідентифікувати за ситовидними пластинками – ділянками клітинної оболонки ситовидної трубки, пронизаними багатьма порами. На мікропрепараті поперечного розрізу стебла видно, що ситовидні трубки супроводжуються дрібними живими клітинами – це клітини-супутники. У складі ксилеми розрізняються судини різних типів: великого діаметру – драбинчасті, сітчасті, пористі, трохи меншого діаметру - спіральні та дрібні кільчасті судини.

При малому збільшенні на мікропрепараті видно групу клітин склеренхіми, розміщену назовні від флоеми. Під склеренхімою знаходиться флоема, яка складається із ситовидних трубок з клітинами-супутницями і луб'яної паренхіми. Між флоемою і ксилемою знаходиться тонкий шар дрібних клітин камбію. Завдяки поділу клітин камбію до поверхні відкладаються елементи флоеми, до середини — ксилеми. Прямими рядами розміщуються судини ксилеми, а між ними дрібніші клітини з живим вмістом. Це деревинна паренхіма.

2. Вивчення будови закритих колатеральних судинно-волокнистих пучків стебла кукурудзи.

Виготовити поперечний зріз стебла кукурудзи, обробити розчином флороглюцину та соляною кислотою. При малому і великому збільшенні розглянути розташування і будову провідних тканин. Розглянути постійні мікропрепарати „Стебло кукурудзи”, порівняти будову провідних пучків. Замалювати схему будови закритого колатерального провідного пучка стебла кукурудзи (рис. 12.2).

На зрізі спостерігається велика кількість провідних пучків, розміщених серед крупних клітин основної паренхіми. Вибрати один з них, розміщений ближче до центру стебла, і розглянути при великому збільшенні. Навколо пучка видно обкладку із однорідних товстостінних клітин, зафарбованих в червоний колір (реакція на лігнін) - це механічна тканина склеренхіма. Посередині пучка видно флоему, що складається з ситовидних трубок і клітин-супутниць та ксилему, представлену кільчастими, спіральними, сітчастими, пористими судинами. При цьому флоема розміщується в пучку в напрямку до периферії стебла, ксилема — до центру. Таке розміщення називається колатеральним. Оскільки між флоемою і ксилемою немає камбію, такі пучки називаються закритими колатеральними. Вони властиві для всіх однодольних рослин.

3. Вивчення будови біколатеральних судинно-волокнистих пучків стебла гарбуза.

Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу стебла гарбуза, при малому і великому збільшенні розглянути та вивчити будову біколатерального провідного пучка. Замалювати схему будови провідного пучка стебла гарбуза (рис. 12.3).

Провідний пучок стебла гарбуза складається із зовнішньої флоеми, широкого шару камбію, ксилеми і флоеми (її називають ще внутрішньою флоемою). Провідні пучки із зовнішньою і внутрішньою флоемою називають біколатеральними. Ближче до поверхні стебла розміщені ситовидні трубки з клітинами супутницями (флоема), ближче до центру розташовані судини ксилеми. Між флоемою і ксилемою знаходиться тонкий шар видовжених клітин камбію.

4. Вивчення будови концентричних судинно-волокнистих пучків.

На постійному препараті поперечного розрізу кореневища конвалії знайти і розглянути концентричний амфівазальний провідний пу­чок. На готовому препараті поперечного розрізу кореневища папороті орляка розглянути концентричний амфікрибральний провідний пучок. При малому і великому збільшенні вивчити будову концентричних провідних пучків, розглянути взаєморозташування в них провідних тканин. На препараті кореневища орляка роздивитися морфологію драбинчастої судини. Замалювати схему будови амфівазального (центрофлоемного) провідного пучка кореневища конвалії (рис. 12.4а) та схему будови амфікрибрального (центроксилемного) провідного пучка кореневища орляка (рис.12.4б).

При вивченні концентричних провідних пучків звернути увагу на те, що елементи флоеми і ксилеми зібрані разом у вигляді тяжів. У кореневища конвалії ксилема оточує флоему, такий пучок називається амфівазальним. У папороті-орляка навпаки, флоема оточує ксилему — амфікрибральний пучок. На поздовжньому зрізі кореневища орляка при малому збільшенні видимі драбинчасті судини (судини з частими перфораціями), членики судин розділені перегородками.

5. Вивчення будови радіального судинно-волокнистого пучка.

На постійному препараті поперечного розрізу кореня півників ознайо­митися з будовою радіального судинно-волокнистого пучка. Замалювати (рис. 12.5).

При вивченні будови радіального провідного пучків звернути увагу на те, що ксилема розташована від центра до периферії у вигляді радіальних тяжів (розріз проходить через судини, інколи центр кореня зайнятий однією великою судиною), а флоема розташована між ділянками ксилеми.

 

Контрольні питання і завдання.

1. Загальна характеристика провідних тканин.

2. Ксилема, функції, будова, формування.

3. Типи водопровідних елементів, їх еволюція.

4. Порівняльна характеристика первинної і вторинної ксилеми.

5. Дати визначення флоеми, її склад, еволюція (4 етапи).

6. Порівняльна характеристика первинної і вторинної флоеми.

7. З яких гістологічних елементів складається флоема, ксилема.

8. Дати визначення судинно-волокнистого пучка. Класифікація про­відних пучків.

9. Чим відрізняються відкриті і закриті провідні пучки?

10. Чому в одному пучку наявні судини різних типів?

11. Які пучки характерні для однодольних, дводольних рослин і для кореня?

12. Які провідні пучки називаються простими, загальними, складни­ми і судинно-волокнистими?

 

Лабораторна робота № 13

Вторинні покривні тканини.

Мета: ознайомитися з анатомо-морфологічними особливостями, функціями, утворенням та локалізацією в рослині перидерми та кірки, навчитися розпізнавати вторинні покривні тканини за місцерозташуванням та анатомо-морфологічними ознаками.

Матеріали та обладнання: мікроскопи, предметні і покривні скельця, піпетки, препарувальні інструменти (голки, пінцети, леза, скальпелі); стебла герані (Pelargonium zonale), дворічні гілки бузини чорної (Sambucus nigra) та дуба (Quercus sp.), багаторічна кірка дуба, відрізок лози винограду (Vitis sp.); судан ІІІ.