Особливості статевого та нестатевого розмноження інфузорій

Мета: вивчити особливості нестатевого та статевого розмноження інфузорій, з’ясувати механізм обміну генетичним матеріалом під час статевого розмноження.

Нестатеве розмноження повторюється багаторазово, проте пiсля довгого перiоду вегетативного розмноження iнфузорії виявляють ознаки депресії, темп подiлу уповiльнюється, i час вiд часу вегетативне розмноження переривається статевим процесом — кон’югацiєю. Кон’югацiя вiдрiзняється вiд копуляції тим, що вона являє собою тимчасове сполучення двох iнфузорiй, пiд час якого вони обмiнюються частинами ядерного апарата, пiсля чого розходяться.

Пiд час кон’югації в обох iнфузорiях вiдбуваються значнi змiни. У дiлянцi прикрiплення пелiкула обох кон’югантiв набухає i мiж ними утворюється протоплазматичний мiсточок. Але найбiльшi змiни вiдбуваються в ядерному апаратi. Макронуклеуси в обох кон’югантiв поступово розсмоктуються в протоплазмi i зникають. Мiкронуклеуси вступають у дворазовий подiл, внаслiдок чого утворюється чотири дочiрнiх ядра. Три з них розчиняються в протоплазмi, а четверте мiтотичним способом дiлиться навпiл, утворюючи так званi статевi ядра. При цьому одне з таких ядерець кожного кон’юганта є стацiонарним, а друге — мiгруючим. Мiгруюче ядро кожного кон’юганта залишає останнього i через згаданий вище плазматичний мiсточок переходить у сусiдню iнфузорiю, де зливається з її стацiонарним ядром (карiогамiя), утворюючи одне ядро, що в даному випадку називається синкарiоном. Пiсля обмiну мiгруючими ядрами кон’юганти розходяться, i в кожному з них продовжуються змiни. Ядро кожного екскон‘юганта дiлиться на два, одне з яких перетворюється на мiкронуклеус, а друге — на макронуклеус. Проте у деяких iнфузорiй цей процес значно складнiший. Так, наприклад, у туфельки пiсля розходження кон’югантiв у кожного з екскон’югантiв синкарiон тричi дiлиться, внаслiдок чого утворюється вiсiм ядер. З цих восьми ядер три розчиняються в протоплазмi, а п’ять залишаються; з них одне є зачатком мікронуклеуса, а чотири — зачатками макронуклеусiв. Пiсля цього екскон’югант i вступає в дворазовий подiл, пiд час якого зачаток мiкронуклеуса також кожного разу дiлитъся, а зачатки макронуклеусiв розподiляються між чотирма дочiрнiми iнфузорiями. В результатi з’являється чотири інфузорії, кожна з яких має по одному мiкронуклеусу i по одному макронуклеусу. На цьому кон’югацiя закiнчується i в iнфузорії починається звичайне розмноження способом подiлу.

Завдання. Виконати малюнок-схему статевого розмноження інфузорій, позначити ядра.

Питання для теоретичної підготовки.

1. Нестатеве розмноження інфузорій, функції ядер.

2. Статеве розмноження інфузорій, особливості обміну генетичним матеріалом.

 

Лабораторна робота № 5

Підцарство Багатоклітинних (METAZOA)

Тип Губки (Spongia)

Мета: вивчення загальної морфології та різноманіття скелетних елементів губок.

Матеріал та обладнання: постійні мікропрепарати поперечних перерізів стінок тіла губок та скелети губок.

1. Об’єкт дослідження: Сикон редьковий – Sycon raphanus (постійний мікроперпарат).

Тіло цієї одиночної губки бокалоподібної форми. На одному, трохи звуженому кінці міститься оскулум, скрізь який з парагастральної порожнини виводиться назовні вода. На протилежному кінці тіло закінчується підошвою, якою тварина прикріплюється до субстрату. Оскулум оточений віночком спікул. На поверхні тіла можна побачити дрібненькі отвори – пори, скрізь які до тіла губки потрапляє вода.

2. Об’єкт дослідження: Геодія – Geodia sp. (скелет та мікропрепарат поперечного перерізу стінки тіла).

Розглядають будову колонії геодії, а відтак знайомляться з будовою скелету на мікропрепараті, користуючись малим збільшенням мікроскопу. Зовнішній корковий шар містить велику кількість багатовісних дрібних кулястих мікросклерітів. Серед них стирчать назовні одновісні дрібні голки. Під корковим шаром, ніби підпираючи його, радіальними пучками розміщені 1-но та 4-хвісні спікули.

3. Об’єкт дослідження: Бадяги – Spongilla s., Ephydatia sp. (сухий препарат колонії та постійний мікропрепарат спікул та гемул).

Форма колонії відповідає формі предмета, який вона вкриває (гілчаста, голкоподібна тощо). Під лупою на поверхні колонії можна бачити оскулуми окремих особин, кількість яких відповідає кількості членів колонії.

На мікропрепараті на малому збільшенні мікроскопу знайти скелетні утвори бадяги і вивчити їх при великому збільшенні. Скелет утворений спонгіновими тяжами та одновісними кременевими спікулами, які їх оточують. Тяжі утворюють в тілі губки своєрідну сітку. На тому ж препараті знайти і розглянути гемули - кулясті утвори, які являють собою групу амебоїдних клітин (археоцитів), вкритих щільною двошаровою оболонкою. Повітряний прошарок між оболонками захищає гемулу від промерзання взимку. На деяких препаратах можна знайти поровий отвір, скрізь який археоцити навесні виходять з гемули.

Завдання. Виконати малюнки всіх досліджених об’єктів, вказати деталі будови.

 

Питання для теоретичної підготовки.

1. Загальна характеристика типу Губки.

2.Форми будови губок.

3. Клітини губок та їх функції.

4. Фізіологія губок.

5. Скелет губок.