ІV. Економічний аналіз контракту

1.Умови експорту товару:

А)Закупівельна вартість товару для експорту: 25 т твердого сиру

на фірмі «Мілка» по ціні 25 000 дол.США за кожну тонну 1000 дол.США.

25*1000*25 = 625 000 грн.

Б)При здійсненні Контракту ми не використовуємо банківський кредит через наявність власних обігових коштів.

В)Держава відшкодовує ПДВ.На таку суму ми зменшуємо витрати: сума поверненого ПДВ:ПДВ, що первинно нарахувалося

ПДВ=625 000 /6=104 167

Отримали собівартість товару без ПДВ, яка становить:

625 000 -104 167=520 833

Г) Витрати пов’язані з експортом

- Вартість автомобільного перевезення вантажу 25 т твердого сиру з Києва до м.Брянськ 507 км однією фурою у 25 т) – за середніми розцінками компанії «МАN» на міжнародні перевезення (0,2 дол.США/т.)

0,2*25*507=2535 дол.США(63375грн.)

-Витрати на страхування перевезення вантажу 3% від страхової суми

520 833*0,03=15 625 грн

-Витрати на завантаження на фірмі «Мілка» та розвантаження однієї одиниці автомобільного транспорту(25т) на фірмі покупця «РосСыр», складають у відповідності з розцінками торгового дому 95дол.США(2375грн.)

-Послуги митної служби: 20 дол.США/год. (робочий час)

1год.=20 дол.США=500 грн.

Загальна сума експортних витрат складає:

63 375+15 625 +2375+500=81 875 грн

Витрати пов’язані з митним оформленням експорту вантажу

а)експортне мито на товар відсутнє;

б)сплата митних зборів(0,2)

Митна вартість:МВ=ФВ+ВД+КБВ+ЛІП, де

ФВ – фактурна вартість

ВД – витрати на навантаження, розвантаження,страх.до пункту перетину кордону

КБВ – комісійні і брокерські витрати

ЛІП – ліцензійні та інші платежі за використання об*єктівінтелектуальної власності.

МВ=520 833+81 875 =602 708

Митні збори=602 708*0,002=1205

в) Твердий сир не є підакцизним товаром, а отже акциз на даний товар не нараховується і не повертається державою.

Розрахунок валютної виручки від реалізації експортного товару.

Виручка від реалізації експортного товару=

=1200*25*25=750 000 грн.

Розрахунок валового доходу

ВД=750 000 -602 708=147 292

Розрахунки з бюджетом

А)ПДВ на реалізовану продукцію відсутнє при експорті;

Б)зп із нарахуваннями – 70 дол.США(1750 грн.)

В)командировочні – 27 дол.США(675 грн.)

Разом: 70+27=97 дол.США(2425грн.)

Розрахунки валового прибутку

ВП=ВД – експортні витрати - митні збори – розрахунки з бюджетом =

147 292-81875-1205-2425=61 787 грн.

Сплата податку на прибуток складає 18%

61 787 *0,18=11 122

Розрахунок чистого прибутку

61 787 - 11 122=50 665

Розрахунок рентабельності зовнішньоекономічної угоди

50 665/750 000 *100%=7 %

Отже, в результаті здійсненої оцінки ефективності запропонованого контракту оримали рентабельність 7%. І хоча ця сума не може вважатись остаточною, оскількі експортер може понести додаткові витрати, очевидним є те, що така норма прибутковості для компанії є сприятливою для реалізації проекту.

 

 

Висновок

Ринок молочної продукції України через свою незаповненість є досить перспективним, оскільки є потенціал росту споживання. Крім того, є можливості виходу на найближчі експортні ринки країн МС та СНД, а у перспективі – ЄС та третіх країн. Головне, що потрібне для цього підвищити конкурентоспроможність.

Підвищити конкурентоспроможність вітчизняного молока та молочних продуктів можна комплексним підходом, насамперед виробляючи і постачаючи високоякісну сировину для переробки. Це можна досягти за рахунок створення власної сировинної бази шляхом розбудови ефективно діючих молочних кооперативів та оптимальної логістичної системи молочного ринку. Це, по-перше, дозволить виробляти молочну продукцію високої якості, яка йтиме на внутрішній ринок. По-друге, стане важливим чинником при ціноутворенні на ринку молочної продукції. Адже на ринку спостерігається значний вплив посередницьких структур при закупівлі сировини і реалізації її на переробні підприємства. При закупівлі молока посередниками закупівельна ціна його зростає в середньому на 15–30%. Тому пряма реалізація молока кооперативами переробним підприємствам певним чином зменшать негативний вплив посередника на ринку.

Також для успішного розвитку молочної індустрії в Україні бракує адекватної та стабільної державної підтримки. Вона в Україні як у сільському господарстві, так і у молочній галузі, зокрема, є значно нижчою у порівнянні із іншими країнами-виробниками молочної продукції.

Держава має здійснювати заходи правового, економічного, соціального, екологічного та організаційного характеру, формувати політику, спрямовану на подолання кризових явищ у тваринництві та його розвиток, а також підтримку переробників молока, а саме шляхом:

- запровадження фінансового лізингу та системи пільгового кредитування молокопереробних та сільськогосподарських виробничих підприємств для закупівлі обладнання з метою модернізації виробництва;

- сприяння концентрації виробництва молокопродукції у найбільш сприятливих за природно-географічними та соціально-економічними умо-вами районах;

- удосконалення системи державного дотування та субсидіювання виробників молока;

- оптимізування системи контролю безпеки продукції;

- розширення масштабів застосування державної контрактної системи для молокопереробних підприємств з підвищенням ролі і значення державного замовлення

- забезпечення захисту та відстоювання інтересів вітчизняних виробників в торговельних суперечках з іншими країнами.

Для України велике значення має налагодження зовнішньоекономічних зв'язків та участь у міжнародній торгівлі в якості активного і рівноправного партнера. Ведення успішного та конкурентоспроможного молочного бізнесу на світових ринках можливе для вітчизняних виробників за умови постійного контролю за ефективністю господарювання, підвищення якості продукції та наближення її до європейських стандартів.[7]