Змістовий модуль 2. Кримінальне провадження у суді першої інстанції

Варіант 1.

Задача 1.

Суд після розгляду у підготовчому засіданні обвинувального акта і матеріалів досудового розслідування, керуючись п.3 ч. 3 ст. 314 КПК, повернув їх прокурору, вказавши, що до обвинувального акту не додано списку осіб, які підлягають виклику у судове засідання, та не вказано місце, де перебуває під вартою підозрюваний Сидоренко.

Чи є правильним рішення суду?

Задача 2.

У суді першої інстанції почалося слухання справи у підготовчому засідання. Захисник обвинуваченого Бистрова повідомив, що за день до цього слухання справи між потерпілим Кононовим і його підзахисним Быстровим (підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України) відбулося примирення і подав про це заяву потерпілого, який не зміг з’явитися на суд особисто через те, що знаходиться у лікарні.

Чи може суд за таких обставин прийняти рішення про затвердження примирення між обвинуваченим і потерпілим? Якщо так, то яка процедура прийняття такого рішення?

Теоретичне питання: Безперервність судового розгляду.

Варіант 2.

Задача 1.

Суд першої інстанції, розглянувши у підготовчому засіданні матеріали кримінального провадження щодо Шамрая, прийняв рішення про його закриття тому, що витік термін притягнення його до кримінальної відповідальності. Шамрай не заперечував проти такого рішення, а потерпілий був проти такого рішення.

Оцінити правомірність рішення суду.

Задача 2.

Обвинувачений Рациборинський, який раніше признавав себе винним у вчиненні злочину, в судовому засіданні відмовився від даних на досудовому слідстві показань і пояснив, що слідчий домігся їх шляхом погроз і насильства.

Суд викликав слідчого і допитав його як свідка з приводу обставин і обстановки допиту Рациборинського. Слідчий категорично заперечував про застосування при допиті Рациборинського будь-яких недозволених дій. Після цього був проведений одночасний допит слідчого і обвинуваченого.

Чи є правильними дії суду?

Теоретичне питання: Судовий розгляд: строки і загальний порядок проведення.

Варіант 3.

 

Задача 1.

Протягом трьох місяців суд розглядав матеріали кримінального провадження про неодноразові зґвалтування неповнолітніх дівчат групою осіб, діяння яких інкримінували за ч. 3 ст. 152 КК України. На четвертому місяці один із суддів тяжко захворів і не взмозі був приймати участь у кримінальному процесі. Запасного суді призначено не було.

Як має поступити суд у даному випадку?

Задача 2.

Обвинувачений Савченко, який був притягнутий до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого п.6 ч. 2 ст. 115 КК України, зробив у с удовому засіданні заяву про відмову від послуг його захисника адвоката Ковбаси. Своє рішення він мотивував тим, що захисник не прислуховується до його пропозицій про форми і способи захисту. Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд відхилив клопотання підсудного, мотивуючи тим, що санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне позбавлення волі, а тому у нього в обов’язковому порядку повинен бути захисник. В процесі подальшого судового слідства Савченко знову заявив клопотання про відмову від захисника. Захисник Ковбаса підтримав це клопотання, підтвердивши, що дійсно їх позиції мають істотні розбіжності. Окрім того, він є родичом (троюродним братом) потерпілого. Після цього суд задоволив клопотання обвинуваченого і продовжив розгляд справи без участі захисника.

Чи мав право обвинувачений на відвід захисника? Чи допустив суд порушення права підсудного на захист у даному кримінальному провадженні?

 

Теоретичне питання: Підготовче судове засідання та його рішення.

 

Варіант 4.

 

Задача 1.

При розгляді матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню Григоришина у нанесенні тяжких тілесних ушкоджень Пилипенку суд заслухав показання обвинуваченого, а відтак прийняв рішення допитати потерпілого. На обов’язковому допиті потерпілого Пилипенка настоювала сторона захисту, але він за викликом у суд не з’явився. Суд прийняв рішення продовжити слухання у справі без участі потерпілого.

Дати правову оцінку діям суду.

Задача 2.

У процесі вивчення матералів кримінального провадженнящодо обвинуваченого Цапа суддя звернув увагу на наявність заявленного ним клопотання при закінчення досудового провадження про передачу справи на розгляд суду присяжних. Це клопотання було зафіксовано у протоколі ознайомлення обвинуваченого з матеріалами справи.За результатами вивчення справи суддя у підготовчому засіданні виніс рішення про розгляд матеріалів кримінального провадження у суді за участю присяжних, оскільки Цап обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченогоо ч. 2 ст. 115 КК України. Сторони суду проти цього не заперечували.

Дати правову оцінку решеню судді?

Яка є процедура, передбачена законом для вирішення данного клопотання обвинуваченого?

Теоретичне питання: Наслідки неприбуття у судове засідання учасників сторони захисту.

Варіант 5.

 

Задача 1.

У судовому засіданні було виявлено, що обвинувачений Заєць, який був притягнутий до кримінальної відповідальності за давання хабарів, вчиняв ще й привласнення державного майна, від реалізації якого частина виручки йшла на хабарі. Привласнення майна до цього йому не інкримінувалися. Прокурор району, який сам підтримував обвинувачення у суді, заявив клопотання про необхідність відкладення подальшого судового слухання справи для висунення Зайцю додаткового обвинувачення. Він мотивував це тим, що первісна підозра в давані хабарів тісно пов’язане з привласненням майна і окреме судове провадження за нововиявленими епізодами не можливе. Виконавши у відповідності зі ст. ст. 276 - 278, 290 - 293 КПК в установлений судом термін процесуальні дії щодо притягнення обвинуваченого Зайця до кримінальної відповідальності за додатковими епізодами – вчинення привласнення майна, прокурор спрямував ці додаткові матеріали до суду.

Чи відповідають процесуальній формі дії прокурора та суду?

Задача 2.

При розгляді у суді матеріалів досудового розслідування за обвинуваченням Сочила в організації та вчиненні дій, які перешкоджали здійсненню виборчого права громадян у виборах депутатів до Верховної Ради України, у залі засідання зібралося дуже багато представників засобів масової інформації, народних депутатів Верховної Ради України та кандидатів у народні депутати Верховної Ради України. Оскільки для розміщення їх у залі судового засідання не було можливості із-за відсутності такої кількості місць, суд прийняв рішення видалити із зали п’ятьох народних депутатів України, семи кандидатів у народні депутати України та двох операторів телебачення.

Дати правову оцінку діям суду?

Теоретичне питання: Об’єднання та виділення матеріалів кримінального провадження судом.

Варіант 6.

 

Задача 1.

Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення Петренка за ст. 116 КК України (у підготовчій частині судового засідання) суддя, не дивлячись на заперечення прокурора, задоволив клопотання захисника підсудного про виклик до суду ще двох свідків, які не були допитані на досудовому слідстві. Незадоволений таким рішенням суду прокурор почав кидати репліки на адресу судді, звинувачуючи його в необ’єктивності та упередженості щодо сторони обвинувачення. Головуючий зробив йому зауваження про недопустимість такої поведінки, на що державний обвинувач відповів погрозою заявити йому відвід. Слідом за прокурором потерпілий також почав висловлювати обурення діями судді та обвинуватив його „у несправедливості”. Головуючий попередив прокурора і потерпілого, що у випадку продовження порушення ними порядку судового засідання він усуне їх від участі у розгляді справи.

Яка роль головуючого у судовому засіданні? Як КПК регулює поведінку учасників судового розгляду?

Які заходи вправі вживати головуючий до учасників судового розгляду та інших осіб, які присутні в залі суду, коли вони не виконують його розпоряджень? Як мав діяти головуючий в описаній ситуації?

Задача 2.

При розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого Костоправова у вчиненні привласнення колективного майна суд встановив, що обвинувачений утримується під вартою і через 2 дні спливає двохмісячний строк його арешту. Тому суд зразу своєю ухвалою продовжив тримання під вартою Костоправові ще на два місяці.

Чи дотримався суд процесуальної процедури щодо міри запобіжного заходу?

 

Теоретичне питання: Застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час судового провадження у кримінальній справі.

 

Варіант 7.

 

Задача 1.

У процесі розгляду кримінального провадження щодо крадіжок майна обвинуваченим Хандибою у гр. Полянчича прокурор району сам прийняв рішення відмовитися від подальшого підтримання державного обвинувачення у суді.

Чи правильно поступив прокурор і які подальші дії суду?

Задача 2.

При розгляді у підготовчому засіданні кримінального провадження щодо обвинуваченого Костусєва у порушені правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого, прокурор заявив клопотання про зміну обвинуваченому міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Прокурор таке клопотання мотивував тим, що Костусєв признав неправомірність своїх діянь, на досудовому слідстві давав правдиві показання, має сім’ю і постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Чи має право суд підтримати клопотання прокурора та змінити запобіжний захід обвинуваченому Костусєву при підготовчому судовому засіданні? Який запобіжний захід має право обрати суд – домашній арешт чи інший?

Теоретичне питання: Правила поведінки присутніх в залі судового засідання та заходи, що вживаються судом у разі їх порушення.

 

Варіант 8.

 

Задача 1.

У судовому засіданні було виявлено, що обвинувачений Кожухар, який був притягнутий до кримінальної відповідальності за квартирні крадіжки, також вчиняв зґвалтування та вбивство неповнолітньої Цукерман. Зґвалтування та вбивство Цукерман до цього йому не інкримінувалися. Прокурор району, який сам підтримував обвинувачення у суді, за погодженням з прокурором області заявив клопотання про необхідність виділення матеріалів щодо зґвалтування та вбивства Цукерман в окреме провадження, оскільки розгляд справи щодо крадіжок не пов’язаний зі зґвалтуванням та вбивством неповнолітньої Цукерман. Окрім цього, розслідування цих тяжких злочинів потребуватиме значного часу.

Чи має право суд за таких умов погодитися з клопотанням прокурора?

Задача 2.

При розгляді у суді матеріалів досудового розслідування по обвинуваченню Саманова в організації та вчиненні дій, які перешкоджали здійсненню виборчого права громадян у виборах депутатів до Верховної Ради України, у залі засідання зібралося дуже багато представників засобів масової інформації, народних депутатів Верховної Ради України та кандидатів у народні депутати Верховної Ради України. Оскільки для розміщення їх у залі судового засідання не було можливості із-за відсутності такої кількості місць, суд прийняв рішення видалити із зали п’ятьох кореспондентів і двох операторів телебачення.

Чи правомірні дії суду?

Теоретичне питання: Судовий розгляд - центральна стадія кримінального процесу з реализації конституційних принципів правосуддя і справедливості у вирішення справи.

Варіант 9.

 

Задача 1.

Картопляний, який обвинувачувався у навмисному вбивстві, у судовому засіданні не вставав при вході і виході суду, а також при його допитах судом та прокурором. На зауваження головуючого судді не реагував. Він пояснив, що не поважає прокурора і суд, які упереджено до нього ставляться. Просив більше не викликати його в суд, оскільки «…не бажає бути присутнім на цьому судилищі». Коли конвоїри прибули у слідчий ізолятор, де він утримувався під вартою, для доставки його на чергове судове засідання, від ліг на підлогу в камері і заявив представникам ізолятора, що не збирається виходи з камери і йти до автомобіля з конвоїрами.

Чи мав право Картопляний на такі діяння? Які можуть бути вжиті процесуальні заходи суду та інших суб’єктів щодо Картопляного у такій ситуації і ким саме?

Задача 2.

У судовому засіданні було виявлено, що обвинувачений Задояний, який був притягнутий до кримінальної відповідальності за давання хабарів, вчиняв ще й привласнення державного майна, від реалізації якого частина виручки йшла на хабарі. Привласнення майна до цього йому не інкримінувалися. Прокурор району, який сам підтримував обвинувачення у суді, за узгодженням з прокурором області, заявив клопотання про необхідність відкладення подальшого судового слухання справи для висунення Задояному додаткового обвинувачення. Він мотивував це тим, що первісне обвинувачення в даванні хабарів тісно пов’язане з привласненням майна і окреме судове провадження за нововиявленими епізодами не можливе. Суд погодився з доводами прокурора і на чотирнадцять днів відклав судовий розгляд для висунення прокурором додаткового обвинувачення. Оскільки для виконання вимог законодавства щодо оголошення про нову підозру та ознайомлення сторін зі всіма додатковими матеріалами кримінального провадження (ст.ст. 276 - 278, 290 - 293 КПК) потрібно було провести ще ряд слідчих дій, то виявилося, що відведеного на це терміну – чотирнадцять днів не вистачає. Прокурор звернувся з клопотанням до суду про продовження терміну відкладення судового розгляду на один місяць.

Чи відповідають процесуальній формі дії прокурора та суду?

Теоретичне питання: Дотримання присутніми порядку судового засідання і заходи, які вживаються до його порушників.

Варіант 10.

 

Задача 1.

У період розслідування підозрюваному Кутовому було обрано запобіжний захід – особисте зобов’язання. Під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції обвинувачений Кутовий ухилився від участі у засіданнях суду і зник. Суд зупинив судове провадження і обвинувачений Кутовий був оголошений в розшук. Через шість місяців обвинувачений був розшуканий і доставлений до суду. Суддя, який спочатку розглядав матеріали кримінального провадження, на цей час уже не працював у суді у зв’язку з виходом у відставку.

У які строки і які дії мають вчинити голова суду та новий суддя для подальшого розгляду матеріалів даного кримінального провадження?

Задача 2.

Обвинувачений Карамболь у судовому засіданні, не дивлячись на зауваження головуючого судді, не вставав при вході і виході суду, а також при його допитах судом та прокурором. Він пояснив, що не поважає прокурора і суд, які упереджено до нього ставляться.

Які можуть бути вжиті правові заходи суду та прокурора щодо дотримання Карамболем порядку судового засідання?

Теоретичне питання: Поняття, значення та види загальних умов судового розгляду справи у кримінальному судочинстві України.

 

Варіант 11.

 

Задача 1.

У судовому засіданні було виявлено, що обвинувачений Мартинчик, який був притягнутий до кримінальної відповідальності за зґвалтування Коробової, вчиняв ще й викрадення її майна. Привласнення майна до цього йому не інкримінувалися. Прокурор району, який сам підтримував обвинувачення у суді, заявив клопотання про необхідність відкладення подальшого судового слухання справи для висунення Мартинчику додаткового обвинувачення. Він мотивував це тим, що первісне обвинувачення тісно пов’язане з привласненням майна і окреме судове провадження за нововиявленими епізодами не можливе. Виконавши у відповідності зі ст. ст. 276 - 278, 290 - 293 КПК в установлений судом термін процесуальні дії щодо притягнення обвинуваченого Мартинчика до кримінальної відповідальності за додатковими епізодами – вчинення привласнення майна, прокурор спрямував ці додаткові матеріали до суду.

Чи відповідають процесуальній формі дії прокурора та суду?

Задача 2.

При розгляді у підготовчому засіданні кримінального провадження щодо обвинуваченого Помийки у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, суд прийняв рішення про призначення судового розгляд, не розглянувши питання продовження строку тримання під вартою Помийки, який закінчився у день засідання суду.

Чи правильно поступив суд?

Теоретичне питання: Судові дебати і останнє слово обвинуваченого.

Варіант 12.

 

Задача 1.

Прокурор Голохвастов, який підримував обвинуваченні у суді щодо Пампуша, дважди не виконав розпорядження головуючого судді про дотримання порядку судового засідання і був за неповагу до суду притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Чи має право прокурор після цього брати участь у судовому засіданні як обвинувач?

Задача 2.

При розгляді у суді матеріалів досудового розслідування по обвинуваченню Калашникова в організації та вчиненні дій, які перешкоджали здійсненню виборчого права громадян у виборах депутатів до Верховної Ради України, у залі засідання, окрім близьких родичів та членів сім’ї обвинуваченого, зібралося дуже багато представників засобів масової інформації, народних депутатів Верховної Ради України та кандидатів у народні депутати Верховної Ради України. Оскільки для розміщення їх у залі судового засідання не було можливості за браком місць, суд прийняв рішення видалити із зали невістку обвинуваченого, його дідуся та двох операторів телебачення.

Чи були правомірними дії суду?

Теоретичне питання: Незмінність складу суду.

 

Варіант 13.

 

Задача 1.

У процесі розгляду кримінального провадження щодо нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень обвинуваченим Крикливцем гр. Іншакову прокурор, за узгодженням зі своїм вищестоящим керівником, відмовився від підтримання державного обвинувачення у суді. У цей день потерпілий Іншаков був відсутній на засіданні суду. Тому суд двічі направляв виклики Іншакову для повідомлення йому про відмову прокурора від обвинувачення і висловлення потерпілим своєї позиції щодо подальшого розгляду справи, але він без поважних причин до суду не з’являвся.

Варіант 2. Потерпілий повідомив про відмову брати участь у суді.

Які подальші дії суду?

Задача 2.

У судовому засіданні було виявлено, що обвинувачений Піховшик, який був притягнутий до кримінальної відповідальності за крадіжки, пограбування та розбої, учинив ще два вбивства при розбійних нападах на громадян, які йому до цього не інкримінувалися. Заступник прокурора району, який підтримував обвинувачення у суді, заявив клопотання про необхідність відкладення подальшого судового слухання справи для висунення Піховшику додаткового обвинувачення. Суд з цим погодився і відклав судові слухання. Виконавши у відповідності зі ст. ст.276 - 278, 290 - 293 КПК в установлений судом термін процесуальні дії щодо притягнення обвинуваченого Піховшика до кримінальної відповідальності за додатковими епізодами – вчинення вбивства, заступник прокурора передав ці додаткові матеріали до суду.

Чи відповідають процесуальній формі дії заступника прокурора та суду?

Теоретичне питання: Відкриття судового розгляду і процедура підготовки до слідчих дій.

Варіант 14.

 

Задача 1.

Обвинувачений Святаш заявив у суді клопотання про виклик свідка Машталяра, який на стадії досудового розслідування не допитувався, але, за його словами, він може нібито підтвердити його алібі. Суд задоволив це клопотання обвинуваченого і направив Машталяру виклик для допиту. Проте Машталяр до суду не прибув.

Дати правову оцінку діям обвинуваченого і суду щодо виклику Машталяра. Які законні дії мають право вчинити ці суб’єктики у подальшому щодо Машталяра?

Задача 2.

Під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції обвинувачений Буряк ухилився від участі у засіданнях суду і зник. Це стало можливим, оскільки у період розслідування йому було обрано запобіжний захід – особисте зобов’язання.

Які дії мають вчинити суд, прокурор і слідчий?

Теоретичне питання: Межі судового розгляду в кримінальному процесі України.

 

Варіант 15.

Задача 1.

До районного суду 6 лютого надійшла кримінальна справа про обвинувачення Забіяки у злочині, передбаченому ч. 3 ст. 296 КК України. Ознайомившись зі справою, суддя призначив її до попереднього розгляду на 27 лютого 2015 р.. У призначений день на досудовий розгляд з’явилися потерпілий і захисник обвинуваченого. Прокурор телефоном повідомив, що він взяти участь у попередньому розгляді справи не зможе через велику зайнятість, але оскільки справу знає досконало і впевнений, що жодних порушень на досудовому слідстві не було допущено, просив суддю здійснити розгляд без нього або призначити справу до судового розгляду на 13 березня 2015 р. Оскільки потерпілий і захисник не заперечували проти попереднього розгляду справи без участі прокурора, суддя доповів суть обвинувачення, констатував, що серйозних порушень на досудовому слідстві він не встановив, (правда, в обвинувальному акті в ряді випадків є посилання на докази, яких він не виявив у справі), а тому вважає можливим призначити справу до судового розгляду. Потерпілий не погодився з таким висновком судді і заявив клопотання про повернення справи прокурору, так як дії обвинуваченого кваліфіковано неправильно. На його думку їх слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 296 КК, оскільки хуліганські дії обвинуваченого були вчинені із застосуванням предмета (металічного прута), заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Захисник заперечив проти задоволення клопотання потерпілого, мотивуючи тим, що потерпілий не вправі заявляти такі клопотання, а їх може заявити лише прокурор, або ж суддя за власною ініціативою може перекваліфікувати дії обвинуваченого на ч. 4 ст. 296 КК, не повертаючи справу на досудове слідство. Суддя виніс постанову про призначення справи до судового розгляду на 13 березня 2015 р.

Проаналізувати описану ситуацію і висловити свої міркування щодо законності дій потерпілого, прокурора, захисника

Задача 2.

На стадії завершення судового слідства у справі про обвинувачення Хамила за ст. 286 КК України захисник підсудного подав до суду фотознімки (панорамний, вузловий і детальний) місця автоподії. Ці фотознімки свідчили, що в протоколі огляду місця події не були відображені суттєві обставини, а гальмівний шлях визначений неточно. У цьому зв’язку захисник заявив клопотання про приєднання до справи поданих ним фотознімків, а також провести огляд місця події судом. Висловлюючи свою думку щодо заявленого захисником клопотання, прокурор відзначив, що повторне проведення огляду місця події навряд чи внесе щось нового у зібрану досудовим слідством доказову базу, а тому нехай це клопотання суд вирішує на свій розсуд. Що ж стосується приєднання до справи поданих захисником фотознімків, то він заперечує проти цього, оскільки збирання доказів - це функція органів досудового слідства, прокурора і суду, а не захисника. Суддя ухвалив постанову про задоволення клопотання захисника.

Зробити аналіз описаної ситуації і дайти оцінку діям захисника, державного обвинувача і суду під кутом зору чинного КПК.

Теоретичне питання: Форми і порядок залучення судом спеціалістів у процесі судового розгляду матеріалів кримінального провадження.

Варіант 16.

 

Задача 1.

Під час судового розгляду кримінальної справи про обвинувачення Хруща у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, прокурор вирішив змінити обвинувачення. На його переконання дані судового слідства підтверджують, що обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 115 КК. Про зміну обвинувачення прокурор заявив суду клопотання. Висловлюючи свою думку щодо цього клопотання, захисник обвинуваченого адвокат Сливка вважав, що воно не може бути задоволене. Він відзначив, що змінити обвинувачення в суді на більш тяжке або таке, що істотно змінює пред’явлене за фактичними обставинами прокурор не вправі. Не вправі цього зробити і суд, оскільки у відповідності з ст. 337 КПК він розглядає справу тільки в межах висунутого обвинувачення.

Представник потерпілого адвокат Перепелиця з приводу клопотання прокурора висловив таку думку: змінити обвинувачення в суді прокурор вправі, винісши про це відповідну постанову і вручивши її учасникам сурового розгляду з обох сторін. Така зміна може відбутися як з метою полегшення становища обвинуваченого (зменшення обсягу обвинувачення або перекваліфікація діяння на кримінальний закон, який передбачає відповідність за менш тяжкий злочин), так і його обтяження. Але прокурор не дотримався процедури зміни обвинувачення в суді, а тому його клопотання не підлягає задоволенню.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суддя вийшов до нарадчої кімнати і виніс постанову про направлення справи прокурору.

Проаналізувати описану ситуацію і дати відповіді на такі запитання:

1.Чи вправі прокурор змінити обвинувачення?

2.Якщо вправі, то за яких умов і в якому процесуальному порядку?

3.Чи вправі прокурор змінити обвинувачення в суді на більш тяжке?

4.Чи правильно діяв суд в описаній ситуації?

Задача 2.

Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення Копиленка у скоєнні ним злочину, передбаченого ч. З ст.185 КК України, свідок Горбачевський під час допиту його в судовому засіданні заявив, що обвинувачений, на його думку, вчиняв крадіжку особистого майна громадян не один. У цьому йому допомагав підліток Саша Остогриз. Він багато разів бачив їх разом, хоч вони різні за віком (Копиленку - 25 років, а Остогризу - 16 років). Був також випадок, коли Остогриз пропонував йому купити "підозрілі" речі. Його сусідка розповідала, що особисто бачила як Копиленко і Остогриз на речовому ринку продавали цінні речі. Допитана як свідок мати Остогриза дала показання, що обвинувачений негативно впливав на її сина: часто вживав з ним спиртні напої; давав гроші на їх придбання; син нерідко зникав з дому на кілька днів; до навчання в школі відносився несумлінно; невідомо звідки у нього з'являлися цінні речі. Обвинувачений участь у крадіжках Остогриза заперечував, але поодинокі факти вживання з ним спиртного підтвердив. Прийнявши дану інформацію до відома і, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд, порадившись на місці, виніс ухвалу про направлення справи прокурору для доповнення підсудному Копиленку обвинувачення ще й за ст.304 КК України. При цьому прийняв також рішення виділити в окреме провадження матеріали щодо неповнолітнього Остогриза, погодившись з такою пропозицією представника потерпілих - адвоката Гудзика.

При цьому суд не погодився із заявою прокурора, що розгляд справи в суді має проводитись тільки в межах обвинувачень, за якими обвинуваченого Копиленка було віддано до суду.

Чи правильно поступив суд і що означає поняття „межі судового розгляду”?

Теоретичне питання: Види та порядок проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження

 

Варіант 17.

 

Задача 1.

У судовому засіданні під час слухання справи Бакая і Лисенка, обвинувачених за ч.4 ст. 206 КК України, було встановлено, що копія обвинувального акту Бакаю вручена в день розгляду справи, а Лисенку - за два дні до розгляду її в суді. Головуючий роз'яснив, обвинуваченим їх право на одержання копій обвинувального акту не пізніше, як за три доби до дня розгляду справи у суді, а також заявив, що справа може бути розглянута в даному судовому засіданні лише за наявності згоди на це підсудних.

Чи правильним є роз'яснення головуючого? З кількох частин складається стадія судового розгляду кримінальних справ і в якій частині повинен з'ясовуватися час вручення обвинуваченим обвинувального акту?

Задача 2.

Справа про обвинувачення Охлобистіна та Гереги у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, була призначена до підготовчого розгляду на 10 год. 20 серпня. На цей час у судове засідання були доставлені обвинувачені, які знаходились під вартою, та з’явились всі учасники судового розгляду і викликані в суд свідки. О 10 год. 45 хв. суд зайняв своє місце, і суддя відкрив судове засідання. Після цього він перевірив, хто з учасників судового розгляду з'явився. Попередивши викликаних свідків про відповідальність за відмову від показань та давання завідомо неправдивих показань, суддя видалив їх із зали суду. Потім він встановив особи обвинувачених і всіх учасників судового розгляду та опитав їх, чи довіряють вони йому розглянути справу. Одержавши від усіх стверджувальну відповідь, суддя оголосив про початок судового слідства і запропонував по черзі державному обвинувачеві, захисникам та підсуднім дати свої пропозиції щодо встановлення порядку дослідження доказів.

Яке призначення підготовчої частини судового розгляду? Який порядок (послідовність) проведення підготовчої частини засідання? Чи було у даному випадку допущено порушення головуючим порядку проведення підготовчої частини? Якщо так, то у чому воно полягає?

Теоретичне питання: Особливості проведення судового розгляду за участю присяжних.

 

Варіант 18.

 

Задача 1.

У справі про обвинувачення Кобили за ч. 3 ст. 186 КК України суд викликав у судове засідання 12 свідків. Під час судового слідства були допитані експерти і 8 свідків. Чотири свідки у судове засідання не з'явилось. Стосовно одного з них було відомо, що він хворий. Ще один знаходився у довготривалому відрядженні. Причину неявки двох інших свідків з'ясувати не вдалось. Головуючий з цього приводу запитав думку учасників судового розгляду. Прокурор заявив, що, на його думку, є всі підстави завершувати судове слідство, оскільки обставини справи з'ясовані повно, підсудний сам визнає частково свою вину, а крім того, в матеріалах справи є покази свідків, які не з'явились в суді. Їх можна зачитати. Нового нічого вони в справу не внесуть. Відкладати ж слухання справи не можна, оскільки наступного дня він має виїхати в довготривале (4-5 днів) відрядження. Якщо ж суд дійде висновку, що без їх допиту завершувати судове слідство неможливо, то хай у такому разі зупинить розгляд справи. Захисник підсуднього, навпаки, наголосив на тому, що судове слідство без допиту свідків, які не з'явились, завершувати не можна, оскільки буде порушено принцип безпосередності дослідження доказів у справі. Він заявив клопотання про відкладення розгляду справи і вжиття заходів до виклику всіх свідків, а у випадку їх ухилення від явки до суду - застосувати привід.

У чому полягає суть принципу безпосередності і усного дослідження доказів в суді? Чи допускає кримінально-процесуальний закон відхилення від цього принципу? Хто правий у своїх заявах прокурор чи захисник? Як у даній ситуації має поступити суд?

Задача 2.

У районному місцевому суді розглядалася справа про обвинувачення Капусти у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.152 КК України. Під час судового слідства після допиту потерпілої один з суддів поставив питання про необхідність огляду місця події, оскільки в її показах і показах підсудного є істотні протиріччя. Місце події злочину знаходилось на віддалі 25 км. від суду. Прокурор, захисник обвинуваченого, потерпіла та її представник не заперечували проти огляду місця події судом. Обвинувачений також не заперечував, але вважав, що особливої необхідності у виїзді на місце події немає, оскільки у матеріалах кримінального провадження є протокол його огляду, складений слідчим і підписаний ним. Начальник конвою повідомив головуючого, що конвой зможе доставити підсудного на місце події тільки спеціальним транспортом і за умови, що на це він одержить згоду свого безпосереднього керівництва.

Оскільки спеціального транспорту в цей час не було, суд ухвалив рішення провести огляд місця події без участі підсудного.

Окрім того, секретар судового засіданя попросила головуючого відпустити її, оскільки поїздка вимагатиме кілька годин часу, а їй необхідно забрати з дитячого садка дитину. Головуючий задоволив прохання секретаря і доручив скласти протокол огляду судом місця події одному із суддів, що входили до складу суду.

Які слідчі дії вправі провести суд під час судового слідства? Який порядок огляду місця події судом? Чи правильно діяв суд в описаній ситуації?

 

Теоретичне питання: Вирок суду присяжных: поняття, суть його постановлення та значение.

Варіант 19.

 

Задача 1.

У процесі допиту в суді обвинуваченого Зсядька головуючий, порівнявши його показання в суді з показаннями на досудовому слідстві, встановив розходження в них і про це повідомив. Захисник обвинуваченого просив головуючого дотримуватись порядку оголошення показань підсудного, передбаченого законом.

Чи правильним було зауваження захисника і якщо правильним, то чому? Чи допускається на судовому слідстві відтворення показання обвинуваченого та інших допитаних, у тому числі звукозапис їх показів, які вони дали на стадії досудового розслідування?

Задача 2.

Районним місцевим судом після підготовчого засідання у справі про обвинувачення Калашника за ч.1 ст.286 КК України, який здійснив наїзд мотоциклом на 15-річну потерпілу Самосад, було прийнято рішення повернуто матеріали кримінального провадження прокурору для проведення ряду слідчитх дій. Суддя, повертаючи справу прокурору, вказав на необхідність: перевірити висновок експерта щодо визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження потерпілої; встановити особи двох чоловіків, які надавали першу медичну допомогу потерпілій, та допитати їх щодо обставин події злочину; допитати неповнолітню Самосад за участю її законного представника; а також провести додатковий огляд місця події з метою точного визначення місця знаходження потерпілої в момент наїзду.

Прокурор району оскаржив дане рішення суду до апеляційного суду з огляду на його безпідставність.

Чи є правомірними такі рішення суду і прокурора? Якщо ні, то як процесуально правильно мали поступити суд і прокурор?

 

Теоретичне питання: Участь прокурора у суді першої інстанції.

 

Варіант 20.

 

Задача 1.

Підозрюваний Арманов на грунті неприязних відносин завдав громадянину Піховшику тяжкі тілесні ушкодження, вчинивши злочинне діяння, передбачене ст. 121 (Умисне тяжке тілесне ушкодження) КК України.

У процесі розгляду справи судом захисник обвинуваченого звернувся до суду з клопотанням про укладення угоди про примирення між обвинуваченим та потерпілим. Підозрюваний зобов’язався відшкодувати моральну шкоду та оплатити лікування потерпілого.

Яке рішення має право прийняти суд у даній ситуації? Який процесуальний порядок укладення угоди про примирення?

 

Задача 2.

На прийом до судді місцевого суд прийшов громадянин Геращенко. Він звернувся із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності сусіда по квартирі, який навмисне побив його на спільній кухні, спричинивши легкі тілесні ушкодження.

Як повинна вирішуватися заява Кобили, коли буде встановлено, що йому заподіяно тілесні ушкодження середньої тяжкості?

Теоретичне питання: Загальний порядок судового розгляду матеріалів кримінального провадження.

 

Варіант 21.

 

Задача 1.

Прокурор Гамайко уклав угоду з Тихим про повне визнання вини у вчинені пограбування Маклашенка і призначення йому мінімальної міри покарання. Під час судового засідання представник громадськості району, де відбулося пограбування, з дозволу судді пояснив, що люди вкрай незадоволені заходами, які вжаваються правоохоронними органами у боротьбі з вуличною злочинністю. Громадскість району налаштована на виступи проти свавілля злочинців і лібералізму судових органів при розгляді кримінальних справ.

Чи має право суд за таких обставин не погодитися на затвердження угоди? Якщо так, то який має бути подальший рух кримінальної справи?

Задача 2.

Шапорин був затриманий слідчим за вчинення крадіжки особистого майна (ч.1 ст. 185 КК України). Він визнав себе винним і просив укласти угоду з прокурором про визнання винуватості. Така угода було укладена і матеріали направлено до суду. Суд відмовив у затвердженні угоди мотивуючи тим, що Шапорин раніше уже притягувався до кримінальної відповідальності.

Хто поступив не правильно, суд чи прокурор?

 

Теоретичне питання: Проведення експертизи за ухвалою суду на стадії розгляду кримінальної справи судом.

Варіант 22.

 

Задача 1.

У підготовчому судовому засіданні районного місцевого суду обвинувачений Хоменко і його захисник заявили клопотання про повернення кримінальної справи прокурору, так як, на їхню думку, обвинувальний акт складено з порушенням кримінально-процесуального закону. Судом у задоволенні клопотання підсудного про повернення кримінальної справи прокурору відмовлено.

Чи підлягає клопотання задоволенню у разі таких помилок органів розслідування? Якщо у даному випадку мало місце порушення норм закону, то як мав діяти суд?.

Задача 2.

Боровський, засуджений за дачу хабара слідчому слідчого відділу УМВС, відбуває покарання в установі виконаня покарань.

Через деякий час він був викликаний в судове засідання для дачі показань суду першої інстанції, який розглядав кримінальну справу стосовно слідчого, якому він передав хабара.

Визначити процесуальний статус засудженого Боровського, обсяг його прав і обов'язків в ході дачі свідчень у суді першої інстанції при розгляді кримінальної справи щодо цього обвинуваченого.

 

Теоретичне питання: Зміна запобіжного заходу обвинуваченому у суді.

 

Варіант 23.

 

Задача 1.

Ухвалою судді районного суду 15 серпня 2015 року за клопотанням адвоката-захисника Войцишина кримінальну справу зі стадії підготовчого засідання було повернуто прокурору району для призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи щодо обвинуваченого Рахманінова для вирішення питання про його осудність. У своєму рішенні суддя зазначив, що не проведення такої експертизи перешкоджає розгляду справи в ході судового розгляду.

Дати правову оцінку діям судді районного суду.

Задача 2.

7 липня 2015 року до районного суду надійшов обвинувальний акт про обвинувачення Осінчука у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК України. Суддя призначив підготовче судове засідання на 13 липня 2015 року, у яке з’явилися прокурор, обвинувачений, та двоє з трьох потерпілих. Захисник обвинуваченого Куцишин подав клопотання про проведення підготовчого судового засідання без його участі, оскільки він зайняти у розгляді іншої більш важливого кримінального провадження. Заслухавши думки осіб, які з’явилися, суддя прийняв рішення про можливість проведення підготовчого судового засідання за відсутності інших учасників процесу.

В ході вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду суддя звернув увагу, що обвинувальний акт не підписаний слідчим, та відсутня розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта. На ці зауваження судді прокурор зазначив, що хоча обвинувальний акт не підписаний слідчим, проте затверджений прокурором, а копію обвинувального акта він вручив обвинуваченому перед підготовчим судовим засіданням, про що свідчить підпис обвинуваченого на копії обвинувального акта, який він зараз надасть суду.

Потерпілий Холенко заявив судді, що в обвинувальному акті неправильно зазначені його анкетні відомості, зокрема по батькові, місце народження та місце проживання.

Проаналізувати дану ситуацію на відповідність чинному кримінально-процесуальному законодавству. Яке рішення повинний прийняти суддя в описаній ситуації?

Теоретичне питання: Порядок у судовому засіданні і заходи щодо його порушників.

 

Варіант 24.

 

Задача 1.

Під час підготовчого розгляду кримінального провадження за підозрою у вчиненні Худобою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, захисник обвинуваченого - адвокат Ярмиш заявив клопотання про виклик у судове засідання додатково ще двох свідків – Кашу і Смородину, які проживають з обвинуваченим в одному будинку, є його сусідами і зможуть дати йому характеристику як громадянину і сім’янину. Крім того, захисник просив суддю витребувати характеристику на обвинуваченого з його останнього місця роботи, оскільки слідчий цього не зробив, не дивлячись на те, що таке клопотання слідчому було заявлено.

Вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення заявлених клопотань, суддя виніс ухвалу про відмову у задоволенні клопотання захисника, оскільки його незгода з рішенням слідчого повинна оскаржуватися слідчому судді на стадії досудового розслідування. Після цього суддя виніс ухвалу про призначення судового розгляду.

Чи мають право учасники процесу заявляти клопотання в ході підготовчого судового розгляду, якщо так, які саме? Дати правову оцінку діям судді та учасників процесу в описаній ситуації.

Задача 2.

Під час підготовчого судового засідання захисником обвинуваченого було подано клопотання про проведення повної технічної фіксації засідання. Суддя Кошарний А. Б. відмовив у задоволенні цього клопотання мотивуючи тим, що повна технічна фіксація можлива лише під час судового розгляду, а на стадії підготовчого засідання така фіксація не здійснюється.

Чи є правилним рішення судді?

Теоретичне питання: Незмінність складу суду і запасний суддя.

Варіант 25.

 

Задача 1.

У процесу судового засідання у районному місцевому суді потерпілий Фукс заявив клопотання про застосування до нього заходів безпеки, оскільки адвокат обвинуваченого та сам обвинувачений неодноразово погрожували йому під час досудового розслідування. Суддя прийняв рішення про задоволення клопотання потерпілого та своєю ухвалою застосував до нього наступні заходи безпеки: проведення розгляду кримінального провадження у закритому судовому розгляді та надання потерпілому особистої охорони. Виконання ухвали було покладено на прокурора Петренка, який був присутній під час підготовчого судового засідання.

Чи правильно поступив суддя? Які заходи забезпечення безпеки застосовуються у кримінальному судочинстві, в якому порядку та щодо яких осіб?

Задача 2.

До Подільського районного суду м. Києва 6 лютого 2015 р. надійшов обвинувальний акт і матеріали кримінального провадження про обвинувачення Христича у злочині, передбаченому ч. 4 ст. 296 КК України. Ознайомившись зі справою, суддя призначив її до підготовчого судового засідання на 12 лютого 2015 р. У призначений день на до суду з’явилися потерпілий і захисник обвинуваченого. Прокурор телефоном повідомив, що взяти участь у підготовчому судовому засідання не зможе через велику зайнятість, але оскільки матеріали кримінального провадження знає досконало і впевнений, що жодних порушень на досудовому слідстві не було допущено, просив суддю здійснити засідання без його участі або відкласти засідання на 15 лютого 2015 р.

Оскільки потерпілий і захисник не заперечували проти підготовчого судового засідання без участі прокурора, суддя доповів суть обвинувачення, констатував, що обвинувальний акт відповідає встановленим вимогам (правда до обвинувального акту не доданий реєстр матеріалів досудового розслідування, але на думку судді суттєвого значення це немає), а тому вважає можливим призначити справу до судового розгляду.

Потерпілий не погодився з таким висновком судді і заявив клопотання про направлення обвинувального акту за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва, оскільки Христич є родичем голови Подільського районного суду, а отже всі судді даного суду будуть упередженими під час розгляду даного кримінального провадження. Захисник заперечив проти задоволення клопотання потерпілого, мотивуючи тим, що зміна територіальної підсудності не допускається, а тому провадження повинно розглядатися Подільским районним судом.

Суддя ухвалив рішення про призначення справи до судового розгляду на 27 лютого 2015 р.

Проаналізувати описану ситуацію і висловити свої міркування щодо законності дій потерпілого, прокурора, захисника і судді. У яких випадках кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду?

Теоретичне питання: Рішення судді за результатами підготовчого судового засідання.

 

 

Варіант 26.

 

Задача 1.

Під час судового розгляду кримінальної справи обвинувачений Гапанович заявив клопотання про відмову від призначеного йому судом захисника - адвоката Хмару, мотивуючи її тим, що захисник не належним чином ознайомився з матеріалами справи і некваліфіковано виконує свій процесуальний обов'язок. Обвинувачений просив суд допустити до участі у справі обраного ним самим адвоката П’явку. Суд відмовив у задоволенні клопотання підсудного, покликавшись на те, що адвокат Хмара заперечує проти заявленого йому відколу.

Чи правильне рішення прийняв суд? Яким процесуальним актом він повинен оформити своє рішення щодо заявленого клопотання?

Задача 2.

Суд при вирішенні питання об’єму дослідженні доказів і з'ясуванні думки учасників процесу, постановив ухвалу такого змісту: "Беручи до уваги, що всі свідки, які не з'явилися в суд, допитані під час досудового розслідування, покази є в справі і їх можна зачитати в судовому засіданні, а також те, що причина неявки свідків є поважною, суд вважає можливим продовжувати розгляд справи"? Розглянуши справу суд постановив обвинувальний вирок.

Чи допустив суд порушення основних начал кримінального процесу? Якщо так, то яких? У чому їх суть?

 

Теоретичне питання: Основні частини судового розгляду та їх характеристика.

 

Варіант 27.

 

Задача 1.

У районному суді розглядалася справа про обвинувачення Грушовського в злочині, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України. Справа слухалася 5 вересня 2015 року, але не була закінчена в зв'язку із захворюванням захисника обвинуваченого і головуючий оголосив перерву. 26 вересня 2015 року судовий розгляд справи був поновлений, а 28 вересня 2015 року закінчений і суд постановив обвинувальний вирок.

Чи не було порушено судом безперервності засідання чи мав він право на таке рішення?

Задача 2.

Суддя місцевого суду Зануда призначив на 10 жовтня 2015 року підготовче засідання у матеріалах кримінального провадження про обвинувачення Рябоконя у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України. У підготовчій частині судового розгляду обвинувачений заявив судді відвід, мотивуючи його тим, що дружина судді працює головним бухгалтером на фірмі, зі складу якої була вчинена крадіжка. Суддя виніс ухвалу, якою залишив клопотання про відвід без задоволення, і продовжив розгляд справи.

Які обставини виключають участь судді у розгляді справи? Який порядок вирішення заявленого судді (суддям) відводу? Дати оцінку вищевказаним діям судді на підставі чинного кримінально-процесуального закону?

Теоретичне питання: Судове слідство і його завдання.

 

Варіант 28.

 

Задача 1.

Закінчуючи судове слідство, головуючий судового засідання опитав учасників засідання, чи бажають вони доповнити судове слідство і чим саме. Обвинувачений Біда заявив клопотання про відвід державного обвинувача – прокурора Даниленка на тій підставі, що останній проводив слідчі дії у справі, давав згоду на направлення до суду клопотання про обрання йому запобіжного заходу - тримання під вартою, і на його думку, він не може бути об’єктивним обвинувачем. Суд відхилив клопотання підсудного.

Які обставини виключають участь прокурора на досудовому слідстві та в розгляді кримінальної справи в суді? Коли мають бути подані заяви про відвід? Чи правильно суд відхилив клопотання (заяву) підсудного?

Задача 2.

Під час розгляду кримінальної справи про обвинувачення трьох підсудних у вчиненні ними розбійного нападу на гр. Бусола захисник-адвокат Неділько заявив суду відмову від захисту інтересів обвинуваченого Котигорошка. Свою заяву адвокат обґрунтував тим, що його підзахисний не визнає пред’явлених йому обвинувачень, хоч досудовим слідством зібрано достатньо доказів, які викривають його у вчиненні злочину, і він (захисник) глибоко переконаний, що підзахисний був співучасником вчинення злочину, а тепер вкрай цинічно веде себе в судовому засіданні і навіть допускає нетактовні зауваження в адресу свого захисника. Суд першої інстанції відхилив прохання адвоката Співака. Наступного дня адвокат вдруге заявив суду своє клопотання, пояснивши, що він відмовляється від прийнятого на себе захисту ще й тому, що у нього до підзахисного виникла неповага, а тому він лише формально його захищає. Одержавши і на цей раз відмову суд в задоволенні клопотання, адвокат самовільно залишив судове засідання.

Варіант: Адвокат відмовився бути захисником Мацюка на тій підставі, що останній своїми показами в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину перекладає на іншого підзахисного - Горпинка.

З’ясувати права і обов’язки захисника у кримінальному процесі? Дати правову оцінку діям адвоката та суду.

 

Теоретичне питання: Дослідження доказів у ході судового розгляду кримінальної справи.

 

Варіант 29.

 

Задача 1.

Батиграєв наніс тілесні пошкодження середньої тяжкості Мавпі, за що був відданий до суду. Перед початком судового слідства потерпілий Мавпа заявив суду клопотання про визнання його цивільним позивачем і просив стягнути з підсудного 810 гривень, витрачених потерпілим на додаткове харчування під час лікування. Висловлюючи свою думку з приводу заявленого клопотання, прокурор заявив, що він не знаходить підстав для його задоволення. Свою думку прокурор обґрунтував такими міркуваннями: потерпілий міг заявити своє клопотання на досудовому слідстві, але цього не зробив; визнання потерпілого ще й цивільним позивачем значно ускладнить судовий розгляд справи; відхилення клопотання потерпілого не відіб’ється на його майнових правах, оскільки відшкодування збитків, завданих злочином можливе і шляхом пред’явлення позову в порядку цивільного судочинства; клопотання потерпілого не відіб’ється на його правах у процесі, оскільки права потерпілого значно ширші, ніж права цивільного відповідача.

Чи мав право Мавпа на теке клопотання? Яке рішення повинен прийняти суд?

Задача 2.

Розглянувши кримінальну справу про обвинувачення завідувача складом підприємства «Зоря» у вчиенні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, суд в резолютивній частині вироку вказав: 1) 10 пар лиж і 12 комплектів чоловічих і жіночих спортивних костюмів, які привласнив підсудній і які були вилучені у нього на квартирі та визнані речовими доказами, підлягають реалізації, а вилучені суми мають бути звернені на відшкодування завданої шкоди; 2) знайдені на квартирі гроші в сумі 5700 грн.. повернути сім'ї підсудного; 3) чисті бланки накладних на одержання товарно-матеріальних цінностей, які знайдені в гаражі підсудного - знищити; 4) п'ять золотих монет царського карбування вартістю 10 крб. кожна та діамантовий перстень, які є фамільними цінностями і перейшли в спадщину від батька підсудного, повернути дружині останнього.

Як повинна вирішуватися доля різних речових доказів та майна і цінностей при завершенні судового розгляду і винесенні вироку у справі? Чи правильним є рішення у вказаній справі, якщо ні то вирішити долю названих доказів, майна і цінностей у відполвідності з кримінальним процесуальним законодавством?

 

Теоретичне питання: Види, форма і зміст вироку. Проголошення вироку.

 

Варіант 30.

 

Задача 1.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат Гопанчук заявив клопотання про призначення експертизи з метою вияснення психічного стану підзахисного Коловоротова. Своє клопотання захисник мотивував тим, що підзахисний був учасником АТО на Донбасі, переніс кілька тяжких поранень, контузію. Крім того, незрозумілий мотив вбивства. Адже підсудний знаходився в дружніх стосунках з потерпілими. Необхідно також, на думку захисника, витребувати довідку з госпіталю, в якому лікувався підсудний, про стан його здоров'я.

Суд відхилив клопотання захисника, вказавши в ухвалі, що підстав для призначення експертизи немає, оскільки підсудний визнав вину і заявив про свою готовність нести відповідальність за свій вчинок.

Чи правильно поступив суд?

Задача 2.

Сопілко і Бандурко вчинили ряд крадіжок із квартир громадян. У процесі розслідування їх злочинної діяльності була проведена судово-психіатрична експертиза Бандурки. Експерти встановили, що після вчинення ним злочину він захворів на психічну хворобу, яка не дозволяє йому розуміти свої діяння і керувати ними. Слідчий виділив матеріали кримінального провадження щодо Бандурки, склав клопотання про вирішення судом питання його примусового лікування. З цим рішенням погодився прокурор і спрямував кримінальне провадження до суду. Через деякий час було завершено розслідування і щодо підозрюваного Сопілки і матеріали в установленому порядку направлені до суду з обвинувальним актом. У процесі судового розгляду виникли труднощі, пов’язані з виділенням матеріалів щодо Бандурки в окреме провадження.

Чи має право суд за своєю ініціативою прийняти рішення про об’єднання цих проваджень в одну справу?

Теоретичне питання: Співвідношення норм ст. 24 Конституції України та Глави XXVII Кримінального процесуального кодексу України.

Семестр 3 (VI).

Модуль 3.