Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

Факультет економіки та управління

 

 

Кафедра історії та теорії господарства

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор з науково-

педагогічної роботи _____________ А.М. Колот

 

«__» ________ 2016 р.

 

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

щодо змісту та організації самостійної роботи студентів,

поточного і підсумкового контролю їх знань

З науки

«ІСТОРІЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ»

освітній ступінь бакалавр

галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»

0101 «Педагогічна освіта»

 

ПОГОДЖЕНО:

Начальник відділу

організаційного забезпечення

навчального процесу ____________В.А. Кішкін

 

Начальник навчально-

методичного відділу ______________Т.В. Гуть

 

Київ 2016

Укладачі:

Степаненко С.В., к.е.н., проф., завідувач кафедри історії та теорії господарства;

Колядич О.І., к.е.н., доцент кафедри історії та теорії господарства

 

 

Рецензенти:

Фещенко В.М., д.е.н., професор кафедри історії та теорії господарства

 

Зміст

1. Вступ……………………………………………………………………….4

2. Тематичний план науки …………………………….……………………8

3. Зміст науки за темами……………….…………………………………..11

4. Плани занять:…………….……………………………………………....25

4.1. Плани семінарських занять…………………………………..………25

4.2. Плани контактних занять для студентів заочної форми….…66

4.3. Плани навчальної роботи студентів заочної форми навчання в міжсесійний період……………………………………………….……69

5. Самостійна робота студентів……………………………………..….…70

6. Поточний і підсумковий контроль знань:….…………………….....…92

6.1. Очна форма навчання:

– Карта самостійної роботи студента.

– Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки.

– Зразок екзаменаційного білета.

6.2. Заочна форма навчання:

– Карта самостійної роботи студента.

– Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань з науки.

– Зразок екзаменаційного білета.

6.3. Приклади типових завдань, що виносяться на екзамен

7. Рекомендована література (основна і додаткова)…………………....104

ВСТУП

Історія економіки та економічної думки належить до дисциплін економічної теорії що вивчає історичні факти і події в розвитку господарських систем суспільств, які вплинули на її сучасний стан; здобутки світової економічної думки про господарське життя людей. Вона направлена на формування у студентів сучасного економічного мислення та здатностей використовувати історичний досвід людства в організації господарської діяльності суспільств. Методологічною основою ІЕ та ЕД виступає цивілізаційна парадигма суспільствознавства, що реалізує підходи та принципи некласичної науки.

Історія економіки та економічної думки належить до базових наук, які покликані забезпечити фундаментальну економічну підготовку бакалаврів всіх спеціальностей напрямів «Економіка та підприємництво», «Педагогічна освіта». Виховання повноцінного спеціаліста – економіста є неможливим без поглибленого вивчення історії економічного розвитку країн Європейської цивілізації і її економічної думки, що дозволяє опанувати закономірності світового економічного розвитку, його особливості, зрозуміти логіку процесів, що відбуваються в сучасній вітчизняній економіці.

Науковим об’єктом є історичний розвиток господарських систем як цілісних складових суспільств Європейської цивілізації та еволюція світової економічної думки про ці процеси. Центральним моментом у характеристиці наукового об’єкту ІЕ та ЕД є встановлення зв’язків господарської системи з іншими підсистемами суспільства та впливу останніх на її історичний розвиток, набуття господарською системою певних рівнів цілісності та історичних форм розвитку.

Науковим предметом є історичні форми господарств (господарських одиниць – економічних суб’єктів) та способи організації їх взаємодії в процесах виробництва і споживання благ, необхідних для забезпечення потреб суспільств а. Невід’ємною складовою наукового предмету ІЕ та ЕД виступає розвиток світової економічної думки, що відображає еволюцію господарських систем суспільств Європейської цивілізації.

Мета: сформувати, на основі історико-економічних наукових знань, гуманітарні та професійні компетенції, необхідні для суспільної та фахової діяльності бакалаврів з економіки та менеджменту.

Завдання відображають вимоги до учасників навчального процесу, виконання яких забезпечує формування нищезазначених компетенцій.

Компетентності, що формуються дисципліною. Компетентності - це задані стандартами освіти бакалавра з економіки та менеджменту здатності (якості), необхідні для суспільної та професійної діяльності, сформовані, перевірені (діагностовані) та закріплені практичними навичками, набутимипід час навчання.

Історія економіки та економічної думки формує, на основі всього контенту наукових історико-економічних знань, наступні компетенції бакалаврів з економіки та менеджменту:

І. Гуманітарні компетенції – здатності особи вбачати в людині та її всебічному розвитку найвищу цінність суспільства. Із всієї сукупності гуманітарних компетенцій дисципліна історія економіки та економічної думки формує: світоглядність, пізнавальність, моральність та етичність, екологічну культуру.

Гуманітарні компетенції
1. Світоглядність	2. Пізнавальність
· розкриття місця господарської системи в структурі суспільства, її взаємозв’язків з іншими складовими суспільства; · встановлення особливостей господарської системи на різних етапах історичного розвитку суспільства; · усвідомлення ролі і місця людини в господарських одиницях, що домінували на різних етапах еволюції господарської системи.	· оволодіння нею знаннями і розуміннями логіки та закономірностей розвитку господарської системи, основних історичних етапів її еволюції та ключових історичних фактів і подій, що знаменували переходи до наступних періодів; · оволодіння нею знаннями панорами світової економічної думки, що відображає історичний поступ господарської системи суспільств та логіку розвитку економічних наук; · формування культури історико – економічного мислення шляхом оволодіння науковими методами пізнання, перш за все, методом наукового генезису господарської системи; · становлення потреби особи у постійному оновлені та поглибленні власного бачення, формування суджень про загальну картину та тенденцій розвитку господарства суспільства, зацікавленості у новому прочитанні відомих, чи пошуку раніш не відомих, історичних фактів та подій.
3. Моральність та етичність	4. Екологічна культура
· оволодіння знаннями про цілі господарської діяльностілюдей на різних етапах розвитку господарської системи; · розуміння значимості цих цілей для окремих верств населення, держави та суспільства; · оволодіння знаннями і розуміннями необхідності та сутності взаємодії людей на основі певних принципів (цінностей), в рамках різних господарських системах, що впливали на господарську діяльність людей; · оволодіння знаннями і розуміннями цінностей та етичних норм, що притаманні суспільствам Європейської цивілізації, їх значимості для економічного поступу людства, для гармонізації відносин між людиною, суспільством та світовим товариством в сфері господарської діяльності.	· про значення природного середовища у господарській діяльності людей та необхідності його збереження і відтворення; · про історичний досвід та традиції різних суспільств як бережливого, так і споживацького ставлення до природного середовища, про економічні та соціальні наслідки до яких привели такі дії; · про економічну думку, що з різних позицій висвітлює взаємозв’язок людини.

ІІ. Загально-професійні компетенції бакалавра з економіки передбачають формування здатностей особи знати і розуміти призначення господарської системи в суспільстві, її структури, процесів функціонування та розвитку в суспільстві та глобальному економічному просторі, особливостей її організації як національної господарської системи. За своєю сутністю такі компетенції мають не лише теоретико-пізнавальний характер, а й спрямовані на формування здатностей особи розуміти та вміти ураховувати вплив різних структурних рівнів господарської системи суспільства, глобального економічного простору на безпосередню сферу практичної діяльності, що відображена у певній спеціальності бакалавра з економіки.

Загально-професійні компетенції
1. Теоретико-методологічні	2. Інструментальні
· оволодіння знаннями та розуміннями наукових принципів пізнання господарських систем, притаманних класичній, неокласичній та цивілізаційній парадигмам суспільствознавства; · розуміння сутності та відмінностей періодизації історичного розвитку господарських систем суспільств Європейської цивілізації в рамках різних наукових парадигм; · розвиток вміння проводити аналіз причин виникнення історичних фактів і подій в господарському житті, розуміння їх значення та логіки змін в процесі еволюції господарських систем; · оволодіння знаннями та розуміннями методологічних основ, причин та умов виникнення різних наукових напрямів, шкіл та течій економічної думки. Здатність оцінити та сформувати судження про їх евристичний потенціал, обґрунтованість та повноту пояснень реальних цілей та процесів в господарському житті суспільства.	· знання історичних особливостей та тенденцій розвитку цивілізацій у їх проекції на специфіку сучасного періоду. · оволодіння методами історично-економічного аналізу, перш за все методом генезису господарської системи, її підсистем та інших складових; · розвиток вмінь описувати історичні факти, використовуючи весь арсенал емирічних методів. · здатність до аналізу і синтезу в межах міждисциплінарного підходу; · навики застосування різних парадигмальних бачень та відповідного їм методологічного інструментарію історико-економічного аналізу; · розв’язання проблем на прикладах історико-економічних ситуацій; · навики формулювання гіпотез.
3. Спеціальні професійні	4. Науково-педагогічні
· оволодіння знаннями про історичний досвід організації господарського життя в сферах, що відповідають спеціальності студентів; · формування суджень стосовно успішності такого досвіду та можливостей його використання в майбутній практичній діяльності студента.	· розуміти місце та роль досліджуваного об’єкту (господарської системи чи її складових) в структурі більш широких об’єктів, до яких він входить, на різних історичних періодів; · вмінь ( здатностей) проводити генезис різних історико-економічних об’єктів досліджень; · вмінь використовувати весь арсенал методів історико - економічного аналізу, зокрема виконувати точний опис історичних фактів та подій з застосуванням прийомів емпіричних досліджень, використання всіх доступних (в першу чергу – архівних) джерел інформації.

 

2.ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАУКИ (для студентів денної форми навчання):

– галузь знань 0305 «Економіка та підприємництво»

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
Очна форма навчання
Лекції	Семінарські заняття	ІКР	СРС	ПК	Загалом
	Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
Розділ І. Господарство первісних суспільств (до VІІІ ст. до н.е.)
	Природа та еволюція господарства общинного суспільства	0,5	–	0,5
	Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій	0,5	–	0,5
Розділ ІІ. Господарство та економічна думка суспільств на етапі формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – перш. пол. XVІІ ст.)
	Господарський розвиток та економічна думка на етапі становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.)
	Господарство та економічна думка феодальних держав Європи (кінець V – XV ст.)
	Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)
Розділ ІІІ. Виникнення і розвиток ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації та його відображення в економічній думці (ХVІІ – початок ХХ ст.)
	Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки (др. пол. ХVІІ ст. – 60-ті рр. ХІХ ст.)
	Становлення ринкових форм господарства в Україні (др. пол. ХVІІ – п. пол. ХІХ ст.)
	Ринкове господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті рр. ХІХ ст.–поч. ХХ ст.)
	Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки України (др. пол. ХІХ–поч. ХХ ст.)
Розділ ІV. Національне господарство провідних держав світу в глобальному економічному середовищі (ХХ – початок ХХІ ст.)
	Ринкові економічні системи суспільств Європейської цивілізації в умовах державно-монополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша пол. ХХ ст.)
	Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)
	Функціонування національних господарств в системі глобальної економіки (90-і рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.)
	Господарство України та його трактування в економічній думці в умовах адміністративно-командної економічної системи			–
	Відновлення основ ринкової системи господарства в Україні (останнє десятиріччя ХХ – початок ХХІ ст.)			–
Всього

– галузь знань 0101 «Педагогічна освіта»

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
Денна форма навчання
Лекції	Семінарські заняття	ІКР	СРС	ПК	Загалом
	Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
Розділ І. Господарство первісних суспільств (до VІІІ ст. до н.е.)
	Природа та еволюція господарства общинного суспільства	0,5	–	–	0,5
	Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій	0,5	–	–	0,5
Розділ ІІ. Господарство та економічна думка суспільств на етапі формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – перш. пол. XVІІ ст.)
	Господарський розвиток та економічна думка на етапі становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.)			0,5	2,5
	Господарство та економічна думка феодальних держав Європи (кінець V – XV ст.)			0,5	1,5
	Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)
Розділ ІІІ. Виникнення і розвиток ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації та його відображення в економічній думці (ХVІІ – початок ХХ ст.)
	Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки (др. пол. ХVІІ ст. – 60-ті рр. ХІХ ст.)
	Становлення ринкових форм господарства в Україні (др. пол. ХVІІ – п. пол. ХІХ ст.)
	Ринкове господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті роки ХІХ ст. – початок ХХ ст.)			0,5	3,5
	Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки України (др. пол. ХІХ–поч. ХХ ст.)			0,5	2,5
Розділ ІV. Національне господарство провідних держав світу в глобальному економічному середовищі (ХХ – початок ХХІ ст.)
	Ринкові економічні системи суспільств Європейської цивілізації в умовах державно-монополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша пол. ХХ ст.)
	Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)			0,5	3,5
	Функціонування національних господарств в системі глобальної економіки (90-і рр.. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.)			0,5	3,5
	Господарство України та його трактування в економічній думці в умовах адміністративно-командної економічної системи			0,5	1,5
	Відновлення основ ринкової системи господарства в Україні (останнє десятиріччя ХХ – початок ХХІ ст.)		–	0,5	1,5
Всього

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН (для студентів заочної форми навчання)

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
Заочна форма навчання
Контакт. години	ІКР (інд.-конс.робота)	СРС (самост. роб..студ.)	ПК	Загальний обсяг
Лекції	Семінари
	Вступ. Предмет і метод історії економіки та економічної думки
Розділ І. Господарство первісних суспільств (до VІІІ ст. до н.е.)
	Природа та еволюція господарства общинного суспільства	–	–	–
	Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій	–	–	–
Розділ ІІ. Господарство та економічна думка суспільств на етапі формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – перш. пол. XVІІ ст.)
	Господарський розвиток та економічна думка на етапі становлення суспільств Східної та Західної цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.)	0,5	–	0,5
	Господарство та економічна думка феодальних держав Європи (кінець V – XV ст.)	0,5	–	0,5
	Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (ХVІ – перша половина ХVІІ ст.)
Розділ ІІІ. Виникнення і розвиток ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації та його відображення в економічній думці (ХVІІ – початок ХХ ст.)
	Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки (др. пол. ХVІІ ст. – 60-ті рр. ХІХ ст.)
	Становлення ринкових форм господарства в Україні (др. пол. ХVІІ – п. пол. ХІХ ст.)	0,5	–		5,5
	Ринкове господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті р.ХІХ ст.–поч. ХХст.)	0,5			8,5
	Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрями економічної думки України (др. пол. ХІХ–поч. ХХ ст.)	0,5	–	0,5
Розділ ІV. Національне господарство провідних держав світу в глобальному економічному середовищі (ХХ – початок ХХІ ст.)
	Ринкові економічні системи суспільств Європейської цивілізації в умовах державно-монополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша пол. ХХ ст.)	0,5			7,5
	Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)
	Функціонування національних господарств в системі глобальної економіки (90-і рр.. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.)	0,5	–		6,5
	Господарство України та його трактування в економічній думці в умовах адміністративно-командної економічної системи	0,5	–	0,5
	Відновлення основ ринкової системи господарства в Україні (останнє десятиріччя ХХ – початок ХХІ ст.)	–	–	–
Усього

3. ЗМІСТ НАУКИ ЗА ТЕМАМИ

Тема 1. Вступ. Предмет та метод історії економіки та економічної думки

Цивілізаційна парадигма пізнання суспільних процесів. Заснування принципів системного аналізу у суспільстві. Диференціація та інтеграція в розвитку суспільства. Поняття цивілізації. Вирішальна роль людини. Порівняльний аналіз формаційної та цивілізаційної парадигми.

Господарська система суспільства та її еволюція. Господарська система і суспільне виробництво. Фактори суспільного виробництва. Роль техніки та технології в господарській системі. Суспільний поділ праці та його вплив на розвиток техніки. Власність на засоби виробництва. Організація господарської системи. Основні етапи розвитку господарської системи: натуральна, товарна і грошова система виробництва. Добробут і багацтво як мета господарської діяльності. Показники та динаміка багацтва суспільств та добробуту населення.

Предмет історії економіки та економічної думки. Поняття об’єкту та предмету науки. Особливості об’єкту та предмету науки в рамках цивілізаційної парадигми об’єкт історико-економічної науки. Предмет історії економіки та економічної думки та його складові. Системоутворюючий зв’язок господарської системи. Необхідність включення до предмету науки історії економічних учень. Історичні факти та події та їх відображення економічною думкою. Оцінка наукової довершеності економічної думки.

Методи історії економіки та економічної думки. Методологія та методи історико-економічної науки: єдність та відмінність. Поняття методу науки. Особливості методів історії економіки та економічної думки. Емпіричні методи: спостереження, порівняння, систематизація, вимірювання. Відбір та робота з джерелами економічної думки. Економічна компаративістики. Кліометричні дослідження. Історико-генетичний метод. метод ідеальних типів. Організаційний підхід та процес ний аналіз.

Періодизація історичного розвитку господарських систем. Мета періодизації. Відмінність періодизації історико-економічної науки від періодизації громадської історії. Процес розвитку та його причини як основа періодизації історичного розвитку господарських систем. Періодизація на основі формаційної парадигми. Історичні форми суспільної залежності людей – основа періодизації в рамках цивілізаційної парадигми. Стадії історичного розвитку людства. Типи світових цивілізацій та господарських систем. Конкуренція як критерій періодизації ринкової економічної системи. Періодизація на основі розвитку суспільного поділу праці – А.Сміта, С.Десницького, Ф.Ліста. Періодизація за критерієм розвитку власності на засоби виробництва суспільного поділу праці Б.Гільдебранда, К.Блюхера, В.Левицького. Періодизація за критерієм вирішального фактору впливу на результати виробництва і зростання добробутуВ.Ростоу, Д.Белла та Е.Тоффлера. порівняльний аналіз стадій до індустріального, індустріального і постіндустріальног суспільств Д.Белла та стадії аграрного, індустріального суспільств Е.Тоффлера. Особливості характеру обміну як критерій періодизації К.Паланьї.

 

Розділ І. Господарство первісних суспільств ранніх цивілізацій (до VІІІ ст. до н.е.)

 

Тема 2. Природа та еволюція господарства общинного суспільства

Господарство первісного суспільства. Неолітична революція. Первісне суспільство. Господарство та господарська діяльність у первісному суспільстві. Типи господарства. Привласнювальне господарство. Неолітична революція. Передумови виникнення виробничого-відтворювального господарства, та його вплив на розвиток первісного суспільства.

Община як господарська одиниця первісного суспільства. М.Зібер про общинну організацію первісного суспільства. Община як центр соціальної і господарської організації первісного суспільства. Історичні типи общин. М.Зібер про общину первісного суспільства. Організація господарської діяльності общини. Первісні форми кооперації та спеціалізації, внутрішньообщинний та міжобщинний поділ праці. Соціальні та господарські наслідки виробництва надлишкового продукту. Зародження первісних форм обміну. Дарообмін. Відносини реципрокного обміну та редистрибуційного розподілу в общині.

Господарство та господарська діяльність суспільств первісної історії України. Первісне господарство та основні види господарської діяльності. Трипільська культура. Суспільство трипільської культури та особливості його господарської сфери.

 

Тема 3. Господарство та економічна думка суспільств ранніх цивілізацій.

Передумови становлення господарської сфери суспільств ранніх цивілізацій. Фактори становлення ранніх цивілізацій. Осілий спосіб життя. Розвиток землеробства. Зростання чисельності та концентрації населення. Виробництво додаткового натурального продукту. Суспільні умови становлення ранніх цивілізацій.

Господарська сфера суспільства месопотамської цивілізації (ХІ – І тис. до н.е.). Природно-кліматичні умови господарської діяльності. Зрошувальне землеробство та особливості його суспільної організації. Релігійні вірування в суспільстві та їх вплив на господарську сферу. Господарство храмових громад стародавніх шумерів. Закони Хаммурапі та відображення в них явищ і процесів господарського життя.

Господарський розвиток стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці. Зрошувальне землеробство як основна господарства. Роль державної влади в розвитку землеробства. Два рівні господарства. Господарство царського двору та сільської громади. Найдавніші пам’ятки економічної думки Єгипту та відображення в них особливостей організації господарства, землекористування, обміну, рабства.

Суспільство кріто-мікенської цивілізації та особливості його господарської сфери. Природно-географічні умови розвитку господарської діяльності. Галузева структура господарств. Крітські “палац-держави” та їх господарське значення. Особливості господарства мікенського суспільства. Причини занепаду кріто-мікенської цивілізації.

Розділ ІІ. Господарство та економічна думка суспільств на етапі формування світових цивілізацій (VIII ст. до н.е. – перш. пол. ХVІІ ст.)

Тема 4. Господарський розвиток та економічна думка суспільств на етапі становлення Східної та Західної цивілізацій

(VIII ст. до н.е. – V ст. н.е.)

Осьовий час та формування світових цивілізацій. Відносне відокремлення людини від общини. Усвідомлення індивідуальності (самостійності) існування і самоцінності людини. Формування власності на засоби виробництва. Соціальні трансформації та зміни у виробництві.

Східна цивілізація та її характеристика в осьовий час. Особливості східних держав та їх господарства. Землеробство – головна галузь давньосхідної економіки. Соціальна структура суспільства. Система „влада-власність”. Роль грошей. Рента-податок.

Основні напрямки суспільно-економічного розвитку та устрій держави та історичні форми господарства Давньої Індії в осьовий час. Економічна думка: у праці Артхашастра.

Суспільство Китаю в середині І тисячоліття до н.е.). Система розподілу і роль держави. Історичні форми господарств у працях Конфуція. Господарство в умовах імперії: реформування власності, адміністративного утрою та судової системи. Реформи Ван Мана. Пам’ятки економічної думки „Гуаньцзи”.

Західна цивілізація та господарський розвиток античних держав. Особливий тип політичної організації. Формування особистої власності.

Давня Греція. Особливості державного устрою та господарського розвитку. Роль полісів у становленні Західної цивілізації. Два типи античних держав: Спарта і Афіни. Закони Лікурга і реформи Солона. „Ойкісне” господарство Ксенофонт як його ідеолог. Поглиблення суспільного поділу праці. Соціальне розшарування населення. Платон та його ідеальна держава. Висвітлення економічного життя Давньої Греції в економічних працях Аристотеля („Нікомахова етика” та „Політика”).

Економічний розвиток Давнього Риму. Елементи товарного господарства та його інститути. Закони ХІІ Таблиць. Земельна власність та її трансформація. Реформи братів Гракхів. Початок люмпенізації населення. Вілла і латифундія – основні форми господарств. Катон Старший та його праця „Землеробство”. Класичне рабство і його трансформація. Варрон та Луцій Колумелла про рабство (праця „Про сільське господарство”). Криза рабовласницької системи та причини загибелі античного світу.

 

Тема 5. Господарство та економічна думка феодальних держав Європи (кінець V – XV ст.)

Ранньофеодальна та феодально-роздроблена держава і церква в суспільствах Європи. Особливості суспільств Східної цивілізації в середньовіччя. Іслам та його вплив на господарство. Роль власності. Міста та їх роль у господарському житті Сходу.

Роль християнства в розвитку господарського життя суспільств Європи. Державний устрій та особливості господарського розвитку Візантії. Форми господарств.

Основні риси господарського життя суспільств західноєвропейської цивілізації. Господарство держави франків. Феодальне землеволодіння в системі „сюзерен-вассал”. “Салічна правда”. Основні форми феодального землеволодіння (аллод, бенефіций, феод). Церковне землеволодіння.

Основні форми господарств у ранньофеодальних і феодально-роздроблених державах Європи. Організація феодального господарства та його форми (сеньйорія, манор). Селянські господарств манс, віргата, гуф. Відносини залежності та феодальна рента. Посилення особистої залежності. Система взаємних зобов’язань між суб’єктами феодальних відносин. „Капітулярій про вілли”.

Ремесло і торгівля у господарській системі феодального суспільства. Виникнення середньовічних міст. Корпоративні відносини. Комунальні революції. Роль середньовічних міст у розвитку товарного господарства. Цехові регламенти як пам’ятка економічної думки середньовіччя. Економічні погляди каноністів. Хома Аквінський.

Давньоруська ранньофеодальна держава – Київська Русь – господарський розвиток та пам’ятки економічної думки. Формування давньоруської держави. „Повість минулих літ”. Феодальне землеволодіння (вотчина). Форми залежності в господарській сфері (холопи, закупи, рядовичі, смерди). Феодальна рента. Особливості формування фіскальних інститутів. Реформи княгині Ольги.

Давньоруське місто: спільні та відмінні риси із середньовічними містами Західної Європи. Організація ремесла та торгівлі. „Руська правда”. Галицько-Волинська держава, її господарський розвиток. Економічні наслідки татаро-монгольської навали.

Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви та його відображення в документальних та літературних джерелах. Вплив Польщі та Литви на господарський розвиток українських земель. Форми феодального землеволодіння (вотчина, держава). Двори та дворища. Трансформація феодальної ренти. Виникнення та поширення фільваркової системи. Соціальні верстви населення слуги, челядь, тяглі люди „Устава на волоки”. Міста і містечка. Цехова система ремесла. Магдебурзьке право. Територіальний поділ праці. Внутрішня та зовнішня торгівля.

 

ТЕМА 6. Господарство та економічна думка централізованих монархій Європи (ХVI - перша половина ХVII ст.)

Зміни у феодальному устрою держав Європи та їх (змін) вплив на господарське життя. Цивілізаційні фактори розвитку господарських систем.

Політичні фактори.Утвердження нової форми державного устрою - абсолютистської централізованої монархії. Трансформація станово-представницької монархії в абсолютизм. Принципові зміни у владі-власності. Економічні функції централізованої влади та адміністративні органи їх забезпечення. Формування нації як суспільного суб’єкту. Особливості формування централізованих монархій у Франції та Англії, Іспанії і Португалії.

Соціальні фактори. Зрушення у соціальній структурі населення Покращення демографічної ситуації. Міста як осередки нових господарських відносин поглиблення товарно-грошових відносин, розширення торговельних зв’язків. Зародження нових суспільних класів: приватні власники засобів виробництва і наймані працівники.

Духовно-культурні фактори. Епоха Відродження. Розкол у католицькій церкві. Реформація. Виникнення протестантської релігії, утвердження трудової етики.

Зовнішня експансія як наслідок функціонування абсолютистських монархій. Об’єктивна необхідність Великих географічних відкриттів. Основні передумови Великих географічних відкриттів: економічні, політичні, науково-технічні.

Меркантилізм як форма державної політики та як економічне учення про господарство централізованої держави. Характеристика раннього (монетарного) та пізнього меркантилізму. Т.Мен, Дж.Ло, Дж.Стюарт, Ж.Б.Кольбер, А.Монкретьєн, А.Серра. Кольберизм та протекціонізм як практичні вияви політики меркантилізму. “Економічна таблиця” Ф. Кене - перша макроекономічна модель цілісного господарства.

Формування товарного господарства в західноєвропейських країнах. „Революція цін” та її вплив на господарський розвиток країн Європи. Колоніалізм епохи первісного нагромадження капіталу. Створення перших колоніальних імперій - іспанської і португальської. Економічний розвиток Англії, Португалії та Іспанії – після захоплення колоній. Роль релігії та влади у господарському розвитку цих країн.

Економічні наслідки Великих географічних відкриттів. Процес первісного нагромадження капіталу та його суть та джерела. Первісне нагромадження капіталу в Англії. Особливості становлення капіталізму в європейських країнах. Соціальні зрушенняяк результат первісного нагромадження капіталу.

Економічна думка періоду первісного нагромадження. Фізіократи (Кене, Ж.Тюрбо): перший розгляд господарства як системи. Проникнення елементів товарного господарства в аграрну сферу. “Економічна таблиця” Кене. Вільям Петті як критик меркантилістської доктрини. П’єр де Буагільбер.

Передумови виникнення ринкового господарства в суспільствах Західної Європи. Розклад феодального господарства. Передумови переходу від товарного до грошового господарства та зародження інститутів ринкової економіки. Зміни у сфері матеріального виробництва. Розвиток науки і техніки. Зростання ролі міст у зародженні ринкової економіки. Господарські форми, орієнтовані на товарно-грошові форми взаємодії. Еволюція цехового господарства. Нові господарські форми у промисловості. Мануфактура та її види. Подальший розвиток обміну, зміни у фінансовій сфері. Нові форми господарств в аграрній сфері.

 

Розділ ІІІ. Виникнення і розвиток ринкового господарства в суспільствах Європейської цивілізації та його відображення в економічній думці (ХVІІ – початок ХХ ст.)

Тема 7. Ринкове господарство та його особливості в окремих країнах Європейської цивілізації. Економічна думка про суть та функціонування ринкової економіки (друга половина ХУІІ – 60-ті роки ХІХ ст.)

Формування та сутність ринкового господарства. Роль демократичної, промислової та освітньої революцій у формуванні ринкового господарства. Просвітництво як ідеологічне та інтелектуальне підґрунтя становлення буржуазного суспільства. Буржуазно-демократичні революції і утвердження нової політичної, соціальної та економічної системи в суспільствах Європейської цивілізації. Промислові революції: їх сутність та значення у формуванні матеріально-технічної бази ринкової економіки в Англії, Франції, Німеччині та США. Освітні революції і їх вплив на розвиток ринкового господарства країн Європейської цивілізації.

Сутність ринкової господарської системи. Ринкове господарство як консолідований результат демократичної, індустріальної та освітньої революцій. Формування інститутів ринкової економіки. Система вільної конкуренції. Економічна думка про ринкове господарство. Класична політична економія.

Особливості формування ринкового господарства в окремих країнах Європейської цивілізації та їх відображення в економічній думці. Генезис ринкового господарства в Англії. Аграрна і промислова революції. Поглиблення поділу праці та виникнення нових форм господарювання. Формування ринкової інфраструктури. Дослідження основних проблем ринкового господарства в працях А.Сміта, Д.Рікардо та Дж.С.Мілля.

Особливості розвитку ринкового господарства у Франції. Парцелярна система. Панування дрібної промисловості. Становлення економіки лихварського типу. Ж.Б.Сей та Ф.Бастіа про ринкову економіку.

Формування ринкового господарства в Німеччині. Причини економічного відставання. Аграрні реформи. Становлення великої промисловості в Німеччині. Роль держави у формуванні ринкового господарства. Зародження системи національної політичної економії у працях Ф.Ліста. Історична школа. Етапи розвитку та особливості дослідження національного господарства.

Особливості становлення ринкових відносин в США. Початок промислової революції та роль Громадянської війни у її завершенні. Значення ліберальної економічної теорії Г.Ч. Кері в становленні капіталістичних відносин у країні.

 

Тема 8. Становлення ринкових форм господарства в Україні (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.)

Передумови Визвольної війни 1648-1676 рр. та створення української козацької держави. Особливості її господарського розвитку. Економічна політика Б.Хмельницького. Еволюція форм землеволодіння. Елементи меркантилізму в універсалах, „Стверджувальних грамотах” та міжнародних угодах Б.Хмельницького, у статтях Переяславської угоди 1654 р. Економічний розвиток Запорізької Січі.

Господарство Лівобережної України за часів Гетьманщини та у складі Російської імперії. Підвищення агрокультури. Розвиток ремесла. Виникнення нових міст. Зародження мануфактурного виробництва. Зрушення у внутрішній та зовнішній торгівлі.

Економічна політика Петра І та її вплив на економіку України. Економічні погляди Ф. Прокоповича. Трактування завдань економічної політики уряду з позицій меркантилізму. Остаточне закріпачення селян в Лівобережній Україні (1783 р.). Зміна правового статусу козацтва. Економічні платформи депутатів від різних верств козацтва у „Колегії з укладання нового уложення” до Катерини ІІ (1767-1768), „Торчинському маніфесті” (1767) та „Універсалі до селян” (1768).

Формування елементів ринкового господарства. Посилення зв’язків поміщицьких господарств з ринком. Зростання панщини. Поглиблення соціального розшарування селян та козаків. Колонізація Запоріжжя та Причорноморських степів. Розвиток мануфактурної промисловості. Вотчинна, посесійна та орендна мануфактури. Об’єднання фінансової системи Лівобережної України з фінансовою системою Росії.

Відображення основних проблем економічного розвитку Я.Ковельського. Соціально-економічні погляди Григорія Сковороди: філософсько-етичне тлумачення праці та розподілу її результатів, власності та принципів управління нею. Започаткування засад демократичної течії української суспільної думки.

Визрівання передумов скасуванні кріпацтва в Україні та відображення цих процесів у суспільно-економічній думці (кінець ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). Економічний занепад українського Закарпаття. Економіка Галичини та Буковини під владою Австрії. Реформи Йосипа ІІ, їх економічний зміст.

Зростання товарності сільського господарства; збезземелення селянства та еволюція форм феодальної ренти в першій половині ХІХ ст. Визрівання передумов скасування кріпацтва. Відображення цих процесів у суспільно-економічній думці. Поширення ідей економічного лібералізму в українській економічній літературі: В.Каразін, С.Десницький, М.Балудянський, Т.Степанов, І.Вернадський, Д.Журавський.

Тема 9. Ринкове господарство провідних суспільств Європейської цивілізації в умовах монополістичної конкуренції та його відображення в економічній думці (70-ті роки ХІХ ст. – початок ХХ ст.)

Нові тенденції господарського розвитку держав Європейської цивілізації. Світова економічна криза останньої чверті ХІХ ст. Нові тенденції у розвитку господарства. Структурні зміни в економіці. Перехід від системи вільної конкуренції до монополії. Розвиток акціонерної форми організації господарства. Зміни зовнішньої економічної політики. Жорсткий протекціонізм. Економічна експансія.

Маржинальна революція та її зв’язок зі змінами у світовому господарстві. Етапи маржинальної революції. Основні школи маржиналізму: австрійська школа граничної корисності (К. Менгер, Ф. Візер, Е Бем-Баверк); кембріджська (А.Маршалл, А.Пігу, Р.Хоутрі); лозаннська (Л.Вальрас, В.Парето); американська (Дж.Б. Кларк); математична (А.Курно, Й.Тюнен, Г.Госсен).

Промислове зростання Німеччини в кінці ХІХ ст. Соціальний напрямок політичної економії як передумова появи інституціоналізму. Роль політичного об’єднання Німеччини в її економічному зростанні. Особливості галузевої структури народного господарства. Державний капіталізм. Соціальний напрямок економічної думки. Передумови виникнення інституціоналізму.

США – лідер світової економіки. Американська школа маржиналізму. Причини та фактори зростання американської економіки. Місце США у світовому господарстві. Закони спадної продуктивності праці і капіталу Дж. Б. Кларк.

Особливості господарської системи Англії в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа. Особливості англійської економіки в період монополістичної конкуренції. Кембриджська школа. Економічна теорія А. Маршалла. Синтез класичної політекономії і маржиналізму. Розвиток неокласичної економічної теорії у працях А. Пігу та Р. Хоутрі.

Економічний розвиток Франції. Уповільнення темпів економічного розвитку Франції. Загострення протиріч французької господарської системи. Економічна думка у працях представників математичної школи (А.Курно, Г.Гессен, Й.Тюнен).

 

Тема 10. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Становлення ринкових форм господарства в Україні. Економічні передумови та сутність реформ 1848 р. та 1861 р. Зміни у відносинах власності та соціальній структурі суспільства. Завершення промислового перевороту. Виникнення нових господарських форм: акціонерні товариства, монополістичні організації. Формування банківської системи ринкової економіки. Вплив цивілізаційних чинників на розвиток господарської сфери суспільства. Іноземний капітал в українській промисловості. Роль держави у регулюванні економічного розвитку України. Казенні замовлення, митна політика. Колоніальний характер української економіки.

Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду. Вплив ідей німецької історичної школи на розвиток теоретичних досліджень в Україні. Марксистська течія в українській економічній думці. М.Зібер. Ринкове господарство у працях І.Вернадського, С.Подолинського. Київська психологічна школа. М.Бунге та його послідовники про розвиток національної економіки. Демократична економічна думка представників Галичини. М.Павлик, І.Франко, М.Драгоманов.

Особливості економічного розвитку та економічної думки України на межі ХІХ – ХХ ст. Високий ступінь монополізації виробництва. Виникнення фінансового капіталу. Відображення нових економічних явищ в концепціях українських економістів.

Стримуючі фактори у розвитку ринкових інститутів в сільському господарстві України на зламі ХІХ – ХХ ст. Роль селянської громади. Столипінська аграрна реформа. Її сутність та вплив на розвиток ринкових відносин у сільськогосподарській галузі. Аграрні проблеми та ідеї кооперації у працях М.Левицького, Т.Осадчого, Ф.Щербини, Б.Мартоса та ін. Становлення інституціональної наукової традиції в українській економічній думці. Формування неокласичного напряму. Теорія цінності та економічної кон’юнктури М.Тугана-Барановського. Економіко-математичні дослідження Є.Слуцького. Місце української економічної думки в світовій економічній науці.

 

Розділ ІV. Національне господарство провідних держав світу в глобальному економічному середовищі

(ХХ – початок ХХІ ст.)

 

Тема 11. Ринкові економічні системи суспільств Європейської цивілізації в умовах державно-монополістичної конкуренції та входження у світову систему господарства (перша половина ХХ ст.)

Світова система господарства та її вплив на економіку провідних країн Європи і США. Становлення системи державного регулюванння економіки. Завершення формування світового господарства. Основні етапи його розвитку. Нові явища в соціально-економічному житті провідних країн світу на початку ХХ ст. Посилення державно-монополістичних тенденцій та їх відображення в теоріях імперіалізму (Дж.А.Гобсон, Р.Гільфердинг, К.Каутський, В.І.Ленін), монополістичної (Дж.В.Робінсон, Е.Чемберлін) та ефективної конкуренції (Й.А.Шумпетера). Вплив цивілізаційних факторів на форми господарств

Особливості державно-монополістичного розвитку господарств країн Європейської цивілізації та США. Причини та наслідки Першої світової війни. Світове господарство напередодні Першої світової війни. Економічні причини та наслідки Першої світової війни. Дезорганізація структури світового ринку у роки війни. Економічні аспекти Версальської угоди. Праця Дж.М.Кейнса “Економічні наслідки Версальської угоди”. Плани Дауеса та Юнга. Формування етатистської системи господарських відносин. Вплив цивілізаційних факторів на систему повоєнних економічних відносин. Повоєнна криза. Основні фактори стабілізації 1924-1929 рр. Інституціональний напрям економічної думки як обгрунтування соціального контролю суспільства над економікою.

Світова економічна криза 1929-1933 рр. та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації. Виникнення кейнсіанства. “Велика депресія” 1929-1933 рр. та її вплив на розвиток країн Європейської цивілізації та США. Становлення різних систем макроекономічного регулювання в 30-ті роки. “Новий курс” Ф.Рузвельта та його теоретична основа. Застосування економічних, організаційно-правових та організаційно-інституціональних методів державного регулювання економіки. Нацистський варіант реформування економіки. Примусова монополізація промисловості. Регулювання трудових відносин. Мілітаризація економіки і її роль в господарському відродженні Німеччини. Неоліберальні теорії державного регулювання економіки.

Основні напрямки економічної думки у 20-40 рр. ХХ ст. Виникнення кейнсіанства. Теоретична система Дж.М.Кейнса. Розповсюдження кейнсіанства і його особливості в різних країнах. Господарство Англії і Франції 30-х рр. ХХ ст. План економії Дж.Мея. Економічна політика “Народного фронту” у Франції.

Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства. Світове господарство в роки Другої світової війни. Методи воєнно-господарського регулювання. Економічні підсумки війни: матеріальні, демографічні, соціальні. Реконверсія та демонтаж системи воєнного регулювання економіки.

 

Тема 12. Еволюція ринкових систем господарств провідних країн світу (50-80-ті роки ХХ ст.)

Фактори розвитку ринкових економічних систем та економічна думка, що його відображає. Фундаментальні зрушення у світовій системі господарства та їх вплив на національні економіки.

Стабілізація фінасово-грошової сфери Західної Європи та посилення її інвестиційної складової („План Маршалла”).Формування та розвиток нової монетарної системи (Бреттон-Вудська угода). Трансформація монетарної системи в умовах зростання та глобалізації фінансових ринків. Утворення та функціонування наднаціональних фінансових організацій (МВФ, МБРР). Монетаризм та рецепти стабілізації економіки М. Фрідмена.

Інтернаціоналізація виробництв та інтеграція господарських систем. Наднаціональні міжнародні утворення як фактор нового режиму взаємодії між національними економіками. Інтеграція господарських систем Західної Європи. Утворення та розвиток ЄЕС. Римський клуб та проблема світового споживання. Лібералізація зовнішньої торгівлі у післявоєнний період. Глобалізація як нове явище у розвитку світових цивілізацій. Дослідження проблем економічної інтеграції Я.Тінбергена, Г. Мюрдаля та ін.

Науково-технічний прогрес і НТР та їх вплив на розвиток світової системи господарства та національних економік. „Зелена революція”. Відображення суті НТР в економічній думці.Американська теорія НТР: концепція управління за цілями П.Друкера, теорія „кібернетичної революції” Р.Тібольда. Європейські концепції НТР.С.Малле і А.Турена,Ж.Фурастьє, Р.Арон та ін.

Соціалізація суспільств Західно-Європейської гілки цивілізації як реалізація ідеї людиноцетризму. Системи державних гарантій та реалізації прав громадян. Утворення Організації об’єднаних націй (ООН) та Міжнародної організації праці (МОП). Система соціального партнерства. Інституціональні теорії системної трансформації капіталізму.Дж.К. Гелбрейт, А.Берлі, Г.Мінз, Дж.М. Кларк та ін.

Зрушення у духовно-культурній сфері. Масова культура та її альтернатива. Інтеграція культурної складової людства у ринковий простір.

Особливості змішаних ринкових систем та корпоративних форм господарств провідних країн світу. Формування та суть змішаної економічної системи. Взаємодія держави, фірм та ринку та їх відображення у працях У.Ростоу Дж.К. Гелбрейта, Р.Коуза. Фактори модифікації ринкової системи в напрямі державного регулювання. Змішані економічні системи в економічній думці.М.Шніцер, А.Мюллер-Армак, Г.Мюрдаль та ін.

Становлення та утвердження основних моделей змішаних ринкових економічних систем. Неоетатистські варіанти змішаної економіки Франції та Англії. Неоліберальна модель соціально-ринкового господарства Німеччини. Модель централізованої згодиі системи розподільчого соціалізму Швеції. Неоліберальний варіант змішаної економіки США. Державно керована корпоративна ринкова економіка Японії та Південної Кореї.

Корпоративні форми господарств у 50-80-ті роки ХХ ст. та їх наукове обґрунтування. Типологізація корпорацій за О. Вільямсоном. П. Друкер та його дослідження суті корпорації. „Зріла корпорація” Дж. Гелбрейта. Основні моделі корпорації: американська, європейська (континентальна) та японська. Концепції „дифузії власності” і „управлінської революції” в обґрунтуванні відносин власності. Сутність та значення транснаціональних корпорацій (ТНК).

Економічна політика зростання та антикризова політика у реформуванні господарств окремих країн Західної Європи, США та Японії. Економічне зростання у післявоєнний період. Неокейнсіанські теорії економічного зростання. Модель економічного зростання Харрода-Домара. Неокласичні моделі економічного зростанняР. Солоу та Дж. Міда. Інституціональна теорія економічного зростання С. Кузнеця.

„Економічне диво” Німеччини. Л.Ерхард. Економічний розвиток Англії. Економічна політика голлізму у Франції. Економічне зростання в США та Японії.

Причини поглиблення криз національних економік у 70-80-ті роки ХХ ст. та їх відображення у економічній думці. Явище стагфляції. Програма подолання інфляції М. Фрідмена.

Актуалізація неокласики в економічній думці. Економічна теорія пропозиції (А.Лаффер, Дж. Гільдер). Необхідність ринкової лібералізації в теорії раціональних очікувань (Р.Мут, Р.Лукас, Т. Сарджент, Н.Уоллес). Особливості посткейнсіанства та нового кейнсіанствау 80-х рр. ХХ ст.

Неоконсервативні реформи державного регулювання: „ тетчеризм” у Великобританії та „рейганоміка” у США.

 

Тема 13. Функціонування національних господарств в системі глобальної економіки (90-і рр.. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)

Глобалізація та її вплив на національні господарства. Посилення інтернаціоналізації та глобалізації світового господарства. Зрушення в галузевій структурі провідних країн світу. Новий характер праці та зміни у споживанні. Еволюція корпоративної форми господарювання.

Cтановлення постіндустріальної корпорації. Інтелектуальні працівники як основна частина персоналу сучасних корпорацій. Типи сучасних корпорацій: корпорація, що навчається, віртуальна та креативна. Еволюція транснаціональних корпорацій.

Розвиток національних економічних інститутів. Міжнародні економічні організації та їх вплив на національні економічні інститути. Взаємодія національних економік та їх суб’єктів у світовому економічному середовищі. Взамозв’язок інститутів світової системи господарства. Еволюція політики антикризового розвитку.

Вплив глобалізації на інтеграційні процеси. Особливості міжнародної економічноїінтеграції на сучасному етапі її розвитку. Інтеграція Європи та особливості економічного розвитку європейських країн в її умовах.

Особливості НТР кінця ХХ – початку ХХІ ст. та її вплив на світове та національні господарства. Передумови, суть та наслідки інформаційно-технологічної революції кінця ХХ – початку ХХІ ст. як складової сучасної НТР. Поява та розвиток постіндустріальної, сервісно-інформаційної економіки країн європейської цивілізації. Домінування сфери послуг у галузевій структурі виробництва.

Теорія постіндустріального суспільства та основні риси його господарської системи та її основоположники. Високотехнологічні наукоємні виробництва. Зміна місця та ролі людини в сучасних виробничих процесах та новий характер мотивації. Зміна вартісних відносин у сучасній економіці.

Теорія інформаційного суспільства та становлення інформаційної економіки. Зміна ролі матеріальних факторів виробництва. Зростання ролі інформації та знань як основного ресурсу господарської діяльності. Розвиток інформаційного сектору економіки та господарський прогрес. Становлення інформаційної економіки. Теорія постекономічного суспільства Вл. Іноземцева.

Зміна характеру та посилення впливу детермінант економічного розвитку. Вплив демографічного фактору на господарські процеси і явища у сучасних умовах. Суперечливість використання ресурсних потенціалів національних економік в умовах глобалізації. Зміна клімату як фактору впливу на національні та світову економіки.

Інституціоналізм та зростання його значення під впливом змін у господарській практиці. Особливості інституціонального напряму економічної думки наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Теорія прав власності. Трансакційні витрати та трансакційний сектор економіки. Теорія трансакційних витрат та основні етапи її розвитку (Р.Коуз, К. Ерроу, А. Алчіан, Г. Демсетц, О. Вільямсон). Теорія суспільного вибору. Дж. Б’юкенен.

 

Тема 14. Господарство України та його трактування в економічній думці в умовах адміністративно-командної економічної системи

Зміни в суспільстві після Жовтневої революції та їх вплив на господарську сферу. Партійно-державна диктатура як тип організації влади. Відносини власності. Планово-директивна господарська система. Соціальні відносини. Культура та ідеологія і їх вплив на господарське життя.

Пошуки моделі соціалістичної системи господарства. Політика воєнного комунізму та НЕПу. Політика „воєнного комунізму” та її основні риси. Особливості взаємодії господарських одиниць.

Нова економічна політика (НЕП). Відновлення ринку і ринкових відносин та їх роль у відбудові економіки України. Дискусії в українській економічній літературі щодо форм організації промислового і сільськогосподарського виробництва, ролі кооперації, форм власності тощо. Відродження фінансово-кредитної системи. Грошова реформа 1922-1924 рр. Участь українських економістів в обґрунтуванні концептуальних засад грошової реформи.

Українська економіка у складі СРСР. Вплив на господарство України позаекономічних методів управління. Відображення політики господарства України у працях Л.Яснопольського, М.Волобуєва та ін.

Формування адміністративно-командної економічної системи та її характерні риси. Становлення директивної системи плануванню. Основи планової системи. Характер взаємодії між господарюючими суб’єктами та державою. Політика індустріалізації. Основні етапи індустріалізації.

Суперечності розвитку сільського господарства в умовах індустріалізації. Примусова колективізація та одержавлення різних форм кооперації. Голодомор в Україні у 1932-1933 рр. як прояв антигуманної сутності командно-адміністративної системи.

Основні підсумки соціально-економічного розвитку України в роки довоєнних п’ятирічок та її роль в економіці СРСР.

Завершення формування адміністративн