Інформаційний обсяг навчальної дисципліни.

УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА

 

 

КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

 

 

___________________________

Митрополит Бориспільський

і Броварський, професор,

ректор Київської

духовної академії і семінарії

 

«__» _________________2016 р.

 

«Біблійна герменевтика»

 

ПРОГРАМА

нормативної навчальної дисципліни

підготовки магістрів

за галуззю знань 0203 – «Гуманітарні науки»

напряму підготовки 8.02030103 –

«богослов'я Православне (теологія 7.02030103)»

 

Київ

Рік

 

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: Київською духовною академією.

 

РОЗРОБНИК ПРОГРАМИ: професор протоієрей Ростислав Снігірьов, доктор богослов'я.

 

 

Обговорено та рекомендовано до видання Науково-методичною радою академії з напряму підготовки 8.02030103 – «богослов'я (Православне (теологія 7.02030103)».

“____” ______________ 2016 року, протокол №____

 

ВСТУП

Програма навчального курсу Біблійна герменевтика підготовки магістрів за галуззю знань 0203 – «Гуманітарні науки» напряму підготовки 8.02030103 – «богослов'я Православне (теологія 7.02030103)».

Предметом вивчення навчальної дисципліни єнаука, яка займається формулюванням та докладним розглядом методів і правил тлумачення Святого Письма.

Міждисциплінарні зв’язки з:

· Герменевтикою у Західній Церкві

· Ісагогікою Старого Завіту

· Ісагогікою Нового Завіту

· Біблійним богослов’ям

· Біблійною текстологією

· Біблійною археологією

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

Модуль 1. Теоретична герменевтика.

Модуль 2. Тлумачення Святого Письма в Старозавітній Церкві та у книгах Нового Завіту.

Модуль 3. Історія церковної герменевтики.

 

1. Мета та завдання навчальної дисципліни:

1.1 Мета навчальної дисципліни в дидактичній системі духовної академії визначається вимогами підготовки студентів Академії. Програму присвячено ознайомленню з історією тлумачення Святого Письма та вивченню основних положень Біблійної герменевтики. Метою цього курсу є ознайомлення історії тлумачення Святого Письма та вивчення основних положень Біблійної герменевтики.

 

1.2 Завдання курсу:

- формування у студентів знання принципів тлумачення Святого Письма з теоретичної точки зору і в історичному контексті;

- досягнення розуміння студентами актуальності герменевтичних проблем в історії Церкви та у сучасних умовах;

- вироблення у студентів вміння орієнтуватися у колі проблем, пов'язаних з тлумаченням Святого Письма;

- формування у студентів вміння виділяти, у відповідності зі святоотецькою екзегетичною традицією, христологічні, месіанські місця в книгах Старого Завіту;

- формування у студентів навичок самостійного бібліографічного пошуку, аналітичного читання і конспектування святоотцівських екзегетичних творінь і богословської літератури;

- вдосконалення загальної біблійно-богословської та історичної культури студентів.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні в процесі засвоєння курсу знати:

· історію тлумачення Святого Письма

· принципи тлумачення Святого Письма

вміти:

· орієнтуватися в колі проблем, пов’язаних із тлумаченням Святого Письма

· виділяти, у відповідності зі святоотцівською екзегетичною традицією, христологічні, месіанські місця в книгах Старого Завіту;

· дати оцінку неправославним поглядам на тлумачення Святого Письма

Компетенції: орієнтуватися в колі проблем, пов’язаних із тлумаченням Святого Письма, виділяти, у відповідності зі святоотцівською екзегетичною традицією, христологічні, месіанські місця в книгах Старого Завіту та давати оцінку неправославним поглядам на тлумачення Святого Письма

1.4. Примірний тематичний план.

Назва дисципліни	Розподіл по семестрах	Кредити ECTS	Годин
Екзамен	Залік	Курсова робота	Всього	Самостійна робота	Аудиторних	Лекції	Практичні	Семінарські	Індивідуальна робота
	Х	-	-						-

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 120 годин / 3 кредити ECTS.

Тема	Кількість годин, відведених на:
Лекц	Семін	Практ. заняття	Сам.робота	Інд.робота
Модуль 1. Теоретична герменевтика.
Тема 1. 1. Загальні відомості про предмет. Місце герменевтики в колі наукових дисциплін, що займаються вивченням Святого Письма. Предмет, цілі і завдання біблійної герменевтики. Співвідношення понять герменевтика, екзегеза і екзегетика. Біблійна герменевтика в зв'язку з загальною герменевтикою. Тема 1. 2. Основні положення біблійної герменевтики. Єдність віри і розуму при тлумаченні Святого Письма. Богодухновенність Святого Письма. Єдність Святого Письма. Тлумачення Святого Письма згідно Священному Переданню. Тема 1. 3. Основні методи біблійної герменевтики. Рівні осмислення біблійного тексту. Буквально-історичний метод тлумачення Святого Письма. Виділення жанрів: історичне оповідання, поетична мова, пророцтво пряме і символічне, притча, аполог, послання, повчання. Богословський, історичний та філологічний аналіз. Питання контексту і змісту. Тема 1. 4. Алегоричний метод тлумачення Святого Письма. Антропопатизми, антропоморфізми, зооморфізми і натуроморфізми, акомодація. Тропологичний метод тлумачення Святого Письма. Есхатологічний метод тлумачення Святого Письма.
Модуль 2. Тлумачення Святого Письма в Старозавітній Церкві та у книгах Нового Завіту.
Тема 2. 1. Основні герменевтичні принципи Старозавітної Церкви. Арістей Екзегет. Герменевтична система Гіллеля. Герменевтичені методи громади Кумрану. Виникнення та розвиток філософсько-алегоричного тлумачення Старого Завіту в іудейській діаспорі. Усунення антропоморфізмів і антропопатизмів Філософські погляди Філона Александрійського і його герменевтичні методи. Тема 2. 2. Тлумачення Святого Письма Старого Завіту Господом Ісусом Христом. Особливість, можливість і органічність такого тлумачення. Тлумачення Святого Письма Старого Завіту апостолами. Герменевтика св. апостола Павла. Герменевтика св. апостола Петра.
Модуль 3. Історія церковної герменевтики.
Тема 3.1 Герменевтика в Древній Церкві. Св. Юстин Філософ. Сщмч. Іриней Ліонський. Св. Іполит Римський. Тертуліан. Богословські школи Древної Церкви, та тлумачення ними Святого Письма. Тлумачення Святого Письма Євсевієм Памфілом, як перша спроба синтезу герментевтичних методів Александрійської та Антіохійської шкіл. Тема 3.2. Александрійська школа, її герменевтичні методи та основні представники. Климент Олександрійський, Оріген, свт. Діонісій Великий, Дідім Сліпий, свт. Афанасій Великий, свт. Кирил Александрійський. Тема 3.3. Антіохійська школа, її герменевтичні методи та основні представники. Сщмч. Лукіан Антіохійський, свт. Євстафій Антіохійський, Діодор Тарсійскій, свт. Іоанн Златоуст, блж. Феодорит Киррський, Феодор Мопсуестийский. Едесько-Нисибинська школа, її методи та основні представники. Преп. Єфрем Сірін, Павло, єп. Нисибинский. Тема 3.4. Каппадокійські отці. Свт. Василій Великий, свт. Григорій Богослов, свт. Григорій Ніський та їхні герменевтичні методи. Тема 3.5. Аскетична герменевтика. Преп. Макарій Великий, преп. Ісидор Пелусіот, преп. Ісіхій Ієрусалимський, преп. Іоанн Кассіан Римлянин, Евагрий Понтійський. Візантійська герменевтика. Преп. Максим Сповідник, свт. Андрій Кесарійський, блж. Феофілакт Болгарський, Євтимій Зигабен, свт. Григорій Палама. Тема 3.6. Поствізантійська герменевтика. Свт. Іларіон Київський, свт. Кирил Туровський, преп. Максим Грек, протопоп Авакум Петров, митр. Платон (Лєвшин), А.М. Бухарєв, П.І. Савваітов, І.М. Корсунський, А. В. Карташев, Б.І. Сове, протопресв. Олексій Князєв, єп. Кассіан (Безобразов), Василій Веллас, Афанасій Хаступис.

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни.