Передпроектний аналіз підприємства та побудова моделей ТПВ

ТЕМА 5. МЕТОДИ СИСТЕМНОГО СИНТЕЗУ АСТПВ

5.1. Передпроектний аналіз підприємства та побудова моделей ТПВ.

5.2. Організація єдиного інформаційного простору ТПВ.

Питання для самоконтролю.

Передпроектний аналіз підприємства та побудова моделей ТПВ

У попередньому розділі були розглянуті базові засоби, що використовуються для автоматизації процесів ТПВ. Тепер перейдемо до питань побудови АС ТПВ як єдиної, цілісної системи. Процес такої побудови будемо називати системним синтезом АСТПВ.

Синтез будь автоматизованої системи включає в себе, як складову частину, аналіз об'єкта автоматизації. При створенні АСТПВ, в ролі об'єкта автоматизації виступають процеси технологічної підготовки виробництва.

Щоб почати виконувати роботи, необхідно мати опис (модель) об'єкта автоматизації, тобто модель ТПВ. Слід розрізняти дві моделі:

• модель ТПВ, існуючої на підприємстві в даний момент;

• модель ТПВ. яка буде функціонувати після впровадження АСТПВ.

В першу чергу необхідно отримати модель існуючої ТПВ. Для цього виконується передпроектний аналіз підприємства, який дозволяє визначити ступінь готовності підприємства до розробки та впровадження АСТПВ, оцінити терміни та передбачувані витрати. Тут слід отримати відповіді на питання:

• модель ТПВ, існуючої на підприємстві в даний момент:

• модель ТПВ. яка буде функціонувати після впровадження АСТПВ.

В першу чергу необхідно отримати модель існуючої ТПВ. Для цього виконується передпроектний аналіз підприємства, який дозволяє визначити ступінь готовності підприємства до розробки та впровадження АСТПВ. оцінити терміни та передбачувані витрати. Тут слід отримати відповіді на питання:

• Які є завдання ТПВ і як вони вирішуються в даний час;

• Яка організаційна структура служб ТПВ та організація робіт;

• Які інформаційні взаємозв'язки існують між завданнями ТПВ;

• Які види і форми документів використовуються;

• Який загальний рівень кваліфікації персоналу, який рівень комп'ютерної грамотності і т. д.

Модель ТПВ, яка формується в результаті передпроектного аналізу підприємства, являє собою сукупність функціональної, організаційної та інформаційної моделей:

• Функціональна модель описує сукупність функціональних підсистем і зв'язків, що відображають порядок взаємодії підсистем при загальному функціонуванні ТПВ;

• Організаційна модель описує склад і структуру підрозділів і служб ТПВ;

• Інформаційна модель описує потоки інформації, існуючі в функціональної та організаційної моделях.

Необхідна глибина збору інформації залежить від ряду факторів. Так, якщо нова система розглядається як розвиток або вдосконалення вже наявної, то потрібно більш детальне вивчення та обговорення існуючих механізмів ТПВ. Якщо система будується на нових рішеннях, аналіз може бути проведений в укрупненому варіанті.

Після передпроектного аналізу переходять до розробки технічного завдання на створення АСТПВ. У технічному завданні, як уже зазначалося, обумовлюються функції АСТПВ. її базові характеристики, стратегія і графік виконання робіт, передбачувані витрати, перелік базових систем автоматизації проектування і управління, обраних для використання в АСТПВ. У технічному завданні описується як модель існуючої ТПВ. так і (з тією чи іншою мірою глибини) модель майбутньої ТПВ. Ця модель уточнюється і вдосконалюється на наступних стадіях створення АСТПВ.

Для побудови моделей складних систем існує спеціальна методологія SADT (Structured Analysis Design Technique). Вона була створена на початку 70-х років з метою уніфікувати підходи до опису складних систем. SADT включає як концептуальний підхід до побудови моделей систем, так і набір правил і графічних позначень для їх опису. Пропоновані методи побудови функціональних моделей, де опис систем виконується з точки зору виконуваних ними функцій, отримали назву методології IDEF0. Існують також спеціальні методології для побудови інформаційних моделей, що описують потоки інформації (TDEFEX) і динамічних моделей, що відображають причинно-наслідкові зв'язки між об'єктами системи (IDEF / CPN). Розглянемо коротко методологію IDEF0, так як функціональні моделі носять центральний характер.

Формою представлення моделей в IDEF0 є діаграми. Діаграми містять блоки і дуги. Блоки зображують функції модельованої системи і представляються у вигляді прямокутників. Дуги, зображувані у вигляді з'єднувальних ліній зі стрілками, пов'язують блоки і відображають взаємозв'язки між ними.

Блоки відповідають функціям системи, тому назвами блоків є дієслова або дієслівні обороти (наприклад. «Розробити технологічний процесс»). Дуги зображують об'єкти - наприклад, плани, дані, обладнання. і тому описуються (позначаються) іменниками або іменниками з визначеннями.

Між функціями і об'єктами можливі чотири відношення: вхід, управління, механізм, вихід (рис. 5.1.). Вхідні дуги зображують об'єкти, які використовуються функціями. Дуги управління надають інформацію, необхідну для виконання функцій. Дуги механізмів описують, як функції реалізуються. Вихідні дуги зображують об'єкти, в які перетворюються входи. (Приклади конкретних відносин між функціями і об'єктами в діаграмі IDEF0 показані на рис. 5.2.) Таким чином, дуги на діаграмах зображають інтерфейси між функціями системи, а також між системою і навколишнім середовищем

Рис. 5.1. Відношення між функціями та об’єктами

 

Опис складної системи завжди залежить від того, з якої точки зору вона розглядається. Тому на діаграмах IDEF0 вказується, з точки зору якого посадової особи або спеціаліста здійснюється опис (наприклад, "Точка зору: начальник інструментального цеху").

На одній діаграмі IDEF0 повинно бути не більше шести блоків, що полегшує розуміння і використання діаграм. Виконання цієї вимоги досягається вибором відповідного рівня деталізації функцій в діаграмі. Для більш докладного опису тих блоків, де функції вказані в "узагальненому" вигляді, можна побудувати додаткові діаграми, які деталізують ці функції і процеси їх виконання. Число рівнів такої деталізації не обмежена.

Існують спеціальні програмні засоби (наприклад, пакет Design'TDEF). дозволяють автоматизувати процеси формування структур і графічних зображень створюваних функціональних моделей IDEF0. Тим самим автоматизуються початкові етапи процесу проектування складних інформаційних систем.

Пакет DesignTDEF відноситься до так званих систем класу CASE (Computer Aided Software Engineering). Засоби CASE дозволяють в наочній формі моделювати предметну область, аналізувати її на всіх етапах розробки і супроводу, розробляти необхідні додатки.

При розробці проекту інформаційної системи DesignTDEF забезпечує:

· формулювання вимог і цілей проекту - визначення того, що проектована система буде робити;

· розробку специфікацій (формалізованого опису вимог);

· створення проекту - визначення складу підсистем і взаємодій між * ними;

· документування проекту - створення бази даних проекту, текстові описи складових частин проекту;

· аналіз проекту - перевірка проекту на повноту і несуперечність.

Проект інформаційної системи, який створюється у DesignTDEF, складається з двох частин:

· • проект функціональної структури системи, що містить ієрархічно пов'язані сторінки з IDEFO-діаграмами і описує всі модулі системи, їхній взаємозв'язок, вхідні та вихідні параметри:

· • проект інформаційної структури системи - логічної моделі її бази даних, яка описує всі структури і взаємозв'язку даних.

Рис.5.2. Приклад діаграми IDEF0.

 

Обидва проекти перевіряються на повноту і несуперечність, супроводжуються базою даних проекту і документацією.

Використання методології IDEF0 при побудові моделей ТПВ є вкрай бажаним, оскільки дозволить підвищити якість і глибину опрацювання, систематизувати інформацію, зменшити число помилок, поліпшити проектну документацію і т. д. Методологія IDEF0 дозволяє всім учасникам проекту створення АСТПВ (як співробітникам підприємства, так і представникам зовнішніх фірм) однозначно зрозуміти існуючі процеси ТПВ. отримати повну та достовірну інформацію для переходу до наступного етапу системного синтезу - побудові єдиного інформаційного простору ТПВ.