Теорія глобальної конкуренції М. Портера

Подібна аргументація, як у теорії Дж. Файєрвезе, є основою теорії глобальної конкуренції М. Портера. Переваги і недоліки уніфікації або фрагментації залежать від особливих характеристик галузі. Тому для кожної галузі потрібно дослідити, яким чином розподілені фактори, що сприяють глобалізації, і якою мірою є важливим місцеве пристосу­вання. На основі цього М.Портер створив матрицю ступеня глобалі­зації галузі (рис. 3.4).

Рис. 3.4. Галузева матриця рівня глобалізації

Національні галузі характеризуються тим, що місцеве пристосу­вання – найважливіший фактор успіху. Товари є специфічними для окремої країни, тобто значною мірою спрямовані на одну державу. Через те, що завдяки світовій координації або інтег­рації діяльності виникають лише незначні переваги, домінують національні підприємства.

Мультинаціональні галузі характеризуються тим, що ринок поділяється на велику кількість регіонів із різними умовами, що потребують національного пристосування. Міжнародна коопе­рація або інтеграція діяльності надає лише незначні переваги.

Глобальні галузі характеризуються тим, що на конкурентну по­зицію, що підприємство має в певній країні, значно впливає її позиція в інших державах і навпаки.

Блокованими глобальними галузями є такі галузі, котрі, з еконо­мічної точки зору, були б глобальними, але через значні зо­бов'язання уряду потребують потужного національного при­стосування.

Тоді як підприємства, що належать до національних або багатона­ціональних галузей можуть вирішувати, чи вони будуть діяти в міжна­родному масштабі та інтегрувати свою міжнародну діяльність у світо­вому масштабі, для глобальних підприємств це необхідна передумова для забезпечення конкурентоспроможності.

Теорія глобального змагання М. Портера нині є домінуючою пара­дигмою міжнародних досліджень менеджменту. Проте її також часто піддають критиці. Одним із суперечливих пунктів є трактування, що вимо­га глобальної інтеграції та локального пристосування може по-різному впливати на підприємства в одній галузі. Крім цього, точно не описано, за якими критеріями галузі відносяться до різних частин матриці. Також багато галузей по-різному позиціонують різні автори в межах матриці. Галузеві структури не залишаються незмінними, вони постійно змінюються. Так, дедалі більше галузей у зв'язку з технічним прогре­сом і політичним розвитком перетворюється з багатонаціональних і блокованих глобальних у глобальні (наприклад, телекомунікації, по­стачання електроенергії, залізничні перевезення), і таким чином, теорія справджується обмежено.