Спеціальні принципи розвитку МЕВ

.

- юр. рівність і недопущення ек. дискримінації суб'єктів;

- свобода вибору форм організації ЗЕЗ;

- невід'ємний суверенітет держав над їх ресурсами і ек. діяльністю;

- національного режиму;

- найбільшого сприяння в торгівлі (країна А надає на своїй території суб'єктам країни Б (і навпаки) всі ті пільги які вона надала суб'єктам ін. країн).

Принципи визначаються міжнародними угодами, кодексами поведінки, рішеннями міжнародних організацій.

Модель економії на масштабах виробництва

.

У теорії Хекшера–Оліна одним з припущень було те, що вироб-ництво товарів у двох країнах супроводжується постійною віддачею від масштабу, тобто обсяги виробництва зростають пропорційно збільшенню споживання ресурсів. Однак торгівля між країнами з однаковою забезпеченістю факторами виробництва може бути вза-ємовигідною, якщо розвивається на основі спеціалізації в галузях, де є зростаючий ефект від масштабу [34, с. 176–178; 52, с. 82–85; 70, с. 142–144]. Зростаюча віддача від масштабу — це така умова виробництва, за якої темпи обсягу виробництва продукції випереджають темпи спо-живання виробничих ресурсів (факторів виробництва). Так, якщо витрати виробництва зростуть у два рази, то обсяг випуску продукції зросте значно більше. Ефект масштабу характеризується зниженням витрат на одиницю продукції в міру зростання обсягу виробництва. Це пояснюється можливістю поглибити поділ праці, спеціалізацією в процесі розширення виробництва, здійсненням технологічної еконо-мії в умовах зберігання постійних витрат на незмінному рівні. В умовах торгівлі дві країни починають спеціалізуватися на то-варах своєї порівняльної переваги, і чим глибша буде спеціалізація в кожній з країн, тим більший економічний ефект вона одержить. У процесі міжнародної торгівлі країни вийдуть на повну спеціалізацію виробництва. Міжнародну торгівлю на основі зростаючої віддачі від масштабу характеризують риси, яких немає в моделях Д. Рікардо та Хекшера– Оліна. Ця теорія пояснює торгівлю подібними товарами, частка яких у загальному товарообігу досить значна і має тенденцію до зростання, роз’яснює торгівлю між країнами, які мають майже однакові фактори виробництва, а також припускає виникнення монополії або олігопо-лії. РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ Важливим питанням у цій теорії є визначення впливу ефекту від масштабу на ринкові структури, тобто за рахунок яких структурних зрушень здійснюється зростання виробництва та зниження серед-ніх витрат (середні витрати розраховуються діленням загальних ви-трат на кількість одиниць виробленої продукції). Це відобразилося в працях американського економіста Пола Кругмана [39, с. 145–187]. Структурні зрушення можуть бути зовнішніми по відношенню до окремої фірми-виробника та внутрішніми, якщо виникають усеред-ині фірми. Зовнішня економія від масштабу виробництва виникає при зни-женні витрат на одиницю продукції кожної фірми, що входить до га-лузі, внаслідок зростання виробництва в галузі в цілому (тобто вна-слідок зовнішніх чинників по відношенню до фірми). Внутрішня економія від масштабу виробництва виникає, коли витрати на одиницю продукції знижуються в межах фірми внаслідок зростання масштабів її виробництва (тобто зниження витрат не за-лежить від розміру галузі в цілому). Ці два типи економії на масштабах виробництва передбачають різну структуру галузей. Галузь, у якій ефект масштабу зовнішній, тобто в неї великі фірми не мають особливих переваг, складається зі значної кількості неве-ликих фірм і має досконалу конкуренцію. Виробник на досконалому конкурентному ринку може реалізувати будь-яку кількість продукції за поточною ціною, на яку він не може вплинути. Зовнішній ефект масштабу передбачає, що збільшується кількість фірм, які виробля-ють той самий товар, але розмір кожної з них залишається незмінним. У разі внутрішнього ефекту масштабу великі фірми мають пере-вагу перед невеликими. Обсяг виробництва продукції залишається попереднім, але кількість фірм, які її виробляють, зменшується. Це призводить до створення ринкової структури із недосконалою кон-куренцією, і виробники-монополісти мають можливість впливати на ринкову ціну товару та забезпечувати зростання обсягів продажу за рахунок зниження витрат. Ситуація з чистою монополією трапляється дуже рідко порівня-но з олігополією, в умовах якої розвивається монополістична конку-ренція. Тому розглянемо взаємозв’язок між монополістичною конку-ренцією та міжнародною торгівлею.

10. ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ

Підсумовуючи сказане, зауважимо, що на даному етапі залишатимуться індустріальні моделі (сучасна периферія) з елементами доіндустріальних форм (найменш розвинуті країни), перехідні економічні системи (держави колишнього СРСР, країни Центральної і Південно-Східної Європи) та власне постіндустріальна (інформаційно-технологічна) модель економічного розвитку (країни ОЕСР). Безумовно, домінантною у цій структурі має стати інформаційно-технологічна модель, реалізація якої визначатиме головні закономірності і тенденції світового економічного поступу.

Які ж головні риси цієї моделі, в чому полягає її зміст? Серед загальних рис вкажемо на поступовий, але неухильний перехід від енергетичної до інформаційної основи, від матеріального до постматеріального суспільства, від системи експлуатації природи до системи використання людського розуму, від системи відтворення до системи творчості. Головним ресурсом життя стає сама людина, її “ментальний простір”.

Саме в такому напрямі розвивається зараз структурна та інвестиційна політика. У США, Японії, Західній Європі, деяких країнах Південно-Східної Азії в інформатику інвестується більше коштів, ніж у такі сфери, як енергетика, сировинні й навіть переробні галузі. Сектор послуг у найбільш розвинутих державах сягає 70- 75%.

У суто економічній сфері долається догматизм абсолютизації як державної, так і приватної власності на основі створення гнучких форм власності і господарювання, які найбільш адекватно відображають господарські реалії напередодні III тисячоліття. Економічна доцільність, а не політичні чи ідеологічні стереотипи, є визначальною у формуванні структури власності.

Головним соціальним критерієм інформаційно-технологічних економічних форм є якість життя, система захисту інтересів населення, забезпечення соціальних гарантій, зміцнення інститутів демократи, гарантування справжніх прав і свобод людини.

Транснаціоналізація і глобалізація господарського життя посилюють економічну єдність світу, розширюючи можливості спільного вирішення як гострих проблем сучасності (голод, хвороби, бідність, спотворене природне середовище тощо), так і створення передумов для якнайшвидшого оволодіння всіма країнами здобутками цивілізації (новітня техніка, технологія, інфраструктура, соціальне забезпечення).