Операції з готівковою іноземною валютою

НЕТОРГОВЕЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

Операції з готівковою іноземною валютою є різновидом банківських конверсійних операцій, що охоплюють:

– купівлю у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

– продаж фізичним особам-резидентам готівкової іноземної валюти за готівкові гривні;

– зворотний обмін фізичним особам-нерезидентам невикористаних готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

– купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також купівлю-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

– конвертацію (обмін) готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

– прийняття на інкасо банкнот іноземних держав.

Ці операції здійснюються через обмінні пункти, які переважно є структурними одиницями комерційних банків. Відкривати пункти обміну для здійснення готівкової торгівлі валютою можуть банки, що отримали банківську ліцензію та письмовий дозвіл Національного банку України на здійснення неторговельних операцій з валютними цінностями.

Банк укладає договір про відкриття пункту обміну валюти з агентом- фінансовою установою або юридичною особою, котра не є фінансовою установою, установчими документами якого передбачено надавати фінансові послуги з обміну валют, і подає протягом трьох робочих днів з дати укладення договору до територіального управління НБУ нотаріально засвідчену копію цього договору на погодження. До копії договору додаються:

– заява про погодження агентського договору;

– нотаріально засвідчена копія установчих документів агента;

– копія свідоцтва про реєстрацію фінансової установи, яка має право надавати фінансові послуги з обміну валют.

Територіальне управління протягом 14 робочих днів розглядає їх та приймає рішення про погодження або відмову.

Банки для реєстрації пунктів обміну валюти подають до територіального управління НБУ такі документи:

1) заяву про відкриття пункту обміну валюти;

2) інформацію банку про:

• наявність одного або кількох технічних засобів для визначення справжності банкнот іноземних держав та дорожніх чеків;

•наявність довідників для визначення справжності банкнот і

довідкових матеріалів для визначення справжності дорожніх чеків;

• наявність реєстратора розрахункових операцій (РРО);

• забезпечення сейфом для зберігання валютних цінностей та бланків суворого обліку;

3) копію документа, який дає право на розміщення пункту обміну валюти в певному місці (власність, оренда);

4) копію висновку територіального управління про погодження агентського договору, укладеного банком з агентом, якщо пункт обміну валюти банку працюватиме на підставі агентського договору;

5) інформацію про відповідність приміщення пункту обміну валюти вимогам нормативно-правових актів Національного банку України щодо технічного стану й організації охорони.

Курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні у касі банку, а також у пунктах обміну валюти встановлюються щоденно до початку робочого дня згідно з наказом (розпорядженням) керівника банку або відповідним розпорядженням заступника керівника банку. При цьому в касі банку та у пунктах обміну валюти, розташованих за різними адресами, в один і той самий робочий день можуть бути встановлені різні значення курсів купівлі та продажу іноземних валют. Однак у пункті обміну валюти, в якому працюють одночасно кілька касирів, не може встановлюватися кілька різних значень курсів купівлі та продажу іноземних валют.

Банк один раз протягом робочого дня може змінювати курси лише за умови зміни касирів.

Касир під час здійснення валютно-обмінних операцій повинен перевіряти справжність та наявність ознак платіжності пред’явлених банкнот іноземних держав і дорожніх чеків. Робочі місця касирів для цього мають бути обладнані приладами для контролю за справжністю та для визначення ознак платіжності банкнот іноземної валюти і дорожніх чеків, відповідними нормативно-правовими актами, довідниками та інформацією щодо банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, основних елементів їхнього захисту, про терміни обміну банкнот іноземної валюти, що