Безпека на ігрових і спортивних майданчиках

Відкриті спортивні майданчики мають бути розміщені в спортивній зоні на відстані не меншій як 10 м від навчальних корпусів та житлових будинків. Спортивна та ігрова зони повинна мати огорожу вздовж периметра

Майданчики для рухливих ігор повинні бути встановлених розмірів, рівними, очищеними від сторонніх предметів. Майданчики не можна огороджувати канавами, влаштовувати цегляні бровки Не менше ніж на 2 м від майданчика не повинно бути дерев та інших предметів, що можуть спричинити травму. Бігові доріжки мають бути спеціально обладнані, не мати бугрів, ям, слизького ґрунту.

Усі спортивні снаряди й обладнання повинні бути справними й надійно закріпленими. Гімнастичні снаряди не повинні мати у з'єднаннях люфтів, деталі кріплення мають бути надійно закручені. Розміщувати обладнання треба так, щоб навколо кожного гімнастичного снаряду була безпечна зона.

Катки із штучним льодовим покриттям повинні мати товщину льоду не меншу ніж 15 см. Схил має бути не більшим як 0,01. Катки й ковзанярські доріжки повинні мати рівну поверхню, без тріщин і вибоїн. Усі пошкодження поверхні льоду, що виникають, негайно огороджують. На катках і ковзанярських доріжках на одного має припадати не менше як 8 м² площі. Лижний інвентар підбирають індивідуально, відповідно до даних людини. Палиці мають бути міцними й зручними, мати петлі для захвату руками, вістря для упору й обмежувальне кільце; поверхня лиж не повинна мати перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів, ковзну поверхню просмолюють і змащують спеціальною маззю відповідно до погодних умов.

Відпочинок на воді (льоду). Правила безпеки на воді. Небезпечність льодоходу. Допомога при переохолодженні

Або обмороженні

Значна кількість смертей у побутовій сфері припадає на утоплення. В Україні щороку гине на воді близько 4 тис. чоловік. Аналіз загибелі людей на воді показав, що найбільше трагічних випадків стається на необладнаних для купання місцях (близько 90%). Значний відсоток серед утоплених складають діти. Визначальною серед причин, що призводять до утоплення є емоційний чинник – страх. Потрібно пам'ятати, що людське тіло має достатню плавучість, що дозволяє при найменшій підготовці вміти утримуватись на воді.

Вагоме значення має також температура води. Низька температура води викликає судому судин, порушень дихання та серцевої діяльності, анемії мозку, яка проявляється втратою свідомості. У практично здорової людини при швидкому входженні у холодну воду може розвинутись холодовий шок, який іноді закінчується смертю.

Серед інших причин, що призводять до утоплення необхідно назвати невміння плавати, втому при тривалих запливах, хворобливий стан, травми при стрибках у воду (особливо у незнайомих місцях). Особливу небезпеку представляє купання в стані алкогольного сп'яніння. Чинниками, що посилюють небезпеку при купанні є значна швидкість течії води, коловороти, підземні джерела, великі хвилі, можливість зіштовхнутись з сторонніми предметами.

У разі нещасного випадку на воді треба якнайшвидше допомогти потопаючому. Діяти слід оперативно та рішуче. Якщо потерпілий занурився у воду, то необхідно пірнути і знайти його. Якщо потопаючий знаходиться на поверхні, то краще підпливати до потопаючого ззаду, щоб уникнути його захватів, від яких буває важко звільнитись. Рятувальнику необхідно пам'ятати, що при будь-якому захваті занурення під воду сприяє звільненню від нього.

Характер надання допомоги потерпілому після винесення з води залежить від важкості його стану. Якщо потерпілий не втратив свідомості, пульс та дихання задовільні, то його слід покласти на тверду суху поверхню так, щоб голова була низько опущена, роздягнути, розтерти сухим рушником, передягнути в сухий одяг, обгорнути теплою ковдрою та дати гарячий чай. Якщо свідомість відсутня, але є пульс та дихання необхідно спочатку піднести до носа потерпілого вату змочену нашатирем. При відсутності серцевої діяльності та дихання застосовують найпростіші методи оживлення організму. Перш за все, як найшвидше видаляють рідину із дихальних шляхів та шлунка. Після цього негайно приступають до серцево-легеневої реанімації.