Біомехаиізм пологів при сідничному перед лежанні

І момент - внутрішній поворот сідничок. Сідниці плода вставляються своїм міжвертельним розміром в одному з косих розмірів площини входу в малий таз. Під дією родових вигоняючих сил сідниці опускаються і виконують внутрішній поворот, стаючи міжвертельною лінією у прямий розмір виходу з малого тазу.

II момент - бокове згинання у попереково-крижовому відділі. Відбувається бокове згинання хребта плода, яке обумовлене напрямком

І родового каналу. Передня сідничка (на якій розміщена провідна точка) врізується, але не народжується зі статевих шляхів, так як утворюється і фіксація між передньою здухвинною кісткою плода та лонним зчленуванням. Народжується задня сідничка, а потім передня, і плід виходить з пологових шляхів до пупкового кільця.

III момент - внутрішній поворот плечей та пов'язаний з ним зовнішній поворот тулуба. Плечі, опускаючись в порожнину малого тазу, встановлюються в прямому розмірі виходу.

VУ момент - бокове згинання шийно-грудного відділу хребта. При
цьому із статевих шляхів народжуються ручки і плечовий пояс.

V момент - внутрішній поворот голівки. Голівка, проходячи по родовому каналу, опускається і встановлюється стріло видним швом у прямому розмірі виходу з тазу. Підпотилична ямка фіксується під нижнім краєм лонного зрощення.

VI момент - згинання голівки та її народження. Народжується підборіддя, рот, ніс, лоб та тім'я. Голівка прорізується малим косим розміром.

При задовільному стані вагітної та плода, нормальних розмірах плода та тазу, пологи потрібно вести через природні пологові шляхи. В пологовому акті при ТП необхідно розрізняти 4 етапи:

1. Народження плода до пупка;

2. Народження плода від пупка до нижнього кута лопаток;

3. Народження ручок;

4. Народження голівки;

Народження плода до пупка в нормальних умовах повинно проходити самостійно, спокійно та повільно. В сліпучих етапах, навпаки, майже завжди необхідна лікарська допомога.

 

Вузький таз. Особливості біомеханізму пологів при вузькому тазі. Крупний плід. Особливості перебігу пологів при крупному плоді

 

Вузький таз буває анатомічно вузьким, при якому є анатомічні якісні (архітектура) або кількісні (розміри) зміни, та клінічно вузьким, коли виникає функціональна невідповідність між голівкою плода та тазом матері, незалежно від їх розмірів.

Етіологія.

Причини формування вузького тазу різноманітні. Серед них –недостатнє харчування, фізичні навантаження, тривалі захворювання в дитячому віці та в період статевого дозрівання. Значну роль у формуванні скелета відіграє рахіт, перенесений у дитячому віці. Рахітичні деформації кісток зумовлюють звуження тазу. Деформації виникають не тільки при виражених, а і при стертих формах рахіту, коли зміни в інших частинах скелету ледь помітні.

До порушень форми тазу призводить туберкульоз кісток і суглобів. особливо враження клубовий і колінного суглобів та хребта в дитячому віці. Помітні порушення форми буває при переломах кісток тазу, вивихах, неправильному зрощуванні переломів нижніх кінцівок, екзостозах, пухлинах кісток тазу, зісковзувався 5 поперекового хребця наперед, деформація крижово-клубових зчленувань.

Деяку роль відіграє неповноцінне харчування матері під час вагітності. Захворювання, які сприяють розладу обміну речовин між організмом вагітної і плоду.

Сприяють розвитку вузького тазу порушення гормонального стану в період статевого дозрівання, оскільки естрогени стимулюють ріст тазу в поперечних розмірах і його окостеніння, андрогени-ріст скелету і тазу в довжину.

Анатомічно вузький таз класифікується по формі і ступені звуження. За формою звуження розрізняють форми звуження тазу, які зустрічаються часто і не часто.

Часто трапляються форми.

1. Загальнорівномірнозвужений таз:

· інфантильний;

· чоловічого типу;

· карликовий.

2. Плоский таз:

· простий плоский;

· плоскорахітичний;

· таз із зменшенням прямого розміру широкої частини порожнини малого тазу;

· загальнозвужений плоский таз.

Нечасто трапаляються форми.

1. Косозміщений і косозвужений таз.

2. Поперечнозвужений таз.

3. Лійкоподібний.

4. Спондилолістетичний.

5. Остеомаметичний.

6. Деформований внаслідрк екзостозів, переломів, кісткових пухлин.

7. Кіфотичний тощо.

За ступенем звуження тазу класифікують, виходячи із величини справжньої кон’югати. При цьому розрізняють чотири ступеня звуження тазу:

I ступінь-справжня кон’югата 10,5-9 см.

II ступінь-9-7,5 см.

III ступінь-7-5,5 см

IV ступінь-менше 5,5 см.