Методи оцінки перспективних і прогнозних ресурсів нафти, газу і конденсату

Підрахунок перспективних (С₃) та оцінка прогнозних ресурсів (Д₁+Д₂) нафти і газу відіграють важливу роль у розвитку нафтогазової промисловості, так як вони є основою планування об'єму капіталовкладень на пошуково-розвідувальні роботи та розробку покладів нафти і газу. Основними принципами, на яких базуються методи оцінки перспективних і прогнозних ресурсів нафти і газу є загальні уяви про розподіл в земній корі покладів нафти і газу, які засновані на закономірностях розподілу вже відомих нафтових і газових родовищ, а також за аналогією оцінюваної площі (рeгіoну) з вивченими площами за матеріалами геолого-розвідувальних робіт і геолого-промислових досліджень. Для оцінки прогнозних запасів на будь-якій території необхідно передусім виявити перспективи її нафтогазоносності на основі існуючих критеріїв, з якими слід ознайомитись студенту.

У межах виділених об'єктів прогнозування повинні бути виділені оцінювані (підрахункові) ділянки, які необхідно порівнювати з еталонними в межах добре вивчених територій. У зв'язку з цим студенту слід добре засвоїти принципи виділення підрахункових еталонних ділянок і методику виділення територій за їх перспективністю, окремо за нафтоносністю і газоносністю.

Об'єктами підрахунку перспективних ресурсів (категорія Сз) є підготовлені до глибокого буріння пастки структурного і неструктурного типів на перспективній площі. Підрахунок перспективних ресурсів робиться як правило, об'ємним методом. Параметри для підрахунку цих ресурсів обґрунтовуються на основі параметрів, визначених для тих же пластів на вже відомих родовищах, розташованих в тій самій структурно-фаціальній зоні.

Студент повинен вивчити методи, формули підрахунку та методику обгрунтування розрахункових параметрів, які увійшли в ці формули. Слід також вивчити: що таке коефіцієнт заповнення структур (пасток) і методику його визначення.

На заключення даної теми студент повинен вивчити теоретичні основи і формули окремих методів кількісної оцінки прогнозних ресурсів як для виявлених пасток, так і оцінюваних ділянок, а саме: метод питомих щільностей, запаси „осередненої структури”, історико–статистичний, об'ємно-генетичний та інші. Необхідно знати умови застосування вищеперерахованих методів оцінки.

Питання для самоперевірки

1 Які основні принципи, на яких базуються методи оцінки перспективних і прогнозних ресурсів нафти і газу?

2 Назвіть основні критерії нафтогазоносності за якими проводиться диференціація оцінюваних територій?

3 Що таке еталонні і підрахункові ділянки і які принципи їх виділення?

4 Як проводиться окреме прогнозування нафтоносності і газоносності оцінюваних територій?

5 Як складаються підрахункові плани при оцінці ресурсів нафти і газу?

6 Як складаються карти перспектив нафтогазоносності і початкових потенційних ресурсів?

7 Як проводиться оцінка перспективних ресурсів на нових структурах?

8 Як проводиться розрахунок коефіцієнту заповнення структури?

9 Як проводиться визначення параметрів на основі аналогії?

10 Що таке питома густина запасів по площі і об'єму?

11 Як проводиться оцінка прогнозних ресурсів за методом питомих густин запасів і які умови застосування даного методу?

12 Які методи оцінки прогнозних ресурсів об'єднує метод за „осередненою структурою”?

13 У чому суть і які умови застосування структурно-імовірного методу оцінки прогнозних ресурсів?

14 В чому суть об'ємно-статистичного методу оцінки прогнозних ресурсів і які умови його застосування?

15 Які умови застосування і в чому суть методу кількісних геологічних аналогій з використанням регресивного аналізу?

16 У чому суть і які умови застосування об'ємно-генетичного методу оцінки прогнозних ресурсів нафти і газу?

17 Які існують методи визначення і обліку даних про розподіл органічної речовини?

18 Як проводиться розрахунок густини вуглеводнів?