Який метод навчання визначають як спосіб організації навчальної діяльності, що передбачає відтворення студентами раніше отриманих знань? Виберіть правильну відповідь.

А) пояснювально-ілюстративний метод навчання;

В) репродуктивний метод навчання;

С) частково-пошуковий метод навчання;

D) проблемний виклад.

100. Розповідь, пояснення, бесіда, лекція, інструктаж належать до методів:

А) словесних;

В) пояснювально-ілюстративних;

С) проблемних;

D) частково-пошукових.

101. Словесні, наочні, практичні методи навчання виділяють за:

А) джерелами знань;

В) характером логіки пізнання;

С) рівнем самостійної розумової діяльності;

D) освітньо-навчальними функціями.

102. Виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного студента, причин неуспішності і їх усунення належить до такого компоненту процесу навчання:

А) операційно-дієвого;

В) стимулюючо-мотиваційного;

С) оцінно-результативного;

D) цільового.

103. Усний виклад великого за обсягом, складного за логікою навчального матеріалу ‒ це:

А) консультація;

В) інструктаж;

С) пояснення;

D) лекція.

104. Вступну бесіду, бесіду-повідомлення, бесіду-повторення, підсумкову бесіду, контрольну бесіду виділяють:

А) за призначенням у навчальному процесі;

В) за характером діяльності студентів;

С) за вибором викладача;

D) за вибором студента.

105. Публічне обговоренням важливого питання, що передбачає обмін думками між студентами або викладачем і студентами, розвиває самостійне мислення, вміння обстоювати власні погляди, критично оцінювати чужі і власні судження:

А) дискусія;

В) семінарське заняття;

С) захист навчально-дослідного завдання;

D) захист педагогічної практики.

106. Програми, призначені для діагностування, перевірки й оцінювання знань, умінь, навичок студентів належать до:

А) тренувальних;

В) діагностичних;

С) навчальних;

D) моделюючих.

107. Організаційна форма навчання, яка передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу:

А) семінар;

В) співбесіда;

С) консультація;

D) залік.

108. Метод, який передбачає визначену сукупність навчально-пізнавальних засобів та дій студентів, які дозволяють вирішити ту чи іншу проблему в результаті самостійних пізнавальних дій та припускають презентацію цих результатів у вигляді конкретного продукту діяльності:

А) метод проектів;

В) дослідницький метод;

С) частково-пошуковий метод;

D) продуктивний метод.

109. Навчання, що спрямоване на розвиток здібностей студентів щодо спільної діяльності у нових, можливо, безпрецедентних, ситуаціях ‒ це:

А) традиційне навчання;

В) активне навчання;

С) інтерактивне навчання;

D) інноваційне навчання.

110. Зміни у змісті історичної освіти, що відбуваються внаслідок методологічних інновацій і виявляються у нових пріоритетах, у перегляді необхідних для сучасної освіти знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтирів ‒ це:

А) методологічні інновації;

В) змістовні інновації;

С) організаційно-технологічні інновації;

D) предметні інновації.

111. Вони сприяють зв'язку теорії з практикою, вчать студентів обробляти результати дослідів і робити правильні наукові висновки. Це:

А) контрольні роботи;

В) лабораторні роботи;

С) практичні роботи;

D) творчі роботи.

112. Вони спрямовані на формування вмінь і навичок, необхідних для життя і самоосвіти. Виконання таких робіт допомагає конкретизації знань, розвиває вміння спостерігати і пояснювати сутність явищ. Це:

А) контрольні роботи;

В) лабораторні роботи;

С) практичні роботи;

D) творчі роботи.

113. Інструктаж, який проводиться у формі бесіди і передбачає аналіз і оцінювання результатів виконаної студентами роботи:

А) поточний інструктаж;

В) вступний інструктаж;

С) підсумковий інструктаж;

D) індивідуальний інструктаж.

114. Функція лекції, пов’язана з формуванням у студентів пізнавальної активності й вимагає ведення лекційного викладання як самостійного творчого пізнання:

А) розвивальна;

В) інформативна;

С)методологічна;

D) орієнтаційна.

115. Лекції поділяють на: вступні, тематичні, настановчі, оглядові, заключні за:

А) дидактичними завданнями;

В) способом викладу навчального матеріалу;

С) вибором викладача;

D) методичними рекомендаціями.

116. У такій лекції ставляться питання, розкриваються різні підходи їх розв’язання, висловлюються пропозиції, припущення. Студенти мають можливість стежити за ходом думок лектора й роздумувати. Це:

А) лекція-роздуми;

В) лекція-прес-конференція;

С) візуалізована лекція;

D) проблемна лекція.

117. Лекція, у якій викладений матеріал має співвідноситися з тією епохою, конкретним часом, коли зародилася ідея, розглядалося явище, з’явився той чи інший факт, допомагає слухачам осмислити історію ідеї, наукових відкриттів побудована на принципі:

А) науковості;

В) наступності;

С) історичності;

D) зв’язку теорії з практикою.

118. Перевірка, якамає на меті отримання даних про рівень знань студентів і якість навчально-пізнавальної діяльності на навчальних заняттях:

А)тематична;

В) поточна;

С) попередня;

D) підсумкова.

119. Форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях:

А) семестровий залік;

В) диференційований залік;

С) колоквіум;

D) державна атестація студентів.

120. Сприяє вивченню навчального історичного матеріалу і є формою контролю за його засвоєнням; проводиться як співбесіда з окремих питань, визначених викладачем заздалегідь:

А) державний іспит;

В) бесіда;

С) консультація;

D) колоквіум.