Сульфаніламіди. Синтетичні хіміотерапевтичні засоби різної хімічної будови.

Сульфаніламіди (далі с/а) - це група синтетичних протимікробних засобів, що пригнічують життєдіяльність багатьох бактерій.

Дія - бактеріостатична.

Спектр дії - коки, палички дизентерії, м'якого шанкру, холерного вібріона, вірусу трахоми та інші.

Механізм дії - клітина мко для життя й росту потребує ПАБК (параамінобензойної кислоти). При нестачі ПАБК порушується синтез фолієвої кислоти, пуринових сполук,необхідних для утворення нуклеїнових кислот та розмноження мко. С/а за хімічною будовою подібні до ПАБК І є її конкурентними антагоністами. Якщо створити у крові високу концентрацію с/а, то вони замінюють ПАБК у мікробній клітині, блокують ферменти, внаслідок чого ріст і розмноження клітин мко припиняється. Це має назву теорія конкурентного антагонізму.

Принципи терапії с/а:

1.Встановити кліничний діагноз захворювання та для лікування хворого застосувати найбільш ефективний препарат по відношенню до даного збудника.

Лікування слід починати на ранніх стадіях захворювання, тому що препарати виявляють бактеріостатичну дію.

Для створення високої концентрації у крові с/а короткої дії призначають через рівні проміжки часу по схемі. Лікування починають з ударної дози. 1 день - 2-4гр.; 2 - 3 день -1гр. 6 разів на день; 4 - 5 день 1гр. 4 рази на день, 6 - 8 день 1 гр. 3 рази на день.

При застосуванні с/а слід призначати лужні напої, для профілактики побічних ефектів.

При застосуванні с/а слід призначати вітаміни групи В, тому що порушується їх всмоктування.

Побічні ефекти с/а:

Головний біль, слабкість, олігурія, раптове підвищення температури тіла;

тяжкі ускладнення: нудота, гемолітична анемія утворення метгемоглобіну, поліневрити, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, пригнічення функцій щитовидної залози та ЦНС, алергічні ураження шкіри, закупорка ниркових канальців.

Для запобігання: призначити лужні мінеральні води у великих кількостях, щоб підтримувати високий діурез; після прийому с/а вживати натрію гідрокарбонат по 1 - 1,5г. їжа повинна бути молочно - рослинною, щоб надати сечі лужної реакції і запобігти утворенню осаду у сечовидних шляхах.

КЛАСИФІКАЦІЯ С/А:

1. Препарати короткочасної дії (дія до 10год., всередньому 4 - 6 год):

a. загального призначення;

b. спеціального призначення.

2. Препарати тривалої дії (діють до 24 год.).

3. Препарати понадтривалої дії (діють до 120 год.).

4. Комбіновані препарати с/а та триметоприма

Препарати короткочасної дії загального призначення:

Стрептоцид -Streptocidum

Ф.В. таб.0,3; 0,5; лінімент 5% -30мл, мазь 5 - 10%.

Сульфадімезин - Sulfadimezinum

Ф.В. таб. 0,25 - 0,5

Сульфазин – Sulfazinum

Ф.В.. таб. 0,5

М.Д. дивись загальний, добре всмоктується.

Застосування: по схемі при ангіні, пневмонії, гонореї, сепсисі, рожі, менінгіті, коліті, цистіті, раневих інфекціях, інфекціях шкіри.

Препарати короткочасної дії спеціального призначення - препарати для лікування захворювань травного каналу.

Фталазол – Phthalazolum

Ф.В. таб. 0,5

Фтазин - Phthazinum

Ф.В. таб. 0,5

Сульгін – Sulginum

Ф.В. таб. 0,5

М.Д. майже не всмоктуються у кишечнику, виявляють бактеріостатичну дію у кишках, виводяться з калом, діють на кишечну флору.

Застосування: По схемі при дизентерії, коліті, ентериті, гастроентериті, до та після операцій на кишках.

Препарати для лікування захворювань сечовивідних шляхів.

Уросульфан - Urosulfanum

Ф.В. таб. 0,5

М.Д. добре всмоктується з травного каналу, у крові створюють високу концентрацію, виділяються нирками у незміненому вигляді, тому у нирках та сечі створюється висока концентрація. Найбільш ефективен по відношенню до стафілококів, кищечної палички. Застосовують по схемі при циститі, пієліті, пієлонефриті, іншіх захворюваннях сечових шляхів.

Препарати для лікування анаеробної інфекції.

Етазол - Aethazolum

Ф.В. таб. 0,25-0,5

Етазол-натрій - Aethazolum -natrium

Ф.В. амп. 10 - 20% 5 - 10мл.

М.Д діє на коки, кишечну, дизентерійну палички, анаеробні бактерії, добре всмоктується. Застосовують при пневмоніях, бронхіті, рожі, ангіні, раневих інфекціях, трахомі, дизентерії, циститі, пієліті по схемі або в/в, в/м.

Препарати для лікування захворювань очей.

Сульфацил-натрія Sulfacylum - natrium

Ф.В. 20 - 30% 5 - 10 мл, амп. 30% - 5мл.

М.Д. добре розчиняється у воді, немає подразнювальних властивостей, тому застосовується в очній практиці, широкий спектр дії. Застосовують краплі в очі для лікування кератиту, кон'юнктивіту, блефариту, бленореї, в/в при сепсисі.

Препарати тривалої дії.

Сульфапіридазин - Zulfapyridazinum

Ф.В. таб. 0,5

Сульфадиметоксин - Sulfadinuthoxinum

Ф.В. таб.0,5

М.Д. при вживанні всередину всмоктуються, через годину, вступають у взаємодію з білками, а також повільно виводяться з організму, що забезпечує тривалість дії. Призначають по схемі: перший день 1 - 2г.; далі 0,5 - 1г

Препарати надтривалої дї.

Сульфален - Sulfalenum

Ф.В. таб. 0,5; амп. з пор. 0,5; сусп. 5% - 60 мл.

М.Д. дивись препарати тривалої дії. Застосовують при пневмоніях, бронхіті, тонзиліті, отіті, уретриті, абсцесі, разом з хлоридином при токсоплазмозі, малярії.

Комбіновані препарати с/а

A. сульфаметоксазолу та триметоприму.

Особливості дії: діє на двох рівнях

1)блокує включення ПАБК в мікробну клітину;

2)блокує перехід фолієвої кислоти в фолінієву. Завдяки цьому бактеріостатичний ефект переходить у бактерицидний.

Бісептол, Бактрим, Ориприм, Гросептол - Biseptolum, Bactrim, Oriprim, Groseptolum

Ф.В. таб. 120, 480 мг., сироп, сусп. фл. 100мл.

Приймають по 2таб. 2 рази на день,

М.Д. швидко всмоктується з травного каналу, широкий спектр дії, більш активен ніж інші с/а, дія бактерицидна, ефективен навіть у тих випадках, коли призначення с/а не виявило лікувальноі дії.

Застосовують при інф. дихальних та сечовивідних шляхів.

B. сульфамонометоксину та триметоприм.

Сульфатон Sulfatonum

Ф.В. таб. 0.07, 0.35 мг..

Приймають по 2таб. 2 рази у перший день, далі по 1 таб. 2 рази на день.

М.Д. та застосування дивись бісептол.

C. Для інгаляційного застосування.

Інгаліпт Inhaliptum

Комбінований препарат сульфаніламідів (норсульфазолу та стрептоциду) з ефірними маслами.

Ф.В. рідина 30 мл. в аерозольній упаковці.

Використовують місцево, розпилюючи у роті протягом 1 – 2 секунд 4 рази на добу.

СИНТЕТИЧНІ ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНІ ЗАСОБИ РІЗНОЇ ХІМІЧНОЇ БУДОВИ

1. Похідні нітрофурану.

Фуразолідон - Furazolidonum

Ф.В. таб. 0,05

М.Д. широкий спектр дії по відношенню до бактерій, найпростіших (лямблії, трихомонади), грибів. Діє на мко стійких до дії а/б та с/а, дія бактеріостатична, виявляє тетурамоподібну дію (підвищена чутливість до спиртних напоїв). Призначають по 1-2 таб. 4 рази на добу після їжі 5-10 днів при дизентерії, черевному тифі, харчових токсикоінфекціях, паратифі, ентериті, лямбліозі; у свічках 0,005г. при трихомонадному кольпіті, вагініті, уретриті, розчин 1:25 при інфікованих ранах.

Поб.еф.: нудота, блювання, дерматити, алергія, запоморочення.

Фурадонін – Furadoninum

Ф.В. таб. по 0,05 та 0,1

М.Д. діє на Г⁺ та Г^- бактерії. Препарат ефективний при захворюваннях сечовивідних шляхів. Призначають дорослим по 0,1 – 0,15г. 3 – 4 рази на день 5 – 8 днів.

Поб.еф.: нудота, блювання, дерматити, алергія.

2. Похідні 8-оксихіноліну

Нітроксолін (5-НОК) Nitroxolinum

Ф.В. таб., др. 0,05

М.Д. широкий спектр дії у відношенні бактерій та грибів роду Кандида, добре всмоктується в травному каналі, утворює високу концентрацію у крові та нирках, діючи на всіх збудників сечостатевої системи.

Застосовують при пієлонефриті, пієліті, циститі, простатиті, уретриті по 2 др. 3 рази на день під час їжі.

Побічні еф.: нудота, забарвлення сечі у шафрановий колір.

Протипоказання: ниркова недостатність.

ПРОТИТУБЕРКУЛЬОЗНІ ЗАСОБИ.

Це хіміо - терапевтичні препарати, що пригнічують ріст та розмноження збудника туберкульозу і застосовуються для лікуваня цього хронічного захворювання.

Принципи призначення препаратів:

1. Так як пр-ти володіють бактеріостатичною дією, то їх призначають на ранніх стадіях захворювання.

2. Для досягнення повного лікувального ефекту при різних формах туберкульозу потрібне комплексне лікування з обов'язковим застосуванням хіміотерапевтичних препаратів. Щоб уникнути розвитку резистентних штамів збудника туберкульозу потрібно застосовувати різноманітні протитуберкульозні засоби.

3. Протитуберкульозні препарати сповільнюють розмноження збудника захворювання, зменшують його вірулентність, поліпшують самопочуття і працездатність хворих. Для того щоб досягти стійкого ефекту від лікування, протитуберкульозні засоби, комбінують і призначають їх протягом тривалого часу (не менш як рік!)

Класифікація препаратів:

Для лікування різних форм туберкульозу заст а/б (стрептоміцин, ріфампіцин, канаміцин, циклосерин) та синтетичні сполуки (натрію ПАСК, ізоніазид, фтивазид, салюзид, метазид, етамбутол)

Залежно від ефективності, токсичності та переносимості протитуберкульозні препарати поділяють на препарати І ряду, що є основними що застосовуються для лікування, і препарати II ряду — резервні, що призначаються тільки тоді, коли мікобактерії туберкульозу стійкі до препаратів І ряду, і вони більш токсичні ніж пр-ти І ряду.

Препарати.

.ПРЕПАРАТИ І РЯДУ

а) а/б:

Стрептоміцину сульфат - дивись а/б - аміноглікозиди

Рифампіцин Rifampicinum

Ф.В.. капс 0,05 -0,15 Призначають по 0,45г 1 раз на добу за 30 хв до їди або по 0,3г 2 рази на день.

М.Д. а/б широкого спектру дії, що за ефективністю перевершує протитуберкульозну дію стрептоміцину, виявляє добрі лікувальні здібності при туберкульозному процесі, викликаному мікобактеріями, резистентними до дії інших препаратів, добре всмоктовується, дія триває 12 год.

Застосовується для лікування туберкульозу у поєднанні з іншими протитуберкульозними засобами, а також при пневмоніях, бронхіті, гонореї та ін. захв.

Побічні ефекти: диспепсичні розлади, порушення функції печінки, підшлункової залози, алергічні реакції, фарбування сечі, мокротіння, сльозної рідини у червоно- коричневий колір.

б) синтетичні сполуки:

Натрію пара-аміносаліцилат (ПАСК - натрій) Natrii paraaminosalicylas

ФВ. таб, др 0,5г, фл 3% - 250 - 500 мл,

Призначають по 2 - 4г 4 рази на день після іжі, в/в 300 - 500 мл 3% р-ну.

МД. специфічно затримує ріст мікобактерій туберкульозу, за принципом конкурентного антагонізму перешкоджає ПАБК входити в склад фолієвої к-ти, тому порушується синтез ДНК, РНК. Добре всмоктовується з травного каналу, малотоксичний, ефективний при різних формах туберкульозу (особливо при свіжому легеневому процесі або в період активізації захворювання, знижує температуру тіла, зменшує кількість харкотіння, пітливість, усуває кашель, поліпшує самопочуття. Ефективність препарату посилюється при комбінації його з фтивазидом, стрептоміцином, комбіноване застосування зменшує або зовсім усуває небезпеку виникнення резистентних форм збудника туберкульозу.

Застосовують при туберкульозі легень туберкульозі слизових та серозних оболонок, очей, шкіри, плеври, кишок, сечового міхура

П. еф. диспепсія, анемія, лейкопенія, жовтяниця, метеоризм, втрата апетиту, нудота, збільшення печінки.

Ізоніазид Isoniazidum

ФВ. таб 0,1 - 0,3; призначають по 0,2 -0,3г 3 рази після їжі, для промивання порожнин 5 - 10 мл 1 - 2% р-ну.

Фтивазид Phthivazidum

ФВ. таб 0,1 - 0,3 - 0,5; призначають по 0,3-0,5г 3 рази на день.

Салюзид Saluzidum

ФВ. таб 0,3 - 0,5; призначають по 0,3 - 0,5г 3 рази на день.

Метазид Methazidum

ФВ. таб 0,1 - 0,3 - 0,5; по 0,2 - 0,5г 3 рази на день, отруйніший ніж попередні препарати.

МД. ці препарати у малих концентраціях мають високу і специфічну бактеріостатичну дію на мікобактерії туберкульозу, вони порушують дихання мікобактерій, змінюють обмін речовин, внаслідок чого знижується ріст і розмноження мко. Ефективні на ранніх та гострих стадіях захворювання, на інші патогенні мко не діють, добре всмоктуються з травного каналу, ефект через 1 - 2 год, триває протягом доби.

П. еф: збудження ЦНС (пов'язано з порушенням засвоєння вітамінів гр.В - для проф.-ки ускладнень призначають вітаміни В₁ В₆), головний біль, запаморочення, оніміння кінцівок, нудота, блювання, втрата апетиту, висипи на шкірі, дерматит.

ПРЕПАРАТИ II РЯДУ

а) а/б

Циклосерин Cycloserinum

ФВ.таб 0,25; призначають по 1 таб 3-4 рази до їжі

МД. широкий спектр протимікробної дії, затримує ріст мікобактерій туберкульозу, менш активен ніж препарати І ряду, але на відміну від них діє на штами мікобактерій стійких до пр.-тів І ряду, добре всмоктовується.

Застосовують при хронічних формах туберкульозу, при яких пр-ти І ряду перестали давати лікувальний ефект, у комбінації з пр.-тами І та ІІ ряду для попередження утворення стійких форм мікобактерій туберкульозу.

П. еф: головний біль, запаморочення, безсоння, неспокій, неврити, марення, депресія, алергія.

Канаміцину сульфат Каnаmусіnі sulfas

ФВ. фл з пор 0,5 — 1,0 Призначають по 0,5г (500 000 ОД) в/м 2 рази на добу.

МД. широкий спектр дії, по механізму та силі протитуберкульозної дії близький до стрептоміцину, слабо діє на мко, стійкі до інших пр-тів, заст у комбінації. Застосовують при хронічних формах туберкульозу легень, при яких препарати І ряда не дають ефекту. Інші форми туберкульозу, сепсис, пієлонефрит, пієліт, піелоцистит.

П. еф. нудота, блювання, неврит слухового нерву, ураження нирок, алергія

б) синтетичні сполуки.

Етамбутол Ethambutolum

ФВ. таб 0,1 - 0,2 - 0,4; призначають по 0,015 - 0,025г на 1кг маси тіла 1 раз на день після сніданку.

МД. висока активність, пригнічує синтез білка мікобактерій туберкульозу, на інші мко не діє, діє на мікобактерії стійкі до пр-тів І ряду, призначають у комбінаціях.

Застосовують при різних клінічних формах туберкульозу.

П. еф. алергія, порушення зору, нудота; блювання, пронос, запаморочення, депресія.

Піразинамід Pyrazinamidum

ФВ. Таб. 0,5 Признач. по 0,5г. 3 - 5 разів на день після їжі.

М,Д.один з найефективніших препаратів ІІ групи, впливає на стійкі до інших препаратів мікобактерії туберкульозу.

Етіонамід Ethionamidum

ФВ.таб.0,25, Признач. по 1 таб 3 рази на день після їжі.

М.Д.за протитуберкульозною активністю поступається ізоніазиду. Резистентність виникає швидко. Препарат легко всмоктується з травного каналу, проникає у спинномозкову рідину.

Застосовують у випадках, коли препарати І групи втрачають ефективність через розвиток резистентних форм збудника.

П.еф. диспепсія, алергія, порушення з боку ЦНС та периферійної нервової системи.

ПРОТИСПІРОХЕТОЗНІ ЗАСОБИ.

Ці препарати використовують для лікування хвороб, спричинених спірохетами (сифіліс, поворотний тиф, ангіна Венсана). Для лікування сифілісу використовують препарати гр. пеніциліну (бензилпеніциліни, біциліни). Стійкість спірохет до них не розвивається. У разі непереносимості а/б цієї гр. (алергізація організму) можна призначити цефалоспорини, макроліди, тетрацикліни, левоміцетин, правильне застосування яких обумовлює цілковите одужання (дивись тему: а/б).

Для лікування сифілісу використовують також препарати вісмуту:

Бійохінол Biiochinolum

ФВ.сусп во фл 100 мл, призначають в/м по 3 мл 1 раз у 3 дні, курс 50 мл, перед введенням підігріти, збовтати.

МД. пригнічує розмноження спірохети, протизапальні та розсмоктуючі властивості.

Застосування: різні форми сифілісу у комбінаціях з а/б.

Бісмоверол Bismoverolum

ФВ. сусп во фл 100 мл, призначають в/м по 1мл 1 раз у 2 - 3 дні, курс 15 - 20 мл, перед введенням підігріти, збовтати.

МД. пригнічує ріст та розмноження спірохети, можна призначати при непереносності бійохінолу.

Застосування: усі форми сифілісу.

Поб. ефекти препаратів вісмуту: порушення функцій печінки, нирок, лейкопенія, "вісмутова кайма" на яснах. При наявності ускладнень вводять унітіол, для попередження виникнення "вісмутової кайми" треба полоскати водою ротову порожнину. Для лікування сифілісу використовують також пр-ти миш'яку (міарсенол, новарсенол, осарсол). Вони дуже токсичні і можуть зумовити численні ускладнення, тому препарати миш'яку у сучасній протисифілітичній терапії використовуються рідко, лише в тих випадках, коли у хворих виявлена непереносимість а/б та препаратів Bi На поздніх стадіях сифілісу (при ураженні кісток, внутрішніх органів, ЦНС) в комплексну терапію включають пр-ти йоду (натрію і калію йодид), які сприяють розсмоктуванню запальних інфільтратів.