Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу

Представники цієї підгрупи учасників цивільного процесу перебувають у трудових відносинах з органом судової влади і здійснюють свої процесуальні функції в силу виконання службових повноважень.

Секретар судового засідання – це обов’язковий учасник цивільного процесу, який здійснює організаційно-технічне забезпечення процесу розгляду та вирішення цивільної справи. З цією метою секретар судового засідання:

- здійснює судові виклики і повідомлення;

- перевіряє наявність та з'ясовує причини відсутності осіб, яких було викликано до суду, і доповідає про це головуючому;

- забезпечує фіксування судового засідання технічними засобами;

- веде журнал судового засідання;

- оформлює матеріали справи;

- виконує інші доручення головуючого, що стосуються розгляду справи;

- може уточнювати суть процесуальної дії з метою її правильного відображення в журналі судового засідання.

Даний учасник цивільного процесу здійснює свої повноваження не тільки в межах судового засідання чи стадії судового розгляду, а протягом усього ходу цивільного процесу у справі. Наприклад, судові виклики та повідомлення здійснюються на будь-якому етапі цивільного судочинства.

Судовий розпорядник – це учасник цивільного процесу, який здійснює організаційно-технічне забезпечення підготовки та проведення судового засідання в цивільній справі.

На відміну від секретаря судового засідання, діяльність якого спрямована на вирішення питань процесуального характеру (фіксація ходу розгляду та вирішення справи, забезпечення поінформованості учасників процесу про час і місце судового засідання тощо), судовий розпорядник вирішує питання, які стосуються організації та проведення конкретного судового засідання, порядок вирішення яких, як правило, не регулюється процесуальним законодавством. Судовий розпорядник згідно із ст. 49 ЦПК:

- забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників цивільного процесу;

- з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання;

- оголошує про вхід і вихід суду та пропонує всім присутнім встати;

- слідкує за додержанням порядку особами, присутніми у залі судового засідання;

- виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта;

- під час судового засідання приймає від учасників цивільного процесу документи та інші матеріали i передає до суду;

- запрошує до залу судового засідання свідків та виконує вказівки головуючого щодо приведення їх до присяги;

- виконує інші доручення головуючого, пов’язані із створенням умов, необхідних для розгляду справи.

Тобто, дії судового розпорядника, у першу чергу, спрямовані на забезпечення порядку в судовому засіданні та зручних умов його проведення.

При вивченні четвертого питання (Особи, які сприяють розгляду і вирішенню справи по суті.) студентам слід звернути увагу на те, що

 

Свідок – учасник процесу, що викликається судом для давання показів щодо відомих йому обставин, що стосуються справи. В якості свідка може бути викликано будь-яку особу, якій можуть бути відомі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Не можуть викликані та допитані в якості свідків (ст. 51 ЦПК) і не підлягають допиту як свідки:

- недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі і не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати показання;

- особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним становищем, – про такі відомості;

- священнослужителі – про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;

- професійні судді, народні засідателі та присяжні – про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку.

- особи, які мають дипломатичний імунітет – без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв – без згоди дипломатичного представника.

Проте немає жодних перепон щодо того, щоб свідком по справі виступала особа, яка перебуває в родинних, дружніх чи інших близьких відносинах зі сторонами. Не перешкоджає цьому і неюридична заінтересованість в результаті справи.

Закон також не передбачає для свідків вікових обмежень, проте очевидно, що щодо дітей, питання про їх виклик в якості свідків повинен вирішуватись судом з врахуванням ступеня розвитку дитини та інших обставин справи.

Експерт – кваліфікована особа, наділена спеціальними знаннями, якій судом доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань.

Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів. У виняткових випадках Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань (ст. 7 Закону України “Про судову експертизу”). Тому експерта, на відміну від свідка, може бути замінено іншим спеціалістом у відповідній галузі знань.

Участь експерта в цивільному процесі обумовлена необхідністю дослідження питань (об’єктів), яке потребують спеціальних знань.

У передбачених законом випадках експерт може відмовитися від давання висновку. за відмову від виконання покладених на нього обов'язків без поважних причин та/або за завідомо неправдивий висновок експерт несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків – відповідальність, встановлену законом.
На практиці в процесі розгляду та вирішення цивільних справ виникають питання, які потребують застосування спеціальних знань, проте не потребують проведення експертизи (наприклад, допомога технічного характеру тощо). Саме для вирішення таких питань до участі в справі залучається спеціаліст.

Спеціаліст – це особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і залучається до участі в процесі за ухвалою суду для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо) під час вчинення процесуальних дій та надання консультаційно-довідкової допомоги по питанням, що потребують застосування спеціальних знань, без проведення експертизи.
Участь спеціаліста в цивільному процесі можлива в двох формах. По-перше, це участь спеціаліста у сприянні здійсненню судом правосуддя в цивільних справах (зокрема, шляхом участі в окремих процесуальних діях, надання технічної допомоги: фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо). Другою формою може бути надання судові консультаційно-довідкової допомоги та письмових роз’яснень (висновків) щодо питань, що потребують застосування спеціальних знань (крім правових питань), коли проведення експертизи непотрібне.

Спеціаліст зобов'язаний з'явитися за викликом суду, відповідати на задані судом питання, давати усні консультації та письмові роз'яснення, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, у разі потреби надавати суду технічну допомогу.

Спеціаліст має право знати мету свого виклику до суду, із дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам, звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів, на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Аналізуючи питання участі в цивільному процесі експерта і спеціаліста як форм застосування спеціальних знань, слід зазначити, що хоча між експертизою та участю спеціаліста існують спільні риси (в обох випадках застосовуються спеціальні знання і експерт, і спеціаліст діють в межах встановленої законодавством процедури), проте ототожнювати їх не дозволяють суттєві відмінності, які полягають в наступному:

- експертом може бути особа, яка має спеціальні знання в певній галузі науки, техніки, мистецтва, пройшла відповідну підготовку і отримала кваліфікацію експерта з певних видів експертиз та внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів, тоді як для того, щоб бути спеціалістом достатньо володіти спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів;

- спеціаліст залучається до участі в справі з метою сприяння судові, надання останньому технічної допомоги, тоді як метою діяльності експерта є встановлення фактів, що мають значення для правильного вирішення справи;

- діяльність експерта спрямована на отримання нової інформації про фактичні обставини справи, а спеціаліста – на сприяння надання консультативно-довідкової та технічної допомоги при встановленні обставин справи;

- різними є способи застосування спеціальних знань експертом та спеціалістом.

ксперт здійснює спеціальне дослідження, зміст якого знаходиться поза межами процесуальної регламентації, а спеціаліст експертного дослідження не проводить, він, як правило, бере участь у здійсненні судом процесуальної дії;

- суд може не залучати до участі в справі спеціаліста, якщо хтось з суддів володіє спеціальними знаннями (наприклад, для кваліфікованого проведення огляду доказів), тоді як експертиза проводиться виключно експертом.

Ще одним учасником цивільного процесу є перекладач – особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

Участь даного суб’єкта в справі завжди пов’язана наявністю серед осіб, які беруть участь у справі, тих, які не володіють мовою судочинства. Перекладач допускається до участі в справі тільки за заявою особи, яка бере участь у справі, про що постановляється відповідна ухвала.

Перекладач має право задавати питання з метою уточнення перекладу, відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу, а також на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Перекладач зобов'язаний з'являтися за викликом суду, здійснювати повний i правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом в процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють.

За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків перекладач несе кримінальну відповідальність, а за невиконання інших обов'язків – відповідальність, встановлену законом.

В коло учасників цивільного процесу введеного такого суб’єкта як особа, яка надає правову допомогу – це особа, яка фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Така правова допомога може виражатися у формі консультацій з правових питань, роз’яснень складних юридичних категорій, допомоги при складанні чи оформленні процесуальних документів (позовних заяв, апеляційних касаційних скарг, клопотань) тощо.

Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

На відміну від представника особа, яка надає правову допомогу, не бере участі у справі і не здійснює представництва, вона не наділяється обсягом прав та обов’язків, які покладаються на процесуального представника. Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЦПК такий учасник цивільного процесу має тільки такі права: знайомитися з матеріалами справи; робити з них витяги; знімати копії долучених до справи документів; бути присутнім у судовому засіданні.