Особові закінчення дієслів

Дієслова змінюють свою форму за особами, часами, способами, числами, а в минулому часі i умовному способі - за родами. Інфінітив, дієприкметник i дієприслівник не змінюють свою форму за особами, не мають способу. Залежно від системи закінчень в особових формах однини і множини дієслів теперішнього і майбутнього часу дієслова поділяються на дві дієвідміни.

До І дієвідміни належать дієслова, які в ІІІ особі множини теперішнього часу мають закінчення -уть, -ють (лікують, хворіють, пишуть, працюють, дують).

До II дієвідміни належать дієслова, які в ІІІ особі множини теперішнього часу мають закінчення -ать, -ять (лежать, болять, бачать, кричать).

Особові закінчення у дієсловах І i II дієвідмін

Правило	Приклад
1. У дієсловах І дієвідміни в значеннях І та ІII особи однини й І та II особи множини в теперішньому й майбутньому часі пишеться -е- (-є-)	пишеш, пише, пишемо, пишете; змазуєш, змазує, змазуємо, змазуєте
2. У дієсловах II дієвідміни в закінченнях II та III особи однини й І та II особи множини в теперішньому й майбутньому часі пишеться -и- (-ї-)	ходиш, ходить, ходимо, ходите; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте
3. У складній формі майбутнього часу перед -му, -меш, -ме, -мемо після т завжди пишеться и	розподілятиму, розподілятимеш розподілятиме, розподілятимемо; важитиму, важитимеш, важитиме, важитимемо

 

 

Написання особових дієслівних форм на

Ть, -ться, -ш, -шся

Правило	Приклад
1. У дієсловах II особи однини, що закінчуються на -ш або -шся, м'який знак ніколи не пишеться	ціпенієш, чергуєшся, шкрябаєш, вимірюєшся, знижуєш, домішуєш, витрачуєшся
2. У дієсловах ІІІ особи однини та множини після т(у тому числі й перед -ся) завжди пишеться м'який знак	реагують, лущаться, відчувають, шлакують, просочуються

Використання дієслів у діловому мовленні

Найпоширенішими формами дієслова у діловому мовленні є форма теперішнього часу І чи ІІІ особи множини (сповіщаємо, повідомляємо, нагадуємо, запрошуємо, запевняємо, зобов'язуємося, комісія ухвалила, інститут прохає, кафедра турбується).

Недоконаний вид здебільшого виражається складеними формами (Комісія буде продовжувати роботу з 15 години). Доконаний вид часто вживається з префіксами (Терміново про вести збори. Прошу за візувати документ).

У розпорядчих документах треба вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу (пропоную, наказую). Наказовий спосіб у діловому стилі в основному виражається в інфінітивній формі. Інфінітив використовують для категоричних висловлювань (створити комісію, відкликати працівників, зупинятися заборонено, не дозволяється). Менш категоричні форми висловлюються за допомогою безособових форм дієслова (не рекомендується вживання).

Щоб не виявляти гостроти стосунків з партнером, замінюється пасивна форма дієслова на активну форму (Ви не висловили своїх пропозицій...). Якщо ж важливо вказати на конкретного виконавця, то треба вживати активну форму (Академія не гарантує).

Дієприкметник.

Особливими формами дієслова є дієприкметник і дієприслівник.

Дієприкметником називається особлива форма дієслова, що означає ознаку предмета за дією i відповідає на питання який? (оздоблений, випечений).

Дієприкметник поєднує в собі ознаки дієслова (доконаний i недоконаний вид, теперішній i минулий час) i прикметника (змінюється за родами, числами й відмінками), залежить від іменника, з яким узгоджується (промокла сорочка, випраний бинт, тремтяча рука, детально регламентовані, юридично визначені).

За ознакою активної чи пасивної дії на предмет дієприкметники поділяються на активні і пасивні.

Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за його ж дією. Утворюються лише від неперехідних дієслів (ходячий, ревучий). Активні дієприкметники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу (3 особи однини) за допомогою суфіксів -уч-, -юч-, -ач-, -яч- (дрижать- дрижачий; xвopiти - хворіючий). За своїм значенням активні дієприкметники теперішнього часу відповідають російським активним дієприкметникам на -щий: пишучий - пишущий, стоячий - стоящий. В українській мові дієприкметники теперішнього часу вживаються рідко. Наприклад, можна сказати: стояча вода, але не можна - стояча людина. Така форма не властива українській мові. Слід писати: людина, яка стоїть. Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л- (пригоріти - пригорілий; посивіти - посивілий). При творенні форм активних дієприкметників від дієслів доконаного виду з суфіксом -ну- цей суфікс випадає (пожовкнути - пожовклий).

Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією над ним (прочитаний рецепт, роздріблене зілля). Утворюються від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфіксів -н-, -ен-, (-єн-), -т- (зроблений, зігрітий). У суфіксах дієприкметників буква н не подвоюється (прочитаний, витриманий). Мають ознаку дієслів минулого часу. Бувають доконаного (зрошений) й недоконаного (сіяний) виду.

Дієприкметниковим зворотом називають дієприкметник разом із залежним словом. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова, то він виділяється з обох боків комами (Швидкодія - показник, що характеризує продуктивність обчислювальної системи кількістю дій, виконуваних за певний час; Фармація здійснює особливий вид діяльності i тільки спеціально підготовлені фахівці можуть нею керувати.). Якщо дієприкметник виступає присудком, тоді дієприкметниковий зворот не виділяється комами (Препарат підготовлений для використання).

Закінчення дієприкметників такі ж caмі, як i закінчення прикметників. Щоб визначити закінчення дієприкметника, треба встановити рід, число, відмінок іменника, від якого залежить даний дієприкметник, бо ці категорії в нього несамостійні (міцне здоров'я - міцніюче здоров'я; cyxi квіти – висохлі квіти).

Дієприслівник.

Дієприслівником називається особлива незмінна форма дієслова, яка означає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? (робивши, сидівши, стиснувшись). Дієприслівник поєднує в coбi ознаки дієслова (вид: доконаний, недоконаний; перехідність, неперехідність; час теперішній або минулий) i прислівника (відповідає на питання як?) Наприклад: Скомпонувавши різні види трав, приготувати збір.

Недоконаний вид дієприслівника твориться від форми теперішнього часу за допомогою суфіксів -учи (-ючи) для І дієвідміни і -ачи (-ячи) для II дієвідміни (стоять - стоячи, спостерігати - спостерігаючи).

Доконаний вид дієприслівника твориться від форми минулого часу чоловічого роду доконаного виду додаванням суфікса -ши (провів - провівши, перевірив - перевіривши, переміг - перемігши).

У кінці дієприслівників завжди пишеться -и (натоптавши, переписуючи, відпочиваючи).

Дієприслівниковий зворот - це дієприслівник разом із пояснюючими словами, якими він керує (Добре поставлене підприємство, приносячи велику користь, повинно приносити великий прибуток, і буде приносити його). У реченні на письмі дієприслівниковий зворот або одиничний дієприслівник відокремлюють комами (Під час прояви несприятливих умов клітина бактерії покривається додатковою цупкою оболонкою, утворюючи спору; Помішуючи доводьте розчин до норми) Не відокремлюються комами одиничний дієприслівник або дієприслівниковий зворот із значенням способу дії, якщо стоять після дієслова-присудка (Вона не звикла сидіти склавши руки; Він дивився замислившись).

1.Провідмінювати займенник я в однині і множиті

2.Записати російською та перкласти українською словосполучення з прийменником по

3.Виписати з медичного тексту дієслова I дієвідміни (10), дієслова II дієвідміни (10).

4.Від дієслівI дієвідміни утворити дієприслівники доконаного і недоконаного виду.

 

Критерії оцінювання виконаного завдання:

«5» - завдання виконано чітко за темою, граматичні помилки відсутні

«4» - завдання виконано нечітко або не зовсім повно, наявні негрубі граматичні помилки

«3» - завдання виконано на 25%, граматичні помилки

«2» - завдання не відповідає вищеперерахованим вимогам.

 

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи