Умови та спосіб життя сім’ї, структура сім'ї, етапи життєвого циклу сім'ї.

Умови життя сім'ї – це сукупність факторів макросередовища (загальні соціальні умови) і мікросередовища (найближче соціальне оточення).

фактори макросередовища:

– соціально-економічні;

– соціально-політичні;

– соціально-культурні;

– соціально-психологічні;

– екологічні;

– демографічні;

фактори мікросередовища:

– ступінь урбанізованості розселення сім’ї (тип населеного пункту – місто, село, чисельність мешканців тощо);

– можлива зайнятість населення (тип підприємства, рівень необхідної кваліфікації і освіти працівників, використання переважно чоловічої чи жіночої праці та ін.);

– демографічна структура середовища розселення;

– етнічні характеристики середовища розселення;

– кількісні й якісні характеристики сфери обслуговування;

– кількісні та якісні характеристики культурних установ, спортивних та фізкультурних споруд;

– наявність установ охорони здоров'я.

Структура сім’ї – сукупність відносин між її членами, включаючи, крім родинних, систему духовних, моральних відносин, у тому числі відносин влади, авторитету та ін.

Виділяють види структури сім’ї:

Авторитарну структуру до якої входять:

Авторитарні сім'ї (характеризуються жорстким підкоренням дружини – чоловікові, а дітей – батькам);

Демократичні сім’ї (засновані на розподілі ролей згідно з особистісними якостями і здібностями подружжя, на рівній участі кожного з них у прийнятті рішень, добровільному розподілі обов'язків у вихованні дітей тощо).

Комунікаційна структура (найбільш вагомим вважається встановлення міжособистісних каналів комунікації і характеру їх функціонування).

Рольова структура (пов'язана з виконанням кожним членом сім'ї певних ролей, характеризує систему взаємодій і відносин членів сім'ї відповідно до традицій та звичаїв, що існують у суспільстві в цілому, найближчому соціальному оточенні і закріплених в особистісному досвіді членів сім'ї).

Етапи життєвого циклу сім'ї:

– утворення сім’ї (вступ у перший шлюб);

– початок дітонародження (народження першої дитини);

– завершення дітонародження (народження останньої дитини);

– „порожнє гніздо” (вступ у шлюб і виділення із сім'ї останньої дитини);

– припинення існування сім’ї (смерть одного із подружжя).

 

Основні ролі індивіда-члена сім’ї:

– щодо суспільства в цілому (роль члена суспільства);

– виробничої діяльності індивіда (роль виробника);

– за його неформальними контактами з друзями, знайомими, сусідами (роль товариша);

– за контактами з родичами (сімейна роль).

 

Традиційна роль, коли жінка вела домашні справи, господарство, народжувала і виховувала дітей, а чоловік був хазяїном, часто одноосібним власником майна і забезпечував економічну самостійність сім'ї, змінилась. Нині переважна більшість жінок в одних регіонах і значна частина в інших бере участь у виробничій діяльності, економічному забезпеченні сім'ї на рівних правах, вирішує загальносімейні питання. Це вплинуло на функціонування сім'ї, на особливості сімейно-шлюбних відносин, сприяло звільненню і розвиткові особистості жінки-матері, рівності подружжя.

 

Форми шлюбу

Шлюб – це сімейний (духовний, економічний, сексуальний) союз (угода) між чоловіком і жінкою, що породжує їх права й обов'язки один до одного, до дітей та рідних.

Розглянемо найпоширеніші форми шлюбу:

 

ФОРМИ ШЛЮБУ

 

Критерій	Форма	Визначення
Вибір партнерів	Сорорат	Вдовець удруге одружується на молодшій сестрі покійної дружини
Левірат	Вдова вибирає партнера серед братів свого чоловіка
Кузенний	Між двоюрідними родичами
Морганатичний	Між партнерами різного статусу
Ендогамія	Партнер вибирається тільки з представників своєї групи
Екзогамія	Партнер вибирається тільки поза спорідненою групою
Чисельність шлюбної групи	Моногамія	Чоловік з жінкою
Бігамія	Чоловік з двома жінками або жінка з двома чоловіками
Полігамія	Більше одного нареченого (нареченої)
Полігінія	Багато жінок
Поліандрія	Кілька жінок, що є сестрами
Права подружжя	Патріархальний	Домінує чоловік
Матріархальний	Домінує жінка
Егалітарний	Рівні права у чоловіка і жінки
Юридичне оформлення шлюбу	Громадянський	Юридично не засвідчений
Офіційний	Юридично засвідчений документами
Фіктивний	Юридично засвідчений, проте, реально не існуючий
Місце проживання подружжя	Патрілокальний	У батьків чоловіка
Матрілокальний	У батьків жінки
Неолокальний (дислокальний)	Окремо один від одного
Унілокальний	Окремо від батьків

 

У сімейному кодексі України (ст. 21) зазначається, що шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований в державному органі регістрами актів громадського стану. Проживання однією сім'єю жінки і чоловіка без шлюбу не є основою для виникнення у них прав і обов'язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є основою для виникнення у жінки і чоловіка прав і обов'язків подружжя. Шлюбний вік для жінки встановлюється в 17 років, а для чоловіків – у 18 років. За заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Шлюб засновується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примус жінки і чоловіка до шлюбу не допускається. Як до реєстрації, так і після реєстрації шлюбу подружжя може заключити шлюбний договір.

Шлюб майже завжди об'єднує двох осіб протилежної статі, проте в деяких культурах допускаються різні види гомосексуального шлюбу. Багато гомосексуальних чоловіків та жінок живуть стабільними парами. У Великобританії, наприклад, фактично кожна гомосексуальна пара з дітьми складаються з двох жінок. Нинішній рівень техніки штучного запліднення вможливлює для лесбіянок мати дітей і без гетеросексуальних контактів. Послаблення колишньої нетерпимості до гомосексуальності спостерігається сьогодні в багатьох країнах Європи та США. В деяких країнах можна навіть формально "одружитися", хоча такі церемонії й непередбачені законом.

Зазначимо, що останні два-три десятиліття як на Заході, так і у нас набуває дедалі більшого поширення, особливо серед молоді, так званий феномен співжиття (конкурбінат).

Співжиття (конкурбінат) – це коли двоє людей живуть разом, маючи між собою сексуальні стосунки, але не одружуються.

Протягом 1980-2000 рр. кількість неодружених жінок та чоловіків, що воліли жити разом у одному домі, різко зросла. Співжиття стало широко практикуватися в студентському середовищі. Здійснені у США дослідження показують, що близько однієї чверті студентів живуть там із партнерами, з якими перебувають у сексуальних стосунках протягом певного періоду навчання в коледжі або університеті.

Соціологи доводять, що у нас більшість молодих людей ставляться до співжиття як до "пробного шлюбу". Більшість пар, що співживуть, одружуються через певний час або коли в них з'являються діти.

 

 

Типи сім’ї

Сім’я – це соціальна спільність (інститут і група), яка формується на основі шлюбу й зумовленої ним правової та моральної відповідальності подружжя за здоров’я дітей та їх виховання.

Основні ознаки сім’ї: шлюбні зв’язки, зв’язки спорідненості, спільний побут, спільний сімейний бюджет.

До специфічних обставин, в яких формується, живе, функціонує сім'я, належать: місце проживання (регіон, вид поселення); соціально-класова та етнічна належність; матеріальне становище; рівень освіти і культури членів сім’ї; традиції, цінності, на які орієнтуються у своїх життєвих планах і прагненнях члени сім'ї; стартова позиція (моральна й економічна база, на якій будується кожна сім'я).

Суспільні порядки, за яких живуть люди певної історичної епохи і певної країни, обумовлюються ступенем розвитку, з одного боку – праці з другого – сім'ї. Через сім'ю змінюється покоління людей, в ній людина народжується, через неї продовжується рід.

З одного боку, сім'я – досить замкнуте об'єднання людей, які захищають свій внутрішній світ, свої таємниці і секрети, що протистоять зовнішнім впливам Якщо сім'ю позбавити її внутрішнього світу, зробити все що діється в ній, відкритим для суспільства, вона розпадеться. З другого боку, сім’я – об'єднання людей, відкрите для всього, що відбувається у суспільстві. Для неї характерні проблеми, якими живе суспільство.

Якою б герметично замкнутою сім'я не була, вона пов’язана із суспільством. Кожний член сім’ї зберігає певну автономію і завдяки цьому входить у різні інші об'єднання людей, в різні соціальні групи: виробничі, навчальні колективи, дитячі та юнацькі організації, суспільні рухи, політичні партії та об'єднання, вступає у взаємовідносини з державними структурами, місцевою владою, сусідами та іншими спільнотами. Відносини у сім’ї складаються не лише за волею її членів, а й під впливом зовнішніх умов, соціального життя суспільства.

Водночас сім'я впливає на відносини у суспільстві, на характер процесів суспільного життя. Вона не тільки задовольняє потреби людей, що вступили у сімейний союз, а й виконує ряд соціальних функцій і є невід’ємним елементом соціальної структури суспільства. Тому форма сім'ї не може бути довільною. Сім'я і шлюб – це форми, що по суті, відносин подружжя, які санкціоновані суспільством.

За сімейним Кодексом України, підписаному Президентом України 10 січня 2002р., сім'ю становлять особи, які проживають сумісно, пов'язанні спільним побутом і мають взаємні права і обов'язки. Подружжя вважається сім'єю й тоді коли дружина або чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням необхідністю догляду за батьками, дітьми та за інших поважних причин не проживають разом.

 

 

 

Розглянемо найпоширеніші типи сім’ї:

 

ТИПИ СІМ’Ї

Критерій	Тип	Визначення
Характер спорідненості	Консангвінальна (кровно споріднена)	Відносини базуються на кровній спорідненості, а не на зв’язках між подружжям.
Кон’югальна (подружня)	Основними є відносини між чоловіком і жінкою, а не кровно-родинні зв’язки.
Кількість поколінь	Однопоколінна	Подружня пара без дітей
Проста (нуклеарна)	Подружня пара з дітьми, які ще не одружені
Складна (розширена)	Складається з двох і більше поколінь, які живуть разом
Наявність батьків	Повна	Коли є батько і мати
Неповна	Коли відсутній хтось із батьків
Кількість дітей	Бездітна	Немає дітей
Однодітна	Одна дитина
Багатодітна	Троє і більше дітей
Розподіл ролей	Партнерська	Взаєморозуміння подружжя і добровільний розподіл ролей
Матріцентрична	Центральне місце посідає мати
Патерпальна	Центральне місце посідає батько
Ступінь самостійності	Автономна	Є самодостатньою, самостійною одиницею
Гетерономна	Не є екнономічно самодостатньою