Тема 17: Правосвідомість і правова культура

Семінарське заняття 17

 

Навчальна мета заняття: сформувати у студентів чітке уявлення про правосвідомість і правову культуру як юридичні явища та складові правової системи суспільства; структуру, функції і види правосвідомості, шляхи і напрями подолання найбільш негативних форм її деформації; ґрунтовне опрацювання визначення і змісту поняття «правова культура», системи правового виховання в Україні.

Час проведення 2 години.

План:

1. Правосвідомість: поняття, основні ознаки.

2. Структура, функції, види правосвідомості.

3. Деформація правосвідомості: поняття, основні види.

4. Правова культура. Правове виховання.

 

Теми рефератів:

1. Розвиток правової культури в Україні.

2. Правове інформування в Україні.

3. Деформація правосвідомості і правової культури.

4. Правовий нігілізм: поняття та форми прояву.

5. Шляхи подолання правового нігілізму.

 

Ключові поняття: правосвідомість, професійна правосвідомість, правова ідеологія, правова психологія, правовий нігілізм, правовий ідеалізм, правова культура, правове виховання.

 

Методичні вказівки

При відповіді на перше питання слід пам'ятати, що не тільки писане право є реальним об'єктом відображення уявлень і почуттів людей, але і "право в житті" (діяльність правоохоронних органів, правопорядок тощо). Також треба підкреслити, що в правосвідомості людей має місце думка не тільки про право дійсне, але й про право бажане.

Правовий ідеалізм як і правовий нігілізм є характерними видами деформації правосвідомості. З’ясування питання правового нігілізму припускає аналіз його витоків, зокрема історичних передумов виникнення правового нігілізму в Україні.

Розуміння правової культури як явища правового життя суспільства й надбання цивілізації, припускає її ціннісну характеристику (зокрема, аналіз правової системи суспільства в площині прогресивного розвитку законодавства, поступової еволюції правозастосування в напрямку підвищення якісного рівня окремих його складових елементів). Необхідно також пояснити, що правова культура – явище інтегративне (формує зв'язки між різними сферами правового та суспільного життя).

Висвітлюючи природу такого явища як правове виховання необхідно зазначити про існування в загальнотеоретичній юриспруденції його понять, які припускають розуміння правового виховання в широкому і вузькому значенні.

 

Список літератури:

1. Антонович М. Правова культура українського народу в сфері прав людини: історичний розвиток та сучасний стан // Право України. - 2003.-№12. -С. 75-79.

2. Білий П. Правова держава і правова культура: взаємозв'язок та результативність // - Право України. - 1997. - №12.

3. Васькович Й. Правосвідомість та її вплив на менталітет українського народу // Право України. - 1998. - №6.

4. Гавриленко Г. Правова держава і правова культура // - Право України. - 1993. -№1.

5. Головченко В.В Право, мораль і правова культура. - К. 1990.

6. Головченко В.В. Повага і неповага до закону в різних історичних умовах // Право України. - 1992. - №12.

7. Калиновський Ю.Ю. Правосвідомість українського суспільства: генеза та сучасність. - X.: Право, 2008. - 288 с

8. Колісник В. Проблеми розвитку правової ідеології// Право України. - 1994.-№10.

9. Котюк В.А. Поняття, структура та функції правових почуттів юриста // Вісник Київського університету. Суспільно-політичні науки. - 1991. - №3.

10. Менюк О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття, структура // Право України. - 2001. - №4. - С.21 -23, 29.

11. Осика І. Правовий нігілізм та правова культура // - Право України. - 2001.-№7. -С.98-101.

12. Правова культура в умовах становлення громадянського суспільства: Моногр. / За ред. Ю.П. Битяка, І.В. Яковюк - X.: Право, 2007. - 248 с.

13. Рязанов М.Ю. Правова культура як фактор забезпечення стабільності і порядку // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – Вип. 36, Одеса, 2007. – С. 140

14. Скуратівський А. Взаємозв'язок правової культури і соціального буття в процесі суспільної трансформації// - Право України. - 2004. - №1. - Ст. 18-121.

15. Соколов Н.Я. Профессиональное правосознание юристов. - М., 1988.

16. Татаринцева Е.В. Правовое воспитание. М., 1990.

17. Тимошенко В. Визначальні фактори правової свідомості // Право України. - 2008. - № 6. – С. 41-46.

18. Тодика Ю.М. Конституционные основы формирования правовой культуры. - X.: Райдер, 2001. - 296 с.

19. Толстенко В.Л. Правова ідеологія у структурі правосвідомості: теоретико-методологічні основи аналізу // Держава і право. Юрид. і політ, науки. - 2008. - Вип. 41 – С. 10-18.

20. Цимбалюк М.М. Онтологія правосвідомості: теорія та реальність. - К.: Атіка, 2008. - 288 с.

21. Черкас М.Є. Оціночна функція правової свідомості: зміст та особливості // Юрид. Україна. - 2009. - № 1. - С. 22-26.

22. Яковюк І. Правова культура і її вплив на розвиток правової системи // Вісн. Акад. прав, наук України. - 2008. - № 1 (52). -С 43-56.

 

Змістовий модуль IV.

Теорія права в динаміці