Методика підготовки класної години

Класна година – це форма виховної роботи, при якій школярі під керівництвом педагога включаються в спеціально організовану діяльність, яка сприяє формуванню у них світоглядної системи цінностей, ставлень до навколишнього світу, людей, самого себе (Н. Е. Щуркова).

Класні години дуже різноманітні за змістом, форми і методи їх підготовки і проведення. Ефективність класної години залежить від ретельної підготовки до неї педагогів і дітей.

 

Підготовка до класної години передбачає наступні дії:

- діагностування, аналіз вихідних даних (рівня вихованості учнів, їх інтереси, мотиви тощо)

- визначення теми класної години, формулювання її мети;

- відбір матеріалу, виходячи з вимог до змісту класної години (актуальність, зв'язок з життям, досвідом учнів, відповідність віковим особливостям, образність і емоційність, логічність і послідовність);

- складання плану підготовки і проведення класної години (слід передбачити залучення школярів до активної участі в підготовці класної години, використовувати різноманітні форми і методи, що підвищують інтерес до даної теми);

- підбір наочності, музичного і іншого оформлення, створення сприятливої обстановки;

- визначення участі в класній годині інших дійових осіб: батьків, учнів інших класів, учителів, фахівців з обговорюваної теми тощо;

- визначення ролі і позиції класного керівника (практиканта) в процесі підготовки і проведення класної години;

- виявлення можливостей по закріпленню одержаної на класній годині інформації в подальшій практичній діяльності дітей.

 

Особлива увага при підготовці до класної години слід приділити психологічному настрою учнів. Настрій починається з моменту повідомлення про класну годину. Кращим способом підготовки є колективна творча діяльність, коли всі учні, розбившись на групи, готують фрагменти, розділи класної години, оформляють приміщення і т.д.

Структура плану класної години складається з 3-х частин: вступної, основної, заключної.

Вступна частина передбачає постановку питання. Її завдання – мобілізувати увагу школярів, забезпечити серйозне відношення до теми, визначити місце і значення обговорюваного питання в житті людини.

Основна частина визначається виховними завданнями класної години і передбачає рішення поставленої проблеми. Тут розглядається основний зміст класної години.

У завершальній частині підводяться підсумки, визначається значущість думок, рішень, пропозицій.

Довідкова інформація.

Технологія підготовки виховного заходу, як колективної творчої справи (КТС)

Варто пам'ятати, що за силою виховного впливу процес підготовки може бути більш значущим, ніж сам захід.

У підготовці головне уважність, детальність, оригінальність. Інколи на це потрібно кілька днів, а інколи і кілька тижнів. Найбільший ефект буває тоді, коли організаторами і виконавцями суспільно корисної справи є самі учні.

Тут найкраще використати досвід організації колективних творчих справ за методикою І.П.Іванова. Технологічний ланцюжок буде таким:

Перший етап. Попередня робота вихователів:

- формування конкретних виховних завдань;

- підбір варіантів можливих справ для пропозиції вихованцям;

- демонстрація перспектив можливої справи;

- якщо колектив не на І етапі розвитку, залучення активу або всіх членів колективу на пошук цікавих і корисних справ.

Другий етап. Колективне планування колективної творчої справи (КТС):

- складання проекту плану активом (класним керівником на І етапі);

- обговорення його в малих групах, формування пропозицій змін, уточнень;

- відбір найбільш цікавих пропозицій для корекції плану;

- розподіл обов'язків, вибори ради справи, відповідальних за окремі частини справи.

Третій етап. Колективна підготовка справи:

- організація мікрогруп для проведення окремих частин справи;

- вивчення літератури, преси, зустрічі з поінформованими по питаннях теми людьми тощо;

- оформлення сценарію.

Коли виховний захід готується студентом-практикантом, то він складає план-конспект, в якому відзначає:

- тему заходу;

- форму проведення;

- мету і завдання;

- час і місце проведення;

- обладнання і оформлення;

- кому доручається яка ділянка роботи з підготовки;

- методичне забезпечення;

- сценарій проведення;

- врахування результатів.