Тема 2. Технологія виробництва м’яса курчат-бройлерів

Виконуються розрахунки виробничих показників цехів бройлерної птахофабрики

Завдання (вихідні данні):

1. Потужність птахофабрики.........гол.

2. Розмір пташника для вирощування бройлерів....., корисна площа......

3. Щільність посадки бройлерів, гол./м²......

4. Збереженість курчат-бройлерів........%

5. Строк вирощування.........тижн.

6. Профілактичний період........тижн.

7. Вихід інкубаційних яєць........%

8. Вивід молодняку............%

9. Яйценосність на середню несучку..........шт.

10. Статеве співвідношення.....

11. Коефіцієнт обороту стада.......

12. Вибракування, %: батьківське стадо - 97, ремонтний молодняк - І періоду: ♂ -55, ♀ - 25, II періду: ♂ - 87, ♀ - 39.

13. Падіж, %: батьківське стадо - 3, ремонтний молодняк І пері­оду - 4, II - 2

14. Тип інкубатора – У-55, загальна вмістимість інкубатора – 56784 шт.

15. Кількість запасних інкубаторів – 15%

16. Технологією інкубації передбачено профілактична перерва 20 дн.; на розгрузку і загрузку інкубатора потрібно 30 дн.

17. Жива маса, кг: бройлерів уперед забоєм......, рем. мол. (І періоду)......, рем. мол. (ІІ періоду)........, батьківського стада.......

18. Витрати комбікорму на 1 голову, кг: бройлери.........., ремонтний молодняк........., батьківське стадо.........

19. Обладнання для вирощування ремонтного молодняку......

20. Вмістимість пташника для рем. мол.........., гол.

21. Обладнання для утримання батьківського стада.........

23. Вмістимість пташника для батьківського стада.........., гол.

Технологічні розрахунки по виробництву м’яса курчат-бройлерів на птахофабриці певної потужності проводяться в такій послідовності:

1. Відповідно до параметрів приміщення та обладнання, яке в них застосоване, визначають кількість добових курчат, яких можна розмістити в одному приміщенні.

Кількість добових курчат, яких можна розмістити в одному приміщенні, визначають з врахуванням корисної площі в приміщенні і щільності посадки курчат.

2. З урахуванням збереження поголів’я визначають кількість бройлерів, яких можна виростити в одному приміщенні за один оборот.

3. Розраховують кількість оборотів поголів’я в одному приміщенні з урахуванням терміну вирощування і профперерви.

4. Визначають кількість бройлерів, яких можна виростити в одному приміщенні протягом року.

Для цього кількість бройлерів, яких можна виростити в одному приміщенні за один оборот, множать на кількість оборотів в приміщенні.

5. Визначають необхідну кількість пташників для вирощування заданої кількості бройлерів.

Для цього потужність птахофабрики (гол.) ділять на кількість бройлерів, що будуть вирощені протягом року в одному приміщенні з врахуванням оборотів.

6. Розраховують кількість партій бройлерів, які будуть вирощені для забою протягом року.

Кількість партій бройлерів визначають шляхом множення кількості оборотів поголів’я в одному приміщенні на кількість пташників для вирощування курчат-бройлерів.

7. Визначають поголів’я птиці батьківського стада (середньорічне і початкове) з урахуванням виводу молодняку, виходу інкубаційних яєць, несучості на середню несучку, статевого співвідношення, коефіцієнту обороту стада.

7.1. Визначають скільки потрібно закласти одноразово на інкубацію інкубаційних яєць, з урахуванням відсотку виводу молодняка.

7.2. Визначають загальну кількість яєць від птиці батьківського стада з урахуванням відсотку вихода інкубаційних яєць.

7.3. Визначають кількість яєць, яку необхідно отримати протягом року.

7.4. Визначають необхідну кількість несучок батьківського стада з урахуванням несучості на середню несучку.

7.5. Визначають кількість півнів батьківського стада з урахуванням статевого співвідношення.

7.6. Визначають середньорічне поголів’я птиці батьківського стада.

7.7. Визначають початкове поголів’я птиці батьківського стада з урахуванням коефіцієнту оборота стада.

7.8. Визначають кількість початкових півнів і курок з урахуванням статевого співвідношення.

8. Визначають кількість ремонтного молодняку, необхідного для комплектування батьківського стада згідно нормативів: на одну курку-несучку необхідно прийняти на вирощування 4 добових курчати без розподілу за статтю; на одного півня – 7 добових курчат без розподілу за статтю.

9. Розраховують необхідну кількість інкубаторів з урахуванням запасних.

9.1. Визначають кількість яєць, яку потрібно проінкубувати, з урахуванням відсотку яєць, придатних до інкубації.

9.2. Встановлюють кількість оборотів інкубатора за рік з урахуванням кількості робочих днів інкубатора і тривалості інкубації курячих яєць.

9.3. Визначають кількість яєць, яку можна проінкубувати за рік з урахуванням місткості інкубатора і кількості оборотів в одному інкубаторі.

9.4. Визначають потрібну кількість інкубаторів для інкубації яєць з урахуванням кількості яєць, яку можна проінкубуваті за рік в одному інкубаторі.

9.5. Визначають кількість запасних інкубаторів, використовуючи відсоток запасних інкубаторів, а також загальну кількість інкубаторів на птахофабриці.

10. Визначають потужність забійного цеху.

10.1. Встановлюють загальну кількість птиці для забою на рік.

10.2. Визначають кількість птиці, яку необхідно забивати щодня. Для цього загальну кількість птиці для забою на рік необхідно поділити на кількість робочих днів року цеху забою.

10.3. Визначають кількість птиці, яку необхідно забивати за 1 робочу годину.

11. Розраховують валове виробництво м’яса.

11.1. Визначаємо валове виробництво м’яса від бройлерів в живій і забійній масі.

11.2. Визначаємо валове виробництво м’яса від півнів батьківського стада за урахуванням відсотків вибракування і падіжу.

11.3. Визначаємо валове виробництво м’яса від курок-несучок батьківського стада за урахуванням відсотків вибракування і падіжу.

11.4. Встановлюємо виробництво м’яса від ремонтного молодняку І періоду вирощування.

11.5. Визначаємо виробництво м’яса від ремонтного молодняку ІІ періоду вирощування.

11.6. Встановлюємо валове виробництво м’яса в живій і забійній масі від різних статево-вікових груп.

12. Визначають потребу в кормах.

Потребу в кормах для різних виробничих груп птиці визначають шляхом множення початкового поголів’я певної виробничої групи на витрати комбікорму на 1 голову за період.

13. Визначають потребу в пташниках для ремонтного і батьківського стада. Необхідна кількість пташників визначається з урахуванням вмістимості пташників і кількості оборотів одного пташника за рік.

Тривалість технологічного циклу: для ремонтного молодняку – 164 дні (150+14); для батьківського стада – 300 днів (270+30).

Основні виробничі показники птахофабрики певної потужності оформлюються у таблицю 7.

Таблиця 7

Основні виробничі показники птахофабрики на _____тис. бройлерів

Показники	Батьків ське стадо	Ремонтний молодняк	Брой -лери	Всього
І період вирощу- вання	ІІ період вирощу- вання
Початкове поголів’я, гол.
Падіж, %
Відбраковано птиці, %
Здано на забій, гол.
Середня ж. м. 1 гол., кг
Виробництво м’яса, ц в живій масі в забійній масі
Вироблено яєць, тис.шт. в т.ч. інкубаційних
Марка і кількість інкубаторів
Потреба в комбікормах на 1 гол. за період утримання, кг
Потреба в комбікормах для всього поголів’я, т
Вмістимість пташника, гол.
Кількість пташників, шт.
Потужність конвеєрної лінії, гол./год.

 

 

Висновки і пропозиції (1...2 сторінки)

Необхідно дати стислий аналіз питань, які обговорювались, відзначаючи позитивну та негативну сторони, та сформулювати пропозиції, які будуть сприяти удосконаленню технологічних процесів та підвищенню ефективності галузі птахівництва.

 

Література (10...12 джерел)

Це розділ курсового проекту, де вказується згідно абетки ті джерела (за прізвищами перших авторів або заголовків), на які є посилання у тексті роботи. Джерела спеціальної літератури, видані українською чи російською мовами, розміщують у списку оригіналу за літерами української абетки.

Якщо у тексті наведено джерела іноземної літератури, то у списку їх розміщують після джерел українською чи російською мовами в порядку за літерами латинської абетки.

Відомості про книги (монографії, підручники, довідники і т.ін.) повинні містити: прізвище та ініціали автора, заголовок книги, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок.

Наприклад: Лановська М.Г., Черненко І.В., Шатковська Т.С. Тваринництво. – К.: Вища школа, 1993. – 335с. Коли книга написана чотирма і більше авторами, то пишеться прізвище тільки першого автора і додається «та інші». Місто Київ, де розташовано видавництво, пишеться скорочено, інші – повністю. Назва видавництва пишеться без лапок.

При відсутності авторів спочатку пишеться назва книги, потім вказується, під чиєю редакцією видана книга або хто являється її складачем, далі місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Наприклад, «Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин»/ за редакцією М.Т. Ноздріна. – К.: Урожай, 1991. – 341с.

При цитуванні статей з періодичних видань (журналів) в списку вказують прізвище та ініціали авторів, назву статей, назву журналу, рік видання, том, номер та сторінки, на яких розміщена стаття. Наприклад: Сахацький М.І. Породи та кроси курей//Сучасне птахівництво. – 2006. – №8 (45). – С. 5-9.

Нумерація джерел використаної літератури здійснюється арабськими цифрами.

Додатки

Додаються спеціальні матеріали, які автор вважає доцільними для введення у роботу з метою більш повного її освітлення. Додаток повинен мати заголовок і загальну з текстом курсової роботи нумерацію сторінок; їх позначають послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, Й, І, ї, О, Ч, Ь. Всі додатки повинні бути перелічені у змісті курсової роботи із наведенням їх позначень і заголовків.