Визначення кінцевого рівня знань. Приклад тестового контролю кінцевого рівня знань самостійної роботи студентів.

Приклад тестового контролю кінцевого рівня знань самостійної роботи студентів.

Тест 1. До іонізуючих випромінювань належать:

А. Аипромінювання видимого світла

Б. Рентгенівське, γ-випромінювання, бета-випромінювання.

В. Інфрачервоне випромінювання.

Г. Радіохвилі, видиме світло.

Тест 2. Рентгенівське випромінювання – це:

А. Гамма-випромінювання і характеристичне.

Б. Гальмівне і характеристичне.

В. Нейтронне випромінювання.

Г. Випромінювання Оже.

Тест 3. До іонізуючого випромінювання корпускулярної природи належать:

А. Тільки позитрони, електрони і нуклони.

Б. a-Частинки, b-частинки, протони, нейтрони.

В. Рентгенівські випромінювання, a-частинки, b-частинки, g-випромінювання.

Г. Інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання.

Тест 4. a-Розпад – це такий тип перетворення ізотопів радіоактивних елементів, що супроводжується:

А. Викидом a- частинки з ядра.

Б. Викидом a- частинки з ядра та рентгенівським випромінюванням.

В. Поглинанням ядром електрона з найближчого до ядра електронного шару.

Г. Викидом a- частинки та позитрона з ядра.

Тест 5. Електронний b-розпад – це такий тип перетворення ізотопів радіоактивних елементів, за якого відбувається:

А. Викидання з ядра електрона, який утворюється внаслідок перетворення нейтрона на протон.

Б. У ядрі стає на один протон менше.

В. К – захоплення.

Г. Явище анігіляції.

Тест 6. Що виражають криві дозових залежностей?

А. Залежність між поглинутою та експозиційною дозою опромінення.

Б. Залежність між дозою опромінення та ступенем прояву радіобіологічного ефекту.

В. Залежність від пружного співударяння елементарних частинок.

Г. Залежність між ЛВЕ та ЛПЕ.

Тест 7. Що характеризує “ екстраполяційне число n ”?

А. Величину летальної дози.

Б. Величину мінімальної летальної дози.

В. Це координати точки перетину прямолінійного продовження експоненціальної частини кривої з віссю ординат.

Г. Використовується для характеристики кривих виживання з “плечем”.

Тест 8. Космогенні радіонукліди Земної кори це:

А. Радіонукліди, які потрапляють у Космос з поверхні Землі.

Б. Радіоактивні елементи, які виникають унаслідок ядерних реакцій між елементами земного походження та заряджених частинок космічних променів.

В. Радіонукліди, які потрапляють на Землю з космосу.

Г. Космічні промені.

Тест 9. Визначте головні радіометричні параметри:

А. Пглинута доза іонізуючого випромінювання, потужність експозиційної дози.

Б. Експозиційна доза фотонного випромінювання, щільність потоку іонізуючих частинок.

В. Потік іонізуючого випромінювання.

Г. Енергія іонізуючого випромінювання, перенесення (флюенс) енергії іонізуючого випромінювання.

Тест 10. Що означає залежність “все або нічого”?

А. Ефект опромінення досягається лише тоді, коли сила фактора досягне певного порогового рівня.

Б. Ефект опромінення досягається лише тоді, коли сила фактора, або відповідні зміни внаслідок дії цього фактора описуються логістичною кривою.

В. Коли сила фактора, або відповідні зміни внаслідок дії цього фактора описуються дзвоноподібною кривою.

Г. Коли сила фактора, або відповідні зміни внаслідок дії цього фактора мають лінійну залежність.

Тест 11. Унаслідок дії радіації на віруси і бактеріофаги виявляють такі негативні реакції:

А. Посилення вірулентності.

Б. Інактивцію вірусної частинки.

В. Мутагенні нелетальні ефекти, зміну властивостей вірусу щодо вірулентності, летальні ефекти з інактивацією вірусу.

Тест 12. До якого типу модифікаторів радіобіологічних ефектів належить серотонін?

А. Фізични.

Б. Хімічних.

В. Бологічних.

Г. Медико-біологічних.

Тест 13. Від чого залежить прояв кисневого ефекту?

А. Ккисневий ефект залежить від присутності кисню в момент опромінення.

Б. Кисневий ефект залежить від концентрації кисню.

В. Кисневий ефект залежить від тривалої аноксії.

Г. Кисневий ефект залежить від значення ЛПЕ.

Тест 14. Одиницею експозиційної дози є:

А. Cистемною – Кл×кг^-1, а позасистемною – Рентген.

Б. Cистемною – Грей, а позасистемною – РАД.

В. Cистемною – Зіверт, а позасистемною – Бер.

Г. Cистемною – Рентген, а позасистемною – Кл×кг^-1.

Д. Cистемною – РАД. а позасистемною – Грей.

Тест 15. Що таке “постреплікативна рекомбінаційна репарація”?

А. Репарація за механізмом фоторепарації.

Б. Репарація за механізмом ексцизійної репарації.

В. Індуцибельна SOS – репарація.

Г. Репарація за участю Rec A-протеїну.

Тест 16. На природний радіоактивний фон впливають такі антропогенні фактори:

А. Тільки випробування ядерної зброї та аварії на атомних станціях.

Б. Випробування ядерної зброї, аварії на атомних станціях, застосування ізотопів у медицині, використання фосфорних добрив (фосфатитів та апатитів).

В. Спалахи на Сонці.

Г. Космічне випромінювання.

Тест 17. Структурно-метаболічна гіпотеза О. М. Кузіна базується на таких положеннях:

А. За дії радіації найбільшого ураження зазнають генетичні структури клітини.

Б. Основними є порушення процесів обміну.

В. Ураження організму відбувається багатоетапно від молекулярного рівня до порушень на рівні клітинних органел, цілої клітини та метаболічних процесів, що в ній відбуваються.

Тест 18. Величина якої дози є мірою репарації клітини від сублетальних уражень?

А. ЛД₅₀.

Б. D_q.

В. D₃₇.

Г. ЛД₁₀₀.

Тест 19. У яких межах пролонгованого опромінення спостерігається “ефект потужності поглинутої дози”?

А. Від 1 Гр/хв до 1 сГр/хв.

Б. Від 1 Гр/хв до 1,5 Гр/хв.

В. Від 5 Гр/хв до 1 Гр/хв.

Г. Після 5 Гр/хв.

Тест 20. Що таке радіосенсибілізація?

А. Ефект дії радіопротекторів.

Б. Ефект дії сполук, що підвищують радіочутливість.

В. Ефект дії сполук, що знижують радіочутливість.

Г. Трансплантація стовбурових клітин, як засіб відновлення організму після опромінення.

Розрахункові задачі:

1. Унаслідок дії радіації в см³ повітря утворилося 208·10⁹ пар іонів. Яка експозиційна доза сформувалася за таких умов?

2. Експозиційна доза становила 600 Р. Розрахувати потужність експозиційної дози у системних одиницях, якщо час опромінення 10 хв.

3. У системних одиницях величина експозиційної дози становила 5,16 мКл/кг. Розрахувати час, необхідний для створення такої дози, якщо потужність становила 2,58 мА/кг.

4. Величина поглинутої дози становить 300 РАД. Яка повинна бути потужність, якщо час для створення цієї дози 10 хв. Перевести у системні одиниці.

5. Потужність експозиційної дози становить 25∙10^-4 А/кг, а час опромінення 10 хв, яка доза сформується за цей час? Перевести у позасистемні одиниці.

6. Потужність експозиційної дози становить 3Р/хв. Розрахувати, який час необхідний для створення дози у 25,8 мКл/кг.

7. За радіоактивного розпаду відбулося 7,4·10¹⁰ розпадів за секунду. Виразити радіоактивність ізотопу радіоактивного елементу у системних і позасистемних одиницях.

8. Радіоактивний ізотоп має активність 2Кі. Розрахувати, яка кількість розпадів відбувається за 10 хв.

Рекомендована література

Основна:

1. Барабой В. А. Чорнобиль: через десять років. Медичні наслідки аварії радіаційних катастроф / за ред. Д. М. Гродзинського, 1996. – 187 с.

2. Гродзинський Д. М. Радібіологія. – К.: Либідь, 2000. – 448 с.

3. Дудок К. П., Старикович Л. С., Дацюк Л. О. Радіобіологія: Навчально-методичний посібник. – Львів: Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, – 2007. – 118 с.

4. Кузин А. М. Структурно-метаболическая теория в радиобиологии. – М.: Наука, 1986. – 288 с.

5. Кучеренко М. Є., Мiрутенко В. І. Основи молекулярної радіобіології. – К.: Наук. думка, 1986. – 216 с.

6. Норми радіаційної безпеки України. (НРБУ-97). Комітет з питань гігієнчного регламентування. Національна комісія з радіаційного захисту населення України. Державні гігієнічні нормативи. – К., 1997. – 121 с.

7. Серкис Я. И., Пинчук В. Г., Пинчук Л. Б.и др. Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС. – К.: Наук. думка, 1992. – 172 с.

8. Чернобильська катастрофа / за ред. Бар’яхтара. –К.: Наук. думка, 1996. – 575 с.

9. Шевченко И. Н., Даниленко А. И. Природная радиоактивность растений, животных и человека. – Киев: Наук. думка, 1989. – 208 с.

10. Ярмоненко С. П. Радиобиология человека и животных. – М.: Высш. шк., 1988. – 424 с.

Допоміжна:

1. Анненков Б. Н., Юдинцева Е. В. Основы сельскохозяйственной радиологии. – М.: Агропромиздат, 1991. – 287 с.

2. Бак З. Химическая защита от ионизирующей радиации. – М.: Атомиздат, 1968. – 263 с.

3. Бак З., Александер П. Основы радибиологии. – М.: Изд-во иностр. лит., 1963. – 500 с.

4. Влияние низких доз ионизирующей радиации и других факторов окружающей среды на организм / под ред. Руднева М. И. – Киев: Наукова думка, 1994. – 215 с.

5. Гродзинский Д. М. Радибиология растений. – К.: Наукова думка, 1990. – 326 с.

6. Гудков И. Н. Основы общей и сельскохозяйственной радиобиологии. – Киев: УСХА, 1991. – 322 с.

7. Дворецкий А. И, Айрапетян С. Н, Шаинская А. М., Чебстарев Е. Е. Трансмембранный перенос ионов при действии ионизирующей радиации. – К.: Наукова думка, 1990. – 136 с.

8. Дертингер Г., Юнг Х. Молекулярная радиобиология. – М.: Атомиздат, 1973. – 248 с.

9. Журавлёв В. Ф. Токсикология радиоактивных веществ. – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 264 с.

10. Ильенко А. И., Крапивко Т. П. Экология животных в радиационном биоценозе. – М.: Наука, 1989. – 278 с.

11. Кудряшов Ю. Б., Беренфельд Б. С. Основы радиационной биофизики. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 304 с.

12. Ли Д. Е. Действие радиации на живые клетки. – М.: Атомиздат, 1963. – 289 с.

13. Максимов М. Т., Оджагов Г. О. Радиоактивные загрязнения и их измерение. Учеб. пособие. – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 304 с.

14. Москалёв Ю. И. Радиобиология инкорпорированых радионуклидов. – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 264 с.

15. Окада Ш. Радиационная биохимия клетки. – М.: Мир, 1974. – 407 с.

16. Пристер Б. С., Лощилов Н. А., Немец О. Ф., Поярков В. А. Основы сельскохозяйственной радиологии. – К.: Урожай, 1991. – 470 с.

17. Радиопротекторы и гипоксия: Механизмы комбинированной защиты / И. Б. Ушаков, М. М. Абрамов, Л. Л. Хунданов, В. Г. Зуев. – М.: “Вооружение. Политика, Конверсия”, 1996. – 152 с.

18. Рябченко Н. И. Радиация и ДНК. – М.: Атоиздат, 1979. – 192 с.

19. Тимофеев-Ресовский Н. В., Иванов В. И., Корогодин В. И. Применение принципа попадания в радиобиологии. – М.: Атомиздат, 1968. – 228 с.

20. Эйдус Л. Х. Физико-химические основы радиобиологических процессов и защиты от излучений. – М.: Атомиздат, 1979. – 216 с.